рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Конфуціанство

Конфуціанство - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Однією З Основних Систем Китайської Філософії Було І Залишається Донині ...

Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вельмишановний учитель Кун, у латинській версії – Конфуцій).Він посіяв у Китаї зерна того вчення, яке згодом перетворилося на релігію і формувало свідомість китайського народу протягом двох із половиною тисячоліть. Славу йому принесло те, що Конфуцій ще за життя мав багато учнів – майже 3000. Він викладав своє вчення усно, яке згодом було записане його учнями в книжці “Бесіди і думки” (-“Лунь”).

 

Філософські погляди Конфуція принципово відрізняються від поглядів Лаоцзи, який був його старшим сучасником. За легендою, після першої зустрічі з Лаоцзи Конфуцій не розмовляв три доби. Пізніше учні його запитали: “Які заперечення ви висунули Лаоцзи?” На це філософ відповів: “Зустрівши Лаоцзи, я побачив ніби дракона, який то ставав невидимим, перетворюючись на туман, то починав літати в хмарах і дихати небесним промінням інь і ян. Я не тільки не висунув жодних заперечень, але не міг перед ним і рота розкрити”. При зустрічі Конфуцій запитав Лаоцзи про правила людської поведінки, і той відповів, що людини, про яку говорить Конфуцій, давно вже не існує, від неї залишилися лише слова... “Шляхетний муж має багато чеснот, але на вигляд старається бути схожим на дурного. Залиш свою гордість, пихаті манери і надмірне бажання. Все це не приносить тобі користі”.

Конфуціанці наполягають на тому, що існує певна система моральних цінностей і вивчення, культивування цих цінностей – єдиний шлях досягнення ідеалу загальної гармонії. Лаоцзи ж стверджував, що той, хто постійно прагне віднайти де, той ніколи не досягне етичного ідеалу даосизму. Ідеали як такі призводять до боротьби в суспільстві, конкуренції, до створення соціальної ієрархії. Якщо в соціальній групі існує якийсь ідеал, то обов’язково виникне суперництво за право вважатися найбільш наближеним до

нього, і той, хто стоїть вище, дивитиметься на інших згорда. Коли виникає таке суперництво, нехай навіть із найкращими мотивами, порушується соціальна гармонія в групі.

Тема земного зла хвилювала всіх без винятку філософів. Проте якщо в буддизмі йдеться про страждання окремої людини й способи їх подолання, то конфуціанство звертається до соціального зла, до нещасть, яких зазнає суспільство. Адже якщо воно бідує, значить страждає і кожний окремий його

представник, і, навпаки, якщо суспільство процвітає, то благополучною є і кожна людина, яка належить до нього.

Які ж причини соціальних нещасть? Чому правителі ображають свої народи, а народи піднімаються на боротьбу проти своїх правителів? Чому батьки часом не піклуються про дітей, а діти не поважають батьків, що породжує вічний конфлікт поколінь? Чому у світі процвітають жорстокість, брехня і ворожнеча? І головне, як позбутися цих напастей і зробити суспільство гармонійним і щасливим?

“Зло не має самостійної причини у Всесвіті”, – говорив Конфуцій. Наш світ сам по собі не злий і не може бути таким, тому що він створений і контролюється абсолютно добрим і вищим, безособовим, пантеїстичним початком – піднебессям (тянь), яке саме, будучи добром, призначило Всесвіту бути добрим. Піднебесся встановило порядок (чи), наповнений чеснотою, тобто має своїм сенсом добро. Отже, зло спочатку закладено в програму Всесвіту. Воно не було створене добрим піднебессям як самостійний елемент світу. Звідки ж береться зло? Воно виникає від порушення порядку, який був добрим, тобто від порушення добра. І це порушення виробляємо ми – люди, через те, що не розуміємо небесний порядок, не бачимо, не можемо або не хочемо його наслідувати і виконувати. Ми вносимо у світ безлад, руйнуючи початкову гармонію, створюємо в ньому хаос, тим самим порушуючи й знищуючи первинний

 

порядок. Так з’являються нещастя і біди, так з’являється зло. Отже, воно є результатом порушення світового балансу, або впорядкованості. Зло – це розбалансованість Усесвіту. Уявімо механізм, що прекрасно працює, усі частини якого правильно з’єднані одна з одною і тому нормально функціонують. Тепер уявімо, що цей механізм розібрали й з’єднали його частини не в тій послідовності. Чи буде цей розбалан-сований механізм, як і раніше, працювати? Швидше за все, він узагалі не зможе діяти. Так само і в нашому світі, спочатку гармонійному і впорядкованому, порушення порядку призводять до дисбалансу і хаосу, у якому все не так, як повинно бути: людям потрібно допомагати один одному, а вони ворогують, їм треба дотримуватися справедливості, а вони творять усілякі безчинства, їм належить бути добродіями, а вони чинять зло.

