Заняття 11.

1. Головні елементи будівель.

2. Несучі та огороджуючі конструкції будівель.

3. Поділ конструктивних елементів на лінійні, площинні, блокові і просторові.

Всі будівлі, незалежно від роду матеріалів, з яких вони виконані, призначення і класу, складаються з певного числа конструктивних елементів (рис.1.). До головних елементів будівель відносять: фундаменти, колони або стовпи, стіни, перегородки, перекриття і підвісні стелі, покриття, покрівлі, сходи і ліфти, вікна, двері, ворота, ліхтарі, інженерне устаткування і санітарно-технічні устрої. У будівлях окремих видів влаштовують балкони, лоджії, еркери й ін.

Конструктивні елементи, з яких складаються житлові або громадські будівлі, у залежності від їхнього призначення розділяють на дві головні групи - несучі і огороджуючі. Несучі конструкції у сукупності утворюють просторові системи, що називають несучим кістяком будівлі. Ці конструкції сприймають навантаження від маси людей, що знаходяться у будівлі, устаткування, від інших частин будівлі, що спираються на них (фундамент, стіни, окремі опори, перекриття і покриття), а також від атмосферних впливів - вітру, снігу, та інОгороджуючі конструкції зовнішнього середовища або одні відносять зовнішні і внутрішні стіни, покриття і покрівлі, ліхтарі, вікна відокремлюють приміщення від приміщення від інших. До них перекриття і підлогу, перегородки, і двері. Огороджуючі конструкціїповинні мати стійкість щодо атмосферних і інших фізико-хімічних впливів, а також надійні теплоізоляційні і звукоізоляційні властивості.

Сумісними є водночас несучі й огороджувальні функції.

Конструктивні елементи будівель можуть бути: лінійними (колони, ригелі, балки, прогони, палі, ферми); площинними (плити покриттів та перекриттів, панелі стін і перегородок, стінки бункерів та резервуарів, підпірні стінки); блокові (масивні вироби фундаментів, стін підвалів, огороджувальних конструкцій); просторові (об'ємні елементи санітарних кабін, ліфтів, блок- кімнат, кільця криниць, коробчаті елементи силосів).

У будівлях розрізняють підземну і надземну частини. Фундаменти, стіни підвалів і інші конструктивні .елементи, що знаходяться нижче рівня підлоги першого поверху, відносять до підземної частини. Конструктивні елементи, розташовані вище рівня підлоги першого поверху, утворюють надземну частину.

Основа споруди. Основою називають масив грунту, розташований під фундаментом, що сприймає навантаження від будівлі або споруди. Основи будівель поділяються на природні і штучні.

Природною основою називається грунт, спроможний у своєму природному стані сприйняти навантаження і забезпечити стійкість будівлі, припустиму за розміром і рівномірністю осідання. До природних основ відносяться скельні, великоуламкові, піщані і глинисті.

Штучна основа споруди. У найпростішому випадку влаштування штучної основи може бути досягнуте ущільненням поверхні грунту за допомогою вібратора і механічних трамбівок. У деяких випадках несучу спроможність грунту підвищують шляхом втрамбовування у нього щебеню на глибину 100-150 мм. Більш ефективним засобом є Лементування ~ введення у грунт рідкого цементного розчину під Жгиском, силікатизація - нагнітання у грунт силікатного розчину (наприклад, рідкого скла і хлористого кальцію); термічної обробки грунту спалювання пальних продуктів (у свердловинах при зміцненні лесових просадочних грунтів); забивання паль, заміна окремого шару грунту,

влаштування піщаної або бетонної подушки тощо.

Головною характеристикою основи є її несуча здатність, яка визначає площу підошви фундаментів. На основу діють також В температурні фактори, рівень ґрунтових та інфільтрація поверхневих вод І тощо. Інжерерно-геологічні вишукування і розрахунок основи споруди є І першим етапом її проектування.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати конструктивні елементи будівлі, що виконують лише несучі функції.

2. Що таке основа будівлі і яким вимогам вона повинна відповідати?