рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм

Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Раціоналістична Лінія Р. Декарта Була Продовжена В Ученні Німецького Філософа...

Раціоналістична лінія Р. Декарта була продовжена в ученні німецького філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца(1646–1716), який також стверджував наявність у людській свідомості природжених ідей. “Вони містяться в ній, – говорив він, – але зовсім не в готовому і цілком придатному для сприймання вигляді, а є всього лише начерком, ескізом майбутнього знання, подібно до того, як у брилі мармуру є видимими контури майбутньої скульптури, намічені різцем творця”.

Завдання пізнання полягає в тому, щоб цей ледве відчутний контур перетворити на систему знань, повністю виявити прихований у природжених ідеях зміст. Лейбніц перефразовував відоме положення Дж. Локка про залежність свідомості від чуттєвих сприйнять, унаслідок чого – вийшла класична формула раціоналізму. “Немає нічого в розумі, чого раніше не було б у відчуттях, – говорив Г. Лейбніц, точно повторюючи локківське твердження, і додавав: – Окрім самого розуму”. Як бачимо, ідеться про незалежність мислення від чуттєвого досвіду. Свідомість автономна й живе власним життям, у ній початково міститься в неявній формі все те, про що потрібно дізнатися. Тому набути знання можна поза будь-яким безпосереднім контактом із навколишнім світом, без експериментування, життєвої практики й незалежно від досвіду. Можна відкрити невідомі глибини буття й збагнути таємниці сущого, не виходячи з власного кабінету, – одним лише всепроникним актом умогляду, тобто мисленням, духом охопити Всесвіт і вичерпати тисячі істин, тому що так чи інакше вони вже наявні в нашій думці. Не потрібно індуктивно

збирати знання по частинах, треба дедуктивно вивести його з безмежних і природжених ідей нашої свідомості. У трагедії Й. В. Гете “Фауст” бакалавр запально виголошує такі слова:

Все дослід, дослід! Дослід – це дурня. Значимість духу – дослід не покриє. Все, що пізнали до цих пір, Шукати й знати не вартує.

Ідеться про те, що емпіричні знання – фрагментарні, розрізнені та неглибокі порівняно з істинами, які можна здобути за допомогою розуму.

Раціоналізм на відміну від емпіризму більше тяжіє до філософського ідеалізму, тому що припускає наявність певної духовної, нематеріальної реальності, що існує незалежно від чуттєвого, фізичного світу. Учення Ф. Бекона і Р. Декарта були першими філософськими системами Нового часу. Вони подібні в трактуванні цілей духовної діяльності людини і розрізняються поглядами на основний метод пізнання або шлях реалізації поставлених завдань.

Одне з провідних філософських питань – про співвідношення об’єктивного та суб’єктивного, світу і людини – досить самобутньо розглядали англійські мислителі Джордж Берклі(1685–1753) та Девід Юм (1711–1776).

Якщо Ф. Бекон виводив людську свідомість із зовнішнього світу, а Р. Декарт, навпаки, з мислення – навколишню дійсність (а точніше, знання про неї), то Дж. Берклі та Д. Юм жорстко розмежували сфери об’єктивного (зовнішнього, фізичного) і суб’єктивного (внутрішнього, духовного) і фактично зняли питання про їх співвідношення та взаємодію.

Лейбніц стверджував, що немає нічого в розумі, чого раніше не було б у відчуттях. Відчуття – це ті канали, якими до нас надходить інформація про наявність за межами нашого організму певної реальності. Проте де гарантія того, що вони

точно відтворюють дійсність і надають достовірне знання про неї? А якщо відчуття спотворюють навколишній світ і в результаті ми бачимо не зовсім те або зовсім не те, що існує реально, насправді?

Пригадаймо: ще грецький софіст Протагор зазначав, що людина – це міра всіх речей, тобто утверджував неможливість існування чогось загальнозначущого і для всіх однакового. Що кому здається, те для кожного і є істиною. Іншими словами, ми не знаємо, який світ сам по собі, але знаємо те, як кожен із нас його сприймає або бачить; не знаючи об’єктивної картини речей, кожен має своє власне уявлення про реальність.

 

Останній і найвідоміший грецький скептик Секст Емпірик (друга половина II ст. н. е.) приділив цій проблемі також чимало уваги. “У всіх живих істот, – говорив він, – по-різному влаштовані органи чуття, тому не дивно, що картина світу в кожної істоти своя і значно відрізняється від уявлень інших”. Наприклад, перед нами кімнатна рослина. Спостерігаючи цей предмет, можна сказати, якої він величини і форми, якого кольору і який має запах, гладеньке або жорстке в нього листя, сухий він чи вологий тощо. У нашій свідомості склалося певне уявлення про нього. А тепер уявімо, що по цій рослині повзає мураха і теж сприймає його своїми органами чуття, які в неї влаштовані зовсім інакше, аніж наші. Чи буде її враження про цей предмет таким самим, як наше? Швидше за все, воно буде абсолютно іншим. Отже, відомо, яку картину дійсності малюють кожній живій істоті її органи чуття, але ми нічого не можемо сказати про те, який світ насправді.

Однак, зазначав Секст Емпірик, якщо навіть не порівнювати сприйняття людини і всіх інших живих істот, а зупинитися на чуттєвому досвіді тільки людей, то і в такому разі нам не відкриється об’єктивна картина речей. Адже органи чуття в усіх розвинені неоднаково: один краще бачить, інший – чує, третій – відчуває запахи, а отже, і картина світу в одного відрізнятиметься від вражень іншого. Так, людина, позбавлена зору і слуху, уважатиме, що немає нічого видимого і чутного, немає кольорів і звуків, а є тільки дотикове, нюхове й смакове відчуття. А наскільки відрізняється сприйняття світу людиною із стовідсотковим зором від сприйняття короткозорої: варто останній одягнути окуляри, як усе навколо зміниться і стане іншим. Отже, можна сказати, якою є дійсність залежно від наших чуттєвих даних, та нічого не відомо про те, яка вона сама

по собі.

Грецький скептик пропонував такий чудовий приклад. Уявімо собі, що перед нами – яблуко. Воно жовте (зорове враження), гладеньке (на дотик), запашне (на нюх), солодке (на смак) і хрустке (на слух). У нас є п’ять органів чуття (так ми влаштовані), і тому нам здається, що предмет спостереження має п’ять названих якостей. Але якби в яблука було не п’ять якостей, а, скажімо, десять, то скільки б якостей ми сприймали? Однаково п’ять, тому що в нас немає тих органів чуття, якими ми могли б сприйняти решту якостей. А якби яблуко мало тільки одну якість, то скільки ми в даному випадку сприймали б якостей? Усе одно п’ять, бо кожен орган чуття цю одну якість подавав би по-своєму. І навіть якщо б у яблука взагалі не було жодних якостей, ми все одно сприймали б п’ять, оскільки кожен діючий орган чуття малював би нам якусь певну реальність;

Отже, ми взагалі не в змозі сказати, яким предмет є насправді, але тільки можемо знати, яким він нам здається залежно від наших відчуттів. Ми сприймаємо світ не таким, який він є сам собою, а таким, яким можемо його сприйняти своїми органами чуття.

Філософська традиція, що розпочинається з Протагораі проходить через учення грецьких скептиків, називається суб’єктивізмом(об’єктивна реальність недоступна, але цілком відомо, якою вона видається людині, яка пізнає, – суб’єкту).

Джордж Берклі й Девід Юм були послідовниками цього напряму в новій філософії. Вони стверджували, що, сприймаючи будь-який предмет, ми маємо його слуховий, дотиковий та зоровий образи тощо. Ми дізнаємося про наявність предмета через наші чуття або почуття. Тому правильніше говорити, що перед нами не предмет, а єдність наших відчуттів або чуттєвих його сприйнять.

Адже, крім почуттів, ми не могли б узагалі нічого сприймати. Ми маємо справу не з дійсністю, а з нашими відчуттями цієї дійсності, які для нас і є справжньою, безумовною і первинною реальністю, тобто власне дійсністю. Що стоїть за ними, невідомо. Який реальний світ за ними ховається, ми ніколи не дізнаємося, тому що не в змозі вийти за межі наших відчуттів, сприйняти суще без них і поза ними. А в тому, що вони не дають нам справжньої картини речей, спотворюють дійсність, ми цілковито переконалися. Те, що ми відчуваємо, і те, що є насправді, зовсім не одне й те саме, але нам доступне тільки чуттєво осяжне. Можна стверджувати, що дійсність – це сукупність наших відчуттів.

Отже, предметом філософії повинні бути: потік вражень, єдність сприйнять, чуттєвий досвід, а питання про те, який справжній світ, безглузде, оскільки ми відрізані від нього своєю суб’єктивною реальністю (єдністю відчуттів). Більше того, не має сенсу навіть питання про саме існування об’єктивного світу: чи ж не однаково нам, що стоїть за нашими враженнями і чи стоїть взагалі що-небудь, якщо єдина можлива для нас дійсність – це світ власних відчуттів і почуттів.

Проте у філософії було й таке рідкісне переконання, за яким увесь світ – це самі лише мої відчуття, тобто жодної реальності немає, а існую лише я, і все, що я спостерігаю зовні, – це мої відчуття, ілюзії, вигадки, подібні до образів сновидінь. Я – є, а світу немає взагалі. Таке твердження називається соліпсизмом (від латин. solus – єдиний і ipse – я сам). Це положення досить складно обґрунтувати й відстоювати, оскільки фактично немає аргументів на його користь, супроти ж – величезна кількість. Ні Дж. Берклі, ні Д. Юм не поділяли позиції соліпсизму. Тому їх суб’єктивізм можна назвати помірним, а соліпсизм – крайнім варіантом суб’єктивізму.

Говорити про справжню реальність ми не можемо і пізнати ЇЇ не в змозі. Нам завжди будуть невідомі причини того, що відбувається, зв’язки між предметами, подіями і взаємодія речей. Ми не можемо пояснити те, що відбувається, а всього лише описати свій чуттєвий досвід, наш розум безсилий відкрити невидимі механізми сущого, однак здатний констатувати тільки те, що здається. Через це знати нічого практично неможливо. Проте ми спостерігаємо навколо себе певну послідовність речей і стабільність подій (день змінюється ніччю, а зима – літом, камінь неодмінно тоне у воді, газ горить, будь-який живий організм потребує вологи, планети рухаються навколо Сонця, а людське око сприймає тільки освітлені предмети тощо), через що мимоволі чекаємо, що в майбутньому вони відбуватимуться так само, як у минулому, що сьогодні все відбуватиметься так само, як було вчора.

Фактично, ми несвідомо сподіваємося на те, що завтра Сонце зійде на сході і буде новий день, що благодатний весняний ґрунт прийме кинуте в нього насіння і наприкінці літа дасть нам плоди, що біля розпаленого багаття буде тепло і людина, яка вступила в стадію ранньої юності, стане шукати кохання... З нашого мимовільного очікування виростає звичка до усталеного порядку речей, зі звички ж народжується віра в цей порядок. У цьому сенсі поняття “віра” трактується максимально широко: ідеться не про вірування в потойбічні, надприродні, вищі сили, а про віру в усе, що відбувається довкола нас. Оскільки ми нічого не можемо знати про світ, нам нічого не залишається, як вірити в нього. Ми віримо, що весною повинні розлитися річки, що дитина росте і дорослішає, що за. рік Земля неодмінно обернеться один раз навколо Сонця і на ясному нічному небосхилі обов’язково буде видно міріади далеких зірок. Ця всеосяжна віра і є головною характеристикою нашого існування. Девід Юм назвав її природною релігією, тобто вірою в суще, повсякденно присутнє довкола нас буття. У стані цієї віри всі ми й живемо на Землі, деякі, правда, говорять про те, що можуть щось достовірно знати й намагаються збагнути якісь істини сущого, проте усі їхні зусилля абсолютно марні.

Філософія не повинна відкривати причини того, що відбувається, і проникати в його глибини й таємниці, оскільки вона все одно не зможе цього зробити. її завдання набагато скромніше: вона має бути практичним керівництвом у повсякденному житті, допомагати людині орієнтуватися в навколишньому світі, полегшувати його реальне існування. Якщо філософія спуститься з небес і займеться земними справами, вона тим самим принесе чимало відчутної користі, наповниться конкретним змістом і цілком виправдає свою

наявність як вид духовної діяльності. Таке переконання називається утилітаризмом (від латин, utilitas – користь), або прагматизмом (від грец. pragma – справа, дія), воно стало теоретичною основою пізніших філософських учень, що набули популярності й значного поширення в нинішньому столітті.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
  Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ

Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.   ISBN 978–966–349–269–8  

Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну

Що таке філософія?
Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно ут

Наука є знанням, що народжується шляхом вільного особистого пошуку істини заради неї самої, має логічне обґрунтування та приведене в систему.
Проте фізика, хімія, біологія, як і багато інших наук, як ви вже знаєте, вивчають специфічні явища і процеси, що не є всезагальними. Кожна наука – лише маленький уривок великої книги знання, а всі

Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі

Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд

Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п

Усунення власних бажань називається аскетизмом і є шляхом правильного життя в буддистському вченні.
Четверта істина – про шлях до припинення страждань – стверджує, що правильна життєва дорога та, що веде до нірвани. Це серединний шлях, який керується трьома основними принципами –

Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр

Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років. За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н

Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним і мудрим, то не було б серед людей ворожої суперечки. Піррон якого філософствування. Закономірно, що кожна люди

Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один

Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя

Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног

Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек

Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз

Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия

Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн

ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.

ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово. Г. Гейне § 20. Пафос розуму і науки Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в

Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт
Якщо Френсіс Бекон розробляв метод емпіричного дослідження природи, то французький філософ і вчений Рене Декарт(1596–1650) запропонував поставити на перше місце розум. Для того щоб

НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі. /. Кант § 25. З’ясування можливостей розуму Філософія Нового часу

Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф

Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична). Підкреслюючи наявність в історії об’єктив

Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.

Філософія на роздоріжжі. Посткласична європейська філософія ХІХ-ХХ ст. Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Огюст Конт
Посткласична європейська філософія XIX – початку XX ст. постає внаслідок критики класичної філософії, насамперед німецької. Класичні рішення основних філософських проблем відкидаються або змінюютьс

ЗО. Філософія XX століття. Феноменологія, буття людини, прагматизм і психоаналіз
Наприкінці XIX – на початку XX ст. зароджується новий напрям філософії – феноменологія. Сучасна феноменологія пов’язана з концепцією Едмунда Гуссерля(1859–1

Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002). Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к

Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис

Божественна мудрість. Українська філософія XIV-XVI ст.
Українська філософія XIV-XVI ст. представлена єресями, гуманістичними напрямами, діяльністю релігійно-національних братств. Єресі (від грец. hairesis – особливе

Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”).
Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев(1874–1948), Л. Шестов(1866–1938), В. Зеньковський

Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка. Значну роль у філософському осягненні історії відіграл

Любомудріє, філософія серця, божественна мудрість, єресі,братства, теософія, пантеїзм, слов’янська проблема, державність, культурне відродження.
/ загальнення О о - < З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать пам’ятки українського народу, такі як “Веле

В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент) ...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно

Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент) ...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене

СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент) ...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,

КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність] (Фрагмент) Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред

Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент) Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів

Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент) Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а

ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент) Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ

К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент) Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр

Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент) ...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент) Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла

ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент) Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв

ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент) ...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”... Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо

ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент) Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь

Розділ II. СХІДНА ФІЛОСОФІЯ ‘. 17
§ 3. Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія 18 § 4. Настика – заперечення сакральності Вед 25 § 5. Чотири істини буддизму 28 § 6. Інь-Ян-ці. Філософія китайськ

Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115 § 20. Пафос розуму і науки 116 § 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120 § 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п

Сторія філософії
(профільний рівень) Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Редактори Н. Забаштанс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги