рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 3. Структура наукового знання

Тема 3. Структура наукового знання - раздел Философия, Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник 3.1. Емпіричний І Теоретичний Рівні Наукового Знання. 3.2. Загальнон...

3.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання.

3.2. Загальнонаукові та загальнологічні форми наукового знання.

3.3. Емпіричні форми наукового знання.

3.4. Теоретичні форми наукового пізнання.

3.5. Теорія як ідеал наукового пізнання. Теорія і модель. Теорія і реальність.

3.6. Дисциплінарна структура науки (класифікація наук).

3.7. Про співвідношення природничо-наукового і гуманітарного знання.

3.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання

Наукове знання і сам процес його отримання характеризуються, як ми вже відзначали, системністю та структурованістю. Система наукового знання кожної дисципліни – неоднорідна. У ній можна виявити різні форми знання:емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, моделі, теорії різного типу і ступеня спільності й т. д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання – емпіричногоі теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, які породжують ці знання.

Підстав для виділення емпіричного і теоретичного рівнів у науковому дослідженні існує декілька. Зокрема, ці два рівні в науковому дослідженні розрізняються:

- за гносеологічною спрямованістю дослідження;

- за характером і типом отримуваного знання;

- за використовуваними методами і формами пізнання;

- за пізнавальними функціями;

- за співвідношенням чуттєвого і раціонального корелятів пізнання та низкою інших ознак.

За гносеологічною спрямованістю емпіричний і теоретичний рівні дослідження відрізняються тим, що на емпіричному рівні пізнання орієнтоване на вивчення явищ і “поверхневих” зв'язків між ними, без

поглиблення в сутнісні зв'язки і відносини, а на теоретичному етапі пізнання головним гносеологічним завданням є розкриття сутнісних зв'язків між явищами. На цьому заснована відмінність в пізнавальних функціях, реалізованих на цих рівнях наукового пізнання.

Категорії “теоретичне” та “емпіричне”, що відображають відповідні рівні наукового знання (і пізнання), є базисними, вихідними епістемологічними і методологічними “одиницями”, на підставі яких тільки й можливе подальше уточнення і деталізація структурних уявлень про наукове пізнання. Інакше кажучи, передбачається, що подальші структурні підрозділи в науковому дослідженні можливі тільки всередині теоретичного і емпіричного рівнів. Все, що виходить власне за рамки теоретичного або емпіричного знання, до “тіла” наукового знання не належить.

Головним пізнавальним завданням суб'єкта-дослідника на емпіричному рівні є опис явищ, збір наукових фактів, первинне їхнє узагальнення, а також перевірка і підтвердження (або спростування) теоретичних систем. На теоретичному ж рівні основним пізнавальним завданням є сутнісне пояснення досліджуваних явищ, їхнє концептуально-теоретичне узагальнення та в ідеалі – побудова для них наукової теорії.

Найбільш чітка відмінність між виділеними двома рівнями наукового пізнання проявляється в характері одержуваних результатів (тобто форм наукового знання). Основною формою знання, одержуваного на емпіричному рівні, є науковий факт і сукупність емпіричних узагальнень, наприклад, у вигляді емпіричних законів. На теоретичному рівні одержуване знання фіксується у формі наукової проблеми, наукової гіпотези, теоретичних законів, принципів і наукових теорій, у яких і розкривається сутність досліджуваних явищ. Відповідно розрізняються і методи, використовувані при одержанні цих форм знання. Основними методами, використовуваними на емпіричному етапі пізнання, є спостереження, вимірювання, науковий експеримент. На теоретичному рівні використовуються такі методи, як ідеалізація, аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи, математичне моделювання, формалізація та ін.

Відмінність між емпіричним і теоретичним рівнями проявляється також у різному співвідношенні чуттєвого та раціонального корелятів пізнавальної діяльності. Перш ніж обговорювати це питання, варто зупинитися на проблемі співвідношення пар категорій “чуттєве – раціональне” та “емпіричне – теоретичне”. До становлення в методології та філософії науки другої пари категорій перша пара вживалася для характеристики будь-яких (не тільки наукових) пізнавальних ситуацій. Що ж стосується категорій “емпіричне” і “теоретичне”, то в даному контексті вони вживаються для характеристики саме наукового пізнання і його результатів.

“Чуттєве” і “раціональне” характеризують лише пізнавальні здатності людини, але не етапи або види знання. При використанні в людському пізнанні вони не відірвані одне від одного. Навряд чи може бути чуттєве (втім, як і раціональне) знання як таке, хоча можна виділяти емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Співвідношення ж чуттєвого і раціонального корелятів в емпіричному і теоретичному пізнанні різне. В емпіричному пізнанні домінує чуттєвий корелят, а в теоретичному – раціональний. Відповідно різне співвідношення чуттєвого і раціонального корелятів знаходить своє відображення і в методах, використовуваних на кожному рівні. Ясно, що метод спостереження, використовуваний на емпіричному рівні, базується в основному на чуттєвій пізнавальній здатності, але тією мірою, в якій спостереження має цілеспрямований характер, а його результати фіксуються у мовній формі, воно містить у собі також використання і раціонального пізнання. Аналогічним чином, оскільки на теоретичному рівні в основному використовується здатність до абстрактного, понятійного мислення, у ньому домінує раціональний корелят, але тією мірою в якій будь-яке поняття асоціюється з певною сукупністю сприйняттів, уявлень і наочних образів, у ньому присутній і чуттєвий компонент.

Треба, однак, мати на увазі, що емпіричне і теоретичне знання відрізняються одне від одного рефлексивною орієнтацією і можуть перетворюватися одне в одне шляхом рефлексивних перетворень. Емпіричне знання не існує поза зв'язком з теоретичним, і навпаки. Пояснюючи спостережувані явища, ми будуємо теоретичне знання; використовуючи ці ж спостереження для розвитку або обґрунтування теоретичних побудов, ми реалізуємо емпіричне дослідження. Все залежить від того, яке завдання ми ставимо.

При всіх відмінностях чіткої межі між емпіричним і теоретичним пізнанням не існує. Так, емпіричне дослідження, хоча й орієнтоване на пізнання і фіксацію явищ, постійно проривається на рівень сутності, а теоретичне дослідження шукає підтвердження істинності своїх результатів в емпірії. Науковий експеримент, будучи у фактуальних науках одним з важливих методів емпіричного пізнання, є “теоретично навантаженим”, а будь-яка абстрактна теорія у фактуальних науках повинна мати – хоча б в остаточному підсумку, хоча б непряму – емпіричну інтерпретацію. Однак при всій нечіткості меж між емпіричним і теоретичним знанням введення цих категорій знаменувало собою прогрес у розвитку методології науки, оскільки сприяло конкретизації наших уявлень про структуру пізнавальної діяльності в науці. Зокрема використання цих категорій дозволило уточнити структуру наукового пізнання в цілому, сприяло формуванню конструктивного підходу до вирішення проблеми емпіричного обґрунтування наукового знання, привело до більш повного виявлення специфіки теоретичного мислення в науковому дослідженні, дозволило уточнити логічну структуру виконання наукою основних пізнавальних

функцій, а також сприяло розв’язанню багатьох фундаментальних проблем логіки і методології наукового пізнання.

3.2. Загальнонаукові й загальнологічні форми наукового знання

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник

Вінницький національний технічний університет... В С Ратніков... Основи філософії науки і філософії техніки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 3. Структура наукового знання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ББК 74.266.3
© В. Ратніков, 2012 З М І С Т ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ……….…………………………. 9 Тема 1. Філософія – наука – філософія науки

П Е Р Е Д М О В А
Навряд чи буде великим перебільшенням назвати науку і техніку найважливішим надбанням людства. В сучасну епоху вони розвиваються вельми інтенсивно, що породжує в суспільстві різні відносини і оцінк

Тема 2. Природа науки
2.1. Наука – ненаука: проблема демаркації. 2.2. Наука як особливий тип знання. Мова науки. 2.3. Особливості наукової діяльності (наукового пізнання) 2.4. Соціокультурна с

Наука як особливий тип знання
Уже попередній виклад орієнтує нас на те, що головним продуктом наукової діяльності є об'єктивно-істинні знання про світ. Саме їхнє виробництво становить основну цінність, мету

Мова науки
Мова вивчається багатьма дисциплінами. Лінгвістика, логіка, психологія, антропологія, семіотика пропонують свої дані до узагальнення у філософській теорії. Під мовою, насамперед, розуміється природ

Поняття наукового методу
Людське мислення являє собою складний пізнавальний процес, що включає в себе використання безлічі різних прийомів, методів і форм пізнання. Відмінності між ними бувають доволі умовними, і нерідко в

Наукове поняття
З логічної точки зору поняття – це мінімальна логічна форма подання знань. Традиційна логіка відводить поняттям важливе місце в мисленні. Однак не тільки наука користується поняттями, але саме в на

