Фiлософськi аспекти взаємовiдносин людини i природи в умовах глобальноi екологiчноi кризи

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УН ВЕРСИТЕТ м. Василя Стефаникакафедраф лософ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Ф ЛОСОФСЬК АСПЕКТИ ВЗА МОВ ДНОСИН ЛЮДИНИ ПРИРОДИ В УМОВАХГЛОБАЛЬНО ЕКОЛОГ ЧНО КРИЗИ.Роботу виконала Шуневич О. С. вано-Франк вськ1999ЗМ СТ. ВСТУП. 2 РОЗД Л 5 Передумови формуванняглобально еколог чно кризи. РОЗД Л 11 Сутн стьсучасно еколог чно кризи та негативний вплив на природу цив л зац ю. РОЗД Л 16 Пошукишлях в виходу з еколог чно кризи. ВИСНОВКИ. 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30 Л ТЕРАТУРИ. ВСТУП. Ф лософ я забезпечу культур самоп знання, а людськомужиттю смислов ор нтири.

Справедливо вважа ться, що стинна ф лософ я духовноюкв нтесенц ю епохи, живою душею культури. Звичайно, соц альн джерела соц альнезначення ф лософських вчень залежать в д тих соц альних форм, що викликають х дожиття. Хоч всесв тня ф лософ я, по сут , оберта ться навколо в чних проблем.До х числа належить проблема вза мов дносин Людини Природи, яка в нин шн й переломниймомент людсько стор набула, на жаль, траг чного звучання.

Серед численних соц альнозначущих проблем, що встали перед народами на пороз третього тисячол ття, головнем сце зайняла проблема виживання Людства всього живого на Земл . Людському буттюзагрожу самознищення.Ця обставина, як еколог чн , науково-техн чн нш моменти,неодноразово нтерпретувалися мислителями самих р зних св тоглядних ор нтац й.Людина стала, як вважав президент Римського клубу А. Печче , сам для себе ах ллесовоюп ятою, в н точка в дл ку, в ньому вс початки к нц 13,315 . З його точки зору важливо зрозум ти стан, в якому опинилася людина.

Чому йогодорога призвела до катастрофи? Чи ще час звернути з не , а якщо , то куди? Якийшлях вибрати? Яким ц нностям надати перевагу? Т негативн для природи само людининасл дки антропогенно д яльност , що виявились в останн роки, примушують пильн шевдивитися в систему еколог чних вза мов дносин, замислитися над проблемою х гармон зац . Чому мова повинна йти саме про гармон ю людини з природою, недостатньо говорити,наприклад, т льки про х дн сть? Справа в тому, що внасл док сво об ктивно д алектичност суперечлива дн сть людини з природою ма м сце на тих етапах хвза мов дносин, коли ц в дносини загострен , як, наприклад, в цей час. Разом зтим потреба виходу з справжнього кризового стану виклика необх дн сть становленняособливо форми дност людини природи, яка забезпечила б це. Такою гармон ялюдини з природою.

Таким чином, еколог чн потреби також давн , як потребилюдини в ж , одягу, житл т. д. На протяз вс попередньо стор х задоволенняв дбувалося автоматично люди були переконан , що пов трям, водою грунтом вонизабезпечен в достатку на вс часи. Протверез ння наступило лише дек лька десятир чназад, коли в зв язку з наростанням загрози еколог чно кризи став все гостр шимв дчуватися деф цит чистого пов тря, води грунт в. Сьогодн вс м ясно, що здоровенавколишн середовище не менш значуще, н ж матер альн духовн потреби.

Було бвеликою помилкою вважати, наче б з еколог чною кризою можна справитися за допомогою лише економ чних заход в. Еколог чна криза зумовлена стр лками , що направляли рух нашо технократично цив л зац до конкретних ц нностей категор й, без коректування яких не можнаприступити до радикальних зм н. При переор нтац категор й поняття природи повиннестати центральним, так що саме в дношення людини до природи буде накшим, н ж булодо цього.

Важливо зрозум ти прийняти нов ц нн сн ор нтири, смислов установки,створити новий образ людини в противагу людиноспоживачу людини гуманно по в дношеннюдо самого себе природи.

Без ц глобально ф лософсько перебудови в дносин всистем Людина Природа вс заходи економ чного, еколог чного, науково-техн чногохарактеру будуть мати лише приватне значення не зможуть стати ск льки-небудь серйозноюперешкодою на шляху еколог чно катастрофи, що насува ться. К нцевий висновок фах вц в, що займаютьсяц ю проблемою, досить жорстокий Або вона людина повинна зм нитися, або й призначено зникнути з лиця Земл 13,316 .Метою дано роботи розгляд саме ф лософських аспект ввза мов дносин Людини Природи в умовах еколог чно катастрофи, що насува ться, шлях в можливостей формування т ново системиц нностей, за допомогою яко можна буде запоб гти сповзанню Людства до власно загибел .Треба зазначити, що проблема ця, незважаючи на всю актуальн сть, далеко не нова. Питання про в дпов дальн сть Розуму перед природоюбуло поставлене ще в XIX ст. теч ю так званих рос йських космист в, розвинене в роботах Федорова, Вернадського нших.У XIX ст по м р загострення еколог чно ситуац ,у вир шення проблеми гармон чних вза мов дносин Людини Природи втягувалася всеб льша к льк сть ф лософ в вчених. Виникли нав ть нов галуз знань ф лософ яеколог , соц оприроднича стор я, народжен на стику природних гуман тарних дисципл н,що було викликано масштабн стю р знопланов стю проблеми.При п дготовц дано роботи були використан досл дженнярос йських заруб жних вчених, таких як Федоров Н.Н Кульп н Е.С Пант н В.И Мо се в Н.Н Гиренок Ф.И Лось В.А Кравченко Ш.И. Гор Е.Л Хесле В Форрестер, Пече А Тоффлер О. нш .Завданнями дано роботи 1. Розглянути сучасний стан вза мов дносин Людина Природа Цив л зац я основн вузли етично-ф лософськихпротир ч в н й на сучасному етап сусп льного розвитку.2. Осв тити основн шляхи виходу з глобально кризи,що пропонувалися ф лософами вченими XIX-XX ст. х реальне сп вв днесення з еколог чноюситуац ю, що склалася. 3. Показати роль м сце еколог чного виховання в загальномуконтекст еколог чно проблеми. РОЗД Л I ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНО ЕКОЛОГ ЧНО КРИЗИ. Проблема вза мов дносин в систем Людина Природа Цив л зац я належить до в чнихф лософських проблем.

