Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет логіки і методології наукового пізнання. При цьому логіка дає правила виводу одних знань з інших, правила визначення понять. Методи наукового пізнання - способи, що застосовуються свідомо на основі знання загальних законів природи суспільства і мислення, особливих законів пізнання і окремих, специфічних законів наукового пізнання. За ступенем загальності методи поділяються на філософські, загальнонаукові та методи окремих наук, а за сферою застосування - на емпіричні й теоретичні. Кожний з них відображає дійсність у певних формах.
Наукове пізнання:
| Методи: | Рівні | Форми |
| сходження від абстрактного до конкретного, історичний і логічний, аксіоматичний, системно-структурний, математичний та ін. | теоретичний | наукова картина світу, теорія, система законів, теоретичні поняття, ідея |
| моделювання, аналогія, порівняння, індукція, дедукція, аналіз-синтез, абстрагування | факт, гіпотеза, проблема, концепція | |
| опис, вимір, експеримент, спостереження | емпіричний | емпіричні закони, емпіричні поняття, факти |
Слід зазначити, що існують прийоми і методи, притаманні людському пізнанню в цілому, на базі яких будується як наукове, так і повсякденне знання. Вони називаються загальнологічними і подані всередині таблиці. Наукове пізнання виробило також і свої спеціальні методи, головні з яких представлені вище. За браком місця ми позбавлені можливості дати пояснення до кожного з методів пізнання. Тому студентам слід буде прочитати про це у відповідних розділах підручників, які рекомендуються.
Кожна форма пізнання має свою специфіку. Особливо складний характер має соціальне пізнання. Головні його особливості в тому, що в соціальному пізнанні суб’єкт і об’єкт збігаються, відображення дійсності відбувається через інтереси людей, які можуть сприяти об’єктивному пізнанню, а можуть бути і серйозною перешкодою на шляху до нього. Соціальне знання має в основному імовірний статистичний характер.
Наукове пізнання як оперативна діяльність включає в себе постановку проблеми, висунення гіпотез, збір фактів, розробку творчої ідеї, перевірку її практикою, розробку теорії, яка дає вирішення поставленої проблеми.
Всі наукові методи зв'язані між собою. Об'єктивною основою усього є діалектика - між поодиноким, особливим і загальним.Філософським методом сучасного наукового пізнання є матеріалістична діалектика, методологічна функція якої реалізується через систему категорій, принципів і законів. Діалектика осмислює реальний процес пізнання, розглядає науку в єдиному контексті суспільно-практичної діяльності і дозволяє оцінювати перспективи пізнавального процесу.
Питання для самоконтролю:
1.Назвіть основні принципи пізнання.
2.В чому полягає специфіка та роль чуттєвого і раціонального пізнання і які їх форми?
3.Яка роль творчості та інтуїції в пізнанні?
4.Розкрийте діалектику між об’єктивною, абсолютною, відносною та конкретною істинами.
5.Дайте визначення і обгрунтуйте значення практики в пізнанні.
6.В чому відмінність наукового пізнання від буденного?
7.Дайте визначення методу пізнання, назвіть основні методи емпіричного та теоретичного пізнання.
8.Які ви знаєте загальнологічні прийоми і методи пізнання?
9.Що являють собою методи сходження мислення від абстрактного до конкретного, історичний та логічний, аксіоматичний, системний?
10.Що таке наука, яка її структура та функції? Назвіть основні критерії істини.
Філософський словник: пізнання, пізнання теорії, суб'єкт і об’єкт пізнання, практика, істина, абсолютна і відносна істина, конкретність істини, критерії істини, метод, теорія, наука.