Для того щоб цього не відбувалося, щоб упорядкувати й гармонізувати людське життя, зробити його благополучним, людям необхідно зрозуміти небесну волю і той добрий порядок речей, який установило піднебесся. Людина має побачити цей порядок, усвідомити його до кінця й наслідувати неухильно; виконувати всі його

принципи й правила, ніколи не порушувати їх, і тоді життя, побудоване на виконанні цього порядку і кероване ним, буде бездоганно правильним і щасливим. Основними його принципами, або головними чеснотами, установленими піднебессям, є великодушність, пошана до старших, синівська шанобливість, вірність боргу, відданість правителю та ін. Не потрібно шукати суспільне щастя де-небудь, оскільки воно завжди поряд із нами, ним необхідно лише скористатися.

Зрозуміло, що життя окремої людини і всього суспільства, що

ґрунтується на дотриманні цих правил, відрізнятиметься надзвичайною стабільністю. Якщо люди діятимуть не через суб’єктивне свавілля кожного, не за своїми особистими бажаннями та устремліннями, які суперечать одне одному й розколюють суспільство, а дотримуватимуться встановленого і єдиного для всіх-порядку, тоді людське суспільство теж буде єдиним організмом, непорушним і постійним.

Стабільне суспільство, що живе за своїм незмінним статутом, століттями не мінятиметься, а перебіг людського життя буде настільки ж розміреним, як вічний рух Сонця на блакитному небосхилі. Внутрішні зміни невідомі такому суспільству, а від впливів і потрясінь ззовні воно гарантоване, бо, живучи тільки за своїми автономними законами, є абсолютно ізольованим від зовнішнього світу. Нехай довкола вирують пристрасті і дійсність нестримно змінюється, нехай виникають і гинуть держави, нам немає до цього жодної справи, тому що в нас своє призначення, своя дорога і своє розуміння.

Конфуціанське вчення якнайкраще відповідало історичним процесам економічної, політичної і культурної консервації та ізоляції Китаю і на тривалий час стало державною ідеологією, сприяючи внутрішній цілісності, незмінності та національній самобутності китайської цивілізації, яка для європейців завжди була незбагненною та загадковою. Вони не розуміли її, дивувалися з неї, хоча й захоплювалися її мудрою незалежністю.

 

) апитання і,___ авдання

ґ 1. У чому вбачав Конфуцій причини суспільних нещасть?

2. У який спосіб, згідно з конфуціанськими уявленнями, можна гар-
j; монізувати суспільне життя і зробити його благополучним?

3. Віртуальним у філософГі’ називається можливе, тобто те, чого немає,
.’¦ але що може бути за певних умов. Чи можна говорити, що зло (перед
усім суспільне) трактується в конфуціанстві як віртуальна реальність?

4. У книжці “Бесіди і думки”, що складена учнями Конфуція, є такі твер
дження: “Вчитель сказав: “Давні люди говорили з обережністю, ос
кільки остерігалися, що не зможуть виконати сказане. Шляхетний

* муж турбується про те, що не володіє здібностями, але не турбуєть-¦ • ч ся про те, що люди не знають його. Шляхетний муж пред’являє вимоги до себе, низька людина пред’являє вимоги до людей””. На які принципи небесного порядку вказують ці твердження Конфуція?

5. Порівняйте погляди Конфуція з філософськими поглядами Лаоцзи. Чим вони відрізняються?

6. Чому конфуціанство стало державною ідеологією Китаю?

7. Проаналізуйте парадокс китайської цивілізації, яка для європейців завжди була незбагненною і загадковою.

) апам’ятайте... ^ Веди, карма, сансара, ньяя, упанішади, монотеїзм, брахман, атман, джайнізм, буддизм, інь-ян, даосизм, конфуціанство.

V/загальнення

У розділі II підручника розглянуто давньоіндійську та давньокитайську філософії.

У розвитку давньоіндійської філософії можна визначити такі періоди:

ведичний (XVI–VI ст. до н. е.);

класичний, або брахмано-буддійський (VI ст. до н. е. – X ст. н. е.);

посшкласичний.

Давньокитайська філософія виникла в І тис. до н. е. і представлена такими напрямами:

народна китайська філософія (Інь-Ян-ці);

даосизм (засновник Лаоцзи, 604 р. до н. е.);

конфуціанство (засновник Конфуцій, 551–479 pp. до н. е.).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Конфуціанство

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
  Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ

Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.   ISBN 978–966–349–269–8  

Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну

Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут

Наука є знанням, що народжується шляхом вільного особистого пошуку істини заради неї самої, має логічне обґрунтування та приведене в систему.
Проте фізика, хімія, біологія, як і багато інших наук, як ви вже знаєте, вивчають специфічні явища і процеси, що не є всезагальними. Кожна наука – лише маленький уривок великої книги знання, а всі

Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі

Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд

Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п

Усунення власних бажань називається аскетизмом і є шляхом правильного життя в буддистському вченні.
Четверта істина – про шлях до припинення страждань – стверджує, що правильна життєва дорога та, що веде до нірвани. Це серединний шлях, який керується трьома основними принципами –

Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр

Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років. За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним і мудрим, то не було б серед людей ворожої суперечки. Піррон якого філософствування. Закономірно, що кожна люди

Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один

Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя

Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног

Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек

Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз

Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия

Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн

ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.

ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово. Г. Гейне § 20. Пафос розуму і науки Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в

Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт
Якщо Френсіс Бекон розробляв метод емпіричного дослідження природи, то французький філософ і вчений Рене Декарт(1596–1650) запропонував поставити на перше місце розум. Для того щоб

Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм
Раціоналістична лінія Р. Декарта була продовжена в ученні німецького філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца(1646–1716), який також стверджував наявність у людській свідомості природ

НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі. /. Кант § 25. З’ясування можливостей розуму Філософія Нового часу

Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф

Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична). Підкреслюючи наявність в історії об’єктив

Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.

Філософія на роздоріжжі. Посткласична європейська філософія ХІХ-ХХ ст. Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Огюст Конт
Посткласична європейська філософія XIX – початку XX ст. постає внаслідок критики класичної філософії, насамперед німецької. Класичні рішення основних філософських проблем відкидаються або змінюютьс

ЗО. Філософія XX століття. Феноменологія, буття людини, прагматизм і психоаналіз
Наприкінці XIX – на початку XX ст. зароджується новий напрям філософії – феноменологія. Сучасна феноменологія пов’язана з концепцією Едмунда Гуссерля(1859–1

Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002). Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к

Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис

Божественна мудрість. Українська філософія XIV-XVI ст.
Українська філософія XIV-XVI ст. представлена єресями, гуманістичними напрямами, діяльністю релігійно-національних братств. Єресі (від грец. hairesis – особливе

Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”).
Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев(1874–1948), Л. Шестов(1866–1938), В. Зеньковський

Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка. Значну роль у філософському осягненні історії відіграл

Любомудріє, філософія серця, божественна мудрість, єресі,братства, теософія, пантеїзм, слов’янська проблема, державність, культурне відродження.
/ загальнення О о - < З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать пам’ятки українського народу, такі як “Веле

В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент) ...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно

Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент) ...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене

СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент) ...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,

КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність] (Фрагмент) Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред

Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент) Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів

Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент) Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а

ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент) Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ

К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент) Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр

Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент) ...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент) Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла

ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент) Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв

ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент) ...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”... Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо

ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент) Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь

Розділ II. СХІДНА ФІЛОСОФІЯ ‘. 17
§ 3. Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія 18 § 4. Настика – заперечення сакральності Вед 25 § 5. Чотири істини буддизму 28 § 6. Інь-Ян-ці. Філософія китайськ

Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115 § 20. Пафос розуму і науки 116 § 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120 § 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п

Сторія філософії
(профільний рівень) Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Редактори Н. Забаштанс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги