ФІЛОСОФІЯ

О. Л. Воронюк

ФІЛОСОФІЯ

Воронюк О. Л., кандидат філософських наук, голова циклової методичної комісії соціально-економічних дисциплін Житомирського базового фармацевтичного… Підручник створено відповідно до освітньо-кваліфікаційної хаарктеристики й… Підручник містить теоретичний матеріал з основних розділів історії філософії від найдавніших часів до кінця ХХ…

Зміст

 

Передмова

 

Розділ І. Історія філософії.

 

Тема 1. Філософія як специфічний тип знання.

 

1.1. Світогляд, його специфіка і типи.

1.2. Філософія як специфічний тип світогляду.

1.3. Філософія і медицина.

 

Тема 2. Філософія та медицина Стародавнього світу.

 

2.1. Філософія Стародавньої Індії.

2.2. Філософія Стародавнього Китаю.

2.3. Становлення та розвиток античної філософі:

· загальні особливості давньогрецької філософії;

· досократична філософія;

· антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа;

· платонізм як апогей давньогрецької філософії;

· філософія Аристотеля;

· філософські школи Стародавнього Риму.

 

Тема 3. Філософія епохи Середньовіччя та Відродження.

 

3.1. Загальні особливості філософії Середньовіччя.

3.2. Середньовічні схоластика та містика.

3.3. Проблема універсалій. Номіналізм та реалізм.

3.4. Загальні особливості філософії епохи Відродження.

 

Тема 4. Філософія Нового Часу.

 

4.1. Загальні особливості філософії Нового Часу. Становлення модерну.

4.2. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу.

4.3. Просвітництво як базова стратегія філософії Нового Часу.

4.4. Французький матеріалізм ХVІІІ століття.

 

Тема 5. Німецька класична філософія.

 

5.1. Гносеологія та етика Іммануїла Канта.

5.2. «Науковчення» Йогана Готліба Фіхте.

5.3. Об’єктивний ідеалізм Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля.

5.4. Філософія як антропологія: Людвіг Фейєрбах.

 

Тема 6. Західна філософія ХІХ століття.

 

6.1. Криза раціоналізму. Становлення ірраціоналістичної філософії. Волюнтаризм А.Шопенгауера.

6.2. Екзистенціальна філософія С. К’єркегора.

6.3. Філософія марксизму.

6.4. Філософія як методологія науки:

· «перший» та «другий» позитивізм;

· прагматизм.

6.5. Фрідріх Ніцше та кінець модерну.

 

Тема 7. Західноєвропейська філософія ХХ століття.

 

7.1. Становлення та розвиток психоаналізу:

· З. Фрейд – засновник психоаналізу;

· «аналітична психологія» К.Г. Юнга;

· соціально-філософські проблеми та фрейдизм у творчості Е. Фромма.

7.2. Екзистенціалізм: загальна характеристика.

7.3. Філософська антропологія ХХ століття.

7.4. Філософська герменевтика.

7.5. Структуралізм.

7.6. Постмодернізм як стан сучасного філософського знання.

 

Розділ ІІ. Основні галузі філософського знання.

 

Тема 8. Онтологія.

8.1. Поняття онтології. Проблема субстанції.

8.2. Буття як філософська категорія. Основні форми буття.

8.3. Рух як атрибут буття. Рух та розвиток.

8.4. Проблема детермінізму в філософії.

8.5. Простір і час як форми буття.

 

Тема 9. Гносеологія.

9.1. Поняття, основні категорії гносеології.

9.2. Основні форми пізнання.

9.3. Поняття, ознаки, види істини. Критерії істини.

9.4. Наука як основна форма пізнання.

9.5. Специфіка медичного пізнання.

 

Тема 10. Діалектика – філософська основа медицини.

10.1. Поняття та основні принципи діалектики.

10.2. Основні закони діалектики та їх застосування в медицині.

10.3. Характеристика основних категорій діалектики.

 

Тема 11. Проблема свідомості у філософії та медицині.

11.1. Основні підходи до вирішення проблеми свідомості у філософії.

11.2. Роль процесу відображення у формуванні свідомості.

