Німецька класична філософія: загальні риси, особливості, представники.
Німецька класична філософія: загальні риси, особливості, представники. - раздел Философия, Поняття про філософію та передумови її виникнення До Основоположників Німецької Класичної Філософії Відносять І. Канта, Й.г. Фі...
До основоположників німецької класичної філософії відносять І. Канта, Й.Г. Фіхте, Ф.В.Й. Шеллінга, Г.В.Ф. Гегеля, Л. Фейєрбаха. Кожний з них створив свою філософську систему, відмінну багатством ідей і концепцій. Разом з тим німецька класична філософія є єдиним духовним утворенням, яке характеризується наступними загальними рисами:
Своєрідним розумінням ролі філософії в історії людства, в розвитку світової культури. Класичні німецькі філософи вважали, що філософія покликана бути критичною совістю культури, "душею" культури;
Досліджувалися не тільки людська історія, але і людська суть. У Канта людина розглядається як етична істота. Фіхте підкреслює активність, дієвість свідомості і самосвідомісті людини. Шеллінг ставить задачу показати взаємозв'язок об'єктивного і суб'єктивного. Гегель розширює межі активності самосвідомості й індивідуальної свідомості: самосвідомість індивіда у нього співвідноситься не тільки із зовнішніми предметами, але й з іншою самосвідомістю, з чого виникають різні суспільні форми. Він глибоко досліджує різні форми суспільної свідомості. Фейєрбах створює нову форму матеріалізму - антропологічний матеріалізм, в центрі якого стоїть реально існуюча людина, яка була суб'єктом для себе і об'єктом для іншої людини. Для Фейєрбаха єдиними реальними речами є природа і людина, як частина природи.
Всі представники німецької класичної філософії відносилися до філософії як спеціальної системи філософських дисциплін, категорій, ідей. Кант виділяє як філософські дисципліни, перш за все, гносеологію й етику. Шеллінг - натурфілософію, онтологію. Фіхте виділяє у філософії онтологічний, гносеологічний, соціально-політичний розділи. Гегель виділяє філософію природи, логіку, філософію історії, права, моралі, релігії, держави та ін. Фейєрбах розглядав онтологічні, гносеологічні і етичні проблеми.
Німецька класична філософія розробляє цілісну концепцію діалектики. Кантівська діалектика - це діалектика меж і можливостей людського пізнання: відчуттів, розуму і людського розуму. Діалектика Фіхте зводиться до дослідження творчої активності "Я", взаємодії "Я" і "Не-Я" як протилежностей, на основі боротьби яких відбувається розвиток самосвідомості людини. Шеллінг вважав, що природа – це дух, що стає, розвивається. Гегель представив природний, історичний і духовний світ у вигляді процесу. Фейєрбах розглядав зв'язки явищ, їх взаємодії і зміни.
Філософські вчення І.Канта, Й.Г.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Ф.Гегеля і Л.Фейєрбаха зв'язані ідейно і генетично, їх поєднує пильна увага до природи духу, що трактується через поняття діяльності і свободи. У руслі німецької класичної філософії є підстави розглядати й філософію марксизму. Німецька класична філософія зробила істотний внесок у постановку й розробку проблеми співвідношення суб'єкта й об'єкта, розробила діалектичний метод пізнання та перетворення дійсності.
Особливості структура світогляду Типологія світогляду історичні типи світогляду Світогляд... Давньогрецька натурфілософія досократики Пошуки першооснови... Космос вважався живим мав розум і душу й розвивався за своїми законами головним з яких був Логос закон а Земля...
Предмет та об’єкт філософії як особливої галузі знання
Щодо філософії, то її об'єктом завжди були і є:
1) природа та сутність світу;
2) природа та сутність людини;
3) взаємовідносини між світом і людиною.
Предмет філ
Структура філософського знання.
Структура філософського знання відносна. Кожна філософська система має власну структуру. Між основними розділами філософії в жодній системі немає жорстких кордонів, їхній вміст перетинається, пробл
Специфіка філософського знання
Філософія є світоглядом, але світоглядом особливим — теоретичним, тобто заснованим на розумі. Однак філософія наділена властивістю, яка виводить її за межі світогляду. Вона не обмежується пояснення
Основні функції філософії
До основних функцій філософії слід зарахувати світоглядну, пізнавальну (гносеологічну), методологічну, практично-діяльну (праксеологічну).
Світоглядна функція філософії полягає в тому, що
Типологія світогляду (історичні типи світогляду).
Світогляд – це цілісна сукупність уявлень людини про світ, про себе, про свої відносини зі світом, про місце людини в ньому та її життєву мету й призначення.
Світо
Структура світогляду
Світогляд складається із трьох основних рівнів, що наче еволюціонують:
Світовідчуття; Світосприйняття; Світорозуміння. Давайте ж дета
Антична філософія: етапи розвитку та загальні особливості.
Антична філософія — філософія античності. Умовно може бути поділена на давньогрецьку філософію та давньоримську філософію. Першим філософом античності є Фалес, останнім — Боецій.
Мілетська школа
Заснована Фалесом у Мілеті, у першій половині VI ст. до н.е. Представлена Фалесом, Анаксимандром й Анаксименом. У рамках натурфілософії були висунуті перші космологічні моделі світу.
Натурфілософія
Натурфілософія стала першим філософським вченням Давньої Греції, в якому започаткувалася моральна проблематика. Вона вийшла з грецької міфології, але на відміну від неї ставила запитання не про те,
Вчення Демокріта про атоми.
Важливим кроком на шляху розвитку онтологічного підходу до вирішення філософських проблем став атомізм Демокріта (бл. 460 – 370 рр. до н.е.), який прагнув до створення чіткого, якісного і логічного
Філософські ідеї Сократа.
Сократ - представник ідеалістичного релігійно-морального світогляду, відкрито ворожого матеріалізму. Уперше саме Сократ свідомо поставив перед собою задачу обґрунтування ідеалізму і виступив проти
Вчення Платона про ідеї.
Значне місце в філософії античної класики належить філософу Платону (427347 рр.до н.к.) славетному мислителю, основоположнику об'єктивноідеалістичної філософії. Основне досягнення філософії Платона
Філософські погляди Аристотеля.
У 367р. до н.е. слухачем "Академії" Платона стає сімнадцятирічний Аристотель – один із найвидатніших старогрецьких філософів. (384-322 рр. до н.е.).
Елліністична філософія: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
Елліністична філософія — останній період розвитку філософії Стародавньої Греції, після Аристотеля, в період еллінізму — поширення грецької культури за межі старогрецьких колоній пі
Характерні риси філософії доби Середньовіччя.
Початок середньовічної філософії там, де філософія вперше свідомо ставить себе на службу релігії, а завершальний її етап - там, де їх союз можна вважати в основному що розпалися, тобто з I - II ст.
Гуманізм та натурфілософія доби Відродження.
Філософія Відродження датується періодом кінця XIV–XVI ст.
У цілому філософське мислення цього періоду прийнято називати антропоцентричним. У центрі уваги останнього була людина. Характерн
Особливості філософських поглядів та ідей доби Просвітництва.
Філософія Просвітництва, поставивши акцент на розум, успадкувала багато від раціоналізму, однак значно почерпнула також із ідей емпіризму. На відміну від раціоналістів, наприклад, Декарта, розум у
Теорія пізнання І. Канта.
В центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівнюючи з попередніми представниками різних філософських систем, поляг
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії, її минулого та сучасності, ролі в суспільстві і ставлення до релігії. За Фейербахом, у світі починається нова епоха — пост-христ
Основні ідеї філософії марксизму.
Будучи спершу гегельянцем-ідеалістом, Маркс на початку 40-х років переходить на матеріалістичні позиції і головною темою його філософських роздумів стає людина. Людина, на думку Маркса, це біосоціа
Особливості розвитку філософії у ХХ – на поч.. ХХІ ст..
Початок XX століття ознаменувався революційними змінами в науці — відкриттям атома й електрона, побудовою теорії відносності та квантової механіки, а також становленнямпсихології фрейдизму.
Загальні риси філософії екзистенціалізму.
Екзистенціалі́зм — (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування), Філософія існування — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує люди
Характерні риси екзистенціалізму
Визначальні риси екзистенціалізму:
· на перше місце висуваються категорії абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;
· особистість має протидіяти суспільст
Характеристика психоаналізу та неофрейдизму.
Психоаналіз – загальна теорія і метод лікування нервових і психічних захворювань.
Доктрина запропонована З. Фрейдом в кінці XIX – на початку XX ст. для вивчення потаємних зв'язків та основ
Основні етапи розвитку позитивістської філософії.
Позитиві́зм (лат. positivus — позитивний) — парадигмальна гносео-методологічна установка, відповідно до якої позитивне знання може бути отримане як результат сутонауков
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов