ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Тільки В Генія Для Висловлення Нової Думки Є Нове Слово.
Г. Гейне...
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово.
Г. Гейне
§ 20. Пафос розуму і науки
Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в історії людства XVH-XIX ст. Умовно початком Нової історії вважається Англійська буржуазна революція 1640 р. (є й інші точки зору щодо початку Нової історії), яка ознаменувала початок нового періоду – ери капіталізму, буржуазних відносин та індустріальної цивілізації. Епоха, що розпочалася з XVII ст., була названа Новою, оскільки в цьому столітті виразно проявилися нові для того часу економічні та суспільні відносини.
Радикальні зміни умов людського життя спричиняли глобальні зміни в людській свідомості: філософія Нового часу продовжила ідеї, сформульовані в епоху Відродження. Основною духовною настановою нової філософії, її інтелектуальним пафосом було положення про те, що людина – найдосконаліша істота у Всесвіті, вінець еволюції, а отже, господар усього сущого. Відтепер її цікавить тільки вона сама. На її думку, немає нічого іншого, крім реальності її власного існування. Про це чудово говорить доктор Фауст в однойменній поемі Й. В. Ґете:
Що буде там – мене це не обходить.
Ти можеш світ якийсь новий виводить,
Коли зруйнуєш той, що є.
На цій землі я радістю втішаюсь,
Під небом цим я муками караюсь,
І аж тоді, як з ними я прощаюсь,
Нехай що хоче настає.
І не бере мене цікавість
Спізнати той інакший світ,
Чи є і там любов, ненависть,
Чи є і там і верх, і спід.
Людина стала гордо дивитися довкола себе і відчувати, що немає перешкод для її розуму, що дорога пізнання відкрита і можна проникнути в сокровенні таємниці природи, щоб поставити її собі
на службу й нескінченно збільшувати власну міць. Безмежна віра в прогрес, науку і розум – головна риса духовного життя Нового часу. Пізнання навколишнього світу з метою збільшення влади над природою – головне завдання тогочасної науки і філософії.
У XVII ст. людині здавалося, що з природою можна робити все, що заманеться, причому безкарно: підкорення навколишнього світу видавалося безумовним прогресом. Згодом ми побачили результати науково-технічної, “підкорювальної”, виробничої діяльності й вжахнулися. Тепер зрозуміло, що і природа, і людство опинилися на межі знищення і зникнення. Проте на зорі Нового часу про подібне не було навіть гадки, а збільшення людського панування над природою видавалося справою винятково прийнятною й необхідною.
Родоначальником нової філософії був англійський мислитель Френсіс Бекон(1561–1626). Він прагнув переглянути всю попередню філософську традицію, після чого вибудувати принципово нову філософію, що відповідає вимогам епохи. Головна хиба стародавнього філософствування, на думку Ф. Бекона, була в недосконалості методу, який належало реформувати.
Метод – це основний спосіб реалізації поставлених завдань. Філософський метод – це спосіб мислення або пізнання, шлях, яким ми просуваємося в осягненні того, що нас оточує. Методом старої філософії була дедукція (від латин, deductio – виведення) – такий спосіб міркування, при якому із загального правила робиться висновок для окремого або конкретного випадку. Будь-який дедуктивний висновок із часів Арістотеля називається силогізмом. Наведемо приклад силогічного висловлювання: “Всі люди смертні. Сократ – людина. Сократ – смертний*.
У цьому висновку (силогізмі) із загального правила (“Всі люди смертні”) робиться висновок для окремого випадку (“Сократ – смертний”). Як бачимо, міркування йде від загального до окремого, від більшого до меншого, знання звужується, і тому дедуктивні висновки завжди достовірні (тобто обов’язкові, точні, безумовні). За що ж тоді критикувати дедукцію? На думку Бекона,
в основі будь-якого дедуктивного висновку обов’язково є яке-небудь загальне положення (“Всі люди смертні”, “Всі небесні тіла рухаються”, “Всі метали плавляться” і т. п.). Проте всяке загальне твердження завжди недостовірне й приймається на віру. Звідки, наприклад, відомо, що всі метали плавляться? Можна розплавити, скажімо, залізо й бути впевненими в тому, що воно плавиться. Однак чи справедливо сказати те саме і про решту металів, не проводячи експеримент з кожним? А раптом не всі метали плавляться? Тоді наше узагальнення буде помилковим, а якщо воно взято за основу дедукції, то і дедуктивний висновок виявиться також помилковим.
Отже, перший недолік силогізму – неможливість перевірки його загальних положень, з яких робиться висновок. Другий – дедукція Ч є знанням, що завжди звужується, рух усередину, а не назовні. Проте наше завдання – відкривати нові речі та невідомі досі істини, тобто міркування – обов’язково повинне йти вшир, охоплюючи ще невідоме, знання має розширюватися, а тому дедуктивний метод у цьому випадку неприйнятний. “Стара філософія, – говорив Ф. Бекон, – тому і не просунулася істотно в пізнанні, оскільки користувалася дедукцією, міркуючи від більшого до меншого, а не навпаки”.
Нова філософія і наука, на думку англійського філософа, повинні взяти на озброєння інший метод, який називається індукцією (від латин, inductio – наведення). Наведемо приклад індуктивного висновку: “Залізо при нагріванні розширюється. Мідь при нагріванні розширюється. Ртуть при нагріванні розширюється. Залізо, мідь, ртуть – метали. Всі метали при нагріванні розширюються”.
Як бачимо, з декількох окремих випадків виводиться одне загальне правило, міркування йде від меншого (усього три метали) до більшого (усі метали), знання розширюється. Ми розглянули лише частину предметів із певної групи, але зробили висновок про всю цю групу. Відтак приведений висновок лише вірогідний. У цьому основний недолік індукції. Однак головна перевага методу індукції в тому, що він веде нас від відомого до невідомого, від окремого до загального, а тому сприяє відкриттю нових явищ та істини. А щоб індуктивні висновки були точнішими, необхідно виробити правила або вимоги, дотримання яких зробить індукцію набагато досконалішою. Ще одна важлива перевага цього методу полягає в тому, що за його основу взято не загальні, а окремі положення (“Залізо плавиться”, “Юпітеррухається”, “Метан вибухонебезпечний”, “Береза має корінь” тощо), які завжди можна перевірити експериментальним шляхом і не сумніватися в них. Загальні положення дедукції завжди приймаються на віру, унаслідок чого і викликають сумніви.
Індуктивний шлях пізнання є поступовим нарощуванням або збагаченням нашого знання, збиранням інформації про навколишній світ по частинках, що відбувається лише в процесі щоденного життя. Знання накопичується тільки внаслідок набуття життєвого досвіду, постійної практики. Якби ми не контактували зі світом, то жодних уявлень про нього в нашій свідомості не було б, оскільки під час свого народження людина нічого не знає. Проте в міру зростання й розвитку вона бачить, чує і відчуває все, що її оточує, тобто поступово набуває певного життєвого досвіду. Отже, її розум наповнюється образами зовнішнього світу, уявленнями про нього, думками, збагачується новим знанням. Поза досвідом, без нього або незалежно від нього, неможливо отримати будь-яку інформацію, щось дізнатися. Досвід грецькою мовою “емпірія”, відтак – індуктивний метод філософського пізнання, запропонований Ф. Беконом, що спирається на досвід, одержав назву емпіризм.
ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
Підручник для 10 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
(профільний рівень)
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Київ
Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.
ISBN 978–966–349–269–8
Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну
Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут
Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі
Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд
Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п
Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр
Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років.
За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н
Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель
АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним
і мудрим, то не було б серед людей ворожої
суперечки.
Піррон
якого філософствування. Закономірно, що кожна люди
Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один
Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя
Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног
Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек
Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз
Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия
Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн
ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.
НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі.
/. Кант
§ 25. З’ясування можливостей розуму
Філософія Нового часу
Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф
Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична).
Підкреслюючи наявність в історії об’єктив
Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення
Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.
Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002).
Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к
Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис
Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка.
Значну роль у філософському осягненні історії відіграл
В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент)
...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно
Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент)
...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене
СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент)
...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,
КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність]
(Фрагмент)
Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред
Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент)
Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів
Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент)
Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а
ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент)
Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ
К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент)
Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр
Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент)
...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,
МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент)
Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла
ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент)
Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним.
Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв
ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент)
...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”...
Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо
ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент)
Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь
Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115
§ 20. Пафос розуму і науки 116
§ 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120
§ 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п
Сторія філософії
(профільний рівень)
Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Редактори Н. Забаштанс
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов