Характерні риси елліністичної філософії. - раздел Философия, Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з курсу ФІЛОСОФІЯ СтоїкиВважали Частинами Філософії Логіку, Фізику І Етику....
Стоїкивважали частинами філософії логіку, фізику і етику.
Логіка стоїків поряд із формальнологічною теорією містить також дослідження теоретико-пізнавальних та лінгвістичних проблем. Філософія мови займається питаннями походження слів. Вони переконані, що походження кожного слова може бути розкрите.
Фізика − "суще" те, що страждає, або діє, тобто тіло. Пасивне начало - матерія, активне - "логос" (світовий розум). Першоелементом є вогонь. Із нього розвиваються інші елементи і конкретний світ.
Етика − хід світових подій наперед встановлено - основна думка. Внутрішня позиція - єдине на що впливає воля людини. Сенека писав: "Хто бажає, того доля веде, хто не бажає, того доля волочить". Зовнішня свобода людини полягає у співдії з долею. Мета людини полягає в тому, щоб жити у згоді з природою. Тільки так вона досягає гармонії, котра веде до доброї течії життя та щастя (евдемонії). Щастя є досяжним тоді, коли ніякий афект не порушує спокою душі. Стоїчним ідеалом є апатія, свобода від афектів (задоволення, огида, пристрасть, страх) . Усі речі поділяються на добрі, байдужі та погані. Добрими вважаються чесноти, поганими - їх протилежності, байдужими є всі інші речі, оскільки вони нічого не дають для досягнення щастя.
Епікур − видатний грецький філософ, засновник епікуреїзму.
Фізика Епікура грунтується на трьох принципах: ніщо не виникає з небуття; ніщо не зникає в небуття; Всесвіт завжди був таким, яким є тепер, і завжди був таким.
Тіла є поєднанням атомів. Кількість атомів і порожнечі не мають меж. Звідси твердження Епікура про існування незлічених світів у Всесвіті.
Етика є ядром вчення Епікура. Її основний принцип - насолода. Кожна жива істота звичайно прагне насолоди й уникає болю. Отже метою життя є насолода. Епікур визначає насолоду як відсутність болю і збентеження.
Всі потреби Епікур поділяє на три групи:
- природні й необхідні;
- природні і не необхідні;
- неприродні і не необхідні, які виникають лише внаслідок хибного судження.
Атараксія, правильне життя без хвилювання, поряд із свободою від тілесного болю передбачає і свободу душі від хвилювання й тривоги. Їїдосягненню служить і дотримання чеснот. Мудрий буде орієнтуватися на справедливість, оскільки інакше він не буде захищений від санкцій з боку суспільства. Справедливість полягає в угоді, яку люди уклали для забезпечення користі.
Скептицизм – філософські погляди, що сповідують сумнів у можливості осягнення істини, здійснення ідеалів. Його представників характеризує зневір’я в пізнавальні можливості людини, що було своєрідним проявом занепаду культури. Скептики – Піррон (360-280 до н.е.) та Секст-Емпірик (200-250) – систематизували аргументи проти пізнаваності світу, висунувши на основі цього вимогу «утримуватись від суджень». В етиці вони вслід за Епікуром, пропонували атараксію – стан незворушності й не затьмареності душі.
Неоплатонізм – напрям античної філософії, який систематизував учення Платона, поєднавши їх з ідеями Аристотеля щодо єдиного абсолюту та ієрархічної будови буття. Неоплатоніки спробували вибудувати щось на зразок інтелектуальної релігії. Найвідомішими представниками цієї течії є Плотін (204-270), Порфирій (232-304), Прокл (410-485). Буття за Плотіном має ієрархічну структуру. Вищими субстанція ми постають «Благо» (або «Єдине»), Розум і Душа. «Єдине» є неподільним, позбавленим меж, йому притаманна найбільша повнота буття. Це «Єдине» від повноти (від надлишку) буття через витікання, випромінювання (еманацію) творить Розум. Розум у Плотіна – це платонівський світ ідей, тобто сукупність, цілісність ідей. Він через повноту свого буття творить Душу, яка упорядковує весь видимий матеріальний світ, надає гармонії руху небесних тіл, створює живі істоти. Душа надала матеріальному світу сенс, цінність і красу, без чого він є мертвим. Видимий світ – тільки викривлена копія ідей Розуму. Цей світ є cумішшю породженого розумом добра і зла, джерелом якого є неоформлена матерія. Зло, отже не від Бога і не від людини, але воно здатне оволодіти людиною.
Концепція неоплатоніків мала великий вплив на філософію середньовіччя і Відродження. І не тільки на філософію. Засновники природознавства Нового часу – Копернік, Кеплер, Галілей – були неоплатоніками, вірили в гармонію небесних сфер, орбіт планет тощо. Реалізм – течія середньовіччя – майже повністю наслідував ідеї неоплатоніків. Вони простежуються навіть у німецькій класичній філософії.
Християнство у своєму вченні про Святу Трійцю (Бог-Дух, Бог-Отець, Бог-Син) наслідувало ідею неоплатонізму (Єдине – Розум – Душа).
Отже, основними рисами античної філософії є:По-перше, для античної філософії характерним є наявність різноманітних шкіл, течій, напрямків, ідеї яких стали джерелом виникнення майже усіх пізніших типів світогляду;
- По-друге, антична філософія була, як правило, органічно зв'язана з науковими досягненнями того часу;.
- По-третє, для філософії Стародавньої Греції визначальною є стихійна діалектика;
- По-четверте, помітною рисою античної філософії є оригінальність філософських ідей, самостійність філософського мислення взагалі;
- По-п'яте, це створення цілісної картини світу на основі уявлення про єдині начала буття (матеріальні та ідеальні).
Питання для самоконтролю:
1. Яке значення тези: "В одну і ту ж річку не можна ввійти двічі"?
2. Як ви розумієте вислів: "Людина є мірою всіх речей"?
3. Поясніть тезу Сократа "я знаю, що нічого не знаю"?
4. Які характерні риси філософського способу життя кініків?
5. У чому, згідно з Епікуром, полягає сутність щасливого життя?
6. Що спільного в етичному ідеалі стоїків, епікурейців і скептиків?
7. Синтезом яких філософських вчень є неоплатонізм?
8. Які шляхи пізнання Єдиного згідно з Плотіном?
Теми рефератів:
1. Філософія ранньої класики.
2. Еллінська філософія.
3. Почніть заповнювати таблицю «Історико-філософський процес».
Основна література:
1. Бичко І.В. та ін. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти.– К., 2001.
2. Всемирная энциклопедия: Философия. – М., Минск, 2001.
3. Історія філософії. Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2002.
4. Історія філософії: Словник. — К., 2005.
5. История философии. Запад – Россия – Восток. – Кн. I.– М., 2000.
6. Кунцман П., Буркард Ф-П., Видман Ф. Философия. Dtv-Atlas. – М., 2002.
7. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.
8. Новая Философская Энциклопедия. В 4-х т. – М., 2010.
9. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж. Навчальний посібник. – К., 2000.
ТЕМА 12: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Мета: донести до свідомості студентів, що для західноєвропейської середньовічної філософії характерне поєднання християнства і філософії. Наголосити, що головною темою християнської філософії було співвідношення віри і знання. Вивчити важливі риси Ренесансу. Підкреслити, що це епоха формування гуманістичних цінностей.
Основні поняття:апологетика, патристика, отці церкви, схоластика, номіналізм, реалізм, концептуалізм, універсалії, теоцентризм, провіденціалізм, антропоцентризм,гуманізм, ренесанс, пантеїзм, реформація, контрреформація, геліоцентризм, макеавелізм, утопічний соціалізм, креаціонізм.
Питання до самостійної роботи:
1. Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.
2. Особливості, етапи, представники східної та західної патристики.
3. Схоластика і містика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.
4. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
5. Філософські ідеї Відродження.
Все темы данного раздела:
Загально-теоретичні принципи самостійної роботи
Мета самостійної роботи:
1. Головна мета самостійної роботи студента заочної форми навчання полягає в освоєнні необхідних знань з філософії та перетворення їх в елемент су
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Тема 1. Сутність філософії та її роль у суспільстві.
Тема 2. Гносеологія (філософія пізнання).
Тема 3. Онтологія (філософія буття).
Тема 4. Філософія свід
Тема 1: Сутність філософії та її роль у суспільстві
Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає розуміння смислу поняття світогляду і знання його типології, з’ясування зв’язку між світогля
Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
Суспільство витворило певні форми, в яких культивується (твориться, зберігається і передається) духовність. Це — мистецтво, мораль, релігія, філософія, їх гармонійне поєднання в певній особі, в сус
Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
У своєму формуванні та розвитку світогляд пройшов певні історичні етапи, що дало підстави виділити три історичні його типи: міфологічний, релігійний, філософський.
Міфологі
Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.
Пізнавальний пафос споріднює філософію і науку. Існує кілька поглядів на спільне та відмінне між цими сферами знання. При розв'язанні цієї проблеми у філософії намітились дві тенденції: одна максим
Методи та функції філософії.
Метод(грец. methodos — спосіб пізнання) — сукупність правил дії (наприклад, набір і послідовність певних операцій), спосіб, знаряддя, які сприяють розв'язанню теоретичних чи
Пізнання як предмет філософського аналізу.
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання —
Рівні та форми пізнання.
Будь-яке знання є поєднанням двох протилежних сторін – чуттєвого та раціонального знань.
Чуттєве пізнання (живе споглядання) здійснюється за допомогою органів чуття – зору, слуху, д
Проблема істини в філософії та науці.
Істина – адекватна інформація про об'єкт (ним може бути і сам суб'єкт), отримана завдяки його чуттєвому чи інтелектуальному осягненню або завдяки свідченню (повідомле
Методологія наукового пізнання.
У ставленні до методологічної ролі філософії в науковому пізнанні сформувалися умоспоглядально-філософський та позитивістський підходи. Сутністю умоспоглядально-філософського підходу (натурфілософі
Теми рефератів
1. Знання і віра.
2. Істина і користь. Реалізація знань.
3. Пізнання та творчість.
4. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
Онтологічна проблематика в філософії.
Філософія, на відміну від буденної свідомості, порушує проблему буття свідомо, намагається з'ясувати смисл, який людська культура вкладає в це поняття. Вчення про буття називається онтол
Основні форми буття.
Видається правомірним виділити такі форми буття:
1. Буття речей, процесів, що, у свою чергу, діляться на:
а) буття речей, процесів, стану природи в
Філософське поняття «світу».
Світ постає як єдність і сукупність усього існуючого. В той же час, завжди актуальним був пошук структури світу. Варто пам’ятати, що в історії філософії було два підходи до структури світу. Згідно
Дність матерії, руху, простору і часу.
Світ, у якому ми живемо і частиною якого є − це матеріальний світ. Але жодний із предметів або процесів, які він містить у собі, взятий самий по собі, не може бути ототожнений з матерією. Про
Теми рефератів
1. Категорія буття: її зміст і специфіка.
2. Буття і небуття.
3. Проблематичність людського буття.
4. Людина у Всесвіті.
Література:
Тема 4: ФІЛОСОФІЯ СВІДОМОСТІ
Мета: ознайомити студентів з поняттям, природою та ґенезою свідомості. Розглянути біологічні та соціальні чинники формування свідомості. З’ясувати відмінності між психічним та ідеа
Філософське розуміння феномену свідомості.
Поліваріантність тлумачення свідомості як найбільш повного репрезентанта світу духу пояснюється тим, що свідомість є надзвичайно специфічним, непредметним об'єктом вивчення. Його неможливо побачити
Проблема виникнення свідомості.
«Я» і світ культури виникли одночасно з виникненням роду. Рід засновується на культурних, а не біологічних регулятивах стосунків між людьми. Він є тим центром, острівцем, з якого розпочалося культу
Властивості свідомості та її структура.
Основними ознаками (властивостями) свідомості є:
Ідеальність. Це — найзагальніша форма існування свідомості як суб'єктивної реальності. Існують два носії ідеаль
Самосвідомість людини.
Свідомість набуває своєї завершеності та цілісності через самосвідомість, яку розглядають у двох аспектах:
— як усвідомлення людиною самої себе, свого становища у світі, своїх інтересів і
Основні підходи до проблеми людини.
Проблема людини здавна була однією з центральних проблем протягом всієї історії філософської думки. Якщо методи окремих гуманітарних наук (соціології, психології, педагогіки, медицини й ін.) завжди
Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
Людина є соціальною істотою, але вона також і частина природи, істота біологічна і, як такій, їй притаманна сукупність видових біологічних ознак. У їх числі: тривалість життя - 80 - 90 років
Проблеми смерті та безсмертя. Творчість.
Але повернемося знову до особистості, ґрунтовний аналіз якої передбачає розгляд ціннісних вимірів людського життя (це стане предметом розгляду у заключному розділі підручника); понять смерть і безс
Теми рефератів
1. Людина - найвища цінність суспільства.
2. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.
3. Людина як природна і соціальна істота.
4. Проблема особистості як соціаль
Аксіологія як наука про цінності.
Людина, як відомо, вступає в різноманітні відношення зі світом. Вона пізнає, оцінює і практично перетворює його. Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей.
Типи і філософські концепції цінностей.
Об'єктивістські концепції цінностей. Визнання і сприйняття цінностей з об'єктивістських позицій пов'язане із з'ясуванням, хто визначив цінності, надав значення блага певним фен
Класифікація та функції цінностей.
За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей — одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні — моральні, релігійні, художні, по
Функції цінностей
1. Функція конституювання сенсу життя. З'ясовуючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цінності конституюють сенс людського життя, утворюють його духовну основу.
Філософське поняття культури.Теорії культури.
Широко вживаним поняття культури стає в епоху Просвітництва, коли культура тлумачиться і як штучне, породжене людською діяльністю перетворення природи, і як вищий прояв людського буття, пов'
Структура культури.
Загальноприйнятим є розмежування культури на матеріальну та духовну. Кожна з них, взята окремо, виражає поняття культури у більш вузькому значенні слова.
У загальнокультурном
Атрибутивні ознаки і властивості культури
Культура як суще розгалужена в часі, просторі, перебуває у постійному русі (розвитку).
Час культури — це минуле, сьогодення та майбутнє людської культуротв
Культура і цивілізація
Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас - спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все сусп
Поняття і предмет філософії історії
Історія є однією з форм людської думки, які найбільше поділяють дух філософії, найближче стоять до неї. Історія – джерело багатьох (якщо не більшості) філософських проблем. Історія −
Основні концепції історіософії
Лінійнийпідхід до вивчення історичного процесу виявляється в поглядах на всесвітню історію як на єдиний процес поступального розвитку, що передбачає існування взаємопов'я
Проблема сенсу та кінця історії
Варто усвідомити, що сенс історії − це спосіб сприйняття соціального часу який надає останньому спрямованість до певної мети.
Існує декілька підходів в
ТЕМА 9: ФІЛОСОФІЯ СУСПІЛЬСТВА
Мета: Розглянути природу, закони та принципи розвитку суспільства. З’ясувати форми організації, джерела та спонукальні сили суспільного розвитку. Проаналізувати соціальну структуру
Онтологія соціального
Поняття «соціум», «соціальне» − це сфера спільного, взаємного буття людей. Соціальним вважають усе те, що характеризує співіснування людей і що є відмінним від їх природної, бі
Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму
Суспільство є поєднанням мінливих та сталих елементів. Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація, особливий механізм передачі інформації, єд
Соціальна структура суспільства
У попередніх розділах суспільство розглянуте не як механічна сума індивідів, а як соціальна система, в основі якої лежить спосіб виробництва матеріальних благ. У межах цієї системи формуються і фун
Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства
Історію суспільства в період 50-60 рр. поділяють на два періоди - традиційне й індустріальне. Традиційне - це суспільство з аграрним укладом, малорухомими структурами і традиційним способом
Теми рефератів
1. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.
2. Традиції як форми соціального відтворення.
3. Особливості соціальної структури українського суспільства.
ТЕМА 10: ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
Мета:проаналізувати сутнісні аспекти права. Пояснити аспекти взаємодії права та закону. Встановити основні риси правової держави. Розглянути проблему людини як носія правових відно
Сутність права
Філософія права − розділ філософії, що займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільств
Право і закон
Обов’язковість й однаковість правових норм досягається дією закону як усталеного зв’язку між діями і вчинками людей та їх наслідками. У процесі законодавства право набуває статусу закону (позити
Правова держава
Реалізація правових принципів передбачає необхідний зв'язок права і держави. При цьому держава виступає правовим інститутом, необхідним для зведення загальнозначимого права у загальнообов'язковий
Теми рефератів
1. Закон і право. Поняття правової держави.
2. Права людини і проблеми гуманізації суспільних відносин.
3. Правота свобода.
4. Гносеологія юридичного праворозуміння.
Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.
Середньовічна європейська філософія - надзвичайно важливий змістовний і тривалий етап в історії філософії, пов'язаний передусім з християнством. Головна відмінність середньовічного мислення полягає
Особливості, етапи, представники східної та західної патристики.
Починається середньовічна філософія періодом так званої "апологетики" (від гр. "апологія" - захист), представники якої виступали з обгрунтуванням і захистом християнства
Схоластика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.
Схоластика(від грец. - школа)- тип середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії. Це філософське вчення, котре було відірване від життя, від реальних проблем, мало єдину
Філософія та теологія у Фоми Аквінського.
Найбільш відомим представником середньовічної схоластики був італійський філософ і богослов Тома Аквінський (1225 - 1274 рр.). Заперечуючи дуалізм віри та розуму і стверджую
Філософські ідеї Відродження.
Ренесанс, або Відродження - важливий етап в історії філософії. Ренесанс у Європі (передусім в Італії") займає період з XIV до XVI ст.
Сама назва епохи говорить про відродження інтерес
ТЕМА 13: ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ПРОСВІТНИЦТВА
Мета: Показати, що видатні досягнення у філософії, науці і культурі Нового часу визначають XVII ст. як епоха вільнодумства, а XVIII ст. – як століття Просвітництва. Інтелектуальний
Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
Історична епоха 17-го і 18-го ст., з погляду духовного змісту, дістала назву Просвітництва. Класичне визначення Просвітництва дав І.Кант (1783 р.): "Просвіта є виходом людини зі стану незрілос
Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип.
Емпіризм(від грец. empirіа - досвід) - філософське вчення, що визнає досвід єдиним достовірним засобом пізнання і применшує значення логічного аналізу - теоретичних узагальн
Рене Декарт (1596 -1650) - філософ, математик, фізик, механік, фізіолог. Основна риса філософського світогляду Декарта - дуалізм.
Дуалізм Декарта виявлявся у його вченні про так звані субстанції. З одного боку, субстанція, як начало, є об'єктивним, вічним матеріальним тілом, котре для свого існування не потребує причин
Філософсько-правові ідеї Просвітництва.
Французька філософія займає чільне місце в історії європейської і світової культури завдяки діяльності таких видатних представників Просвітництва, як Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах, Гель
ТЕМА 14: КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну, її місце в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта
Характерні особливості Німецької Класичної філософії.
Німецька класична філософія представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто років, зокрема такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (
Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
Родоначальником німецької класичної філософії вважається Іммануїл Кант. У його творчості умовно виділяють два періоди: до-критичний (до 70-х років XVIII ст.) та критичний. Для першого
Діалектика суб’єкту Й. Фіхте та натурфілософія Ф. Шеллінга.
І. Г. Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Він був переконаний у справедливості твердження великого філософа про науковість філософії. Фіхте називає свою філософ
Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму Г. Гегеля.
Студентам необхідно знати, що вчення Г.В.Ф. Гегеля є вищим досягненням німецької класичної філософії. Воно характеризується винятковою широтою та глибиною змісту, важливістю та багатогранністю пост
Філософськй антропологізм Л. Фейєрбаха.
Філософська система Фейєрбаха завершує період німецької класичної філософії. Вона є нетрадиційною як у самій постановці проблем, так і в їх вирішенні, і в цьому полягає її своєрідність.
У
Особливості, представники та течії некласичної філософії XIX-XXІ ст.
Існує різниця між класичною та некласичною, а також між модерною та постмодерною філософіями. Варто пояснити, що сучасна некласична філософія пройшла три етапи свого розвитку. Перший – форму
Рраціоналістичні та сцієнтичні течії в некласичній філософії XIX ст.
У момент найвищого розвитку класичної сучасної філософії в її надрах почали діяти тенденції, спрямовані на її заперечення.
Тенденцію ірраціоналізму у перші десятиріччя XIX ст. розвивав Арт
Антропологічно-гуманістична філософія XX ст.
В межах некласичної гуманістичної філософії на перший план виходить антропологічна і культурно-етична проблематика. Її розвивали феноменологія, екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналіз
Сучасна постнекласична філософія
Тенденція кінця XX ст., яка полягала у поверненні до метафізики та пошуку абсолютів називається неоконсерватизмом. Абсолютно протилежною є тенденція постмодерної
Теми рефератів
1. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
2. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.
3. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.
4.
Особливості української філософської парадигми від давніх часів до XVII ст.
Виникнення філософської думки в Україні пов'язане насамперед з появою такої історичної спільності людей, як український народ. Але кожен народ демонструє своє право на життя не тільки здатністю до
Філософська концепція Григорія Сковороди
Чільне місце при розгляді українських філософів займає вихованець Києво-Могилянської академії Г. С. Сковорода (1722-1794). Він є родоначальником української класичної філософії. Звертаючи увагу на
Філософія України XIX - початку XX ст.
Значний вплив на розвиток філософії в Україні мала творчість українського вченого зі світовим ім'ям, визнаного фахівця у галузі загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології,
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
3. Наукова картина світу. Специфіка філософськ
Форми і методи контролю оцінювання знань
(для заочної форми навчання)
Вимоги до відповідей на екзаменаційні питання:
Оцінка.
Р
Новости и инфо для студентов