Методичне забезпечення оперативного контролінгу є сукупність прийомів дослідження, які використовуються відповідно до специфіки функціонування підприємства.
Основна мета функціонування оперативного контролінга на підприємстві полягає в забезпеченні його прибутковості і ліквідності шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні виручки від реалізації і витрат. Для цього необхідно забезпечити систематичний збір необхідної для аналізу інформації, її обробку і підготовку для керівника.
До інструментарію оперативного контролінга відносяться:
- технологія отримання управлінської інформації і ухвалення рішень (бюджетування, моделювання, регулювання, ціноутворення);
- аналітичні (фінансово-економічні ) розрахунки, орієнтовані на ухвалення управлінських рішень.
Неодмінною умовою успішного функціонування оперативного контролінгу на підприємстві є розробка бюджетів, їх контроль і аналіз. При розробці бюджетів відбувається орієнтація підприємства на конкретні цілі. Показники бюджету є базою порівняння з фактичними показниками, що дає можливість оцінити відповідність бажаного дійсному.
Процес бюджетування повинен здійснюватися як на рівні всього підприємства, так і на рівні його структурних підрозділів. Тому контролінг в обов'язковому порядку припускає розробку бюджетів по центрах відповідальності.
Бюджети структурних підрозділів розкривають внесок кожного у виконання загального плану підприємства. Це свого роду аналітичне бюджетування, яке переслідує подвійну мету:
1) облік особливостей і можливостей кожного структурного підрозділу при формуванні бюджетів;
2) регулювання і зіставлення бюджетів структурних підрозділів, що дає можливість оптимізувати загальний бюджет підприємства.
Участь контролінга в управлінні організацією здійснюється на основі регулювання і контролю відповідних показників, що характеризують перебування фірми і її структурних одиниць на всіх етапах здійснення діяльності.
Підконтрольні показники (система показників) вибираються з урахуванням наступних вимог:
1) повинні відповідати цілям і завданням фірми;
2) бути зручними в практичному використанні службою контролінга.
Вибір показників залежить від конкретної ситуації, від виду вирішуваного завдання. Для оцінки діяльності підприємства в цілому в системі контролінга використовуються дві групи показників:
- ефективності управління організацією;
- оцінки продуктивності і успіху організації.
Для оцінки ефективності управління підприємством використовуються наступні показники:
- продуктивність (виробіток);
- рентабельності сукупного капіталу;
- фінансовій потужності (грошовий потік (cash-flow - CF) – фактичні чисті грошові кошти, які отримує або виплачує підприємство);
- частка власного капіталу;
- рентабельність закупівель;
- затратомісткості продукції (за матеріалами і працею).
Для оцінки продуктивності і успіху використовуються наступні показники:
- економічній ефективності (доход / витрати);
- рентабельність капіталу;
- продуктивність праці (трудомісткість);
- рентабельності інвестованого капіталу;
- рентабельність продажів;
- рентабельність власного капіталу;
- рентабельність обороту;
- співвідношення позикового і власного капіталу (позиковий капітал / власний капітал);
- коефіцієнт поточної ліквідності (оборотний капітал / короткострокові зобов'язання);
- ступінь покриття витрат (оборот / змінні витрати).
Перелік підконтрольних показників залежить від специфіки цілей і пріоритетів розвитку конкретного підприємства, що дає можливість менеджерам самостійно сформувати необхідний об'єм показників з орієнтацією їх на певні групи користувачів.
Ухвалення управлінських рішень неможливе без аналітичної роботи. Тільки комплексний економічний аналіз по всіх елементах господарської і фінансової діяльності може забезпечити інформацією про стан підприємства і тенденції, які сприяють зміцненню або ослабленню позиції підприємства на ринку.
Початковою базою аналітичної роботи в системі контролінгу є планові, фактичні і нормативні показники.