Не заглиблюючись дуже далеко в стор ю становлення розвитку,зазначимо однак, що перш еколог чн кризи локального характеру були в дом щев давнин були т ю основою, яка служила наочною люстрац ю житт во важливост дано проблеми.Людина, як все живе на Земл , нев дд льна в д б осфери, яка необх дним природним чинником його снування.Природапредпосылка природна основа житт д яльност людей, причому повноц нна хжитт д яльн сть можлива т льки в адекватних природних умовах.

Людина може снуватилише в досить певних вельми вузьких рамках навколишнього природного середовища,в дпов дних б олог чним особливостям його орган зму. В н в дчува потребу в томуеколог чному середовищ , в якому проходила еволюц я людства протягом вс його стор . Як в дм ча Н.Н.Мо се в, розвиток сусп льства поза б осферою це нонсенс!Можлив сть снування сусп льства може бути гарантована т льки в контекст розвиткуб осфери, те т льки у в дносно вузькому д апазон параметр в. Знання цьогод апазону житт ва необх дн сть людей.

Звичайно,кожна людина волод можлив стю пристосовуватися до умов природного середовища,що зм нюються в певн й м р , нового длянього середовища мешкання. Дж. Уайнер зазнача , що Вс представники видуHomo Sapiens здатн виявити необх дну пластичн сть реакц й у в дпов дь на зм нузовн шн х умов 6,8 . Однак при вс й х широт моб льност , адаптац йн можливост людського орган зму не безмежн . Коли швидк сть зм ни навколишнього природного Середовищаперевищу пристосувальницьк можливост орган зму людини, тод наступають патолог чн явища, як ведуть, зрештою, до загибел людей.

У зв язку з цим виника наст йнапотреба сп вв днесення темп в зм ни навколишнього середовища з адаптац йними можливостямилюдини людсько популяц , визначення допустимих меж х впливу на б осферу виходячиз допустимих кордон в зм ни. Людство як жива речовина нерозривно пов язане з матер альноенергетичнимипроцесами певно геолог чно оболонки Земл з б осферою, п дкреслював Вернадський.

Воно не може ф зично бути в д не незалежним жодно секунди 1,299 . накше кажучи,людина як б осоц альна стота для повноц нно житт д яльност розвитку потребу не т льки як сно соц ально середи, але в природному середовищ певно якост .Це означа , що нар вн з матер альними духовними потребами об ктивно снуютьпотреби еколог чн , вся сукупн сть яких уражена б олог чною орган зац ю людини.Еколог чн потреби особливий вид сусп льних потреб.

Людина потребу певно якост природного середовища його мешкання. Лише при збереженн належно якост таких фундаментальнихумов снування людей як пов тря, вода грунт можливе х повноц нне життя.

Руйнуванняхоч би одного з цих житт во важливих компонент в навколишнього середовища призвелоб до загибел життя на Земл . Людство почало усв домлювати свою нев д мну причетн сть доприроди ще за стародавн х час в. Показовою тут та особист сть арха чно св домост , яку французький вчений Л.Лев -Брюль називав лог кою партиципац причетност . Зг дно з нею надприродн сили, природа, людина елементами диного косм чного порядку, неперервним полем найр зноб чн ших вза мод йта залежностей М фолог чна св дом сть переповнена в дчуттям особливо пов язаност , залежност або нав ть тотожност макрокосму й м крокосму, природи людини Ототожнення косм чного людського в дбивало не ст лькинерозвинут сть арха чного св тов дчуття, ск льки його еколог чну чутлив сть 14,316 .Будучи по сут нев д мною частиною Природи, Людствов сво х в дносинах з нею пройшло ряд етап в в д повного обожнювання поклон нняприродним силам до де повно безумовно влади людини над природою.

Катастроф чн насл дки останньо ми повною м рою пожина мосьогодн . В дносини Людини Природи в XX ст. стали сво р дним центром, в якомусходяться зав язуються в один вузол р зноман тн аспекти економ чного, сусп льного культурного життя людей. Як в дм ча Ф.Гиренок, сучасн й людин треба усв домити той факт, що для не нема прив лейованогом сця н в природ , н в космос 4,3 .Природа сусп льство завжди знаходилися в дност , в як й вони залишаться доти,поки будуть снувати Земля Людина. в ц й вза мод природи сусп льства навколишн природне середовище як необх дна природна передумова основа людсько стор загаломн коли не залишалося т льки лише пасивною стороною, що в дчува пост йний впливз боку сусп льства. Вона завжди впливала продовжу впливати певним чином на вс сторони людсько д яльност , на самий процес сусп льного життя, на соц альний прогресвзагал , спов льнюючи або прискорюючи його, причому його роль в р зних рег онах в р зн сторичн епохи була р зна. Так,на зор розвитку людсько цив л зац , коли люди задовольнялися переважно привласненнямготових продукт в, сусп льство знаходилося в абсолютн й залежност в д зовн шньо середи. Под бно стаду тварин, перв сн люди п сля виснаження харчових ресурс в водному м сц перем щалися в нше, де було досить природних кошт в для снування. накше кажучи, виснаження природних ресурс в, деградац я природи вели до певнихсоц альних зм н м грац населення.

Надал , по м р розвитку продуктивних сил,залежн сть сусп льства в д природи пост йно зменшувалась, людина все б льше виходилаз-п д влади стих йних сил. Але ця незалежн сть людини в д природи виявилася люзорною,оск льки нтенсивний вплив на навколишн середовище веде до р зкого пог ршення умовйого снування, тобто до еколог чного дискомфорту.

Б льш того, наростання еколог чнихнебезпек ставить п д питання саме снування земно цив л зац , збереження обитемостипланети Земля. Все це св дчить про те, що в процес в дособлення людини в дприроди залежн сть його в д не не слабшала, а навпаки, зростала.

Соц альний прогресмав м сце в стор лише внасл док того, що пост йно в дтворювалося еколог чне середовище. в наш дн нтереси забезпечення майбутнього роду людського змушують людей всеб льше рахуватися з законами функц онування розвитку б осфери.

Однак д алектикавза мод сусп льства природи виявля ться в тому, що не т льки навколишн середовищевплива на сусп льство, але людина в процес житт д яльност наклада незгладимийв дбиток на природу.

