рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Що таке філософія?

Що таке філософія? - раздел Философия, ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ Якщо Хочете Зрозуміти Сутність Будь-Якого Слова, Необхідно Дослідити Його Пох...

Якщо хочете зрозуміти сутність будь-якого слова, необхідно дослідити його походження. Багато слів, якими ми користуємося, народилися в Стародавній Греції. Не є винятком і слово “філософія”. Воно утворилося завдяки поєднанню двох слів: philo – “любов” і sophos – “мудрість”. “Я не мудрець, я любитель мудрості (philosophos)”, – сказав Піфагор, автор відомої теореми зі шкільного курсу геометрії. З VI ст. до н. е. слова –“філософ” і “філософія” назавжди ввійшли до скарбниці людської думки.

Серед усіх видів духовної діяльності людини філософії належить особливе місце. Адже вона проникає у свідомість людини незалежно від того, хоче вона цього чи ні. В процесі життєдіяльності кожному доводиться щось порівнювати, підбивати підсумки, узагальнювати. На цьому шляху ви робите висновки, які мають у своїй основі філософський зміст, навіть не підозрюючи, що філософствуєте.

Що ж вивчає філософія? Власне, предмет її вивчення не був постійним, він змінювався з розвитком суспільства. У стародавні часи, ще до того, як Піфагор назвав себе філософом, знаючих людей називали мудрецями. Однак із часом слова “філософ” і “філософія” стали широковживаними, а філософією називали різноманітні знання, що були прообразами різних наук. Пізніше з філософії виокремилися астрономія, геометрія, фізика та інші науки, завданням яких було вивчення певних явищ природи і застосування практичних умінь щодо їх дослідження. Значна роль у цьому належить давньогрецькому філософу Арістотелю. За його твердженням, існує три види розумового знання: фізика, математика і перша філософія. Оскільки слово “фізика” є похідним від грецького physis – природа, то з певного часу філософію стали називати метафізикою. А сталося це тоді, коли бібліотекар найвідомішої в стародавньому світі Александрійської бібліотеки Андронік з Родоса об’єднав праці Арістотеля під назвою “Та meta ta pfisika” – “Те, що йде після фізики”. У цих працях розглядалися питання духовного світу людини, зокрема пізнання. З того часу найпоширенішим уявленням про філософію як науку вважалося вчення про мислення.

Проте в XIX ст. від такого розуміння довелося відмовитися. Один із великих представників німецької філософії Нового часу Георг Гегель, виступаючи проти традиції, що склалася в розумінні цієї науки, говорив: “Безглуздо думати, що філософія вчить мислити, так само як фізіологія – перетравлювати їжу”. Продовжуючи дотепні зіставлення, німецький мислитель резонно додавав: “Але подібно до того, як вивчення фізіології не залишається без користі для дієтичної поведінки, так і вивченню форм розуму належить, без сумніву, приписувати ще важливіший вплив на правильність мислення”.

Насправді, один може правильно мислити й розумно діяти, не вивчаючи філософії і навіть не підозрюючи про її існування, а іншого навіть філософія не врятує від помилок. Проте кожна людина хоча б деякою мірою пов’язана з філософією. Навіть якщо вона вважає своєю основною перевагою відмову від будь-яких засадничих принципів. Проте її безпринципність – це теж певна система, якою вона керується в повсякденному житті, а відтак – це філософія її життя.

Людина не може уникнути світоглядних і філософських питань, відходячи від одного світогляду або філософії, вона неодмінно потрапляє у сферу інших поглядів.

У Стародавній Греції існувала філософська школа кініків (так називають філософів, які були прихильниками відповідної системи поглядів). Кініки (грец. kynikoi – собачий), або, висловлюючись латинською мовою, циніки (латин, супісі), вели невибагливий спосіб життя, що полягав у постійному самообмеженні та бідності, а також критикували погляди відомих на той час філософів. Бунтуючи проти філософії та заперечуючи її, вони залишалися філософами, оскільки сформували свою систему ставлення до життя. Кініків досить часто називають першими хіпі (один із поширених молодіжних рухів, що зародився в 60-х роках XX ст. і виявлявся у втечі від зручностей сучасного життя, недбалого одягу, зачісок тощо).

Ідейні прабатьки хіпі не дуже відрізнялися від своїх послідовників, незважаючи на те, що їх розділяють тисячоліття. Трясучи перед одним із найвизначніших давньогрецьких філософів Сократом своїм лахміттям, кінік Антисфен говорив: “Я проста людина і не женуся за честолюбцями”. На що Сократ йому відповідав: “Крізь діру твого плаща проглядає твоя пихатість”.

Антисфен дійсно отримував задоволення від носіння лахміття, а усвідомлення того, що він не такий, як усі, тішило його самолюбство.

 

Учень філософа Антисфена, Діоген Синопський, який став більш відомим за свого учителя, згідно з переказами, жив у глиняній діжці, носив плащ, що був йому і одягом, і постіллю. Він міг спати, їсти й спілкуватися будь-де. Одного разу Діоген розмірковував про дуже важливі речі, але ніхто його не слухав. Однак коли він став верещати, ніби птах, на ці звуки зібралися люди. Діоген став дорікати їм за те, що через таку дрібницю вони позбігалися, а заради важливих речей навіть не поворухнулися. Одного разу він став викрикувати: “Гей, люди!” І коли на його вигуки збігся натовп, він накинувся на нього з палицею, промовляючи: “Я кликав людей, а не мерзотників”.

У вас може скластися враження, що філософія – це захоплення диваків, але це не так, оскільки філософія – не тільки погляди, а й спосіб життя, що відповідає цим поглядам, а кожна людина самостійно обирає, як їй жити і думати. У цьому й полягає значення філософії для звичайної людини.

Чим же займається філософія як наука? Ми вже знаємо, що Піфагор був першим, хто об’єднав любов і мудрість в одне слово “філософія”. Любомудрість – як прагнення до знань і пошуку істини – стала не тільки способом життя, а й сенсом усього життя, покликанням для тих небагатьох, хто присвятив себе філософії, а для всіх інших – фундаментом наукового світогляду, оскільки будь-яка філософія є світоглядною, але разом з тим не тотожною зі світоглядом.

Світогляд – це система поглядів людини, на основі яких формується її ставлення до світу, а також до самої себе.Світогляд має майже кожна людина. Однак одні спираються на переконання і вірування, що складаються під впливом життєвого досвіду і на цій основі розмірковувань про життя, або на авторитет релігії. Такий світогляд називають буденно життєвим. Інші віддають перевагу науковому знанню, що і визначає їхній спосіб життєдіяльності. Ми можемо говорити про буденно життєвий, релігійний або науковий світогляди. Релігійний світогляд ґрунтується на вірі в надприродні сили, віру в Бога. Світогляд на відміну від філософії не потребує наукового обґрунтування. Людина, яка керується здоровим глуздом, але не вміє читати і писати, має свій світогляд. Однак такий світогляд відрізняється від філософії, оскільки вона потребує теоретичного обґрунтування та більшого рівня наукового обґрунтування. Як бачимо, світогляд є ширшим від філософії, оскільки включає життєвий досвід, релігійні вірування, наукові знання, а філософія як цілісний світогляд спирається на наукове знання.

Що таке наука або наукове знання? Ці два поняття не збігаються ні з книжковою “ученістю”, ані зі знанням як таким. З першим поняттям – тому, що ученість є наслідком накопичення наукового знання, яке, очевидно, має передувати ученості; з іншим – тому, що те або інше знання (наприклад, технічне або практично наукове, яким ми керуємося в житті) мають бути в кожної людини, що, зрештою, відрізняє її від тварини. Науковим знанням може оволодіти не кожний. В історії стародавнього світу відомі народи високої культури – єгиптяни, вавилоняни, іудеї, фінікійці, які не знали науки, а їхні технічні, астрономічні та інші знання передавалися протягом століть від покоління до покоління без відчутного розвитку. Вони вважалися неспростовними істинами й здебільшого санкціонувались авторитетом релігії. Ці знання ніколи не доводили й не перевіряли, оскільки вважалося, що вони мали божественне походження. Загалом нам достеменно не відома природа багатьох знань, якими володіли давні цивілізації.

Наприкінці VII – на початку VI ст. до н. е. з цими знаннями ознайомилися давні греки, які швидко перетворили їх на справжнє наукове знання. Наприклад, Піфагор деякий час провів у Стародавньому Єгипті і був, як тоді казали, одним із небагатьох “посвячених” у таємницю знання. Він створив перше об’єднання людей – піфагорійський союз, головним завданням якого було вироблення нового знання та навчання знань. З того часу знання почали розробляти безкорисливо як знання заради самого знання, не пов’язуючи його з життєвими потребами людини, а заради пошуку істини.

Кожен мислитель уважав, що має право сам дошукуватися до істин, змінювати й виправляти існуюче знання, що сприяло його вільному розвитку. Єгиптяни, а потім греки впродовж декількох століть заклали основи багатьох галузей науки: астрономії, геометрії, медицини, фізики, біології, історії, що об’єднувалися філософським началом і були спочатку лише певними напрямами філософії. Знання почали доводити й перевіряти, тобто будувати раціонально, у логічно розробленій системі понять. Стародавня Греція стала батьківщиною науки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ... Філософія не є наукою не є навіть наукою про сутність а є творчим усвідомленням духом сенсу людського існування...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Що таке філософія?

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
  Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ

Огнев’юк В., Утюж І.
Філософія. Історія філософії: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (профільний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 256 с : іл.   ISBN 978–966–349–269–8  

Дорогі десятикласники!
Ви перші, кому пощастило вчитися в школі, гімназії, ліцеї або колегіумі за тим профілем, який свідомо обрали, ідучи дорогою пізнання та визначаючись із пріоритетами на майбутнє. Здобуваючи загальну

Наука є знанням, що народжується шляхом вільного особистого пошуку істини заради неї самої, має логічне обґрунтування та приведене в систему.
Проте фізика, хімія, біологія, як і багато інших наук, як ви вже знаєте, вивчають специфічні явища і процеси, що не є всезагальними. Кожна наука – лише маленький уривок великої книги знання, а всі

Міфологія – колиска філософії
Упродовж останніх трьох тисяч років люди філософствували. Все, що ввійшло до скарбниці філософської думки за цей час, називається історією філософії.Щоб зрозуміти філософію, необхі

Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія
Уважається, що відлік історії сучасної цивілізації розпочався приблизно 10 тис. років тому на території Стародавнього Сходу, яка охоплювала величезний регіон від Єгипту до Японії. Основою світогляд

Чотири істини буддизму
Однією з найвідоміших неведичних індійських філософій є буддизм (від санскр. Будда – пробуджений, або просвітлений). Створення цього вчення пов’язане з легендою про п

Усунення власних бажань називається аскетизмом і є шляхом правильного життя в буддистському вченні.
Четверта істина – про шлях до припинення страждань – стверджує, що правильна життєва дорога та, що веде до нірвани. Це серединний шлях, який керується трьома основними принципами –

Нь-Ян-ці. Філософія китайського народу
У центрі китайського села Інь-Янь, історія якого сягає глибини тисячоліть, є мальовниче озеро з однойменною назвою, що нагадує давній символ, у якому поєднуються дві взаємодіючі протилежності. Зобр

Лаоцзи. Осягнення шляху. Даосизм
Китайський філософ Лаоцзи, за переказами, народився в 604 р. до н. е., а прожив 160 або навіть 200 років. За однією легендою, він здійснив самозародження, створивши тіло власної матері – н

Конфуціанство
Однією з основних систем китайської філософії було і залишається донині конфуціанство. Його творець – філософ КунЦю (551–479 pp. до н. е.) (Кун Фуцзи – вель

АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Якби всім одне і те ж здавалося прекрасним і мудрим, то не було б серед людей ворожої суперечки. Піррон якого філософствування. Закономірно, що кожна люди

Пошук першооснови.Мілетці та Піфагор
Першою філософською школою, у якій об’єдналися грецькі мислителі, була мілетська, що отримала назву від назви міста Мілет – грецької колонії на узбережжі Малої Азії. її засновником став один

Суперечки про природу буття
Філософ Геракліт Ефеський (бл. 544–480 pp. до н. е.) походив із царського роду. Він відмовився успадкувати престол на користь свого брата, афінського архона Кодра, але постійно носив пурпуровий одя

Скільки існує істин? Софісти і Сократ
У V ст. до н. е. в багатьох містах Стародавньої Греції була встановлена демократична форма політичного життя. Це означає, що на різні державні посади людей не призначали, а вибирали шляхом народног

Речовина без ідеї – ніщо”. Платон і Арістотель
Знаменитим учнем Сократа був філософ Платон Афінський(427–347 pp. до н. е.). Справжнє його ім’я – Арістокл, а додане – Платон, з яким він увійшов в історію, – прізвисько, яке перек

Як можна досягти щастя? Епікурейці, стоїки, скептики, кініки
У 334 р. до н. е. грецьке військо на чолі з Александром Македонським вирушило в похід, який тривав дев’ять років. Тоді греки завоювали, чи еллінізували, Схід. Епоха, що розпочалася з того часу, наз

Філософія Святого Августина
Предтечами Святого Августина була значна когорта філософів післянікейської патристики та латинської богословської школи, яка сприяла відтворенню неоплатонічних філософських ідей у філософії христия

Між патристикою і схоластикою
Ми вже зверталися до проблеми історичного початку Середньовіччя, зокрема про те, що історія середніх віків розпочинається з падіння Західної Римської імперії. Незважаючи на те, що енергетика античн

ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Як неможливо двічі ввійти в одну річку і, більше того, як кажуть, навіть і один раз, так неможливо двічі поіме-нувати одну і ту ж складну річ; більше того – поки ЇЇ іменують, вона вже інша.

ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Тільки в генія для висловлення нової думки є нове слово. Г. Гейне § 20. Пафос розуму і науки Епоха Відродження стала провісником Нового часу – епохи, яка охоплює в

Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не покриє”. Рене Декарт
Якщо Френсіс Бекон розробляв метод емпіричного дослідження природи, то французький філософ і вчений Рене Декарт(1596–1650) запропонував поставити на перше місце розум. Для того щоб

Дійсність – потік відчуттів. Готфрід Лейбніц, Джордж Берклі, Девід Юм
Раціоналістична лінія Р. Декарта була продовжена в ученні німецького філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца(1646–1716), який також стверджував наявність у людській свідомості природ

НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
Обов’язок стосовно себе полягає в тому, щоб людина дотримувалася людської гідності в самій собі. /. Кант § 25. З’ясування можливостей розуму Філософія Нового часу

Не пояснювати світ, а змінювати його”. Марксизм
Значною подією в історії філософської і громадської думки XIX ст. було виникнення марксизму. Духовна спадщина, залишена німецькими мислителями Карлом Марксом(1818–1883) і Ф

Матеріалізмі називається суспільно-економічною формацією.
Таких формацій відповідно до філософії марксизму п’ять: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і соціалістична (комуністична). Підкреслюючи наявність в історії об’єктив

Наприкінці ХІХ-ХХ ст.
/загальнення Німецька філософія Нового часу підбиває підсумок розвитку філософи другої половини XVIII – першої половини XIX ст. До цієї філософської течії віднесемо вчення І. Канта, Г.

Філософія на роздоріжжі. Посткласична європейська філософія ХІХ-ХХ ст. Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Огюст Конт
Посткласична європейська філософія XIX – початку XX ст. постає внаслідок критики класичної філософії, насамперед німецької. Класичні рішення основних філософських проблем відкидаються або змінюютьс

ЗО. Філософія XX століття. Феноменологія, буття людини, прагматизм і психоаналіз
Наприкінці XIX – на початку XX ст. зароджується новий напрям філософії – феноменологія. Сучасна феноменологія пов’язана з концепцією Едмунда Гуссерля(1859–1

Гайдеггер(1889–1976) і Ганс Гадамер
(1900–2002). Ганс Гадамер, учень Гайдеггера, уважав, що основне завдання філософії – це практика тлумачення й осмислення тексту. Текст у його розумінні – це не сторінки книжки, це власне к

Любомудріе”. Філософія Київської Русі
З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать протошумерська писемність давнього святилища Кам’яна Могила XII–III тис. до н.е., висока трипільська культура VI-Ш тис

Божественна мудрість. Українська філософія XIV-XVI ст.
Українська філософія XIV-XVI ст. представлена єресями, гуманістичними напрямами, діяльністю релігійно-національних братств. Єресі (від грец. hairesis – особливе

Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”).
Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев(1874–1948), Л. Шестов(1866–1938), В. Зеньковський

Українська філософія XX століття
Уся велич, трагізм і суперечливість української філософії XX ст. виявилася в постатях Михайла Грушевського та Володимира Вин-ниченка. Значну роль у філософському осягненні історії відіграл

Любомудріє, філософія серця, божественна мудрість, єресі,братства, теософія, пантеїзм, слов’янська проблема, державність, культурне відродження.
/ загальнення О о - < З давніх-давен український народ був високорозвиненим етносом, про що свідчать пам’ятки українського народу, такі як “Веле

В. ШИНКАРУК СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ
(Фрагмент) ...Світогляд є однією із суспільно вироблених форм відображення дійсності у свідомості людини. Його відмінна риса полягає в тому, що він відображає дійсність у її цілісно

Е. КАССИРЕР МІФ ТА РЕЛІГІЯ
(Фрагмент) ...Світ міфу – це драматичний світ, світ діянь, енергій, конфліктуючих сил. У кожному явищі природи він убачає колізію цих сил. Міфічне світосприйняття завжди переповнене

СЛАВЕТНИХ ФІЛОСОФІВ
(Фрагмент) ...Справді суще у Всесвіті є атоми і порожнеча, решта існує лише в загальній уяві. Існує безкінечна множина світів, що виникають і гинуть. Ніщо не виникає з неіснуючого,

КАТЕГОРІЇ ФІЛОСОФІЇ, ЇХ ЗМІСТІ ФУНКЦІЇ
Глава п’ята [Сутність] (Фрагмент) Сутність, названа так у найбільш основному, первинному й безумовному значенні, – це те, де не говориться ні про який пред

Р. ДЕКАРТ МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ
(Фрагмент) Ось уже якийсь час як я спостеріг, що з раннього дитинства сприйняв як істинні чимало суджень, а те, що надалі вибудував на таких хибних принципах, могло бути лише сумнів

Г. В. Ф. ГЕГЕЛЬ НАУКА ЛОГІКИ
(Фрагмент) Саме буття, а також і наступні визначення (не тільки буття, а й логічні визначення взагалі), можна розглядати як визначення абсолютного, як метафізичні визначення Бога; а

ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ
(Фрагмент) Тепер головне питання про те, як примирити попередню суперечність між потойбічним та поцейбічним, щоб людство одностайно, усім серцем зосередилося на собі, на своєму світ

К. МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
(Фрагмент) Я розглядаю систему буржуазної економіки в такому порядку: капітал, земельна власність, наймана праця, держава, зовнішня торгівля, світовий ринок. Під першими трьома рубр

Добро і зло. Хороше і дурне
(Фрагмент) ...Судження “добро” веде свій початок не від тих, для кого робиться “добро”! Навпаки, самі “добрі”, тобто знатні, могутні, високопоставлені, й ті, хто благородно мислить,

МИТРОПОЛИТ ІЛАРІОН СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
(Фрагмент) Благословен Господь Бог Ізраїлев, Бог християнський, що відвідав і порятував людей своїх (Лк. 1 : 68), що не відмовився від створінь своїх остаточно під вла

ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ
(Фрагмент) Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хв

ЧИ МАЄ ІСТОРІЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ СЕНС?
(Фрагмент) ...На поставлене запитання я відповідаю: “Історія сенсу не має”... Як більшість людей використовують термін “історія”? (Я маю на увазі те розуміння терміна “істо

ЦАРСТВО ДУХУ І ЦАРСТВО КЕСАРЯ
(Фрагмент) Людина вкладає в історію творчу силу і робить це з ентузіазмом. Історія не хоче знати людину, користується нею як матеріалом для нелюдського будівництва, має свою нелюдсь

Розділ II. СХІДНА ФІЛОСОФІЯ ‘. 17
§ 3. Мудрість ведичної ночі. Давня індійська філософія 18 § 4. Настика – заперечення сакральності Вед 25 § 5. Чотири істини буддизму 28 § 6. Інь-Ян-ці. Філософія китайськ

Розділ VI. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ДОБИ
ПРОСВІТНИЦТВА 115 § 20. Пафос розуму і науки 116 § 21. Теорія суспільного договору і натуралізм 120 § 22. Природжені ідеї, або “Значення духу досвід не п

Сторія філософії
(профільний рівень) Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Редактори Н. Забаштанс

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги