Філософія України XIX - початку XX ст. - раздел Философия, Методичні рекомендації до організації самостійної роботи з курсу ФІЛОСОФІЯ Значний Вплив На Розвиток Філософії В Україні Мала Творчість Українського Вче...
Значний вплив на розвиток філософії в Україні мала творчість українського вченого зі світовим ім'ям, визнаного фахівця у галузі загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії О. П. Потебні (1835-1891).
О. Потебня першим із українських філософів дав глибокий і всебічний аналіз проблеми взаємозв'язку мови і мислення. Він показав, що мислення формується за допомогою мови, на її основі розкрив зв'язок мови не тільки з мисленням, а й з психікою у цілому. Характерною особливістю дослідницької практики Потебні є історичний підхід до дослідження питань співвідношення мови і мислення.
П. Юркевич (1827-1874) за вічно змінними явищами природи, що сприймаються нашими органами чуття, намагався (у дусі платонізму) знайти незмінну ідею об'єкта; у цій ідеї мислення і буття тотожні. Істина відкривається не тільки мисленням, а й «серцем», оскільки пошук Істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. У цьому процесі сходження до істини знання пов'язане з вірою, яка є більш могутнім фактором, ніж просто емпіричний зміст мислення. Без любові, говорив Юркевич, не можна пізнати Бога; найвища сходинка у процесі сходження до абсолютного, тобто до Бога, є вже містичним спогляданням. Те, що може існувати, стає дійсним через посередництво того, що має бути, а саме через ціль платонівської ідеї добра.
Далі слід звернути увагу на те, що значний вклад у розвиток філософії України зробили видатні вчені-природознавці другої половини XIX - початку XX ст. Основними центрами розвитку прогресивних світоглядних ідей у природознавстві були такі визнані наукові установи, як Київський, Харківський і Новоросійський (Одеський) університети. Ряд всесвітньо відомих учених, таких як М. П. Авенаріус, М. С. Ващенко-Захарченко, Д. О. Граве, Г. Г. Де-Метц, В. П. Єрмаков, Й. Й. Косоногов, Т. Ф. Осиповський, М. В. Остроградський, С. М. Реформатський, О. М. Сєверцов та ін., сконцентрували світоглядно-філософську увагу на обґрунтуванні положень про об'єктне, незалежне від свідомості людей існування світу. Вони мотивували прогресивні погляди на рух, простір і час як форми існування матерії.
Цінний внесок у розвиток української філософії другої половини XIX - початку XX ст. зробили М. П. Драгоманов (1841-1895), І. Я. Франко (1856-1916) та Леся Українка (1871-1913).
Найсуттєвішою рисою філософії М. П. Драгоманова є те, що він розглядав історичний процес у всій його різноманітності, як результат дії багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил; визнав велику роль філософії в історичному процесі, підкреслюючи, що без філософії, без глибоких теоретичних узагальнень не можливе не тільки з'ясування основних законів історичного розвитку, а й розумна організація усіх суспільних і державних порядків. Розглядаючи соціальні питання, М. Драгоманов користувався не суб'єктивним методом, а порівняльно-історичним, який вимагав конкретно-історичного розгляду всіх суспільних явищ у їхньому взаємозв'язку з іншими явищами та в історичному розвитку. Цей метод передбачав також урахування не тільки фактора часу, а й усіх тих суспільних умов, за яких відбувається розвиток того чи іншого явища.
Аналізуючи філософію І.Я. Франка, потрібно зазначити, що він перший в українській і один з перших у європейській літературі всебічно й по-справжньому розробляв тему праці, трудової моралі, яка розвивається пізніше в одну з провідних філософських тем. Вже в першому своєму філософському трактаті «Поезія і її становисько в наших временах» Франко говорить, що духовне ледарство - то злочин проти гуманності. Ставлячи в центр своєї філософії людину, письменник формулює головний закон людяності, суть якого в тому, що неробство - зло, а праця - добро. Праця у розумінні Франка - єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності й правди.
Франківська філософія породжує досить важливу й актуальну ідею: людяне носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, у муках свого сумління, а тому в сфері духу панує, власне, та найдорожча різнорідність, яка робить людей несхожими, цікавими і цим дає людям основу для їхньої єдності, для братерства і любові.
Необхідно засвоїти, що оригінальність філософії Лесі Українки полягає насамперед в оспівуванні ліризму української душі і драми її реалізації. Ґрунтуючись на Біблії, філософських ідеях Г. Сковороди і Т. Шевченка, Леся Українка будує філософію пошуку синтезу вічних проблем і сучасних запитів. Письменниця закликала українську громадськість збудитись від інертності, малюючи в разючих образах жахливі картини поразки, що є наслідком байдужості до голосу правди. Розглянуті надбання філософської думки в Україні дають змогу зробити ряд узагальнень і висновків.
Отже, виходячи з ідеї, що існування будь-якої національної філософії реалізується як прояв філософії духу, можемо стверджувати: українська філософія є особливим, оригінальним явищем. Ця особливість визначається домінантою етико-морального її спрямування. Український народ створює філософію, у центрі якої людина з її внутрішнім світом, котра перебуває в органічній єдності з умовами її самореалізації. Це не просто людина, а передусім людина Землі, яка критерієм істини має свою власну діяльність, розглядає своє буття через єдність чуттєвого і раціонального. Українська філософія - це оригінальна система, в основі якої постає філософський дух українського народу як органічна єдність віри, надії і любові у вічному прагненні до втілення їх у свободі, яка й скеровує людське життя.
Питання для самоперевірки:
1. Назвіть характерні риси української філософії.
2. Дайте визначення поняттю “кордоцентризм”.
3. Хто з українських філософів розвивав ідеї “філософії серця”?
4. В чому головне завдання філософії за Г.Сковородою?
5. Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки.
6. Філософські ідеї Дмитра Чижевського.
7. Назвіть українських філософів другої пол. XX-поч. XXI ст.
Теми рефератів:
1. Філософські мотиви «Слова о полку Ігоревім».
2. Основні риси філософських пошуків Київської Русі.
3. Гурток київських книжників.
4. Філософські ідеї діячів Острозького культурно-освітнього центру.
5. Філософські погляди І. Вишенського.
6. Філософія братських шкіл.
7. «Філософія серця» і розуміння щастя Г. Сковородою.
Основна література:
1. Історія філософії. Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2002.
2. Всемирная энциклопедия: Философия. – М., Минск, 2001.
3. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навчальний посібник. – К., 1997.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ... Кафедра філософії та політології...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Філософія України XIX - початку XX ст.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Загально-теоретичні принципи самостійної роботи
Мета самостійної роботи:
1. Головна мета самостійної роботи студента заочної форми навчання полягає в освоєнні необхідних знань з філософії та перетворення їх в елемент су
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Тема 1. Сутність філософії та її роль у суспільстві.
Тема 2. Гносеологія (філософія пізнання).
Тема 3. Онтологія (філософія буття).
Тема 4. Філософія свід
Тема 1: Сутність філософії та її роль у суспільстві
Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає розуміння смислу поняття світогляду і знання його типології, з’ясування зв’язку між світогля
Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
Суспільство витворило певні форми, в яких культивується (твориться, зберігається і передається) духовність. Це — мистецтво, мораль, релігія, філософія, їх гармонійне поєднання в певній особі, в сус
Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
У своєму формуванні та розвитку світогляд пройшов певні історичні етапи, що дало підстави виділити три історичні його типи: міфологічний, релігійний, філософський.
Міфологі
Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.
Пізнавальний пафос споріднює філософію і науку. Існує кілька поглядів на спільне та відмінне між цими сферами знання. При розв'язанні цієї проблеми у філософії намітились дві тенденції: одна максим
Методи та функції філософії.
Метод(грец. methodos — спосіб пізнання) — сукупність правил дії (наприклад, набір і послідовність певних операцій), спосіб, знаряддя, які сприяють розв'язанню теоретичних чи
Пізнання як предмет філософського аналізу.
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання —
Рівні та форми пізнання.
Будь-яке знання є поєднанням двох протилежних сторін – чуттєвого та раціонального знань.
Чуттєве пізнання (живе споглядання) здійснюється за допомогою органів чуття – зору, слуху, д
Проблема істини в філософії та науці.
Істина – адекватна інформація про об'єкт (ним може бути і сам суб'єкт), отримана завдяки його чуттєвому чи інтелектуальному осягненню або завдяки свідченню (повідомле
Методологія наукового пізнання.
У ставленні до методологічної ролі філософії в науковому пізнанні сформувалися умоспоглядально-філософський та позитивістський підходи. Сутністю умоспоглядально-філософського підходу (натурфілософі
Теми рефератів
1. Знання і віра.
2. Істина і користь. Реалізація знань.
3. Пізнання та творчість.
4. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
Онтологічна проблематика в філософії.
Філософія, на відміну від буденної свідомості, порушує проблему буття свідомо, намагається з'ясувати смисл, який людська культура вкладає в це поняття. Вчення про буття називається онтол
Основні форми буття.
Видається правомірним виділити такі форми буття:
1. Буття речей, процесів, що, у свою чергу, діляться на:
а) буття речей, процесів, стану природи в
Філософське поняття «світу».
Світ постає як єдність і сукупність усього існуючого. В той же час, завжди актуальним був пошук структури світу. Варто пам’ятати, що в історії філософії було два підходи до структури світу. Згідно
Дність матерії, руху, простору і часу.
Світ, у якому ми живемо і частиною якого є − це матеріальний світ. Але жодний із предметів або процесів, які він містить у собі, взятий самий по собі, не може бути ототожнений з матерією. Про
Теми рефератів
1. Категорія буття: її зміст і специфіка.
2. Буття і небуття.
3. Проблематичність людського буття.
4. Людина у Всесвіті.
Література:
Тема 4: ФІЛОСОФІЯ СВІДОМОСТІ
Мета: ознайомити студентів з поняттям, природою та ґенезою свідомості. Розглянути біологічні та соціальні чинники формування свідомості. З’ясувати відмінності між психічним та ідеа
Філософське розуміння феномену свідомості.
Поліваріантність тлумачення свідомості як найбільш повного репрезентанта світу духу пояснюється тим, що свідомість є надзвичайно специфічним, непредметним об'єктом вивчення. Його неможливо побачити
Проблема виникнення свідомості.
«Я» і світ культури виникли одночасно з виникненням роду. Рід засновується на культурних, а не біологічних регулятивах стосунків між людьми. Він є тим центром, острівцем, з якого розпочалося культу
Властивості свідомості та її структура.
Основними ознаками (властивостями) свідомості є:
Ідеальність. Це — найзагальніша форма існування свідомості як суб'єктивної реальності. Існують два носії ідеаль
Самосвідомість людини.
Свідомість набуває своєї завершеності та цілісності через самосвідомість, яку розглядають у двох аспектах:
— як усвідомлення людиною самої себе, свого становища у світі, своїх інтересів і
Основні підходи до проблеми людини.
Проблема людини здавна була однією з центральних проблем протягом всієї історії філософської думки. Якщо методи окремих гуманітарних наук (соціології, психології, педагогіки, медицини й ін.) завжди
Проблеми смерті та безсмертя. Творчість.
Але повернемося знову до особистості, ґрунтовний аналіз якої передбачає розгляд ціннісних вимірів людського життя (це стане предметом розгляду у заключному розділі підручника); понять смерть і безс
Теми рефератів
1. Людина - найвища цінність суспільства.
2. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.
3. Людина як природна і соціальна істота.
4. Проблема особистості як соціаль
Аксіологія як наука про цінності.
Людина, як відомо, вступає в різноманітні відношення зі світом. Вона пізнає, оцінює і практично перетворює його. Оцінне відношення людини до світу вивчає аксіологія, або теорія цінностей.
Типи і філософські концепції цінностей.
Об'єктивістські концепції цінностей. Визнання і сприйняття цінностей з об'єктивістських позицій пов'язане із з'ясуванням, хто визначив цінності, надав значення блага певним фен
Класифікація та функції цінностей.
За традиційною класифікацією цінності поділяють на матеріальні (цінності, які існують у формі речей — одяг, продукти харчування, техніка, храм, картина) і духовні — моральні, релігійні, художні, по
Функції цінностей
1. Функція конституювання сенсу життя. З'ясовуючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цінності конституюють сенс людського життя, утворюють його духовну основу.
Філософське поняття культури.Теорії культури.
Широко вживаним поняття культури стає в епоху Просвітництва, коли культура тлумачиться і як штучне, породжене людською діяльністю перетворення природи, і як вищий прояв людського буття, пов'
Структура культури.
Загальноприйнятим є розмежування культури на матеріальну та духовну. Кожна з них, взята окремо, виражає поняття культури у більш вузькому значенні слова.
У загальнокультурном
Атрибутивні ознаки і властивості культури
Культура як суще розгалужена в часі, просторі, перебуває у постійному русі (розвитку).
Час культури — це минуле, сьогодення та майбутнє людської культуротв
Культура і цивілізація
Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас - спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все сусп
Поняття і предмет філософії історії
Історія є однією з форм людської думки, які найбільше поділяють дух філософії, найближче стоять до неї. Історія – джерело багатьох (якщо не більшості) філософських проблем. Історія −
Основні концепції історіософії
Лінійнийпідхід до вивчення історичного процесу виявляється в поглядах на всесвітню історію як на єдиний процес поступального розвитку, що передбачає існування взаємопов'я
Проблема сенсу та кінця історії
Варто усвідомити, що сенс історії − це спосіб сприйняття соціального часу який надає останньому спрямованість до певної мети.
Існує декілька підходів в
ТЕМА 9: ФІЛОСОФІЯ СУСПІЛЬСТВА
Мета: Розглянути природу, закони та принципи розвитку суспільства. З’ясувати форми організації, джерела та спонукальні сили суспільного розвитку. Проаналізувати соціальну структуру
Онтологія соціального
Поняття «соціум», «соціальне» − це сфера спільного, взаємного буття людей. Соціальним вважають усе те, що характеризує співіснування людей і що є відмінним від їх природної, бі
Соціальна структура суспільства
У попередніх розділах суспільство розглянуте не як механічна сума індивідів, а як соціальна система, в основі якої лежить спосіб виробництва матеріальних благ. У межах цієї системи формуються і фун
Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства
Історію суспільства в період 50-60 рр. поділяють на два періоди - традиційне й індустріальне. Традиційне - це суспільство з аграрним укладом, малорухомими структурами і традиційним способом
Теми рефератів
1. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.
2. Традиції як форми соціального відтворення.
3. Особливості соціальної структури українського суспільства.
ТЕМА 10: ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
Мета:проаналізувати сутнісні аспекти права. Пояснити аспекти взаємодії права та закону. Встановити основні риси правової держави. Розглянути проблему людини як носія правових відно
Сутність права
Філософія права − розділ філософії, що займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільств
Право і закон
Обов’язковість й однаковість правових норм досягається дією закону як усталеного зв’язку між діями і вчинками людей та їх наслідками. У процесі законодавства право набуває статусу закону (позити
Правова держава
Реалізація правових принципів передбачає необхідний зв'язок права і держави. При цьому держава виступає правовим інститутом, необхідним для зведення загальнозначимого права у загальнообов'язковий
Теми рефератів
1. Закон і право. Поняття правової держави.
2. Права людини і проблеми гуманізації суспільних відносин.
3. Правота свобода.
4. Гносеологія юридичного праворозуміння.
Характерні риси елліністичної філософії.
Стоїкивважали частинами філософії логіку, фізику і етику.
Логіка стоїків поряд із формальнологічною теорією містить також дослідження теоретико-пізнавальних та лінг
Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.
Середньовічна європейська філософія - надзвичайно важливий змістовний і тривалий етап в історії філософії, пов'язаний передусім з християнством. Головна відмінність середньовічного мислення полягає
Схоластика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.
Схоластика(від грец. - школа)- тип середньовічної філософії, цілком підпорядкованої релігії. Це філософське вчення, котре було відірване від життя, від реальних проблем, мало єдину
Філософія та теологія у Фоми Аквінського.
Найбільш відомим представником середньовічної схоластики був італійський філософ і богослов Тома Аквінський (1225 - 1274 рр.). Заперечуючи дуалізм віри та розуму і стверджую
Філософські ідеї Відродження.
Ренесанс, або Відродження - важливий етап в історії філософії. Ренесанс у Європі (передусім в Італії") займає період з XIV до XVI ст.
Сама назва епохи говорить про відродження інтерес
ТЕМА 13: ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І ПРОСВІТНИЦТВА
Мета: Показати, що видатні досягнення у філософії, науці і культурі Нового часу визначають XVII ст. як епоха вільнодумства, а XVIII ст. – як століття Просвітництва. Інтелектуальний
Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип.
Емпіризм(від грец. empirіа - досвід) - філософське вчення, що визнає досвід єдиним достовірним засобом пізнання і применшує значення логічного аналізу - теоретичних узагальн
Філософсько-правові ідеї Просвітництва.
Французька філософія займає чільне місце в історії європейської і світової культури завдяки діяльності таких видатних представників Просвітництва, як Монтеск’є, Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах, Гель
ТЕМА 14: КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
Мета: розглянути Німецьку класичну філософію як вершину світової філософії доби модерну, її місце в історії філософської думки. З’ясувати особливості філософських поглядів І. Канта
Характерні особливості Німецької Класичної філософії.
Німецька класична філософія представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто років, зокрема такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (
Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
Родоначальником німецької класичної філософії вважається Іммануїл Кант. У його творчості умовно виділяють два періоди: до-критичний (до 70-х років XVIII ст.) та критичний. Для першого
Діалектика суб’єкту Й. Фіхте та натурфілософія Ф. Шеллінга.
І. Г. Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Він був переконаний у справедливості твердження великого філософа про науковість філософії. Фіхте називає свою філософ
Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму Г. Гегеля.
Студентам необхідно знати, що вчення Г.В.Ф. Гегеля є вищим досягненням німецької класичної філософії. Воно характеризується винятковою широтою та глибиною змісту, важливістю та багатогранністю пост
Філософськй антропологізм Л. Фейєрбаха.
Філософська система Фейєрбаха завершує період німецької класичної філософії. Вона є нетрадиційною як у самій постановці проблем, так і в їх вирішенні, і в цьому полягає її своєрідність.
У
Антропологічно-гуманістична філософія XX ст.
В межах некласичної гуманістичної філософії на перший план виходить антропологічна і культурно-етична проблематика. Її розвивали феноменологія, екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналіз
Сучасна постнекласична філософія
Тенденція кінця XX ст., яка полягала у поверненні до метафізики та пошуку абсолютів називається неоконсерватизмом. Абсолютно протилежною є тенденція постмодерної
Теми рефератів
1. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
2. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.
3. Загальне та особливе у неопозитивізмі і постпозитивізмі.
4.
Філософська концепція Григорія Сковороди
Чільне місце при розгляді українських філософів займає вихованець Києво-Могилянської академії Г. С. Сковорода (1722-1794). Він є родоначальником української класичної філософії. Звертаючи увагу на
Новости и инфо для студентов