11.3. Основні властивості свідомості. Проблема ідеальності свідомості. Свідомість і мова.

11.4. Структура свідомості та її функції.

11.5. Слово як лікувальний фактор. Сутність та місце психотерапії в сучасній медицині.

 

Тема 12. Філософська антропологія.

12.1. Людина як предмет філософського осмислення. Особливості медичної антропології.

12.2. Людина як біосоціальна істота. Поняття та типи особистості.

12.3. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини в контексті медицини та філософії.

 

 

Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.

13.1. Суспільство як предмет філософського осмислення.

13.2. Типи суспільств.

13.3. Суспільне виробництво.

13.4. Філософське осмислення історії. Моделі історичного процесу.

13.5. Проблема суб’єкта суспільно-історичного процесу.

 

Тема 14. Філософські проблеми медицини.

14.1. Проблема здоров’я та хвороби у філософії та медицині.

14.2. Філософські аспекти сучасної медицини. Соціально-біологічний та психосоматичний підходи.

14.3. Медична етика, її принципи. Біоетика.

14.4. Евтаназія як головна проблема сучасної біоетики.

 

Додаток. Історія становлення та розвитку медицини від стародавніх часів до ХІХ століття.

 

1. Медицина Стародавньої Індії та Китаю.

2. Становлення та розвиток античної медицини.

3. Медицина доби Середньовіччі та Відродження.

4. Медицина в епоху Нового Часу.

 

Список літератури

 

Філософія – протилежність будь-кому заспокоєнню та забезпеченості. Вона воронка, в середину якої затягує людину, щоб лише так вона без фантазування змогла зрозуміти власну присутність. Оскільки правда такого розуміння є дещо останнє та граничне, вона має постійним та небезпечним сусідом вищу недостовірність. Ніхто не стоїть кожної миті так тісно до краю помилки, як філософ. Хто цього ще не зрозумів, тому ніколи і не уявлялось, що по-справжньому називається філософствуванням.

 

М. Гайдеггер.

 

Передмова

Гуманізація науки та інтеграція гуманітарного знання в умовах глобалізації та фундаментальної нестабільності суспільно-історичних процесів ставить… Зв'язок філософії та медицини не суто історичний та методологічний, а й… Перманентна криза, що охопила сьогодні усі сфери життя, змушує людей звертатись до мудрості віків, вчитись бути не…

Розділ І. Історія філософії.

 

Тема 1. Філософія як специфічний тип знання.

Світогляд, його структура та історичні типи.

Філософія як специфічний тип світогляду.

Філософія і медицина.

 

Світогляд, його структура та історичні типи.

Людина є соціоприродною істотою, єдністю біологічного та духовного начал. Тому вона вкорінена в життя не лише тілом, а й духом. Людина не просто… Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до… Основна умова виникнення світогляду – невкоріненість людини у світі, її дистанційованість від світу, здатність…

Філософія як специфічний тип світогляду.

Сам термін «філософія» має давньогрецьке коріння і походить від двох слів – «філео» - «любов» та «софія» – «мудрість», тобто, «філософія» означає… Виникненню філософії сприяли такі чинники: 1.Психологічні (здивування, сумнів, рефлексія, самосвідомість);

Філософія та медицина.

Будучи загальним полем будь-якого знання, філософія виступає основою теоретичної медицини. Вона ставить перед собою ряд фундаментальних для наук про… · що є предметом та об’єктом медицини? · взаємозв’язок медицини та духовного життя людини;

Тема 2. Філософія Стародавнього світу.

Філософія Стародавньої Індії.

Філософія Стародавнього Китаю.

2.3. Становлення та розвиток античної філософії:

· загальні особливості давньогрецької філософі;

· досократична філософія;

· антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа;

· платонізм як апогей давньогрецької філософії;

· філософія Аристотеля;

· філософські школи Стародавнього Риму.

 

 

Філософія Стародавньої Індії.

Наприкінці ІІ – на початку І тисячоліття нашої ери провідною філософсько-релігійною течією стародавньої Індії був брахманізм – світогляд арійських… Згідно індуїзму, злиттю атмана з брахманом заважає потік конечних проявів… У середині І тисячоліття до н.е. у давньоіндійському суспільстві сталися суттєві соціально-політичні зміни:…

Філософія Стародавнього Китаю.

Поява та розвиток філософських вчень Китаю датується VІ – ІІІ ст. до н.е. У цей період відбувався процес об’єднання дрібних царств в одну могутню… У VІ ст. до н.е. формується конфуціанство (від імені Конфуція, або ж Кун… Якщо конфуціанство звернуте до соціальної проблематики, то даосизм навпаки – звертається до внутрішнього світу людини.…

Тема 3. Філософія епохи Середньовіччя та Відродження.

Загальні особливості філософії Середньовіччя.

Середньовічні патристика та схоластика.

Філософія епохи Відродження.

 

Загальні особливості філософії Середньовіччя.

Філософія Середньовіччя, зберігши деякі елементи античної філософії, по-новому розгорнула коло проблем, спираючись на християнський світогляд, що… 1. Давньогрецький єдиний гармонійний Космос в християнській середньовічній… 2. Циклічність часу замінюється лінійною моделлю, виникає історія. В християнському трактуванні світ має початок і…

Середньовічні патристика та схоластика.

Філософія отців церкви, або патристика сформувалась разом із становленням християнства у Західній та Східній Європі. Держави, що утворились на… Тертуліан (115-225) був спочатку язичником, потім прийняв християнство. На… Аврелій Августин (354-430) дотримувався іншої позиції. Для нього питання віри та розуму трохи складніше. Віра не…

Філософія епохи Відродження.

Епоха Відродження знаменується розвитком промисловості, торгівлі, мореплавання, військової справи, тобто розвитком матеріального виробництва, а… Для цієї епохи характерне відродження ідей античної філософії, перш за все -… Виразниками цій тенденції були найбільші мислителі епохи Відродження, загальним пафосом якої стала ідея гуманізму,…

Тема 4. Філософія Нового Часу.

Загальні особливості філософії Нового Часу. Становлення модерну.

Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу.

Просвітництво як базова стратегія філософії Нового Часу.

Французький матеріалізм ХVІІІ століття.

 

Загальні особливості філософії Нового Часу. Становлення модерну.

Епоха Нового Часу (кінець ХV ст. – сер. ХХ ст) – це епоха утвердження капіталістичного способу виробництва в економіці. В сфері знання – це період… Саме тому онтологічна проблематика античності, Середньовіччя та Відродження… Епоху Нового Часу часто ще називають модерном (фр. «сучасність»). Модерн докорінно змінює філософську проблематику…

Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу.

Першим філософом Нового часу вважається англійський філософ Френсіс Бекон (1561 – 1626) “Новий Органон”, “Про гідність і примноження наук”. За… · “привиди роду” пов’язані з недосконалістю самого людського розуму. Розум… · “привиди печери” – неправильне виховання, погані звички;

Просвітництво як базова стратегія філософії Нового Часу.

Епоха модерну, зародившись з доби Відродження, свого філософського апогею досягла в Просвітництві, з яким модерн часто ототожнюють. Саме… · деїзм (бог створив світ, але вже не втручається в його існування, світ… · сцієнтизм (з лат scientia - наука). Саме наука виступає провідною формою людського освоєння дійсності, оскільки…

Французький матеріалізм ХVІІІ століття.

Безпосередньо з Просвітництва та сцієнтистської орієнтації модерну виріс французький матеріалізм, який вперше чітко висунув та обґрунтував… Поль-Анрі Гольбах (1723-1789), автор праці («Система природи» (1770). На… Саме Гольбах робить революційний висновок для західної науки: природа (матерія) – є причина всього, вона існуватиме і…

Тема 5. Німецька класична філософія.

Теорія пізнання та етика Іммануїла Канта.

Науковчення» Йогана Готліба Фіхте.

Об’єктивний ідеалізм Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля.

Філософія як антропологія: Людвіг Фейєрбах.

Унікальність цього періоду в тому, що за короткий інтервал історичного процесу – 100 років – з’явилась ціла плеяда видатних мислителів, філософська… Загалом же, в представників німецької класичної філософії можна виділити ряд… · філософія розглядається ними як строга «наука наук», що має бути очищена від метафізичних «домішків»;

Теорія пізнання та етика Іммануїла Канта.

„Критика чистого розуму”. В цій праці Кант намагається дати відповідь на питання: що таке пізнання, як воно відбувається, чи пізнаваний світ… В розсудкові джерелом пізнання виступає споглядання, що в свою чергу,… Отже, знання – це єдність мислення (категорій) та споглядання. Між ними Кант виділяє 3 види синтезу:

Науковчення» Йогана Готліба Фіхте.

Розвиваючи свої роздуми, Фіхте міркує, що всі положення мають бути виведені з одного, далі відбувається роздвоєння, в кінці – злиття протилежностей.… 1. Я є Я, це принцип тотожності, Я покладає Я (Я – це те, що діє в процесі… 2. Я покладає не-Я. Я як динамічне начало покладає щось, відмінне від Я, а, отже, не-Я – всередині пізнаючого та…

Об’єктивний ідеалізм Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля.

Філософія Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля («Феноменологія духу», «Філософія природи», «Енциклопедія філософських наук») (1770-1831) знаменує собою… За Гегелем, субстанція є не просто первоначалом, а активним, діяльним… 1. Ідея-в-собі. Тут ідея існує виключно в собі, ізольовано від реального втілення. В науці формою знання, що фіксує…

Філософія як антропологія: Людвіг Фейєрбах.

Для Фейєрбаха суттєвим недоліком попередньої філософії є ігнорування нею найголовнішого предмету дослідження – конкретної людини, як передусім… Що є людина? Це істота чуттєва, що відчуває свою належність до роду, це родова… Найповніше стратегія компенсації людської безпомічності втілена в християнстві, де іпостассю бога постає боголюдина,…

Тема 6. Західна філософія ХІХ століття.

Криза раціоналізму. Становлення ірраціоналістичної філософії. Волюнтаризм Артура Шопенгауера.

Екзистенціальна філософія Сьорена К’єркегора.

Філософія марксизму.

6.4. Філософія як методологія науки:

· «перший» та «другий» позитивізм;

· прагматизм.

Фрідріх Ніцше та кінець модерну.

 

Криза раціоналізму. Становлення ірраціоналістичної філософії. Волюнтаризм А.Шопенгауера.

Початок ХІХ століття у філософському плані характеризується панування системи об’єктивного ідеалізму Г.Гегеля, згідно якого в основі світу –… Одним з перших критиків гегельянства стає німецький філософ Артур Шопенгауер… Усі вчинки людини водночас підкорюються Світовій волі та виходять за її межі, бо людина здатна пізнавати саму себе,…

Екзистенціальна філософія С. К’єркегора.

У відповідності з цим філософ виділяє три типи людей. Найнижчий – естетичний тип. Основна риса цього типу полягає у безпосередності, найвищим… Другий тип – етичний, його герой – трагічний герой самовідречення, який… На відміну від попередніх двох типів, третій – тип „лицаря віри” – позбавлений будь-яких виправдань чи обґрунтувань.…

Філософія марксизму.

Діалектичний матеріалізм.Марксизм стоїть на принципах матеріалістичного монізму – світ – це вічна, незнищенна матерія, що рухається у просторі та… - нерозривність матерії та руху, що, в свою чергу приводить до висновку про… - невичерпність форм матерії і складна будова атома;

Фрідріх Ніцше та кінець модерну.

Нігілізм. Сучасний Ніцше стан культури він характеризує як нігілізм – стан втрати віри в реальність абсолютних цінностей (добра, краси, свобода,… Чим же є ці ідеали? Філософія модерну вважає їх об’єктивно існуючими, а, отже,… Критика християнства. Хто ж вбив Бога? За Ніцше, це зробило християнство. Саме воно звело поняття божества з…

Тема 7. Західноєвропейська філософія ХХ століття.

7.1. Становлення та розвиток психоаналізу:

· З. Фрейд – засновник психоаналізу;

· «аналітична психологія» К.Г. Юнга;

· соціально-філософські проблеми та фрейдизм у творчості Е. Фромма.

Екзистенціалізм: загальна характеристика.

Філософська антропологія ХХ століття.

Філософська герменевтика.

Структуралізм.

Постмодернізм як стан сучасного філософського знання.

 

Становлення та розвиток психоаналізу.

Мова йде, передусім, про критику декартівського суб’єкта. До психоаналізу Фрейда суб’єкт ототожнювався із свідомістю та самосвідомістю. Однак в… У несвідомому криються усі наші істинні бажання та прагнення, які Фрейд… 1. Комплекс Едіпа. Перший об’єкт, з яким пов’язується наше сексуальне бажання – матір. Тому дитина прагне до любові…

Екзистенціалізм: загальна характеристика.

Представниками філософії екзистенціалізму були Мартін Гайдеггер (1889-1976), Карл Ясперс (1883-1969), Жан-Поль Сартр (1905-1980), Альбер Камю… Екзистенціалізм виходить з ідеї принципової відсутності в суб'єкта наперед… Людина спочатку існує (з'являється і займає місце в неосмисленому, речовому світі), а тільки потім визначає себе -…

Філософська антропологія ХХ століття.

Одним з родоначальників сучасної філософської антропології був відомий німецький мислитель Макс Шелер (1874-1928). У ряді своїх робіт („До ідеї… У зв'язку з цим Шелер вважав за необхідне створення такої наукової системи… 1. Заданий Біблією, людина тут – гріховна істота.

Філософська герменевтика.

Біля витоків філософської герменевтики стоїть німецький філософ-романтик Фрідріх Шлейєрмахер (1768-1834). На його думку, герменевтика – універсальне… Розвинув положення філософської герменевтики інший німецький філософ ХІХ… Остання має специфічний характер: мова не залежить від людського буття. В ХХ столітті Гайдеггер сформулює принципову…

Структуралізм.

Основними поняттями структуралізму є поняття структури, системи, моделі. Опирається структуралізм на принципи: - системності: примат відношень над елементами системи. На думку Леві-Стросса,… - іманентності: вивчення внутрішньої будови об’єкта, абстрагуючись від його ґенези, еволюції та залежності від інших…

Постмодернізм як стан сучасного філософського знання.

Сам термін «постмодерн» з'явився ще у 60-ті роки для позначення новацій у архітектурі, літературі й мистецтві, а також у технологічній,… Філософський статус поняття «постмодернізм» отримує з 1979 року – року виходу… Своїми коріннями філософський постмодернізм йде до філософії Ніцше, феноменології, (пост) структуралізму. Здійснюючи…

Розділ ІІ. Основні галузі філософського знання.

 

Тема 8. Онтологія.

Поняття онтології. Проблема субстанції.

Буття як філософська категорія. Основні форми буття.

Рух як атрибут буття. Рух та розвиток.

Проблема детермінізму в філософії.

Простір і час як форми буття.

Поняття онтології. Проблема субстанції.

Проблематика буття у філософії концентрується навколо проблеми, яку поставив Платон – знайти за різноманіттям світу певний сталий елемент,… 1.1.1.Ідеалізм – субстанція є духовне, ідеальне, надприродне начало, з якого… 1.2. Матеріалізм – субстанція має природне начало, вона незнищенна, вічна, нестворена – матерія (досократики,…

Буття як філософська категорія. Основні форми буття.

Форми буття: · Буття речей, процесів, станів природи (в тому числі й «другої природи» -… · Буття людини. Це унікальна форма буття, оскільки людина – єдина істота, для якої буття (в тому числі, власне) є…

Рух як атрибут буття. Рух та розвиток.

Спільним місцем онтології та даних сучасної науки є визнання руху як загального способу існування матерії. Рух розуміється філософією як загальний… Оскільки рух є атрибутом світу, звідси випливають його основні властивості: … - об’єктивність;

Проблема детермінізму в філософії.

Загальність руху та розвитку виводить на ще одну проблему онтології – проблему причинності. Якщо все знаходить в русі та безперервній зміні, чи… Детермінізм – загальнонаукове поняття та філософське вчення про причинність,… В принципі, будь-яка філософська чи наукова система є детерміністичною, однак вони розрізняються за своєю якістю.…

Простір і час як форми буття.

У філософії та науці існували різноманітні розуміння простору і часу. Простір розумівся як: - протяжна порожнеча, яку заповнювали всі тіла, але яка від них не залежала (Демокріт, Епікур, Ньютон);

Тема 9. Гносеологія.

Поняття та проблематика гносеології.

Основні форми пізнання.

Поняття, ознаки, види істини. Критерії істини.

Наука як основна форма пізнання.

Специфіка медичного пізнання.

Поняття, основні категорії гносеології.

Гносеологія – розділ філософії,що вивчає взаємовідносини суб’єкта та об’єкта в процесі пізнавальної діяльності; теорія пізнання. Будь-яка галузь… - пізнаваність світу; - форми та методи пізнання;

Основні форми пізнання.

Чуттєве пізнання – це пізнання на основі органів чуттів. Для нього характерні такі ознаки: безпосередність, наглядність та предметність. Основними… Відчуття – відображення в свідомості суб’єкта певних окремих сторін та… Сприйняття – синтез відчуттів, на основі яких формується цілісний образ об’єкта.

Поняття, ознаки, види істини. Критерії істини.

В класичній філософії істина розумілась згідно двох базових принципів – принципу кореспондентності: істина – це відповідність знання об’єктивному… Некласична філософія відмовляє істині в об’єктивному статусі, включаючи до… Філософія ж постмодерну стирає принципові риси між істиною та хибою. Постмодернізм відмовляється від класичної теорії…

Наука як основна форма пізнання.

1. Наука – це узагальнена система достовірного знання про закономірності природи, суспільства, мислення, себе самої. Предметом наукового знання… Особливістю наукового знання є об’єктивність (прагнення до отримання «чистої»… 2. Наука – висококваліфікована сфера людської діяльності, спрямована на набуття та систематизацію знань. Основні…

Специфіка медичного пізнання.

Специфіка медичного пізнання проявляється передусім в широкому колі проблем, які ставить перед собою медицина. Широта її пізнавальних запитів… З іншого боку, така всеосяжність предмету медицини робить проблематичним… Такий статус медичного знання має історичне пояснення. Адже медицина виникає як форма наукового знання ще в епоху…

Тема 10. Діалектика – філософська основа медицини.

Поняття та основні принципи діалектики.

Основні закони діалектики та їх застосування в медицині.

Характеристика основних категорій діалектики.

Поняття та основні принципи діалектики.

Одним з таких методів виступає діалектичний метод. Діалектика – вчення про найзагальніші закономірності розвитку природи, суспільства та мислення та… 1. Стихійна антична (вчення Геракліта, Платона). 2. Німецька класична… Основні принципи матеріалістичної діалектики:

Основні закони діалектики та їх застосування в медицині.

1. Джерело розвитку. 2. Характер розвитку. 3. Напрям розвитку.

Характеристика основних категорій діалектики.

Категорії діалектики – найзагальніші поняття, що відображають в своєму змісті закономірності розвитку дійсності. Окрім цього, в них знаходить… Причина і наслідок. Матеріалістичний принцип єдності світу дозволяє пояснити… Усі явища, події, процеси в природі, суспільстві та мисленні викликаються чи обумовлюються іншими явищами, подіями,…

Тема 11. Проблема свідомості у філософії та медицині.

Основні підходи до вирішення проблеми свідомості у філософії.

Роль процесу відображення у формуванні свідомості.

Основні властивості свідомості. Проблема ідеальності свідомості. Свідомість і мова.

Структура свідомості та її функції.

Слово як лікувальний фактор. Сутність та місце психотерапії в сучасній медицині.

Основні підходи до вирішення проблеми свідомості у філософії.

В найзагальнішому смислі проблема свідомості у філософії обертається навколо наступних проблем: 1. Походження свідомості, її основні ознаки. 2. Статус свідомості – чи є свідомість таким же матеріальним утворенням, як і інші явища дійсності?

Роль процесу відображення у процесі формування свідомості.

Згідно концепції відображення, свідомість є властивістю високоорганізованої матерії - головного мозку людини. Виникнувши в результаті тривалої… Матерія на всіх рівнях своєї організації володіє властивістю відображення, яка… Еволюція матерії виступає як еволюція форм відображення – від відображення в неживій природі до відображення в…

Основні властивості свідомості. Проблема ідеальності свідомості. Свідомість і мова.

Спираючись на розгляд основних концепцій свідомості та на основні положення концепції відображення, можна дати таке визначення свідомості. Свідомість є пов'язана з діяльністю мозку здатність людини відображати і… Однією з найважливіших рис свідомості виступає ідеальність – здатність конструювати в собі предмети, які не мають…

Структура свідомості та її функції.

Будучи складним інтегральним феноменом, свідомість можна структурувати за різноманітними ознаками. 1. За носієм: індивідуальна та колективна. Відношення між ними суперечливе,… Індивідуальна свідомість має межі життя, обумовлені життям конкретної людини. Суспільна ж свідомість може охоплювати…

Слово як лікувальний фактор. Сутність та місце психотерапії в сучасній медицині.

Саме необхідністю комплексного підходу до пацієнта і пояснюється широке застосування в медичній практиці психотерапії. Складність предмету психотерапії, її можливостей та сфери застосування… Як наукова дисципліна психотерапія передусім розуміється як метод лікування, що знаходиться на стикові двох галузей –…

Тема 12. Філософська антропологія.

Людина як предмет філософського осмислення. Особливості медичної антропології.

Людина як біосоціальна істота. Поняття та типи особистості.

Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини в контексті медицини та філософії.

 

Людина як предмет філософського осмислення. Особливості медичної антропології.

Головним питанням філософії, яке сумує усі існуючі та водночас розгортає їх в полі філософського запитування, зрештою є питання: «Що таке людина?»… Образи людини в історії думки. Уявлення про людину, її місце у світі… В античному світорозумінні людина – передусім частинка космосу – гармонійно впорядкованого цілого, вона не має…

Людина як біосоціальна істота. Поняття та типи особистості.

Однією з вирішальних дихотомій, що характеризують людину, є дихотомія біологічне/соціальне. Як тіло, як біологічний механізм людина вкорінена в… Особливостями людини як біологічного організму є: прямоходіння,… Однак вирішальну роль у формуванні людини грає соціум. Тут людина актуалізується в особистість – специфічну соціальну…

Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини в контексті медицини та філософії.

Людина – єдина істота, яка усвідомлює, що помре. Чим же виступає смерть в контексті філософствування про людину? Передусім, смерть співвідноситься з життям. З біологічної точки зору, смерть –… Утопічність людини, її не-сутнісність означає, що її буття розімкнене до останньої, не-обхідної можливості – смерті,…

Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.

 

Суспільство як предмет філософського осмислення.

Типи суспільств.

Суспільне виробництво.

Філософське осмислення історії. Моделі історичного процесу.

Проблема суб’єкта суспільно-історичного процесу.

Суспільство як предмет філософського осмислення.

· суспільство – система, в якій не існує жорсткої внутрішньої та зовнішньої детермінації, відповідно відкриті закономірності та закони його… · в процесі соціально-філософського пізнання суспільство пізнає саме себе.… Як і будь-яке пізнання, соціально-філософське пізнання має свою систему категорій, в якій центральним виступає…

Типи суспільств.

Розглядаючи суспільство в контексті історичного розвитку, сьогодні доцільно говорити про три типи суспільств – традиційне, індустріальне (модерн),… - форма матеріального виробництва; - рівень соціальної стратифікації та соціальної мобільності. Два фундаментальні поняття при аналізі соціальної…

Суспільне виробництво.

Структура суспільного виробництва: 1. Матеріальне виробництво (виступає основою суспільного розвитку у класичних… 2. Духовне виробництво (виробництво цінностей, норм, ідеалів). Традиційно виділяють три його форми: масове (головний…

Філософське осмислення історії. Моделі історичного процесу.

Хронологічне розгортання часу та зміна структурних елементів суспільства ставить перед філософією проблему історії. Дана проблематика, як і в інших… Традиційне світорозуміння не знало історії як поступового руху часу, для… Існуючі моделі історичного процесу можна умовно поділити на дві великі групи за напрямком руху історії та характером…

Проблема суб’єкта суспільно-історичного процесу.

У соціальній філософії та філософії історії одним із основних питань є питання суб’єкта суспільно-історичного розвитку. Простіше кажучи: хто творить… Довгий час у суспільно-політичній літературі поняття нації та народу… Іншим суб’єктом суспільно-історичного розвитку виступає маса. Згідно одного з найавторитетніших дослідників феномену…

Тема 14. Філософські проблеми медицини.

Проблема здоров’я та хвороби у філософії та медицині.

Філософські аспекти сучасної медицини. Соціально-біологічний та психосоматичний підходи.

Медична етика, її принципи. Біоетика.

Евтаназія як головна проблема сучасної біоетики.

 

 

Проблема здоров’я та хвороби у філософії та медицині.

Як базова категорія медицини, здоров’я завжди було в центрі медичного дискурсу усіх епох. Антична епоха розглядала здоров’я в контексті найвищого… Відомий римський медик, енциклопедист Корнелій Цельс пов’язував здоров’я з… Даний погляд на сутність здоров’я та хвороби розвинувся в подальші епохи. Так, в епоху Відродження Парацельс,…

Філософські аспекти сучасної медицини. Соціально-біологічний та психосоматичний підходи.

Актуальність поняття здоров’я, його збереження та розвитку знаходиться сьогодні в центрі не лише медичних дисциплін, що підтверджує важливість… Сучасна медицина відмовляється розглядати проблеми здоров’я та хвороби… Соціально-біологічний підхід у сучасній медицині передусім вивчає взаємодію та роль факторів, що визначають здоров’я…

Медична етика, її принципи. Біоетика.

Під етикою у філософії розуміють дисципліну, предметом вивчення якої є мораль. Враховуючи специфічний статус та роль медика в суспільстві, етичні… Етика медичного працівника, не зважаючи на історичний характер етичних вчень,… Однак незважаючи на цей сталий каркас медичної етики, вона включає в себе і ряд змінних варіантів. Дана змінність…

Евтаназія як головна проблема сучасної біоетики.

Швидкий розвиток реаніматології та анестезіології призвів до розмивання понять «життя» та «смерть», і, поєднавшись із гуманізацією медицини,… Варто зазначити, що парадоксальність даної проблеми показує її фундаментальну… Проблема евтаназії обертається навколо низки питань, що стають частиною життя сучасної людини: чи завжди треба…

Додаток. Історія становлення та розвитку медицини від стародавніх часів до ХІХ століття.

 

Медицина Стародавньої Індії та Китаю.

Становлення та розвиток античної медицини.

Медицина доби Середньовіччя та Відродження.

Медицина в епоху Нового Часу.

Медицина Стародавньої Індії та Китаю.

Особливий статус лікаря – він сприймається як цілитель душі. Основна його мета – пробудження в людині божественної природи. Тому особлива увага… 1.Сатва (ясність) – гармонійна природа, прагнення до рівноваги, спокій… 2.Раджас (розсіяність) – суть цього фактору в тому, що здоров’я має залежати не лише від лікаря, а й від пацієнта,…

Становлення та розвиток античної медицини.

Загалом, антична медицина, як і філософія, відрізняється від східної, більшою схильністю до науковості, споглядальності, вилученні з медицини… Зв'язок античної медицини та філософії був дуже тісним. Про це, зокрема,… 1. Сангвінік (в тілі домінує кров).

Медицина доби Середньовіччя та Відродження.

Розвиток медицини в Середньовіччі позначений боротьбою двох суперечливих тенденцій – тенденцією до накопичення емпіричних (досвідних знань), а,… Середньовічні схоласти виключили з вчення Галена експериментальні дослідження… Саме алхімія стала містком між стародавньою традицією та зародженням досвідної, експериментальної науки. Беручи…

Медицина в епоху Нового Часу.

Раціоналізація та сцієнтизація знання, що виступає як один з фундаментів техногенної цивілізації, в епоху Нового Часу стали провідною тенденцією в… Про тісний зв'язок медицини та філософії епоху Нового Часу говорить той факт,… Послаблення церковного контролю над церквою в епоху Нового Часу дало цілу низку фундаментальних не лише для медицини,…