Як зазначали К.Маркс Ф.Енгельс, стор ю можна розглядатиз двох стор н, можна розд лити на стор ю природи стор ю людей.

Однак обидв ц сторони нерозривно пов язан доти, поки снують люди, стор я природи стор я людей вза мно обумовлюють один одну. 2,16 .Ще за час в античност середньов ччя вплив сусп льствана навколишн середовище був вельми стотним, що приводило до локальних еколог чнихкриз, внасл док яких п д п сками пустель виявлялися похованими ру ни колись кв тучихцив л зац й. Так, одною з причин загибел держави май , ц видатно цив л зац ,було виснаження земель через застосування п дс чно-вогнево системи землеробства.Локальн або рег ональн еколог чн кризи, мали м сце у вс епохи розвитку людськогосусп льства. стор в дом досить велик еколог чн лиха, зумовлен господарськоюд яльн стю людини, в т далек часи, коли густота населення в кра нах, що зазналицих б д, по нин шн х м рках, була н кчемно малою, а промисловост в сучасномурозум нн не було зовс м. Досить пригадати сумний досв д Месопотам Грец , деогрядн пасовища були вибит худобою, або земл Л вана, де спустошення було викликановирубкою л ванського кедра.

У XX ст. еколог чн проблеми переросли в загальну еколог чнукризу планетарного масштабу багато в чому завдяки тому, що саме в цей пер од людина стала активною стороною вза мод в систем людина природа сво ми непродуманимид ями р зко порушила баланс еколог чно р вноваги.

Загалом до XXст. активною стороноювза мод була, як правило, природа. Зм ни кл мату, природн катакл змм б льше впливалина життя людей, н ж житт д яльн сть останн х на природу.

З того часу, як людина порушила закон природно еволюц , вийшла з-п д п дкорення йому, знайшла шлях розвитку, в дм нний в д шляху розвитку ншихживих орган зм в, почина ться соц оприроднича стор я стор я вза мов дносин двохсуверенних початк в сусп льства природи.Загалом можна вид лити наступн етапи вза мод природи сусп льства 4 1. До сторичний доцив л зац йний , коли ма м сце неусв домленасп впраця, а протистояння носить неантогон стичний характер 2. сторичний цив л зац йний, сучасний . Для цьогоетапу характерн наростання конфронтац йних, антагон стичних в дносин м ж природою сусп льством виробляюча д яльн сть, яка веде до знищення природного середовищамешкання, швидко зм ни природного ландшафту антропогенним, поступове усв домленнязгубност конфронтац йних в дносин.3. Пост сторичний, постцив л зац йний майбутн й . Передбача наявн сть альтернативи або еколог чна катастрофа планетарного масштабу, або повнаперебудова ф лософсько основи вза мов дносин Природи Людини.

Останн й шлях буде предметом розгляду II частини дано роботи.РОЗД Л I СУТН СТЬ СУЧАСНО ЕКОЛОГ ЧНО КРИЗИ ТА НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ЦИВ Л ЗАЦ Ю.На даному етап ми ма мо цив л зац ю технократичноготипу, основн пр оритети яко нац лен на подальше розширення влади над природоюбез урахування можливих негативних насл дк в систему Людина Природа , в як й стр лки р зко зм щен у б к перетворюючо д яльност людини.

З епохи В дродження, коли людина була поставленав центр св тобудови, а Природа низвержена до служ ння, повол складався тип технократичногомислення. З зародженням промислово революц та ндустр ал зму складалася в дпов днасукупн сть уявлень про м сце роль людини в природ сусп льств . Поступово найб льшрозвинен науков уявлення ф зичних наук, особливо механ ки, лягли в основу не т лькиф зично картини св ту, але стали ядром св тогляду.

Цей механ стичний св тоглядбув, передус м, антропоцентричним.

В н фактичнодопускав вседозволен сть людсько д яльност в природ . У той же час, будучи сутомехан стичним, в н фактично гнорував етичний аспект в соц альн й еколог чн йпрактиц . Людина, що засво ла св тоглядн уявлення ндустр ально епохи, схематично-механ стичноуявляла соб соц ально- сторичний процес сусп льного соц оприродного розвитку, х еволюц ю вона оц нювала з точки зору к льк сних трансформац й, забуваючи проможлив сть як сних зм н.Догматичн сть механ стичного св тогляду стримувала пошукинових п дход в до осмислення теор практики вза мод природи сусп льства,а консервац я ндустр ального типу розвитку сусп льства, в свою чергу, обумовлювалаживуч сть старих св тоглядних ор нтир в. Ф лософське обгрунтування ц системи в спрощеному вар ант , таке Людина в б льшост розгляда ться як позаприродний об кт, Природа як неживий склад ресурс в багатств,як можна повинно використати в дпов дно до вол бажання Людини. ншими словами,паралельно посиленню тиску на природне середовище йшло формування в дпов дно ф лософ п дкорення природи.

Стало вважатися як би само собою що розум ться, що людина цар природи може зм нювати сво середовище мешкання, як й заманеться.

Под бнийагресивно-споживчий антропоцентризм склада св тоглядну п двалину еколог чно кризи.Зараз, наприк нц стор ччя, в повн й м р виявилися вс явн та мн вади под бно позиц , н ц ювавши ту ситуац ю, в як й виявилося Людство. люз я, що вдастьсядомогтися остаточно перемоги над природою, можлива т льки при забутт того факту,що сама людина частина природи, знищення природи означа тим самим ф зичну духовну загибель людини.Дисгармон я в дносин м ж Людиною Природою, часткововикликана наркотопод бною звичкою споживати все б льше б льше природних ресурс в,сьогодн виявилася в сер криз, кожна з яких характеризу ться дедал б льш руйн внимз ткненням цив л зац природи.

Як вже говорилося вище, ран ше вс загрози навколишньомусередовищу мали локальний рег ональний характер, але сьогодн вони придбали стратег чнийрозмах.

Озонова д ра над Антарктидою зменшення озонового шара на вс х широтах,парниковий ефект, а також можливе знищення того кл матичного балансу, який робитьнашу Землю придатною для життя все це говорить про те, що протир ччя м ж людиною природою, м ж природою цив л зац ю стають все сильн шим.Переможний х д рац онал стичного ставлення до природи,нещодавно ще так пом тний в сучасному природознавств техн ц , може обернутисябезпрецедентним поневоленням людини.

Адже людина, будучи стотою т лесною, також природою, його панування над природою означа панування над людиною, спочаткунад ншим, а пот м над самим собою.Д алектика техн ки поляга в наступному з одного боку,вона доводить перевагу людини над природою, вона заснована на здатност людини бачитиреч не такими, як вони в х природному контекст , тим самим робити х придатнимидля сво х ц лей. Але з ншого боку так само зрозум ло, що техн ка сприя найшвидшому, як екстенсивному,так нтенсивному задоволенню потреб, причому насамперед потреб природних.

Технократичнацив л зац я, зв льняючи людину в д влади природи, одночасно знову прив язу йогодо не , бо техн ка створю нов потреби, а саме метапотреби, тобто потреби в певномутехн чно опосередкованому способ задоволення самих потреб.

Залежн сть людини в дцив л зац виявля ться також у вигляд проблем продовольства, сировини, енерг нших так званих глобальних проблем.

З ясувалося, що ресурси можуть бути вичерпан , що для цив л зац нема м цно опори, якщо вона руйну структуру б осфери, несе в соб моральну деградац юлюдини.

Люди не можуть припинити зм нювати природу, але вони можуть повинн припинитизм нювати необдумано безв дпов дально, не враховуючи вимог еколог чних закон в.Т льки в тому випадку, якщо д яльн сть людей буде в дпов дати об ктивним вимогамцих закон в, а не йти всупереч м, зм на природи людиною стане способом збереження,а не руйнування.

Невиправдане зм щення ф лософськихакцент в в систем Людина Природа призводитьдо того, що, спотворюючи природу, навколишн середовище, людина спотворю своювласну людську природу.Вчен вважають, що зростання числа душевних захворювань самогубств у всьому св т пов язане з насильством над навколишн м середовищем.Сп лкування з природою в змоз зняти стреси, напруження, надихнути людину на творч сть.Сп лкування ж з зн веченим середовищем пригноблю людину, збуджу руйн вн мпульси,шкодить ф зичному псих чному здоров ю. Зараз вже ясно, що спос б життя, який вимага все б льшо к лькост ресурс в планети, що не в дновляються, безперспективний що руйнування середовища ведеза собою деградац ю людини, як ф зичну, так духовну, виклика безповоротн зм нив його генотип . В цьому зв зку показовим те, що сучаснаеколог чна ситуац я складалася в ход д яльност людей, направлено на задоволення х зростаючих потреб.

Под бна антропоцентрична стратег я перетворення природногосередовища, зм ни окремих елемент в природного оточення без урахування системно орган зац природи загалом призвели до зм н ряду чинник в, як в сво й сукупност знижують як сть природного середовища, викликають необх дн сть все б льшо витратисил, кошт в, ресурс в для х нейтрал зац . Зрештою, трапилося наступне прагнучи досягнення найближчихц лей, людина в результат отримала насл дки, як не бажала як часом д аметральнопротилежн оч куваним здатн перекреслити вс досягнут позитивн результати.

Загроза глобально еколог чно кризи св дчитьпро вичерпання можливостей саморегуляц б осфери в умовах зростання нтенсивност людсько д яльност в природ . Землю не можнарозглядати як щось в докремлене в д людсько цив л зац . Людство лише частинац лого звертаючи св й погляд на природу, ми зверта мо його на самих себе. якщоми не зрозум мо, що людина, будучи частиною природи, ма на весь навколишн й св тмогутн й зростаючий вплив, що людина, така ж природна сила, як в три припливи,ми не зможемо побачити усв домити вс небезпеки наших неск нченних зусиль вивестиЗемлю з р вноваги.Якщо в минулому, незважаючи на безповоротн зм ни навколишньогосередовища, що в дбувалися на локальному або рег ональному р внях, природа сама справлялася з промисловими та ншимив дходами, як поступали в б осферу, оск льки х загальний об м не перевершував зд бност до самоочищення, то в цей час, коли загальний обсяг забруднення природи стотно перевищу зд бност до самоочищення самов дновлення, вона вже не взмоз справитися з наростаючими антропогенними перевантаженнями.

У зв язку з цимлюдство вимушено взяти на себе в дпов дальн сть за збереження природного середовищамешкання житт придатним.

Виникла гостра потреба в забезпеченн здорового житт вогосередовища для нин шнього майбутнього покол нь силами само людини.Роздуми про день наступний стають нагальною потребоюсусп льства. Технократична цив л зац я опинилася на р здор жж , передбачуванийвиб р не можна назвати багатим або подальше проходження шляхом дестаб л зац руйнування до глобально еколог чно катастрофи, або принципово новий шлях розвитку,заснований на абсолютно нших етично-ф лософських принципах, на де р внопраногосп в снування Людини Природи.

Проблемаф лософських аспект в у вза мов дносинах Людина Природа Цив л зац я надзвичайно обширною багатоплановою. Метоюданого розд лу було висв тити основн з них, охарактеризувавши ситуац ю, в як йвиявилося людство внасл док невиправдано р зкого зм щення ц нн сних ор нтир в загального розбалансування в дносин в найскладн ш й систем Людина Природа . Основн ф лософськ позиц з даного питання, проекти виходу з кризи, що пропонуються вченими ф лософами XIX-XX ст можливост альтернативних шлях в розвитку будуть розглядатися внаступному розд л роботи.

РОЗД Л II ПОШУКИ ШЛЯХ В ВИХОДУ З ЕКОЛОГ ЧНО КРИЗИ. Отже, етично-ф лософськ принципи технократично цив л зац ,нац лен на подальше все б льше зб льшення влади Людини над Природою, виявилисянеспроможними.

Людство сто ть перед вибором, результатом якого вир шення питанняпро його власне виживання про подальший розвиток.

Мова йде про виб р шляху.З самих суворих розрахунк в ми сьогодн вже зна мо, щон як безв дходн технолог нш природоохоронн д при вс й х абсолютн й житт в й необх дност сам по соб не здатн вир шити проблему рят вного вза мов дношенняЛюдини Природи.

Треба, ймов рно, набагато б льше. При нин шн й незбалансованост виробництва споживання з природними циклами б осфери под бн заходи допоможутьлише виграти деякий час для б льш радикально перебудови вс системи загалом, в найб льш й м р людсько св домост .Отже, шлях названий це перебудова передус м людсько св домост щодо природи, розробка принципово нових засад вза мод Людини Природи,принципово нший шлях розвитку цив л зац . А до тако перебудови не можна приступитибез досить ц л сно ф лософсько концепц того, що ми назива мо м сцем Людини уВсесв т .Не маючи можливост розглянути в дан й робот основн етапи еволюц ф лософських погляд в на цю проблему, ми зупинимося на основних спробах вир шення в XIX ст як мають опосередковану проекц ю на день сьогодн шн й. XIX по праву можна назвати стол ттям видатних наукових в дкритт в. Створення еволюц йно теор Дарв на привнесло в б олог ю, також як в механ ку ф зику, де руху розвитку.

Саме в середин XIX стол ття, тобто в той час, коли створювалася теор япоходження вид в, був встановлений другий початок термодинам ки, розум ння йогозначення для ф зики сп впало з затвердженням дарв н зму. У II пол. XIXст. сталосяочевидне розмежування наук на точн , природн сусп льн . вс ц дисципл ни розвивалисяокремо. Вважалося, що кожна з 3-х сфер нашого св ту сну кожна сама по соб , ,принаймн , п дкоря ться сво м власним законам.Однак в тому ж XIXст. почали формуватися нш тенденц . Вони йшли, головним чином,в д ф лософ рел г йного мислення.

ЩеКант звернув увагу на суперечн сть в т й картин св ту, яка склалася до XVIIIст. Космос, Всесв т сам по соб феномен людини сам по соб . У так й постановц дужебагато чого виявилося за кадром наукового мислення.

Ще б льш р зко сказав про це .Одо вський вропейський рац онал зм п дв внас до схованок стини, але в дкрити в н х не зможе 11,3 . ось в Рос у II пол. XIXст. виника сво р дний умонастр й,званий тепер рос йським космизмом.Ця теч я, яка в ф лософ була представлена ц лимрядом блискучих розум в, таких, як .Кире вський, Вл.Соловьев, Н.Федоров, П.Флоренський, Н.Лосський а в л тератур Л.Толстим, Ф.Досто вським.

Воно не було школою в суворомунауковому розум нн цього слова.Це був сам умонастр й широких к л рос йсько демократично нтел генц . Ось його основн меж - Людина основна частина Природи - Людину Природу не треба протиставляти одне одному а розглядати х треба в дност - Людина все, що оточу - це частки диного, Ц лого - в дпов дальн сть Розуму перед Природою.До теч рос йського космизму були близьк багато досл дник в вчених К. Циолковський,Д. Менделе в, . Сеченов н Незважаючи на всю строкат сть ц теч думки, саме в рамках зародилося розум ння неминучост протир ч м ж Розумом Природою, м ж Людиною навколишн м середовищем.

Разом з ним прийшло розум ння в дпов дальност Розуму за в дшукання шлях в його дозволу того, що ц протир ччя можуть одногоразу призвести людство до катастрофи.Виникли де вдосконалення етичного початку,створення деякого нового св тового правопорядку, актуальн сть якого зросла в нашчас на фон гранд озних досягнень природних наук, техн ки технолог й. Новий правопорядок нова моральна основа людського сусп льства необх дн умови подальшого розвиткуцив л зац , усього людського роду.За 80 рок в до Печче Форрестера, людей, безперечно,ц кавих, Н.Федоров писав Отже, св т йде до к нця, а людина сво ю д яльн стюнав ть сприя наближенню к нця, бо цив л зац я що експлуату , а не поновлю , неможе мати ншого результату, кр м прискорення к нця. 3,301 . У розум нн Федоровавлада над природою зовс м не тотожна встановленню п дкорення природи Ф.Бекона.

Вонаознача таку здатн сть втручатися в природний х д природних сусп льних процес в,яка забезпечить людству його майбуття. ншими словами, потр бне не сл пе п дкоренняобставинам констатац я факт в, а спроби конструктивного вир шення виникаючих кол з й труднощ в, спроби зрозум ти той загальнопланетарний порядок, який необх дний дляпродовження стор цив л зац . Саме загальнопланетарний, бо б осфера сусп льствоце дине ц ле, н як локальн заходи щодо порятунку того або ншого не можутьдати задов льного результату.Тв р Н.Федорова, який був процитований, так назива ться Ф лософ я сп льно справи . Його загалом можна розглядати як одне з дейнихджерел сучасно системи погляд в про коеволюц ю сусп льства природу.

Незважаючина рел г йний характер твору, основний його зм ст це пошук конструктивного порядкуу вза мов дносинах людини навколишнього середовища.

Влада над природою в розум нн Федорова, це, по сут , коеволюц я б осфери людини.

Але для забезпеченняпотр бн нов знання нова моральн сть ось основний мотив федор вських роб т всього того напрямку думки, який ми назива мо рос йським космизмом. Сучасне ставлення до ц теч взагал , довчення Федорова, зокрема, далеко не однозначно.Ряд вчених ф лософ в вважали под бн де не б льш н ж утоп ю, як жодним чином не можуть бути вт лен в реальному житт .Однак треба зазначити, що анал з под бних вчень з точки зору т льки виключно рац онал стично ,спроба укласти де рос йського космизма в прокрустово ложе рац онального п дходу не виправдовують себеспочатку.

Незважаючи на уявний утопизм рел г йний характер, теч я рос йськогокосмизма м стить в соб ряд досить ц кавих дей стосовно умов сучасного сусп льства.Ц де треба критично осмислювати й розвивати.Незважаючи на появу уявлень про дн сть Природи Людини, х вза мообумовленост , ц два св ти в св домост вчених XIX ст. ще не були вза мопов язаними.Такою зв язуючою ланкою позначилося вчення про ноосферу, яке почало формуватисяВ. .Вернадським на початку нин шнього стор ччя. До 1900 р. ним був п дсумованийдосв д багатор чних досл джень.

У результат виникла нова наукова дисципл на б огеох м я.У книз з такою ж назвою Вернадський розвернув широку програму еволюц б осфериз моменту виникнення до цього часу. Створення б ох м природно поставило новепитання питання про м сце Людини в ц й картин загальнопланетарного розвитку.

Вернадський дав на нього в дпов дь. Вже в перш роки XIXст. в н почав говоритипро те, що вплив Людини на навколишню природу росте так швидко, що не за горамитой час, коли в н перетвориться в основну геологостворюючу силу. , як насл док,в н обов язково повинен буде прийняти на себе в дпов дальн сть за майбутн й розвиток природи. Розвиток навколишнього середовища розвиток сусп льства стануть нерозривними. Б осфераперейде одного разу в сферу розуму ноосферу.Станеться велике об днання, внасл докякого розвиток планети зробиться направленим що направля ться силою розуму.З терм ном ноосфера не все просто нема однозначного його тлумачення.

