Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Першою Філософською Школою, У Якій Об’Єдналися Грецькі Мислителі, Була Міл...
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один із семи мудреців – Фалес. Його учнями й послідовниками були Анак-сімандр та Анаксімен, деякий час у Фалеса навчався і Піфагор.
Розмірковуючи про будову Всесвіту, мислителі з Мілета трактували, що людей оточують різні речі, причому різноманіття їх безмежне. Жодна з них не подібна на будь-яку іншу: рослина – це не камінь, тварина – не рослина, океан – не планета, повітря – Не вогонь і так далі до нескінченності. Однак, незважаючи на це різноманіття речей, людина називає все суще навколишнім світом, або світом буття, або Всесвітом, тим самим припускаючи єдність усього сущого. Попри всі відмінності між речами, світ усе ж таки єдиний і цілісний, а отже, у світового розмаїття є якась загальна основа, спільна для всіх предметів. За видимою різноманітністю речей приховується їх невидима єдність – подібно до того, як у алфавіті три десятки букв шляхом різноманітних комбінацій утворюють мільйони слів, у музиці всього сім нот, але їх різне поєднання створює неосяжний світ звукової гармонії. Зрештою, нам відомо, що існує порівняно невеликий набір елементарних частинок, а різні їх комбінації ведуть до нескінченного різноманіття речей і предметів. Ці приклади з життя можна було б продовжувати. Сенс їх у тому, що різні речі мають одну і ту ж саму основу. Мілетські мудреці визначили закономірність Усесвіту й намагалися знайти основу нескінченно-
го світового різноманіття. Вони прагнули визначити основний принцип світу, що все упорядковує й пояснює, і назвали його першоосновою (грец. архе).
Фалес(640/625–547/545 pp. до н. е.), “у мудрості старший над усіма”, як було написано на його могилі, уважається родоначальником європейської філософії і науки. Окрім того, він був відомий як математик, астроном і політичний діяч, мав великий авторитет серед сучасників. Автор багатьох технічних винаходів, умів за тінню вимірювати висоту будівель, зокрема єгипетських пірамід.
Фундатором філософії Фалес став завдяки тому, що висунув ідею субстанції, з якої утворився світ. Основою всього існуючого він уважав воду: є тільки вона, а все інше – її породження і модифікації. Проте поняття “вода” він розумів зовсім не так, як ми. В його розумінні вода є світобудовною речовиною, з якої все народжується та утворюється. Таке трактування світобудови здійснило переворот у світогляді античних еллінів, а ім’я Фалеса назавжди ввійшло до скарбниці філософської думки.
Масштаби мислення цього філософа стають зрозумілими з його висловлювань: “Древніший усього сущого – Бог, оскільки він не народжений”; “Найпрекрасніший – світ, оскільки він творіння Бога”; “Найбільший – простір, оскільки він охоплює усе”; “Швидший за усе – розум, оскільки він оббігає все”; “Сильнішою є неминучість, оскільки вона панує над усім”; “Наймудріший – час, оскільки він розкриває все”.
Найкраще життя, за Фалесом, є тоді, “коли ми самі не робимо того, що засуджуємо в інших”. Можливо, саме це висловлювання і стало першим формулюванням золотого правила моралі, варіації якого ми знаходимо в Конфуція та інших філософів. Цікавим для нас є і фалесівське розуміння щасливої людини. На запитання: “Хто щасливий?” – він відповідав: “Той, хто здоровий тілом, сприйнятливий душею і піддається вихованню”. Як бачимо, Фалесу належить ідея гармонійної і всебічно розвиненої людини як ідеалу, до якого прагнуть і сучасні люди.
Засновник мілетської школи зосереджував свою увагу не лише на пізнанні світу, а й на пізнанні людини. Адже, на переконання Фалеса, найважче на світі – це “пізнати себе”. З ідеєю самопізнання ми вже зустрічалися у спадщині Лаодзи. Тому впродовж двох із половиною тисячоліть ідея самопізнання є провідною філософською ідеєю, яка на кожному новому цивілізаційному етапі постає перед людиною, але в новому смисловому значенні.
Анаксімандр(бл. 610–540 pp. до н. е.) вирішив не називати першооснову світу ім’ям якої-небудь стихії (води, повітря, вогню чи землі) і вважав єдиною властивістю первинної світової речовини, яка все створює, її нескінченність, що не може бути зведеною до конкретної стихії. Вона перебуває по той бік стихій, включає будь-яку з них і називається безмежною (грец. апейрон). Алейрон – безкінечне, божественне, творчо-рушійне начало: воно не доступне для чуттєвого сприйняття, але осягається розумом. Анаксімандр першим піднявся до оригінальної ідеї безкінечності світу.
Третім представником мілетської школи був Анаксімен(бл. 585–525 pp. до н. е.). Він уважав першоосновою творіння повітря: усі речі походять із нього шляхом згущування або розрідження. Найбільш розріджене повітря – це вогонь, густіше – атмосфера, ще густіше – вода, далі – земля і нарешті – каміння.
Мілетськими мислителями, які мали за першооснову щось речовинне, або матеріальне, було здійснено прорив, яким однозначно було поставлено запитання: “З чого все?” – і в цьому полягає значення їхніх поглядів.
Піфагор Самоський(бл. 580 – бл. 500pp. до н. е.) жив на острові Самое. Його ім’я в перекладі з давньогрецької означає “переконуючий мовою”. Учень Фалеса й Анаксімандра, він майже все життя присвятив самопізнанню та розкриттю своїх багатогранних талантів. Піфагор набув визнання як “великий посвячений”та перший, хто назвався філософом, першим промовив слово “космос”, став творцем піфагорійського союзу, який об’єднував майже 2 тисячі учнів.
Як і мілетці, Піфагор уважав, що нас оточують різні предмети, але це різноманіття має єдину світову основу. У чому ж вона? Всі речі можна порахувати, тобто завжди можна сказати: два птахи, десять риб, двадцять дерев тощо.
“Все є число”, – стверджував він. Число є тим, що завжди й незмінно присутнє в різних речах, їх сполучна нитка, основа, яка їх об’єднує, тому його можна назвати першоосновою світу. Проте число – нематеріальна сутність, воно ідеальне, і в цьому принципова відмінність піфагорійського світосприйняття від мілетського. Нині, коли в усі сфери людської діяльності проникають цифрові технології, твердження Піфагора вже не видається відірваним від реальності.
Піфагор розробив різноманітні математичні докази, що сприяло розвитку культури раціонального мислення. Такий тип культури мислення активно розвивається і нині.
За Піфагором, матеріальний, фізичний, або природний, світ є породженням чи відображенням невидимого, але реально існуючого світу математичних об’єктів: чисел, пропорцій, рівнянь, геометричних фігур тощо. В числах Піфагор бачив велику гармонію Космосу, якому властива красива кількісна узгодженість, міра та математична пропорційність.
Подібно до традиції ведичної філософії Піфагор уважав, що душа безсмертна, що вона через певний час знаходить собі пристанище в інших тілах. Йому належить думка про те, що всі події через певні періоди часу повторюються знову. В сучасній діалектиці така модель розвитку вважається спіралеподібною, тобто має певне повторення, але щоразу на вищому рівні. Кожний новий рівень називають “петлею антицинації”.
Піфагорійське вчення на відміну від мілетського, яке можна охарактеризувати як матеріалістичне, є ідеалістичним, оскільки в його основу покладено не матеріальну субстанцію, а ідею.
Проте ні мілетці, ні Піфагор не називали себе матеріалістами або ідеалістами. Ці поняття з’явилися набагато пізніше, приблизно у XVIII-XIX ст.
Отже, першооснову всього можна було однаково успішно побачити як у матеріально-речовинному, так і в чомусь ідеально-безтілесному, що і зробили грецькі філософи – мілетці та Піфагор, визначивши й обґрунтувавши два протилежні погляди про походження і будову Всесвіту.
) апитання і )авдання
1. У чому суть основної філософської ідеї мислителів мілетської школи?
2. Як пояснювали мілетці єдність світу та його різноманіття (тотожності речей та їх відмінності)?
3. Яка специфіка трактування першооснови Анаксімандром?
4. Як трактували першооснову світу Фалес і Анаксімен?
5. Яке висловлювання Фалеса покладено в основу загальнолюдської моралі?
6. Як ви розумієте вислів Фалеса, що найважчим є “пізнати себе”?
7. Як розуміти твердження Піфагора про те, що “все є число”? Що спільного між цим твердженням і сучасними технологіями цифрового стиснення?
8. Як у піфагорійському вченні число розгортається в нескінченне різноманіття Всесвіту?
9. У чому полягають головні відмінності філософських доктрин мі-летців і Піфагора? Що спільного між ведичною філософією
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Підручник для 10 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
(профільний рівень)
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ
Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.
ISBN 978–966–349–269–8
Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну
Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут
Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі
Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд
Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п
Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр
Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років.
За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н
Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним
і мудрим, то не було б серед людей ворожої
суперечки.
Піррон
якого філософствування. Закономірно, що кожна люди
Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя
Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног
Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек
Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз
Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия
Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн
ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.
ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово.
Г. Гейне
§ 20. Пафос розуму і науки
Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в
НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі.
/. Кант
§ 25. З’ясування можливостей розуму
Філософія Нового часу
Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф
Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична).
Підкреслюючи наявність в історії об’єктив
Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення
Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.
Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002).
Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к
Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис
Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка.
Значну роль у філософському осягненні історії відіграл
В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент)
...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно
Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент)
...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене
СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент)
...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,
КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність]
(Фрагмент)
Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред
Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент)
Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів
Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент)
Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а
ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент)
Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ
К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент)
Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр
Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент)
...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,
МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент)
Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла
ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент)
Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним.
Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв
ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент)
...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”...
Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо
ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент)
Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь
Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115
§ 20. Пафос розуму і науки 116
§ 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120
§ 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п
Сторія філософії
(профільний рівень)
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Редактори Н. Забаштанс
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов