рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ - раздел Философия, Філософія І. Альтернативні Тести (Можлива Відповідь На Питання: Або «Так», Або «Ні»,...

І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні», пояснення чому).

1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?

2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?

3. Чи є агностики серед матеріалістів?

4. Чи є серед ідеалістів моністи?

5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?

6. Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?

7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?

8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?

10. Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми?

11. Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»?

12. Чи існує у мірі суб’єктивна компонента?

13. Чи є загальне в одиничному?

14. Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»?

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим?

16. Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»?

17. Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»?

18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії?

19. Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»?

20. Чи є в істині релятивне?

21. Чи є в істині абсолютне?

22. Чи може свобода бути абсолютна?

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?

24.Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?

25.Чи визнає апологетика античну філософію?

26.Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля?

27.Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля?

28.Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття?

29.Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?

30.Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання?

ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну відповідь і обґрунтувати її.

31. Особистістю народжуються чи стають?

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою чи світоглядом?

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості?

34. Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне?

35. Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»?

36. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму чи представником суб’єктивного ідеалізму?

37. Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод?

38. Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософського відображення світу?

39. Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу?

40. Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське відображення світу?

41. Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії?

42. Схоластична філософія була теоцентричною чи космоцентричною?

43. Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною?

44. Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною?

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?

46. Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу?

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи причинності?

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи причинності?

49. Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики?

50. Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат?

51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків?

52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм чи геліоцентризм?

53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок чи законів?

54. Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль?

55. Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій?

56. Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук?

57. Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом знищення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?

58. Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: розум чи серце?

59. Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка?

60. Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем?

ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за його визначенням (дефінієнсом)

61. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях?

62. Що у філософії визначається як єдність сутності та існування?

63. Що у філософії визначається як теорія пізнання?

64. Що у філософії визначається як вчення про світ?

65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?

66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?

67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії?

68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?

69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?

70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?

71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій?

72. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій?

73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?

74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними?

75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів?

76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що перебувають у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?

77. Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання?

78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?

79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту?

80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкта й об’єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта?

81. Що у філософії визначають як міру людського у людині?

82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?

83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?

84. Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності?

85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?

86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість?

87. Що у філософії визначається як джерело розвитку?

88. Що у філософії визначають як здійснену можливість?

89. Яка філософська категорія відображає відносність істини?

90. Що у філософії визначаєтьсяяк перехід у протилежну нову якість?

IV. Тест «Філософські категорії»

Задана філософська категорія	Назвати протилежну філософську категорію	Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій
91.	Матеріалізм	?	?
92.	Ідеалізм	?	?
93.	Монізм	?	?
94.	Дуалізм	?	?
95.	Монотеїзм	?	?
96.	Політеїзм	?	?
97.	Сенсуалізм	?	?
98.	Раціоналізм	?	?
99.	Об’єктивна діалектика	?	?
100.	Суб’єктивна діалектика	?	?
101.	Молодогегельянство	?	?
102.	Старогегельянство	?	?
103.	Якість	?	?
104.	Кількість	?	?
105.	Матеріальне буття	?	?
106.	Ідеальне буття	?	?
107.	Одиничне	?	?
108.	Загальне	?	?
109.	Діалектика	?	?
110.	Метафізика	?	?
111.	Сутність	?	?
112.	Явище	?	?
113.	Необхідність	?	?

Закінчення

Задана філософська категорія	Назвати протилежну філософську категорію	Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій
114.	Випадковість	?	?
115.	Причина	?	?
116.	Наслідок	?	?
117.	Форма	?	?
118.	Зміст	?	?
119.	Можливість	?	?
120.	Дійсність	?	?

V. Тест «Доповнення»

121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний;

2) _____________, 3) _____________, 4) _____________;

122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний;

2) _____________, 3) _____________;

123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика;

2) _____________; 3) _____________;

124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм;

2) _____________; 3) _____________;

125. Доповнити етапи розвитку української філософської думки: 1) докласична доба;

2) _____________; 3) _____________;

126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження;

2) _____________; 3) _____________;

127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція:

2) _____________; 3) _____________;

128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття;

2) _____________;. 3) _____________;

130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття;

2) _____________; 3) _____________;

131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія;

2) _____________;. 3) _____________;

132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвіністська);

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби;

2) _____________;. 3) _____________;

136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення матеріальних потреб;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

137. Доповнити основні суб’єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи;

2) _____________;. 3) _____________;

138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

139. Доповнити структуру психіки людини, за Фрейдом: 1) воно:

2) _____________; 3) _____________;

140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

5) _____________; 6) _____________;

143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;

146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї, за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором;

2) _____________; 3) _____________;

147. Доповнити ступені заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза;

2) _____________; 3) _____________;

148. Доповнити елементи системи натурального права,за Локком: 1) право на життя;

2) _____________; 3) _____________;

149. Доповнити можливі шляхи пізнання,за Беконом: 1) шлях павука;

2) _____________; 3) _____________;

150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів;

2) _____________; 3) _____________; 4) _____________.

VI. Тест «Філософські школи»

Назва школи, напрям у філософії	Час заснування	Місце заснування	Представники	Коло проблем
151. Чарвака	?	?	?	?
152. Індуїзм	?	?	?	?
153. Буддизм	?	?	?	?
154. Конфуціанство	?	?	?	?
155. Даосизм	?	?	?	?
156. Мілетська школа	?	?	?	?
157. Елейська школа	?	?	?	?

Закінчення

Назва школи, напрям у філософії	Час заснування	Місце заснування	Представники	Коло проблем
158. Піфагорійський союз	?	?	?	?
159. Кініки	?	?	?	?
160. Кіренаїки	?	?	?	?
161. Мегарська школа	?	?	?	?
162. Атомісти	?	?	?	?
163. Софісти	?	?	?	?
164. Академія Платона	?	?	?	?
165 .Перипатетики	?	?	?	?
166. Неоплатоніки	?	?	?	?
167. Стоїки	?	?	?	?
168. Александрійська школа	?	?	?	?
169. Номіналісти	?	?	?	?
170. Реалісти	?	?	?	?
171. Києво-Могилянська академія	?	?	?	?
172. Львівсько-Варшавська школа	?	?	?	?
173. Віденський гурток	?	?	?	?
174. Німецька класична філософія	?	?	?	?
175. Франкфуртська школа	?	?	?	?
176. Школа психоаналізу	?	?	?	?
177. Герменевтика	?	?	?	?
178. Екзистенціалізм	?	?	?	?
179. Український романтизм	?	?	?	?
180. Неопозитивізм	?	?	?	?

VII. Тест «Хто є хто» (Перша версія)

Ім’я філософа	Період історії філософії	Країна або етнічна його належність	Напрям, течія або філософська школа	Внесок у філософію
181. Фалес	?	?	?	?
182. Анаксимандр	?	?	?	?
183. Анаксимен	?	?	?	?
184. Геракліт	?	?	?	?
185. Піфагор	?	?	?	?
186. Сократ	?	?	?	?
187. Платон	?	?	?	?
188. Епікур	?	?	?	?

Закінчення

Ім’я філософа	Період історії філософії	Країна або етнічна його належність	Напрям, течія або філософська школа	Внесок у філософію
189. М. Кузанський	?	?	?	?
190. Боецій	?	?	?	?
191. Конфуцій	?	?	?	?
192. Мартін Лютер	?	?	?	?
193. М. Вебер	?	?	?	?
194. Фіхте	?	?	?	?
195. Поппер	?	?	?	?
196. Макіавеллі	?	?	?	?
197. Т. Гоббс	?	?	?	?
198. Дж. Берклі	?	?	?	?
199. Д. Юм	?	?	?	?
200. Ж.-П. Сартр	?	?	?	?
201. Вольтер	?	?	?	?
202. Ніцше	?	?	?	?
203. Шопенгауер	?	?	?	?
204. Конт	?	?	?	?
205. Шеллінг	?	?	?	?
206. В. Липинський	?	?	?	?
207. З. Фрейд	?	?	?	?
208. М. Драгоманов	?	?	?	?
209. І. Франко	?	?	?	?
210. М. Соловйов	?	?	?	?

VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	Античність	Стародавня Греція	Школа елеатів	Розробки суб’єктивної діалектики, вчення про єдність буття, його багатоманітність, апорії про відсутність руху.
	?	Античність	Стародавня Греція, м. Стагіра	Школа перипатетиків	Вчення про матерію і форму, чотири першопричини, закони логіки і силогізми, форми політичного устрою.

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	Ісламське відродження, ХІІ ст.	Кордовський халіфат, арабський філософ	Східний перипатетизм	Вчення про зв’язок філософії Арістотеля з ісламською теологією, двоїсту істину, монопсихізм, еманацію божества.
	?	Середньовіччя XI—ХІІ ст.	Кордовський халіфат, Мароко, Єгипет, Палестина (єврейський мислитель)	Східний перипатетизм	Вчення про синтез відкриття й умогляд, раціональне тлумачення Біблії і Корану, біблійний креаціонізм, алегоричність Святого Письма
	?	Ісламське Відродження Х—ХІ ст.	Середня Азія	Східний перипатетизм	Вчення про універсалії, що існують до речей, в речах, після речей, класифікацію наук, еманацію божества, довічність матерії, про вплив природних умов на здоров’я людини
	?	Пізньо-середньовічна схоластика	Південна Італія, м. Акуїно; Франція, м. Париж	Покатоличений арістотелізм, томізм	Вчення про 5 доведень буття Бога, тлумачення людини як неповторного індивіда, безсмертну душу, гармонію віри і розуму, істин науки і богослов’я, філософію як служницю теології
	?	Стародавня філософія	Китай	Стихійна діалектика, наївний матеріалізм	Вчення про всезагальний закон «дао», неможливість діяти всупереч його, етичну норму «дао-де», східну традицію діалогу між вчителем і учнем
	?	Раннє середньовіччя	Римська імперія, Північна Африка	Латинська патристика	Вчення про антитезу церкви і держави, царства Бога і диявола, про віру як джерело прозріння, істинного знання

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	Відродження	Франція	Скептицизм, гуманізм, антропоцентризм	Вчення про суб’єктивний світ, світ людських почуттів і емоцій, об’єктивне «природне» тлумачення людини. Афористична форма філософствування: «Природа — найкращий вчитель», «Благорозуміння — краща доброчесність».
	?	Відродження	Італійський філософ	Натурфілософія	Вчення про геліоцентризм, натуралістичний пантеїзм, світову душу як принцип руху Всесвіту, основну одиницю буття монаду, субстанції, монаду монад (Бога), множинність світів
	?	Новий час	Нідерланди	Пантеїзм	Вчення про тотожність Бога і природи, три роди пізнання: чуттєвий, розуміння, інтуїція; модуси мислення і протяжність, свободу як зрозумілу необхідність, етику людини, що керується тільки розумом.
	?	Доба німецької класичної філософії	Німеччина	Агностицизм	Космогонічна гіпотеза, вчення про явища, що можна пізнати і «речі у собі», що принципово не можна пізнати, антиномії, апріорні форми пізнання, трансцендентну логіку, категоричний імператив
	?	Просвітництво	Франція	Метафізичний матеріалізм	Вчення про державу, громадянське суспільство, суспільний договір, приведення суспільного устрою у відповідність з розумом

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	XIX ст.	Німеччина Англія	Діалектичний і історичний матеріалізм	Вчення про суспільно-економічну формацію, приватну власність як основну причину відчуження праці, суспільну свідомість як відображення суспільного буття, філософію як засіб перебудови світу, людину як комплекс суспільних відносин, соціалістичну революцію
	?	XIX ст.	Німеччина	Діалектичний і історичний матеріалізм	Вчення про діалектику природи, класифікацію форм руху матерії і науки, походження приватної власності і держави
	?	XIX ст., доба німецької класичної філософії	Німеччина	Антропологічний матеріалізм	Вчення про філософію як науку, біологічну природу людини, детермінацію історії релігією, зв’язок «Я» і «Ти», метафізичну етику, умови досягнення людиною щастя через любов, релігію любові
	?	Доба німецької класичної філософії	Німеччина	Об’єктивний ідеалізм	Вчення про розвиток абсолютної ідеї через її інобуття (природу) до світового розуму. Система побудована на базі ідеалістичної діалектики за схемою: теза — антитеза, синтез
	?	Кінець XIX ст. перша пол. XX ст.	Україна, Росія, Франція, Німеччина	Філософія життя, екзистенціалізм	Вчення про людину на кордоні двох світів (тіла й душі), російську національну ідею, російський месіанізм, приреченість Росії на комунізм

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	XIX ст.	Росія, Індія, Англія	Релігійна філософія, теософія	Вчення про таємну доктрину, можливість безпосереднього пізнання Бога, єдину божественну сутність, універсальну релігію, толерантні відношення
	?	Кінець XIX ст. — перша пол. ХХ ст.	Росія, Україна, СРСР	Позитивізм, філософський плюралізм	Вчення про ноосферу, екологічні проблеми сучасності, наукознавство, методологію науки, сучасну картину світу, свободу наукової творчості, корисність усіх філософських систем
	?	XX ст.	Німеччина, США, Швейцарія	Франкфуртська школа	Вчення про «одновимірну людину», філософію визволення, молодь як головну революційну силу, «детонатор» революційного вибуху
	?	Українське просвітництво	Росія, Україна, український філософ	Український кордоцентризм	Вчення про 3 світи: 1) макрокосм, 2) мікрокосм, 3) світ символів (Біблія), серце як засіб істинного пізнання, «сродну працю», «горню республіку» як ідеал суспільного устрою
	?	XX ст.	СРСР, Росія	Філософія історії	Вчення про етногенез, культурогенез, суперетнос, «пасіонарний вибух», етнічну регенерацію, часові і просторові межі розвитку нації
	?	XIX ст.	Україна, Росія, український філософ	Релігійна філософія	Вчення про 4 світи: а) ноуменальний; б) «вічної правди», в) реальний; г) феноменальний. Розум виявляє загальне, а серце є основою унікальності. Істина стає духовним скарбом, коли вона лягає на серце. За цей скарб людина може боротися з обставинами й іншими людьми. Мораль у серці людини