Загалом так прийнято називатичастину б осфери, яка опиня ться п д впливом людини перетворю ться нею. З цьогодеяк автори роблять висновок, що перех д б осфери в ноосферу означа лише поступовеосво ння людиною б осфери.Однак треба зазначити, що под бна трансформац я поняттяне правом рною. Ноосфера Вернадського це такий стан б осфери, коли розвитокв дбува ться ц леспрямовано, коли Розум ма можлив сть направити розвиток б осферив нтересах Людини, майбутнього.З цього лог чно вит ка наступне положення Вернадського про автоеволюц ю Людини.

Важливим шляхом розвитку людини шлях його саморозвитку.Розширюючи заглиблюючи б осферу, розсуваючи меж п знаного св ту, людина саманеск нченно розвива ться удосконалю ться. У ншому випадку склалася б тупиковаситуац я досягши меж закладених можливостей, людство зупинилося б в сво му розвитку,а зупинившись загинуло.

Це положення Вернадського про можливост необх дн стьсаморозвитку людини також важливою частиною його вчення про ноосферу. Неминуч сть дестаб л зац б осфери за рахуноквиробництва чужих природ з днань геох м чних реакц й, що породжуються ними,констатував учень В. .Вернадського академ к А.Е.Ферсман.Внасл док усв домлення того, що глобальний характервпливу людсько д яльност на природне середовище став сумною реальн стю, було визнано,що вплив антропогенних чинник в, на природу, який не контролю ться, досяг порога самозахисту, виникла дея св домого управл ння еволюц ю б осфери Н. В. Тимофеев-Ресовский,Н. Н. Воронцов, А. В. Яблоков, Н. В. Лазорев, Д. Бернал нш Для вир шення протир ч техн чного прогресу стали створюватися програмипрактичних д й, таких, як програми Римський клуб , Global change , Геосфера б осфера нш. Кожна з цих програм, незалежно в д початкових посилок, з ткнулася з проблемоюсп вв дношення еволюц природного середовища людсько культури.

Сучасн ф лософи отримали в спадщину багатопланов розробкиф лософського ставлення Людини сусп льства до природи.

Але сама р знопланов стьпроблеми не дозволя зупинятися лише на вивченн окремих стор н. Розгляд ситуац ,що склалася в комплекс вс х складових, пошуки комплексних виход в з не . Такою задача, що сто ть сьогодн , в к нц XXстол ття, перед сучасними ф лософами вченими.Отже, на пороз III тисячол ття людство шука г дну в дпов дьна еколог чний виклик , що виник перед цив л зац юXX ст Якщо в 70-х роках йшло усв домлення специф ки вза мов дносин сусп льства природи в умовах НТР, а в 80-х роках вироблялася тактика пом якшення соц альноеколог чно ситуац гас ння гострих еколог чних пожеж локального рег онального масштабу,то в 90-х роках людство повинне, щоб еколог чно вижити, розробити приступити доактивно реал зац дино глобально стратег загальносв тового розвитку, якийзабезпечу як сть навколишнього середовища для цив л зац XXI ст. Це тим б льше важливе, що у вс часи вза мов дносиним ж людиною природою були одним з найважлив ших чинник в, що визначають статусцив л зац в стор людства, духовний кл мат епохи. кожна епоха додавала н битосв й штрих в нтерпретац ю еколог чно проблеми, в спроби виявлення використанняефективних шлях в вир шення.

Де ж вих дз ситуац , коли, в дриваючись в д природи в процес свого техн чного, науковогоабо духовного розвитку, цив л зац я досягне небезпечно меж повного розриву з нею. На рахунок цього сну маса р зних точок зору. Картез анськийп дх д до в дносин в систем Людина Природа дозволив людству вважати, що в дчужен стьв д Земл да право бачити в н й лише неживу сукупн сть копалин, багатств, як ми в льн експлуатувати, як захочемо.

Це кор нна помилка сприйняття привела насдо сьогодн шньо кризи.Не менш небезпечна нша, полярна позиц я так званих глибоких еколог в , як говорять про людствов терм нах хвороби.

Зг дно з х поглядами, люди це патогени, свого роду в руси,вигляд глобального рака, загрозливого самому снуванню земл . Спос б л кування один стерти людство з лиця Земл . накше кажучи, вони вважають, що св т, уражений раком, рак цей сама людина 15,24 .Отже, на сьогодн сну безл ч думок в д апологетикивседозволеност до рецепт в тотального знищення людства для виживання Земл . Однакце крайн точки зору, пошук в дпов дей на хвилююч питання сучасност , очевидно, лежить десь посередин . Сьогодн вже ясно, що на порядку денному наст йно всталопитання про якомога б льш широку еколог зац ю сусп льно св домост . Еколог зац ясусп льно св домост включа в себе формування еколог чно св домост як самост йнуформу сусп льно св домост , а також внесення еколог чного аспекту у вс нш форми пол тичну правову св дом сть, мораль, мистецтво, ф лософ ю т.д. р вн теоретичне повсякденне, масова св дом сть, деолог я сусп льна психолог я сусп льно св домост . Еколог чна св дом сть найважлив ший компонент еколог чно культури, що об дну вс види результати матер ально духовно д яльност людей,направлено на досягнення оптимально вза мод сусп льства природи, на еколог зац юматер ального духовного життя сусп льства.Потреба в формуванн еколог чно культури як вир шальногочинника в гармон зац в дносин сусп льства природи ста в цей час все б льш актуальною.

Еколог чна культура, в дм ча П.Проскур н, повинна стати у нас справою державною.

Доки ця культура не буде доведена до в дома кожного з нас, доти корист не буде. 6,54 .Першорядну роль в формуванн високо еколог чно культуригра еколог чна осв та виховання.Метою еколог чного виховання осв ти ц леспрямованеформування у кожно людини на вс х етапах його життя глибоких м цних еколог чнихзнань, ц л сних уявлень про б осферу, розум ння орган чного вза мозв язку дност людства навколишнього середовища, рол природи в житт сусп льства людини, необх дност значущост охорони рац онального використання ресурс в, виховання особисто в дпов дальност за стан навколишнього середовища.К нцева мета тако осв ти поляга в тому, щоб надатинаселенню можлив сть зрозум ти складний характер навколишнього середовища необх дн стьдля вс х кра н розвиватися таким чином, щоб це узгоджувалося з навколишн м середовищем.Под бна осв та повинна також сприяти усв домленню людством економ чно , пол тично еколог чно вза мозалежност сучасного св ту, з тим щоб п двищити почуття в дпов дальност вс х кра н, що стане передумовою для розв язання серйозних проблем навколишньогосередовища на глобальному р вн .Ц каво простежити, як розширилося проблемне поле ф лософ еколог . На початку це були постановки питань про необх дн сть регуляц , що перетворю д яльн сть людини, про меж зростання виробництва, заснованого на споживанн природи,як все розширюються.

Вже в 70-х роках вроботах Римського клубу були досить ч тко визначен сценар можливо еколог чно катастрофи, до яко поступово неухильно наближа ться сучасна цив л зац я. Вих дпропонувався на шляху обмеження речовинного-енергетичного споживання природи м н м зац шк дливих викид в, що критично порушу динам чну р вновагу б осфери. деалами булипроголошен перех д до еколог чно чистих технолог й, в дмова в д технократичногоставлення до природи людини.Але в зв язку з цим виник новий комплекс проблем, щостосуються умов, можливостей шлях в реал зац цього деалу.

Чи можливе обмеження споживання природних ресурс впри демограф чному тиску, що зб льшу ться? Як сп вв дносяться де свободи, демократ , принципи ринково економ киз вимогами обмеження безперервного зростання виробництва споживання? Як повинназм нитися структура ц нностей технократично цив л зац , яка дос ор нту тьсяна розширення масштаб в перетворення природи? Як нов етичн мперативи правов норми повинн бути вироблен , щоб забезпечити еколог чне виживання людства? Сучасн досл дження глобально кризи виявили його природу як кризи машинно стад цив л зац ,що поставила, однак, п д загрозу снування людства взагал .Ймов рно, перш н ж приступати до вироблення нових етичних мператив в норм вза мов дносин людини з природою, необх дно, образно кажучи, розчистити м м сце , критично переглянувши проанал зувавши колишн тобто сучасн догми еколог чно св домост . це також одним з завдань ф лософ на даномуетап . Не претендуючи на вичерпну характеристику, можна вид лити наступн найважлив ш догми сучасно масово еколог чно св домост .Догма 1. Першочерговим завданням збереження природи.Однак диним радикальним способом збереження природи було б знищення людства.

Сво юматер ально виробничою д яльн стю людина перетворю природу, тобто зм ню ,не заради ц кавост , а внасл док сут свого буття.

Зм на, а не збереження, способомжитт д яльност людини. нша справа, що людина для п дтримки нормальних умов снуванняповинна пост йно компенсувати св й дестаб л зуючий вплив на природу ншими перетвореннями.Першочергове завдання людства це забезпечення стаб льност свого розвитку, динам чно р вноваги системи Природа Сусп льство .Причому, по м р свого розвитку людина вимушена все б льше брати на себе управл ннястаном природи, оск льки природн сили вже не можуть компенсувати антропогеннийвплив.Догма 2. Еколог чн проблеми породження сучасного св ту,ще в недавньому минулому в дносини з природоюбули гармон йними.

Це розум ння породжу деал зац ю минулого житт вого укладу,лежить в основ лозунга назад до природи . Причина виникнення ц догми некритичнеставлення до стор , слабке знання реальних факт в. Людство протягом всьогосвого снування стикалося б льш або менш усп шно вир шувало еколог чн проблеми.В дм нн сть нашого пер оду стор в тому, що ц проблеми набули глобального характеру.Догма 3. У майбутньому можна повн стю вир шити еколог чн проблеми. Ця оптим стична позиц я сформувалася п д впливом реклами досягнень НТП,його потенц йних можливостей.

При цьому випуска ться з уваги, що всяке досягненнятехн ки нар вн з корисним ефектом да поб чний, еколог чний вплив якого спочаткунепередбачуваний.

Наприклад, нав ть найб льш чиста енергетика сонячна да поб чнийпродукт у вигляд теплового забруднення, тому також ма еколог чн меж свого розвитку.Висновок руйнування догм еколог чно св домост , формуваннянаукововив реного еколог чного мператива в мисленн кожного людинонеобх дноюумовою виживання людства.Все вище сказане, по сут , означа постановку проблемипро необх дн сть як сно нового типу цив л зац йного розвитку, який повинен прийтина зм ну сучасн й цив л зац подальшу розробку всепланетарно стратег йогореал зац . Не зата тися в оч куванн , в дмовившись в д вс х досягнень НТП, не повернутися до природи в прим тивному значенн цього заклику, а п днятися на як сноновий р вень вза мов дносин природи сусп льства, забезпечити х стаб льн сть,ур вноважений вза морозвиток.Проблеми.

Проблеми.

Проблеми.

Вони торкаються нтерес влюдства як диного ц лого. Визнання еколог чного нтересу пр оритетним перед пол тичним,економ чним в йськовим в дпов да загальнолюдським ц нностям, тобто вищим ц нностямжиття культури.

Так еколог я орган чно пов язу ться з моральн стю захист природи,захист навколишнього середовища з гуманн стю. Давн й принцип ах мси , як принципблагогов ння перед життям, виявля ться визначальною основою у вза мов дносинах Людини,Сусп льства Природи як середовища мешкання людей.

ВИСНОВКИ. Сформулю мо тепер деяк основн висновки, до яких можнаприйти внасл док анал зу вищевикладеного матер алу. Головний з них поляга в тому,що подолання снуючих еколог чних труднощ в в принцип можливе.

Воно вит ка якз анал зу стор вза мов дносин людини природи, так з потенц й сучасного етапуцих вза мов дносин, можливостей науки, техн ки, культури в широкому значенн цьогослова.

Однак, для подолання снуючих еколог чнихтруднощ в це другий висновок необх дн стотн зм ни в напрямках розвиткунауки техн ки реформування снуючих дисципл н глобально еколог нш розробканових метод в п дход в до досл дження вза мов дносин людини природи т.п. ,а також виробництва управл ння.Гармон зац я вза мов дносин людини природи ц нна нет льки у власне еколог чному значенн . Вона важлива також для розв язання ншихпроблем.

