Критерії прийняття управлінських рішень за обсягом і структурою

При створенні короткострокової виробничої програми встанов­люють кількість і номенклатуру продукції та послуг. Для цього необхідно знати вузькі місця виробництва і збуту:

- недостатній попит на певні види продукції;

- нижча потужність певного виду обладнання;

- недостатня кількість дефіцитних матеріалів;

- дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Основними критеріями прийняття управлінських рішень в залежності від використання виробничих потужностей є:

- питома частка маржинального прибутку;

- питома частка маржинального прибутку на одиницю вузького
місця;

- упущена вигода.

Таблиця 9.7 Критерії прийняття рішень про обсяг та структуру випуску

 

 

Критерії прийняття управлінських рішень «виробляти чи купувати»

Ці критерії можна використовувати тільки в тому випадку, коли виробництво власними силами не потребує розширення виробни­чих потужностей. Крім того, необхідно враховувати якість продук­ції, взаємовідносини з постачальниками та ін.

Вибір критеріїв прийняття рішень залежить від ступеня заван­таження виробничих потужностей. Якщо потужності підприємства недовантажені, необхідно порівняти витрати на придбання з додатковими витратами, які виникають в процесі самостійного виробництва. Якщо в результаті власного виробництва виникає одне вузьке місце, до витрат необхідно додати упущену вигоду — маржинальний прибуток від якого потрібно відмовитись через виникнення вузького місця.

Якщо в наявності велика кількість вузьких місць, рішення можна отримати при використанні апарату лінійного програмування.

 

Таблиця 9.2 Критерії вибору між власним виробництвом та закупкою на стороні

 

Критерії прийняття рішень при ціноутворенні

При розв'язанні проблеми ціноутворення необхідно вибрати методику розрахунку цін, в якій повинні бути зазначені як мінімум три фактори:

- собівартість продукції;

- ціни конкурентів та товарів - замінників;

- наявність в певного товару унікальних характеристик.

Всі розрахунки мають проводитись на основі аналізу без­збитковості.

Кінцева ціна буде знаходитися в рамках між занадто низькою, що не забезпечує прибутку, і занадто високою, що перешкоджає формуванню попиту. Мінімально можлива ціна визначається собівартістю продукції і упущеною вигодою, а максимальна - або наявністю унікальних характеристик в товарі фірми, або цінами конкурентів. Відповідно, надаючи знижки на продукцію, підприємство не повинно виходити за межі цього інтервалу.

Рис.9.8. Критерії прийняття рішень з метою визначення ціни

Процес проведення відповідних розрахунків з визначення кінцевої ціни та певної системи знижок можна представити в табличному вигляді.

 

Таблиця 9.3 Процес визначення цін на підприємстві