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	XX ст.	Росія, Україна, Німеччина, Канада	Філософія українського радикалізму	Ірраціональне, містичне тлумачення нації, національної еліти. Людина — лише засіб, нація — мета
	?	XX ст.	Франція	Екзистенціалізм	Вчення про абсурдність людського буття, самогубство як засіб свободи вибору, свободу як можливість вибирати, відчуженість людини, її приреченість, бунт як реакцію на безвихідність
	?	Новий час	Франція	Раціоналізм, дуалізм	Вчення про метод сумніву, дедукцію, інтелектуальну інтуїцію, розум як вищу цінність, основу пізнання, поділ світу на духовний і матеріальний, людину як машину з кісток і м’язів
	?	XX ст.	Росія, Україна, Німеччина, український філософ	Культурологія, екзистенціалізм	Три джерела його філософії: а) класична онтологія (від Платона до Гегеля); б) неокантіанська феноменологія; в) містицизм; 4 категорії безпосереднього буття: повторення, стягнутість, сполученість, рух. Людина знаходиться на кордоні двох світів. Вивчав національні риси українського характеру (емоціональність, ліризм, сентименталізм), історію української і слов’янської філософії
	?	Новий час	Англія	Сенсуалізм, англійське Просвітництво	Вчення про первинні і вторинні якості матерії, існування істин першого і другого роду, натуральне право, яке складається з права на життя, власність, свободу.

Продовження

№ п/п	Ім’я філософа. Назвати також 2—3 представників цього напряму чи школи	Доба	Країна, етнічна належність	Напрям, течія, школа філософії	Внесок у філософію
	?	Новий час	Англія	Емпіризм	Тлумачення людини як частини природи; істини як дзеркальної копії об’єкта пізнання; привидів роду, печери, театру, площі як перепонів на шляху пізнання. Розробив концепцію ідеальної держави, якою керують учені і немає експлуатації людини

IX. Тест «Вибір правильної відповіді» (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено)

241. Августін визначав основою світу:

а) чотири стихії; б) Бога; в) матерію; г) ідею.

242. Для ренесансного світогляду був характерний:

a) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм.

243. За Кантом, процес пізнання характеризується:

а) пасивністю суб’єкта; б) активністю суб’єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).

244. Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у:

а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).

245. За Демокрітом, основою буття є:

а) атоми; б) апейрон; в) порожнеча; г) форма.

246. Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:

а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.

247. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:

а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.

248. До основних принципів діалектики належать:

а) об’єктивності; б) розвитку; в) зв’язку, г) матеріальності.

249. До історичних типів відтворення населення належать:

а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).

250. До сфер суспільного життя відносяться:

а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична.

251. До форм наукового пізнання належать:

а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.

252. До раціональних філософських систем належать:

а) позитивізм; б) діалектичний і історичний матеріалізм; в) екзистенціалізм; г) герменевтика.

253. До ірраціональних філософських систем належать:

а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.

254. До основних законів діалектики належать:

а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

255. Рівні структури свідомості поділяються на;

а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) самосвідомість.

256. Усвідомлення містить такі компоненти:

а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.

257. За відношенням до об’єкта можна виділити такі типи образів:

а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.

258. Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:

а) людини, як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною; в) від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.

259. Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:

а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.

260. До універсальних зв’язків буття належать:

а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) форма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв’язку.

261. До зв’язків детермінації належать:

а) причинні зв’язки; б) необхідність і випадковість; в) можливість і дійсність; г) явище і сутність.

262. До структурних зв’язків належать:

а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) система, елемент, структура.

263. Юнг називає такі види колективного несвідомого:

а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.

264. За Аристотелем, існують такі форми правління державою:

а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.

265. За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:

а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) почуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.

266. Ідеалом буддійського способу життя є:

а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.

267. Ідеалом протестантського образу життя є:

а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) накопичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.

268. Чи можна,за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:

а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).

269. Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:

а) філософські; б) загальнонаукові;в) специфічні, г) технологічні.

270. Чи включає структура феномену життя, за Шарденом, такі елементи:

а) переджиття; б) життя; в) смерть, г) наджиття.

X. Аналітичний тест (Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)

271. «Пізнай самого себе».

272. «Я знаю лише те, що я нічого не знаю».

273. «Усе тече, усе змінюється».

274. «Людина є мірою всіх речей — існування існуючих неіснування неіснуючих».

275. «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку».

276. «Одна й та ж думка і те про що думка існує».

277. «Немає нічого, окрім атомів і порожнечі».

278. «Знання — це пригадування» (анамнез).

279. «Вірю, тому що абсурдно».

280. «Вірю, щоб зрозуміти».

281. «Філософія є служницею богослов’я».

282. «Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже».

283. «Якщо Бога не було б, його слід було видумати».

284. «Мені довелося обмежити розум, щоб звільнити місце для віри».

285. «Бог багатому подібний фонтанові, що заповнює різні за обсягом посудини. Над фонтаном напис: «Нерівна усім рівність».

286. «Дій згідно з такою максимою, яка водночас може стати загальним законом».

287. «Кожен є предметом споживання для когось».

288. «Існувати, отже, бути сприйманим».

289. «Я мислю, отже, я існую».

290. «Немає суб’єкта без об’єкта, немає об’єкта без суб’єкта».

291. «Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним».

292. «Якщо я йду назад, я з матеріалістами, якщо я йду вперед, я не з ними».

293. «Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа в тому, щоб змінити його».

294. «Природа є не що інше, як закам’яніле мислення».

295. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті».

296. «Серце є скрижаль, на якому викарбований моральний закон».

297. «Людина живе остільки, оскільки вибирає».

298. «Чого не бажаєш собі, того не роби іншому».

299. «Що я можузнати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?»

300. «Як наслідок виконання професійного обов’язку багатство морально не тільки виправдане, але й приписане».

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Філософія

Київський національний економічний університет... Філософія...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

В. X. Арутюнов, М. М. Демченко, С. Л. Йосипенко, І. С. Кабика, О. О. Круш, В. М. Мішин, Н. Я. Станілевич
Рецензенти: Т. І. Корпало, канд. філос. наук, доц. (Київ. нац. екон. ун-т) В. М. Вандишев, д-р філос. наук, проф. (Сумський держ. ун-т)

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
Видання 2-ге, перероблене і доповнене Редактор Л. Тютюнник Художник обкладинки О. Стеценко Коректор О. Ул

Мета і завдання курсу
Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних

Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу
№ п/п Тематика лекцій Кількість годин Тема 1 Предмет філософії Тема 2

Тематичний план семінарських занять
№ п/п Тематика семінарських занять Кількість годин Тема 1 Предмет філософії Тема

Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
Студент повинен: знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенден

Система поточного та підсумкового контролю
1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю Робочі тести блокуються, як правило, в пакет з 10 питань. Оцінка знань таких тестів може вестись за традиційною чотириба

Зразок екзаменаційного білета
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра філософії Дисципліна: філософія Семестр: ________ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _

Загальна оцінка
Хто є хто? (друга версія) № п/п Перелік імен Період історії, до якого належить філософ: Античність, Середньовіччя, Новий час тощо

Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?
№ п/п Твердження Автор Напрям філософії 9.1 «Людина є мірою всіх речей» &

Закінчення
№ п/п Поняття Можлива їх структура 10.6 Свідомість (за носіями): 1) _______________ 2) ______

Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання
1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: В 2 т. — К.: Либідь, 1993. 2. Вандишев В. М. Філософія. Ч. 1. Історико-філософський вступ: Конспект

Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
Слово «філософія» давно увійшло до нашого буденного мовлення. Філософією нині називають не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупність принци

Поняття та типи світогляду
Для того щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння світу людиною:

Предмет філософії та особливості філософського мислення
Авторство слова «філософія» приписують давньогрецькому мислителю Піфагору (VI—V cm. до н. е.). Він був проти того, щоб його називали мудрецем, і вважав себе філософом (любителем му

Основне питання, методи і функції філософії
Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Потрібно зазначити, що в межах основного питання філософії по-різному в

Питання для самоконтролю
1. Визначте сутність предмета філософії та її значення для людини і суспільства. Покажіть її особливість як науки. У чому полягає її гуманістичний характер. 2. Дайте визначення с

Сторія філософії як наука та принципи її періодизації
Філософію можна краще зрозуміти, якщо вивчити її історію. Розглядаючи питання про періодизацію історії філософії, слід звернути увагу на принципи її періодизації, основу яких становит

Давньоіндійська філософія
Перші філософські школи і течії виникли у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VI ст. до. н. е. в Стародавній Індії, Стародавньому Китаї та Греції. Передумови виникнен

Філософія стародавнього Китаю
Аналогічним шляхом відбувався розвиток філософських ідей у Стародавньому Китаї. Так, сама зміна традиційних общинних суспільних відносин на основі економічного прогресу, поява грошей, суб’єктивної

Антична філософія
Історія античної філософії охоплює понад тисячу років. У її розвитку виділяють три основні періоди. Перший — період ранньогрецької філософії — охоплює епоху від виникнення фі

Питання для самоконтролю
1. Назвіть історичні типи філософії та їх основну спрямованість. 2. За якими ознаками поділяються школи староіндійської філософії на ортодоксальні та неортодоксальні.

Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
Якщо грецька філософія виникла на ґрунті античного рабо- власницького суспільства, то філософія Середньовіччя належить до епохи феодалізму (V—XV ст.). Особливості філософії Сер

Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження
Починаючи з XІV ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, що увійшла в історію під назвою епохи Відродження.

Діалектика епохи Відродження
Процес формування нової буржуазної культури супроводжувався принциповою зміною світоглядних орієнтирів. Але на ранніх своїх етапах цей процес набуває своєрідної перехідної, компромісної форми. Бур

Натурфілософія епохи Відродження
Вчення про природу. Пантеїзм. В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Але в розумінні природи, як і в тлумаченні людини у цей період, філософія має свою особливі

Реформація, її ідеї
Ренесансні гуманістичні ідеї спершу не викликали негативної реакції з боку офіційних представників католицької церкви. Ситуація різко змінюється після того, як у XVI ст. Відродження обертається фен

Питання для самоконтролю
1. Які дві ідеї лежать в основі християнського монотеїзму? 2. Що таке креаціонізм? 3. Яким чином вирішується проблема людини у християнському віруванні?

Сторичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
Характеризуючи філософію XVII—XVIII ст., необхідно в першу чергу через характеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме у цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму стався переворот

Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
Далі слід детально ознайомитись з поглядами видатних філософів цього часу. Ф. Бекон (1561—1626 рр.) — родоначальник нової форми англійського матеріалізму і всієї тогоч

Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
Просвітництво — культурно-історичний термін (вперше використаний Вольтером і Гердером), що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанні розуму для сус

Французький матеріалізм XVIII ст.
Французький матеріалізм XVIII ст. має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайна матеріалістична спрямованість в пог

Питання для самоконтролю
1. Який історичний етап охоплює філософія Нового часу, в чому полягає її специфіка? 2. Охарактеризуйте філософські погляди вчених англійської школи — Ф. Бекона, Д. Локка та Т. Го

ТЕМА 5.НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Вивчення цього розділу здійснюється за таким планом: 1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії. 2. Теорія пізнання та

Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
Наприкінці XVIII—першій половині XIX ст. бурхливий розвиток філософії відбувався в Німеччині. Специфіка і суперечливість соціально-економічного та історичного розвитку Німеччини цього час

Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант (1724—1804 pp.). Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми рокам

Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770—1831 pp.). Якщо в цілому характеризувати філософію Гегеля, то потрібно сказати, що це найвідоміший філософ об’єктивного ідеалізму, який у р

Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах (1804—1872 pp.), його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя. З Л. Фейєрбаха почин

Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й. Фіхте
Й. Фіхте (1762—1814 pp.). Спираючись на суб’єктивно-ідеалістичний принцип тотожності буття і мислення, приписуючи здатність до руху тільки духу, Фіхте характеризує процес його

Філософія тотожності» законів природи і мислення Ф. Шеллінга
Суб’єктивний ідеалізм Фіхте був нездатним пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спробою його критичного осмислення стала так звана об’єктивно-ідеалістична філо

Питання для самоконтролю
1. З’ясуйте роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії. 2. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І. Канта, її позитивні сторони і недоліки.

Тема 6. Історія філософії України
Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом: 1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в

Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 p. Тривалий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі наук

Філософія серця» Григорія Сковороди
Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp.) — видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській академії. Його філософські твори можна поділит

Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т. Шевченка
Визначну роль у суспільно-політичному житті України зіграло Кирило-Мефодіївське товариство — таємна антикріпосницька організація, що була створена в Києві в січні 1846 p. Його засновниками б

Філософія серця» П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П. Юркевич (1827—1874 pp.), професор Київської духовної академії. У 1860 p. він опублікував статтю «З науки про людський дух», де

Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій В. Соловйова, М. Бердяєва, С. Франка, П. Флоренського, В. І. Вернадського
Філософські погляди Юркевича, який пізніше викладав у Московському університеті, мали значний вплив на формування поглядів російських філософів. Так, В. С. Соловйов (1853—1900 pp.) —

Питання для самоконтролю
1. Як формувалась філософська і соціально-політична думка Київської Русі та яка її спрямованість? 2. Які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Київської Русі?

ТЕМА 7.ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ
Вивчення цієї теми здійснюється за окремими філософськими напрямами: 1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення. 2. Діалектичний

Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно — індійській, китайській і античній, пройшовши тривалий і складний шлях свого розвитку. Певним результатом її розвитку можна вважати класич

Діалектичний та історичний матеріалізм
Марксистська філософія, безумовно, важливий етап у розвитку світової філософії. Карл Маркс (1818—1883 pp.) і Фрідріх Енгельс (1820—1895 pp.) дають уявлення про основні н

Позитивізм і неопозитивізм
Історія позитивізму має три періоди розвитку. Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового позитивізму зводил

Філософія життя
Філософія життя, представниками якої є Ф. Ніцше, В. Дільтей, А. Бергсон, О. Шпенглер та ін., — це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що

Філософська антропологія
Філософська антропологія — напрям у філософії, який претендує на теоретичне обґрунтування сучасного знання про людину. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській та античній філосо

Герменевтика
Герменевтикою (фундатор — В. Дільтей) називають мистецтво і теорію тлумачення текстів. Тому головна операція у герменевтиці — розуміння. Процес розуміння являє собою комплексну і методологіч

Структуралізм
Структуралізм як напрям виник у зв’язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації досягн

Екзистенціалізм
Екзистенціалізм виник на початку XX ст. в Німеччині, Франції, Італії, набувши великого впливу в усьому світі, особливо серед інтелігенції. Біля джерел цієї філософії був С. К’єркегор (1813—1

Неотомізм
Головними представниками цього напряму є Марітен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує теїстичне вчення Ф. Аквінського, поєднуючи його з філософськими системами Канта, Шеллінга, Ге

Рраціоналізм
Ірраціоналізм — філософське вчення, яке відстоює обмеженість раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю як основні види пізнання. Це вчення спрямоване проти р

Фрейдизм та неофрейдизм
Картина розвитку сучасної філософії буде неповною, якщо ми не назвемо і такий напрям, як фрейдизм та неофрейдизм, що розглядають людину з точки зору психоаналізу, розробленого в основ

Питання для самоконтролю
1. Визначте основні сторони філософії Гегеля і Фейєрбаха, на які спирались Маркс і Енгельс у розробці нового світогляду. 2. Що таке відчуження, які шляхи його подолання запропону

Проблема систематизації основних галузей філософії
Як зазначалося у темі 1, філософія — це наука, предметом якої є загальне в системі «людина—світ». До цієї системи входять такі відношення: онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, предметно-перетв

Проблема структурування філософії
Сучасна філософія — це не тільки різновид світогляду, а й система знання, яка претендує на науковість. Як наука вона має свій специфічний предмет, методи пізнання, систему категорі

Принципи і основи побудови філософської теорії
Існують два основні способи систематизації філософського знання: класичний і некласичний. Класичні системи філософії (наприклад, античні філософські системи або системи німецької класичної філософі

Проблема систематизації законів і категорій філософії
Філософія як наука постійно потребує розв’язання проблеми систематизації своїх категорій і законів. В епоху античності перший системний перелік категорій склав Арістотель. Він виділив десять катего

Питання для самоконтролю
1. Визначте предмет філософії. 2. Назвіть основні типи філософствування. 3. Які принципи систематизації філософського знання? 4. У чому полягає рі

Сутність, проблеми і основні форми буття
Система філософського знання поряд з предметом, принципами, методами включає в себе закони і категорійний апарат. Усі елементи системи тісно взаємопов’язані і становлять цілісну єдність, яка створю

Буття матеріального. Сутність матерії
Усе розмаїття форм буття звично зводять до двох його аспектів: буття матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття ма

Основні форми існування матерії
Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії, рух — це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, ціл

Проблема єдності світу
Практикою, наукою, в тому числі і філософією, доведено, що простір, час, рух і матерія нерозривно поєднані і взаємопов’язані. Але існує й метафізична точка зору на простір, час і матерію. Ньютон, н

Свідомість як відображення буття
Свідомість — це найвища, притаманна тільки людям і пов’язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій і

Закони розвитку буття
Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди (зві

Питання для самоконтролю
1. Порівняйте поняття «світ», «Всесвіт», «існування», «сутність», «буття», «реальність», «об’єктивна реальність», «дійсність». У чому полягає їхня схожість і відмінність? 2. Назв

ТЕМА 10.ГНОСЕОЛОГІЯ
Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом: 1. Природа і призначення процесу пізнання. 2. Практика як основа і рушійна сила пізнання. 3. Пізнання як

Природа і призначення процесу пізнання
Однією з важливих функцій свідомості є пізнання людиною навколишнього світу і самої себе. Люди не можуть жити, перетворювати природу без знань. Пізнання — це таке функціонування свідомості, в резул

Практика як основа і рушійна сила пізнання
Пізнання має суспільний характер, який зумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано — через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує потр

Пізнання як процесвідображення реальної дійсності, його основні види
Пізнання відображає дійсність у формі образів. Образ — є форма і продукт суб’єктивного, ідеального відображення об’єктивної реальності у свідомості людини. Образи за своїм змістом відповіда

Поняття істини, її види, шляхи досягнення
Істина є правильне відображення суб’єктом об’єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка — це зміст свідомості, який не відповідає р

Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
Яким же чином ми можемо переконатися, чи правильні наші знання, чи помилкові? У кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна — від повсякденного життєвого д

Специфіка наукового пізнання
Наукове пізнання. При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання, як його вищої форми. Наукове пізнання — це такий рівень функціонуванн

Поняття науки, її види і функції
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об’єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворенн

Емпіричний та теоретичнийрівні наукового пізнання
Розрізняють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний (грец. empeiria— досвід) — це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостереже

Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет ло

Наукове пізнання
Методи Рівні Форми Сходження від абстрактного до конкретного, історичний і логічний, аксіоматичний, системно-структурний, математичн

Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні принципи пізнання. 2. У чому полягає специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання і які їх форми? 3. Яку роль відіграють творчість та і

ТЕМА 11.СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
Вивчення цієї теми здійснюється за таким планом: 1. Поняття суспільства. 2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства. 3. Філосо

Поняття суспільства
Передусім слід звернути увагу на багатозначність поняття «суспільство». Існує концепція, що суспільство — це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за закона

Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
Існують два підходи до розуміння суспільства та його історії — матеріалістичний та ідеалістичний. Ідеалістичний підхід, який першопричиною розвитку суспільства вважає дух, ідею, свідомість (

Філософська антропологія про людину
Поняття людини означає людину взагалі, тобто включає сукупність усіх властивостей та атрибутів людини. Будучи абстрак- цією, це поняття має два реальні втілення — окрема людина та людство в ціл

Закони суспільства, їх характер і особливості
Важливим є питання про характер і зміст законів суспільного розвитку. Виходячи з того, що суспільне життя має дуже складний, динамічний і необоротний характер, деякі філософи (особливо ідеалістично

Поняття суспільно-економічної формації та її структура
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку су- спільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що харак

Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
Важливим для соціальної філософії є визначення рушійних сил та суб’єктів історичного процесу. 1. Основними рушійними силами соціального розвитку слід вважати потреби, інтереси, цінності. В

Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку
З’ясувавши суть основних джерел та рушійних сил суспільного прогресу, слід перейти до поняття спрямованості історичного прогресу, його критеріїв і характеру протиріч. Посилаючись на складн

Питання для самоконтролю
1. Визначення поняття суспільства. 2. Сутність матеріалістичного та ідеалістичного підходів до розуміння суспільства. 3. Закони суспільства, їх тотожність і відмінність від законі

Методології та стилі мислення
На кожному етапі розвитку наукових досліджень діє система усталених принципів мислення (парадигма) та певний стиль мислення, який треба враховувати. Для класичного періоду в мисленні були характерн

Рівні методологій
Методологія не є суцільною наукою і має прошарковий характер. Найбільш загальний характер має філософська методологія. Її альтернативні підходи — метафізика й діалектика. Там, де мова йде про сталі

Основні методи наукового пізнання
Усі існуючі методи наукового пізнання умовно можна поділити на три групи: 1. філософські (діалектика й метафізика); 2. загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз і синтез, абстра

Економічна діяльність і мораль
Християнська мораль і господарська діяльність. Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури, а отже, вона не може стояти осторонь від певного тр

Проблема гуманізації економічної освіти
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: «Людина є міра всім реча

Питання для самоконтролю
1. Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування. 2. Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте мо