Еколог чно виправдан р шення в той же час соц ально позитивними,ост льки, оск льки сама людина сусп льство загалом частиною природи в широкомузначенн слова.Завдання гармон зац в дноситься до тих ще далекихетап в розвитку вза мод людини з природою, коли в противагу нин шньому глибокомуконфл кту з природою буде створена реальна основа для дност людини з природою.Але ми не ма мо права нехтувати нав ть в ддаленою перспективою, залишати безуваги заради нев дкладних сьогодн шн х проблем. тут що сказати ф лософу.

В н,в противагу колишн м деям боротьби з природою може висувати якщо не програмигармон зац в дносин з вс ма живими стотами на земл , то щонайменше продуман деали етично зр лих, духовно осмислених в дносин з св том ф лософ я здатна внестичималий внесок в п дготовку нтелектуально психолог чного кл мату для прийняття вт лення таких деал в, стимулювати творчий пошук безконфл ктних форм вза мод з природою поступового пом якшення снуючих жорстких установок по в дношенню доприроди.Широта р знопланов сть порушено проблеми, а такожобмежен сть обсягу дано роботи не дозволили провести анал з вс х стор н. Однаквнасл док загального огляду р зноман тних позиц й думок, як прямо або непрямозач пають ф лософськ аспекти вза мов дносин людини природи, видно, що подальшарозробка стратег розвитку в дносин в дан й систем , визначення м сця Людини уВсесв т одним з найважлив ших завдань сучасност . н якими нап взаходами цезавдання вир шити неможливо.

Modus vivendi, або спос б снування сусп льства природи,в деал повинен бути таким, щоб негативний вплив природи на сусп льство сусп льствана природу був м н мальним, що не порушу ст йкост обох систем.

Основн принципистаб льних в дносин стосуються повед нки людини по сво й сут не можуть бути н чим ншим, кр м мператив в, або, зг дно В. .Далю, наказ в до неодм нного виконання.Якщо сусп льство керу ться екоф льними мперативами, то це гарант ю еколог чно р вноваги основистаб льност природи сусп льства. стор ясв тово цив л зац вчить, що вих д з еколог чно кризи поляга в тому, щоб творчов дпов сти на виклик сучасно ситуац докор нно зм нити сусп льно-виробничу технолог ю основн форми вза мов дносин людини природи.

Основним св тоглядним принципом вза мов дносинлюдини природи повинен стати принцип гармон людини природи як двох в дносносамост йних частин дино системи, що розвиваються кожна по сво х законах, але як в той же час внутр шньо нерозривно пов язан . У ф лософському в дношенн майбутн це, зрештою, вразливе сьогодення, що розвива ться. Отже, нин шн нестерпн темпи розвитку тим,що можна назвати сво р дним зловживанням, перенесеним в майбутн , яке з подесятереноюсилою в д б ться на наших нащадках.Тим же, хто виправдову знищення природи необх дн стюп двищення добробуту сусп льства, необх дно пам ятати, що вдосконалення особистост неможливе за рахунок природи, а повинно супроводжуватись вдосконаленням само природи.Визначаючи подальшу стратег ю розвитку людства цив л зац ,нов етично-ф лософськ пр оритети у вза мов дносинах з природою, потр бно пам ятати,що б осфера снувала до появи на Земл людини, може снувати без не . Але людинабез б осфери снувати не може це акс ома. Значить, виконання принципу сп льногорозвитку, забезпечення коеволюц б осфери сусп льства вимага в д людини певно регламентац в сво х д ях, визначених обмежень. Чи буде здатне наше сусп льство поставити св й розвитокв певн рамки, п дпорядкувати його тим чи ншим умовам еколог чного мператива ?В дпов дь на це питання зможе дати т льки стор я.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Л ТЕРАТУРИ. I. ДЖЕРЕЛА.1.Вернадский В.И, Химическоестроение биосферы Земли и ее окружения М 1987.2.Маркс К Энгельс Ф. Сочинения М 1957,т.3.3.Федоров Н.Н. Философия общегодела М 1982.II. Л ТЕРАТУРА.4.Гиренок В.И. 5.Гор Л. Земля на чаше весов М 1993.6.Жибуль И.Я. Экологические потребности сущность, динамика, перспективы М 1991.7.История взаимодействия обществаи природ . тезис конференции -М 1990,ч.1-3.8.Кравченко И.И. Экологическаятеория в современных теориях общественного развития М 1992.9.Кульпин Э.С Пантин В.И. Решающийопыт.

М 1993.10.Лось В.А. Взаимоотношения обществаи природы М 199011.Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера М 1993.12.Моисеев Н.Н. Человек, среда,общество М 1991.13. Специфика философскогознания и проблема человека в истории философии М 1989.14.Ф лософ я.Курс лекц й Навчальнийпос бник.15.Хесле В. Философия и экология М 1993.ДОДАТОК 2.Список використаних джерел л тератури.I. ДЖЕРЕЛА.1.Вернадський В Х м чна будова биосферы Земл окружения М 1987.2. МарксДо Енгельс Ф. Твору М 1957, т.3,с.16.3.Федоров Н.Н. Ф лософ я загального дела М 1982.II. Л ТЕРАТУРА.1. Г р Л. Земляна чаш весов М 1993.2.Гиренок Ф.И. Еколог я, цив л зац я, ноосфера М 1990.3.Ж буль И.Я. Еколог чн потреби суть, динам ка, перспективы М 1991.4. ванов В.Г. Конфл кт ц нностей розв язання проблем экологии М.1991.5.Кравченко И.И. Еколог чна теор я в сучасних теор ях сусп льного развития М 1992.6.Кобилянський В.А. Природа сусп льство.

Специф ка, дн сть взаимодействие Красноярськ,1990.7. КульпинЭ.С Пант н В.И. Вир шальний досв д. М 1993.8.Лось В.А. Вза мов дношення сусп льства природы М 19909.Мо се в Н.Н. Чолов к ноосфера М 1993.10.Мо се в Н.Н. Чолов к, середа, общество М 1991.11.Сафонов И.А. Ф лософськ проблеми дност людини природы СПб 1994.12. ХеслеВ. Ф лософ я экология М 1993.13. стор я вза мод сусп льства природи. тези конференц - М 1990, ч1-3.14. Людина природа- проблеми социоестественной стор матер али науково конференц -М 1994.15. Людина в контекст глобальних проблем. сб. п д ред. Ермола ва В.Е М 1993.