Науковий закон
Спочатку – про закон взагалі. Звичайно поняття “закон” у філософському плані визначають через поняття “зв'язок” як одне з ключових у концепції детермінізму. При цьому вказується, що не будь-який зв

Наукова модель
Спочатку – кілька загальних зауважень про поняття “модель”. Це дуже загальне поняття, і в науці воно функціонує давно, хоча філософи і методологи науки звернули особливу увагу на нього порівняно не

Теоретичний закон
Сутність об'єкта являє собою взаємодію ряду законів, яким підкоряється даний об'єкт. Одне із завдань теорії саме і полягає в тому, щоб, розклавши цю складну систему законів на компоненти, потім від

Наукова проблема
Проблема – форма теоретичного знання, змістом якої є те, що ще не пізнано людиною, але що потрібно пізнати. Інакше кажучи, це знання про незнання, питання, що виникло в ході пізнання і вимагає відп

Наукове спостереження
Спостереження – це чуттєве (переважно – візуальне) відображення предметів і явищ зовнішнього світу. Спостереження – це цілеспрямоване вивчення предметів, яке опирається в основном

Науковий експеримент
Експеримент – більш складний метод емпіричного пізнання в порівнянні зі спостереженням і вимірюванням. Він припускає активний, цілеспрямований і суворо контрольований вплив дослідника на дос

Уявний експеримент
Загалом кажучи, звичайний процес абстрагування веде до утворення уявних абстракцій, які не мають ніякої наочності. Тим не менше, ідеалізація, як різновид абстрагування, нерідко допускає елемент чут

Математичне моделювання
З середини XX ст. у найрізноманітніших галузях людської діяльності стали широко застосовувати математичні методи і комп’ютери (або ЕОМ, як їх тоді називали, – тобто електронно-обчислювальні машини)

Абстрагування
Цей метод відноситься до загальнонаукових, загальнологічних прийомів дослідження і являє собою процес уявного виділення, виділення окремих ознак, властивостей і відношень конкретного предмета або я

Р(b), Q(b)
можливо, К(b) Наступні фізичні дослідження показали справедливість цього умовиводу (зробленого припущення), “перетворивши”, тим самим, можливість на дійсність.

Моделювання
Раніше, у пп.3.2.3 і 3.4.2 вже досить докладно розглядалася модель як форманаукового (причому, не тільки наукового) пізнання. Тепер же, використовуючи матеріал зазначених параграфі

Поняття наукового прогресу
Традиційно вважалося, що наука розвивається прогресивно і кумулятивно – наукове знання з часом накопичується (не втрачаючи попередніх досягнень), вдосконалюється і росте. Кумулятивно – значить пост

Философия техники в ФРГ. М., 1989. С. 282.
5. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Цит. праця, С. 314 – 322. 6. Цит. по: Степин В. С., Горохов В. Г.,Розов М. А. Цит. праця, С. 317.

Там само, С. 243.
Література до теми 9 Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. Бердяев Н. А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. – №

Там само, С. 5.
10. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. – Вып.1. – М. : Прогресс, 1991. – 210 с. 11. Степин B. C. Философия науки.

А) знання (див. знання наукове);
б) певної діяльності (див. метод науковий); в) соціальних форм її організації (див. наукове товариство). Наукова дисципліна (scientific d

Абстрагування 129
аксіологічний аспект методу 39 – науки 39 – 41 аксіологія науки 39 аксіоматичний метод 117 – 118

Еспланандум 58
есплананс 58 – 59 екстенсивний та інтенсивний розвиток науки 148 – 150 екстерналізм 148 емпіричний закон 75 – 7

Значення 35
Ідеалізація 77, 114 – 116 ідеографічна дисципліна 99 – 101, 106 ідеографічний метод 106 імперативні (нормативні

Метод 37
– аксіоматичний 117 – гіпотез 123 – його аксіологічний аспект 39 – його операціональний аспект 38

Методи 108
– емпіричні 108 – 114 – загально логічні 129 – 137 – теоретичні 114 – 129 мислення інструментальне 44

Наукознавство 20
наукометрія 20 невизначеності співвідношення (Гейзенберга) 117 нелінійність 245 неопозитивізм 150

Пояснення 41
– в гуманітарних і соціальних науках 41 – наукове 41 – його дедуктивно-номологічна модель 58 – телеологічне 41

Псевдонаука 31
психоаналіз 26 психологія наукової творчості 20 Раціональна реконструкція 141 “раціональна реконструкція” І. Ла

Теоретичний закон 80
теоретичний рівень наукового знання 61 – 64 теоретичні форми наукового знання 77 – 86 теорія 86 – і модель 86

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги