рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Християнська мораль і господарська діяльність.

Християнська мораль і господарська діяльність. - раздел Философия, Предмет філософії. Історія філософії Релігія Як Світогляд Та Ідеологія Є Істотною Складовою Частиною Світової Куль...

Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури і, отже вона не може стояти осторонь від певної трактовки господарської і підприємницької діяльності людини, яку вона по своїй традиції опікає, рятуючи за її духовну чистоту.

До недавнього часу про позитивний вплив релігії на підприємницьку діяльність не могло бути і мови. Зараз же, коли справа де до розгортання ринкових відносин, до активізації підприємництва, слід враховувати всі фактори впливу на людину - не тільки соціально-політичні, економічні, соціально-психологічні, національно-етнічні /ментальні/, але й релігійні. Для цього треба звернутися до історії релігії та до її моральних спрямувань,

Стосовно існуючих християнських сповідань існують православний, католицький і протестантський тип "економічної людини. Причому останній, тобто протестантський, тип, мав ряд різновидностей: пуританський, лютеранський, кальвіністський, квакерський молоканський та ін.

Згідно з відомим російським філософом С.М Булгаковим, економічний тип людини, господарський діяч, підприємець в християнстві визначаються зовнішнім тягарем господарської необхідності, бо самі апостоли христові повинні були рибалити /як і саме апостол Павло/, займатися виробництвом палаток, але з середини цей тягар сприймався як послуга богові, як християнське послухання. І ця релігійна установка /аскеза/ визначає духовно-моральний тип господарського діяча який повинен проводити своє господарське служіння, в якому соціальному етапі він не був, а почуттям релігійної відповідальності. І цю "етику праці не можуть замінити ніякі інші - гуманістичні чи комуністичні ідеали чи лозунги. "Комунізм, - писав С.М.Булгаков, - створює нове рабство для народу, з примусовою працею, в якому свобода належить тільки правлячому класові або партії. Але ми знаємо з економічної науки, наскільки рабська праця стоїть нижче вільної праці в чисто господарському економічному відношенні. Вільна й господарська праця разом з дисципліною праці дається тільки християнством*. Звичайно, що релігія на мотивація праці притаманна і іншім релігіям /іудаїзм, ісламу, буддизму і навіть язичеству/, однак вільна в моральному відношенні ні людина, як і думав С.М.Булгаков, народжується тільки в християнстві, рівним чином, як вільний громадянин і вільний громадянин з’являються в історії лише завдяки християнській свободі. Однак, історично православ'я мало серед народів Сходу протягом тисячоліть перевагу аграрного типу господарювання з слабо вираженим промисловим і фінансовим капіталізмом Ось чому, по відношенню до капіталізму; воно розділяло разом з Західною церквою негативне ставлення до стягнення процентів з капіталу, яке з презирством розглядалось як лихварство.

____________________________________________

*С .М.Булгаков. Православие. Очерки учения православной церкви. -К.: Либидь, 1991. -С.204

Правда, Візантія /близький сусід і партнер в підприємництві та торгівлі з Київською Руссю/ не знала прямих канонічних заборон стягування процентів, як це було в Римсько-католицькій церкві , ось чому і не було потреби робити спеціальні канонічні відступи для того, щоб признати накладання проценту на капітал, як самі собою зрозумілі відносини. Землеробський побут, у відповідності з особливостями національного характеру, природи та клімату, знайшов відбиток християнського культу в святах, присвяченнях, приурочених окремим датам і господарським акціям, до відзначення і святкування дат релігійних святих та інших подій. Цим самим вносилося багато світла, тепла, релігійної поезії в господарський побут, звільняючи його від химерної прози, яка характерна для промислового виробництва.

Однак, треба пам’ятати, що розвиток господарських форм є не стихійний, а закономірний процес, природна необхідність його примусово обумовлює волю господарського суб'єкта. Таке відношення православ’я’я до індустріалізації і урбанізації сучасного життя, науково-технічного прогресу. Якщо його неможливо змінити через його господарську неминучість, то не лишається нічого іншого, як переосмислити цей процес по-християнськи і облагородити його; зробити його із організації експлуатації нивою загальнолюдської праці; замість служіння похоті і грошолюбству направити на служіння вищим цілям людства і християнської любові. Тут доречний є запитання загального характеру: чи має православна філософія господарства загальний есхатологічний смисл /віра в релігійний кінець світу і покарання грішних/, чи вона направлена лише на добування хліба насущного на кожен день?

На це питання намагався дати відповідь відомий російський філософ М.Ф.Федоров. За його думкою, господарює не індивід, а людство, причому окремі зусилля і досягнення людей підсумовуються в загальний результат людського оволодіння природою. Людина здійснює своє історичне призначення - стати володарем Всесвіту, розкриваючи його таємниці і підкоряючи їх своїй волі. В господарській праці, в підприємництві твориться загальне діло усього людства. В господарстві взагалі розкривається космізм людини, його покликання і міць; в ньому людина живе одним життям зі світом, як в потребах, так і в виробництві. Оволодіння силами природи, "регуляція природи" має для себе виправдання тільки через участь синів людських, які виконують справу Божу у всезагальному воскресінні своїх батьків. Якщо ця справа не буде завершена синами людськими, вважив М.Федоров, то бона буде звершена волею Божею в ім’я осудження тих, хто не справився зі своїм завданням.

На завершення цого розділу нагадаємо ще слова російського письменника-психолога Ф.М.Достоєвського. Він казав, що православ’я’я - це наш російський соціалізм. В ньому вміщується натхнення любові і соціальної рівності, які, на жаль, відсутні у світському соціалізмі.

Християнство, не дивлячись на свої вади, стоїть вище класової роздільності й їх обмеженістю і егоїзмом. Воно не появ’яєчне з якою-небудь визначеною системою господарської організації. Православ'я’я не стоїть на захисті приватної власності як такої, що в певній мірі не є притаманним католицизму. Православ'я не захищає також капіталістичної системи господарювання /як і соціалістичної/. Є найвища цінність у людині, при висвітленні якої православ'я спроможне дати порівняльну оцінку різним формам господарювання - це свобода особи, правова і господарська. Найкращою з господарських форм, як би її не називали, є та, яка найбільш ефективно її забезпечує.

Ісламська концепція відношення до закону вартості.

Вибір господарювання демонструє фундаментальну рису ісламського шаріату. Він є умовою формування обов’язку та відповідальності. Об'єктом вибору є приватна власність. Вона служить основою, на якій грунтується вільний вибір в сфері економічної активності.

Індивід, як вважають ісламські модерністи, повинен володіти трьома правами підприємницької діяльності:

1/ правом споживання;

2/ правом розпоряджатися власністю за своїм розсудом;

3/ правом вкладання її в підприємницькі структури з метою збільшення її обсягів. За ісламською традицією виділяють два види прибутку:

1/від праці;

2/ від капіталу. Людина примножує своє багатство приватною працею або шляхом участі свого капіталу в праці іншого. За думкою мусульманських теологів, мудрий божественний законодавиць дозволяє отримувати прибуток з капіталу. Виробничі відносини, вважають вони, повинні будуватися на наступній основі: по-перше, оцінка живої праці і оцінка капіталу, як накопиченої праці; по-друге, допускається сумісна участь цих елементів виробництва в сільському господарстві. В цьому плані є законним /за шаріатом/ як прибуток праці, так і прибуток від вкладення в бізнес капіталу.

Однак, ще й до сьогоднішнього дня серед мусульманських богословів точиться полеміка з приводу допустимості чи гріховності створення в мусульманських країнах банківської системи. Ця полеміка пов’язана з тим, що, з одного боку, існує заборона стягувати позичковий процент /"рибу"/, а з іншого боку - заборона на змертвіння капіталу. Пояснення до цього конфлікту дав Муфій Мухамед Абло в Єгипті в 1899 р.: банківські внески і стягування з них процентів не відноситься до акції лихварства, яке є богохульним.

Нерідко нові за змістом явища сприймаються як продовження і розвиток мусульманської традиції середньовіччя. Такі є, наприклад, комерційні об'єднання, що діють на релігійно-общинній основі /торговельні дома , фінансові підприємства тощо/.

Буддизм і його зв'язки з господарською діяльністю.

Буддизм є широко розповсюдженим в країнах далекого Сходу, південної і південно-східної Азії. В країнах СНД ця релігія розповсюджена серед бурятів і калмиків Бурятська економіка базується на простоті і відсутності всілякого примусу.

Для європейського бізнесмена буддійський образ життя здається чудом через дивовижну раціональність своєї моделі: виключно малі витрати й задовільні результати. Головним для буддизму не є вибір між економічним зростанням і традиційною стагнаціею бізнесу, а вибір своєрідного "середнього шляху", "проміжної економіки" між матеріальною забезпеченістю та традиційною духовністю.

Буддистам здається вкрай неекономічним і нераціональним складний покрій європейського одягу, добірний інтер’єрв сучасній квартирі, витончений кухонний посуд, столове приладдя та багато інших атрибутів європейського способу життя, в основі буддійської економіки, як і в основі проміжної, спрощеної технології лежить виробництво товарів місцевих матеріалів і для місцевого споживання.

Безрозсудна експлуатація природних багатств, вважають буддисти, є актом насильства над природою, яке веде до насильства над людьми, тобто буддійська економіка максимально екологічна.

В ряді сект буддизму, як неприклад, в японській секті СІМСЮ /що названа буддійським протестантизмом/, догматична сторона релігії відійшла на другий план, наступило "усуспільнення" реформ цієї найдревнішої релігії. Однак найвище соціальне становище в буддійському суспільстві займає не бізнесмен, а людина, що заглиблюється в себе, займається самоспогланням буддійського "саядо": перед ним падають ниць і власник фабрики, і університетський професор, і міністр. Буддизм на практиці гальмує ріст національної буржуазії, майнове розшарування сільських жителів, пролетаризацію їх низів, поповнення найманої армії праці. Опинившись в скрутному становищі, людина йде не в бізнес, а в монастир, де може одержати мінімально необхідне для підтримки свого життя.

Не дивлячись на актуальність, перспективність підприємства, в суспільній свідомості укорінились і діють ряд помилок відносно моральних основ підприємництва, які часом приводять до нігілізму останнього. При цьому помиляються як прибічники ідеї "капіталізму" в підприємництві, так і ідеї "соціалізму" .Одні марновірства", як заявляв зарубіжний філософ Ю.Бохенський, властиві обом сторонам, інші ж виявляються тільки у однієї з дискутую чих сторін.

До числа загальних помилок відноситься "економізм" - вірування в те, що задоволення матеріальних потреб автоматично приводить , до задоволення всіх інших потреб, забезпечує людям щастя і мораль­не поводження. Друга помилка полягає в ототожнюванні власника капіталізму і підприємця. В середині минулого століття підприємець дійсно, частіше всього ,був і власником капіталу. Цей вид підприємництва є характерним і для колишніх країн СРСР, які зараз находяться на перехідному етапі. Що ж до розвинених капіталістичних країн, то там пройшов розподіл праці між підприємцем і власником капіталу: підприємець об’єднує воєдино рівні фактори, які власне і створюють підприємство / капітал, винахідництво, науку, споживачів, ресурси, державу і т.п./ ;закладає підприємство, керує ним і т.д. в той час як капіталіст - це той хто представляє для підприємця засоби виробництва.

Ще одна помилка полягає в тому що все розмаїття підприємств зводиться лише до двох видів - капіталістичних, якими управляють капіталісти соціалістичних якими управляють робітники а в дійсності державні бюрократи.

В дійсності ж підприємства можуть керуватися:

І.Капіталістами.2.Робітниками.3.Винахідниками.4.Споживачами.5.Общиною.6.Державою.

Більше того, можливі підприємства, якими одночасно можуть керувати представники двох, а то й більше суспільних укладів. В загальному випадку, допускаючи лише 6 існуючих факторів, які діють в парі, ми можемо мати не два, як вважалося, а 64 типи економічного устрою підприємства.

До числа помилок відноситься і думка про те, що тільки капіталісти /акціонери т.п./ мають право керувати підприємствами. На цій помилці виникають і дві інші хибні точки зору: перша полягає в тому, що все можна купити, і що володар власності може розпоряджатись нею без яких-небудь обмежень. Цей погляд і його передумови відносяться і до області етики і тому не підлягають науковій оцінці.

Але тут існує певна проблема, яка полягає в тому .що капіталізм по своїй природі, самою логікою відносин купівлі-продажу, веде до признання людини річчю, яку можна купити, розпоряджатися нею як завгодно, а це вже суперечить загальноприйнятим нормам моралі.

Існує ряд помилок, які виникають на базі вульгарного розуміння марксизму , а саме:

- капіталіст ніяк не приймає участі у виробництві , а тому його прибуток / проценти і т.п.,/ є крадіжкою.

- єдиними експлуататорами робітників є капіталісти. Там де при владі не знаходяться комуністи , там влада належить капіталістам.

В дійсності ж, коли навіть капіталіст не приймав участі у виробництві, то частину прибутку /проценти і т.п./ він отримує як компенсацію за вкладений капітал /адже ніхто не може бути противником того, щоб на вкладені в банк гроші нараховувались проценти/.

Головними експлуататорами трудящих можуть бути не тільки капіталісти, а й держава, чиновники, командно-адміністративна система. Досить згадати, що ряд країн, де при владі знаходяться партії ліберальною типу /Швеція, Данія, Іспанія, Швейцарія та ін./, проводять соціальну політику по відношенню до своїх громадян,яка не вкладається в стереотипи капіталістичної експлуатації.

Епоха генезису капіталізму - це не тільки час формування механізму експлуатації найманої праці, персоніфікованого в крупному мануфактуристі або фабриканті. Це був ще й час, колинароджувався новий невідомий для традиційного суспільства тип робітника, масового виробника: вольового, напористого, здатного до самодисципліни і володіючого високою чутливістю до чисто економічного стимулювання. Вперше з’явився на світ розвинутий, цивілізований реальний інтерес, без якого неможливе високоефективне виробництво: /утверджується нова господарська етика: працювати потрібно так, щоб витрати праці і засобів виробництва неодмінно окуповувались. Прибутковість задуманої справи - це й є категорична "нездача", яка підпорядковує собі любі життєві /споживчі/ цілі. Працювати нерентабельно, безприбутково, заради простого забезпечення наявних потреб заняття простиме для працівників примусової праці, але вже ніяк не для вільного хазяїна. М. Вебер таким чином атестував цих перших на нашій планеті представників госпрозрахункового напряму думок: "Вони були людьми з яскраво вираженим якостями моралі, які пройшли сувору життєву школу, обачливими і рішучими одночасно, людьми стриманими і сміливими, помірними і впертими, людьми з принципами".

Поступово стала укріплюватись нова цінність - орієнтаційна система - система правосвідомості, основними компонентами якої стали:

а/ загострена увага до проблематики розподільчої і моральної справедливості /виконання принципу "кожному своє" в практиці владних третейських рішень/;

б/ розвиток конкретної етики, тобто культури виконання договорів, угод, взаємних зобов'язань /'вексельної чесності"/;

в/ дотримання ідеалу невідчужених прав - свобод, які є дарованими кожному людському індивідові.

В природно-правовій концепції Дж. Локка право на власність займає перше місце і включає в себе право на життя і на свободу. Одну з основних максим нової /тобто ранньої буржуазії/ правосвідомості можна вбачати в традиціях армії Кромвеля: "Генерал, який може присудити солдата до стерті за самостійне залишення поста або за непокору безрозсудним наказам, не може при всій своїй абсолютній владі розпорядитися хоч би одним фартингом з власності цього солдата або привласнити хоч би малу частину з його майна”. Власність стає більш священною, ніж саме існування її емпіричного носія. Пояснення цієї парадоксальної максими Дк. Локк бачить в тому, що власність включає в себе працю.

"Чисте підприємництво" знаходить підтримку в максимі "категоричного імперативу" І. Канта: "Поступай з іншими так, як хотів би ти, щоб поступали з тобою!" За думкою І.Канта, слідувати цьому принципові не просто морально але й вигідно. Не дотримуючись цього принципу, людина не спроможна не тільки на культурний прогрес, а неспроможна навіть вижити. Кант шукав таку етичну концепцію, яка приводила б до загального знаменника, і цинічний практицизм, і проґресивний фанатизм, які повинні бути безумовно обов'язковими для особи і повинні в майбутньому бути особливою мірою сутності людини. Після Канта та німецької класичної філософії соціально-економічна думка пішла по лініях, з одного боку, абсолютизації повинного, з другого - абсолютизації майбутнього виміру сутності.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Предмет філософії. Історія філософії

Блок Історія філософії... Тема Предмет філософії Поняття філософії її вивчення в системі вищої освіти...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Християнська мораль і господарська діяльність.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Тема 1. Предмет філософії План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом: 1. Поняття філософії, її вивчення в системі вищої освіти. 2. Поняття та типи світогляду. 3. Предме

Поняття та типи світогляду План
Для того, щоб зрозуміти значення філософії та її функцій, потрібно розглянути структуру відношення людини до світу в цілому. Можна виділити такі форми освоєння світу людиною:

Предмет філософії та особливості філософського мислення План
Авторство слова "філософія" приписують давньогрецькому мислителю Піфагору ( 6-5 ст. до н.е.). Він був проти, щоб його називали мудрецем, і вважав себе філософом ( любител

Основні питання, методи і функції філософії План
Основне питання філософії має різне вирішення: матеріалістичне, ідеалістичне, моністичне, дуалістичне, плюралістичне. Потрібно зазначити, що в рамках основного питання філософії по-різному в

Сторія філософії як наука та принципи її періодизації План
Філософію можна краще зрозуміти якщо вивчити її історію. Розглядаючи питання про періодизацію історії філософії, слід звернути увагу на принципи періодизації. В їх основі лежить розум

Давньоіндійська філософія План
Перші філософські школи і течії виникають у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VІ ст. до. н. е. в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї та Греції. Передмови виник

Антична філософія План
Історія античної філософії охоплює більше тисячі років. В її розвитку виділяють три основні періоди. Перший - період ранньогрецької філософії - охоплює епоху від виникнення ф

Рання грецька філософія. План
Досократики. Родоначальником ранньогрецької філософії був Фалес /близько 624-547 р. до н.е./ - представник мілетської школи, його небезпідставно вважають першим астрономом. Він вираху

Онійська філософія План
/Фалес, Геракліт та ін./ шукає основу буття в матеріальних елементах природи /воді, вогкі/ і тому тяжіє до матеріалістичної відповіді на основне питання філософії. Одночасно поряд з матеріалістични

Елейська школа. План
Представників цієї школи називали елеатами. Це Ксенофан /565-473 рр. до н.е./, Парменід /кін. УІ-У ст. до н.е./, Зенон Блейський /490-430 рр. до н.е./. Ксенофан поставив питання про почато

Тема 3. Філософія середньовіччя План
Вивчення даної теми здійснюється за таким планом: Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку. Основні напрями в середньовіч

Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ План
Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним знач

Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження План
Починаючи з ХУ ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, котра увійшла в історію під назвою епохи Відродження

Діалектика епохи Відродження План
Процес формування нової буржуазної культури супроводжувався принциповою зміною світоглядних орієнтирів. Але на ранніх своїх етапах процес цей набуває своєрідної перехідної, компромісної форми. Бурж

Натурфілософія епохи Відродження План
Вчення про природу. Пантеїзм. В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Але з розумінні природи, як і в тлумаченні людини в цей період, філософія

Реформація , її ідеї План
Ренесансні гуманістичні ідеї спершу не викликали негативної реакції з боку офіційних представників католицької церкви. Ситуація різко змінюється після того, як у ХVІ ст. Відродження оберта

Сторичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
/Характеризуючи філософію ХУІІ -ХУІІІ ст., студент повинен в першу чергу через характеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме в цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму стався перев

Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи План
Далі слід детально ознайомитись з поглядами видатних фі­лософів цього часу. Ф.Бекон /1561-1626 рр./ - родоначальник нової форми англій­ського матеріалізму і всієї тогочасної експерименталь

Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм План
Просвітництво - культурно-історичний термін /вперше використали Вольтер і Гердер/, що відбиває певну епоху розвитку людства, сутність якої полягає в широкому використанні розуму для суспільн

Французький матеріалізм ХVІІІ ст. План
Французький матеріалізмХVІІІ століття має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайно матеріалістична спрямованість в

Тема 5. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ План
Вивчення цього розділу рекомендується організувати за наступ­ним планом: 1.Загальна характеристика епохи і необхідність розробки кла­сичної німецької філософії. 2

Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії План
В кінці ХУІІІ - першій половині XIX століття бурхливий роз­виток філософії був пов’язаний а Німеччиною. Керуючись принципом діалектико-матеріалістичного детермінізму, потрібно підкреслити

Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта План
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-

Теорія пізнання та етичні погляди І.Канта План
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-

Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л.Фейєрбаха План
Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л.Фейербах /1804-1872 рр./, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя. З Л.Ф

Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й.Фіхте План
Й.Фіхте /1762-1814 рр./. Спираючись на суб'єктивно-іде­алістичний принцип тотожності буття і мислення, приписуючи здат­ність до руху тільки духу, Фіхте, характеризує процес його са

Quot;Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга План
Суб'єктивний ідеалізм Фіхте був нездатним пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спро­бою його критичного осмислення стала так звана об'єктивно-ідеаліс­тична філ

Тема 6. Історія філософії України План
Роботу над даною темою слід будувати за таким планом: 1.Особливості формування філософської думки в культурі Ки­ївської Русі. Філософські, етичні та соціально-політ

Києво-Могилянська Академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів План
Видатну роль у духовному відродженні українського народу за часів Російської імперії відіграла Києво-Могилянська Академія, ще була заснована в 1632р. Довгий час Академія була осередком професійної

Quot;Філософія серця" Григорія Сковороди План
Григорій Савич Сковорода /1722-1794 рр./ - видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст,який здобув освіту в Київо-Могилянській Академії. Його філософські твори можна поділити на

Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т.Шевченка План
Визначну роль в суспільно-політичному житті України зігра­ло Кирило-Мефодіївське товариство - таємна антикріпосницька орга­нізація, що була створена в Києві в січні 1846 р. його засновника­м

Філософія серця П.Юркевича та його ставлення до матеріа­лізму Л.Фейєрбаха та М.Чернишевського План
Відомим філософом другої половини XIX ст. був П.Юркевич /1827-1874 рр./, професор Київської духовної академії. В 1860 р. він опублікував статтю "З науки про людський ду

Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій В.Соловйова, М.Бердяєва, С.Франка, П.Флоренського План
М.О.Бердяєв /1874-1948 рр./, представник київської філософ­ської школи, в подальшому видатний російський мислитель, що спра­вив великий вплив на розвиток філософії су

Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії План
Вивчення даної досить складної і розгалуженої теми найкраще проводити за окремими філософськими напрямами: 1.Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, ета

Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення План
Філософія виникла, як відомо, в трьох культурах одночасно - індійській, китайській і античній, пройшовши довгий і складний шлях розвитку. Певним результатом її розвитку можна вважати класичну німец

Діалектичний і історичний матеріалізм План
Марксистська філософія, безумовно, важливий етап в розвит­ку світової філософії. В процесі самостійної роботи доцільно оз­найомитись з біографічними моментами життя та діяльності Карла М

Позитивізм і неопозитивізм План
В історії позитивізму є три періоди розвитку. Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О.Конт, Спенсер, Михайловський. Програма початкового позитивізму зводилася до

Філософія життя План
Філософія життя /її представники - Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон, О.Шпенглер та ін./. Це філософський напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не е тото

Філософська антропологія План
Філософська антропологія - напрям в філософії, якій пре­тендує на теоретичне обгрунтування сучасного знання про годину. Проблема людини була поставлена ще в староіндійській та античній філос

Герменевтика План
Герменевтика /фундатор - В.Дільтей/. Кожна формальна система має багато інтерпретацій, пояснень. Мова як знакова система будь-якої природи, є однією з таких систем. Мова ск

Структуралізм План
Структуралізм виник як напрям в зв'язку з переходом гума­нітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження: моделювання, формалізації і математизації до­сяг

Екзистенціалізм План
Екзистенціалізм виник на початку XX ст. в Німеччині, Фран­ції, Італії, набувши великого впливу в усьому світі, особливо се­ред інтелігенції. У джерел цієї філософії був С.Керкегор /1813-1855

Неотомізм План
Неотомізм. Головними представниками цього напряму є Марітен, Жільсон, Бохенський. Неотомізм відроджує і модернізує теї­стичне вчення Ф.Аквінського, поєднуючи його з філософськими сис­темами Канта,

Рраціоналізм План
Ірраціоналізм - філософське вчення, яке відстоює обмеже­ність раціонального пізнання, протиставляючи йому інтуїцію, віру, інстинкт, волю як основні види пізнання. Це вчення спрямоване про­ти

Фрейдизм та не фрейдизм План
Картина розвитку сучасної філософії буде неповною, якщо ми не назвемо і такий напрям, як фрейдизм та неофрейдизм, що розглядають людину з точки зору психоаналізу, розробленій в основ­ному на

Висновки План
Підбиваючи підсумки по всій темі, слід зробити висновок про багатогранність і багатопроблемність сучасної філософії, її гума­ністичну спрямованість.   Питання для самоконтрол

Проблема систематизації основних галузей філософії План
Як було визначено в темі №1, філософія є різновид світогляду, предметом якого є загальне в системі "людина-світ". До даної системи включаються такі відношення: онтологічні, гносеологічні,

Систематизація основних галузей філософії План
№ п/п Галузь філософії Предмет осмислення Функція Аспект рефлексії світогляду Онтологія

Тема 9. Онтологія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом: 1. Сутність, проблеми і основні форми буття. 2. Буття матеріального. Сутність матерії. 3. Основні форми існування матерії.

Основні форми існування матерії План
Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії дух - це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Кожному структурному рівню матерії, цілі

Проблема єдності світу План
Практикою, наукою в тому числі і філософією доведено, що простір, час, рух і матерія нерозривно поєднані і взаємозв'язані. Але існує й метафізична точка зору на простір, час і матерію. Ньютон, напр

Свідомість як відображення буття План
" Свідомість - це найкраща, притаманна тільки людям і зв’язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові

Закони розвитку буття План
Поняття діалектики в історії філософії використовувалось у різних значеннях. Сократ розглядав діалектику як мистецтво виявлення істини шляхом зіткнення протилежних думок, спосіб ведення бесіди /зві

Тема 10. Гносеологія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом: 1. Природа і призначення процесу пізнання. 2. Практика як основа і рушійна сила пізнання. 3. Пізна

Практика як основа і рушійна сила пізнання План
Пізнання носить суспільний характер, який обумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано - через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує

Основні види План
Пізнання відображає дійсність в формі образів. Образ - є форма і продукт суб'єктивного, ідеального відображення об’єктивної реальності в свідомості людини. Образи за своїм змістом відповідаю

Поняття істини, її види, шляхи досягнення План
Істина є правильне відображення суб'єктом об'єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка - це зміст свідомості, який не відповідає р

Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер План
Яким же чином ми можемо переконатися чи правильні наші знання, чи помилкові? В кінцевому підсумку це досягається за допомогою практики. Практика різноманітна - від повсякденного життєвого до

Специфіка наукового пізнання План
Наукове пізнання. При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на особливості наукового пізнання як їх вищої форми. Наукове пізнання - це такий рівень функціон

Поняття науки, її види і функції План
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для передбачення і перетворенн

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання План
Розрізняють емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Емпіричний /гр. - досвід/ - це такий рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду /зі спостережен

Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження План
Свідома цілеспрямована діяльність щодо формування і розвитку знань регулюється певними методами й прийомами. Виявлення і розробка таких норм, правил, методів і прийомів складає предмет ло

Тема 11. Соціальна філософія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом: 1.Поняття суспільства. 2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства. 3.Соц

Поняття суспільства План
Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись

Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства План
Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Про це чітко говориться в праці Н.Маркса -До критики політекономії. Передмова /твори,т.13 стор.6-

Соціальна антропологія про людину План
Поняття людини означає людину взагалі, тобто включає сукупність всіх властивостей та атрибутів людини. Будучи абстракцією це поняття має два реальних втілення - окрема людина та людство в цілому. К

Закони суспільства, їхній характер і особливості План
Важливим є питання про характер і зміст законів суспільного розвитку. Виходячи з того, що суспільне життя має дуже складний, динамічний і необоротний характер, деякі філософи /особливо ідеалістично

Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво" План
Як показав К.Маркс, основним фактором існування і розвитку суспільства є суспільне виробництво. Воно являє собою трудову діяльність людей, спрямовану на створення споживчих вартостей, необхідних дл

Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація /СЕФ/. Вона виражає тип суспільства, що характеризуєт

Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
Для історико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація /СЕФ/. Вона виражає тип суспільства, що характеризуєт

Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку План
Зрозумівши суть основних джерел та рушійних сил суспільного прогресу, слід перейти до поняття спрямованості історичного прогресу, його критеріїв і характеру протиріч. Посилаючись на складн

Методології та стилі мислення План
На кожному етапі розвитку наукових досліджень діє система усталених принципів мислення /парадигм/ та певний стиль мислення, який треба враховувати. Для часів дії класичного періоду в стилі мислення

Рівні методологій План
Методологія не є суцільною наукою і має прошарковий характер. Найбільш загальний характер має філософська методологія. Її альтернативні підходи - метафізика й діалектика. Там, де справа йде про ста

Основні методи наукового пізнання План
Усі існуючі методи можна умовно поділити на три групи: 1) філософські /діалектика й метафізика/; 2) загальнонаукові /індукція, дедукція, аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізаці

Проблема гуманізації економічної освіти План
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги