Розрахунок дегазатора

Для вилучення CO₂ , що утворився за рахунок підкислення води, після катіонітових фільтрів застосовуємо вентиляторну градирню з кислотостійкою керамічною ходовою насадкою.

Площу поперечного перерізу градирні визначаємо за формулою:

(6.146)

де І-інтенсивність зрошення для керамічної насадки приймаємо 60м³/год·м² згідно [2, дод.7, п.34];

Діаметр градирні буде рівний: (6.147)

Висоту шару насадки в градирні приймаємо в залежності від вмісту CO₂ у воді:

(CO₂)_заг=(CO₂)_В+44Лк,мг/л (6.148)

Де (CO₂)₂ - концентрація вільного CO₂ у воді,мг/л,;

(CO₂)_заг=1,85+44·1,62= 73,1 мг/л.

За [2, дод.7, табл.5] підбираємо висоту шару дегазатора Н=3,5 м.

Підбираємо вентилятор для подачі повітря. Витрату повітря визначаємо за формулою:

(6.149)

Визначаємо напір повітродувки за формулою:

(6.150)

Приймаємо стандартну повітродувну станцію з розмірами в плані 30х12 м, продуктивністю 5000 м³/год, на якій розташовуємо 3 повітродувки марки ТВ-50-1,6 згідно.