Добровільне індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків

 

В індивідуальному добровільному страхуванні страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, що уклали зі страховиками договори страхування. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних випадків є:

– обмеження терміну страхування;

– обмеження віку страхувальників;

– обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;

– настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку);

– пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

– обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;

– обумовлений термін виплати страхової суми;

– визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

До страхових випадків відносяться:

1) смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку;

2) встановлення застрахованій особі групи інвалідності (стійка втрата працездатності);

3) тимчасова втрата працездатності застрахованою особою на термін не менше ніж 7 днів. Для працюючих осіб втратою працездатності вважається неможливість виконання своїх обов’язків, а для непрацюючих перебування на стаціонарному або амбулаторному лікуванні терміном більш, ніж 7 днів.

При цьому нещасний випадок тлумачиться як несподівана, непередбачувана подія, що фактично відбулася і призвела до фізичного ушкодження або внаслідок якої настав розлад здоров'я або смерть застрахованого і яка підтверджена медичним закладом.

Кожна страхова компанія визначає свій перелік страхових подій. В одних він може бути ширшим, в інших навпаки – порівняно обмеженим.

Страхові тарифи диференційовані. Окремі компанії поділяють їх на три або на чотири групи ризиків. тарифи коливаються в межах від 0,7 до 1,75% від страхової суми: 0,7% - студенти, 0,8% - службовці; 1 - виробники, 1,5 – небезпечне виробництво 2 – особливо небезпечна діяльність. Термін дії договору від 1 місяця до 1 року.

У випадку загибелі застрахованої особи виплачується 100% страхової суми. У випадку встановлення інвалідності:

1 група – 100%;

2 група – 80%;

3 група – 60%.

У випадку тимчасової втрати застрахованою особою працездатності внаслідок нещасного випадку виплачується за кожен день 0,5% від страхової суми, але не більш 50%.

Обмеження страхування. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, інваліди І та непрацюючі інваліди II групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання та СНІД. Є вікові обмеження.

Правила страхування також обумовлюють випадки, що не належать до страхових. Це, зокрема, стосується травмування застрахованого у зв'язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими органами або судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; травми або смерть, пов'язані з умисним заподіянням собі тілесних пошкоджень, та інші.

Особливості укладання договору страхування громадян від нещасних випадків. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування і видається після сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахунків – через бухгалтерію підприємства чи організації, з рахунку в установі банку або готівкою – до каси страховика або страховому агенту.

Якщо страхувальник – юридична особа, то оформлюється договір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору зберігається у страхувальника, другий – у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожному застрахованому.

Якщо страхувальник – фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові видається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.

Договір страхування укладається на обумовлений термін, в основному, це – один рік, але термін може бути більшим або меншим.

Страхувальникам, яким протягом дії договору страхування, укладеного на термін один рік, не проводилися виплати за страховими випадками, при укладанні нового договору на такий самий термін страховий платіж може зменшуватись. Така пільга стимулює безперервний страховий захист.

Договір страхування набирає чинності з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування, але не раніше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не раніше наступного дня після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі страхування (страховому полісі) – як закінчення дії договору страхування.

Крім закінчення терміну дії договору його дія припиняється також у випадку:

– виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

– несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки;

– виїзду застрахованого на постійне місце проживання за межі України;

– смерті застрахованого;

– ліквідації страховика, юридичної особи, в порядку, встановленому законодавством України;

– прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

– інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

Порядок проведення страхових виплат. Про настання страхового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повідомляє страховика, тільки-но це стане можливим, але не пізніше одного року від дня настання страхового випадку.

Для одержання страхової виплати у зв'язку зі страховим випадком подаються такі документи:

– заява встановленої форми;

– страхове свідоцтво (договір чи поліс);

– свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого в разі його смерті;

– довідка лікувального закладу, в якій встановлено характер розладу здоров'я застрахованої особи;

– акт про нещасний випадок або документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;

– паспорт отримувача (або документ, що посвідчує особу);

– для спадкоємців – також свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.

Термін виплати страхової суми обумовлюється правилами (умовами) страхування. В більшості випадків це – шестиденний або семиденний строк.

Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі 100 % страхової суми.

У разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат у зв'язку із страховими випадками. Страхова виплата в розмірі 100 %, відповідно до зазначеної таблиці, проводиться у деяких випадках при ушкодженні нервової системи, спинного мозку, очей, органів травлення, що призвело до тяжких наслідків, та при ампутації верхньої кінцівки чи кисті або єдиної нижньої кінцівки.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми у випадках навмисних дій страхувальника або застрахованого, спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, необхідних для укладення договору страхування; повідомлення страхувальником про настання страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначенні обставин, характеру нещасного випадку.

Останнім часом широкого застосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, від нещасних випадків або на випадок раптового захворювання («асистанс»), чи надання іншої допомоги.

Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхування можуть бути комплексними і діють за межами України та не розповсюджуються на країну постійного проживання застрахованого або країну, громадянином якої він є.

Найважливішим елементом страхування громадян, що виїжджають за межі України, є страхування невідкладної допомоги, де мова йде не просто про відшкодування збитку, а про надання послуги у формі негайної допомоги. Останнім часом до цього може залучатись і технічна допомога на дорогах при поломці автомобіля.

Враховуючи це можна зробити висновок, що страхування громадян, які виїжджають за кордон, може здійснюватись у двох формах: компенсаційній або сервісній.

У першому випадку йдеться про те, що страхувальник самостійно оплачує медичні послуги, а при поверненні до своєї країни на підставі поданих документів отримує від страховика відшкодування витрат, включених до страхового покриття, що не завжди влаштовує страхувальника.

Саме тому більшого поширення набуло страхування громадян, що виїжджають за кордон, у сервісній формі.

Гарантом цієї форми страхового захисту громадян є можливість цілодобового зв'язку з оперативним центром і наявність у розпорядженні оперативного центру розгалуженої мережі постачальників послуг, які можуть забезпечити страхувальників повним комплексом послуг – від невідкладної допомоги та госпіталізації, до повернення у свою країну. Стосунки, у тому числі й розподіл витрат між страховиком і компанією – організатором надання послуг, визначається на договірних умовах, де передбачається як оплата за надані послуги організатору, так і порядок оплати медичних послуг.

Розмір страхової суми встановлюється в твердій валюті за згодою між страхувальником і страховиком.

Розмір страхового внеску визначається за тарифними ставками страховика, які залежать від строку страхування, набору страхових випадків, географічної зони та страхової суми.

При страхуванні туристів можуть застосовуватись знижені тарифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій, що їм надаються.

Різновидом добровільного страхування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах «Річний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необмежену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.

Колективна форма страхування від нещасних випадків передбачає, що страхується група осіб. Страхувальниками можуть виступати як юридичні так і фізичні особи. Часто страхування проводиться за допомогою страхових агентів.

Групи ризику страхування. Професія, при визначенні групи ризику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, таких груп, наприклад, три.

Перша група – службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризиком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей); працівники побутового та комунального господарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчування; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; персонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група – решта категорій працюючих (робітники, службовці, працівники сільського господарства та інші), безпосередньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродромного обслуговування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисловості, поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського господарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група – особи, праця яких пов'язана з особливим ризиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гімнасти, автомотогонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери; водії транспортних засобів; у гірничодобувній промисловості (особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівники, пов'язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов'язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтажники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятувальники гірничих і воднорятувальних станцій).

Достатньо поширеними є такі програми колективного страхування від нещасних випадків «Діти», «Спортсмени».

За програмою «Діти» страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини.

Сума страхового платежу залежить від віку дитини: до 6 років – ставка 0,6%; 6 – 12 років – 0,8%; 12 – 16 років – 1,2%.

Страховими випадками є одержання групи інвалідності; смерть дитини; тимчасова втрата здоров’я; моральна травма внаслідок викрадення чи зґвалтування.

Виплати страхових сум становлять:

1) у разі смерті або одержання першої групи інвалідності – 100%;

2) розлад здоров’я, то починаючи з 11-денного лікування – виплати становлять 0,4% за кожен день лікування.

Страхування спортсменів. Серед них застрахованими можуть бути спортсмени, що безпосередньо приймали участь у змаганнях, тренери, судді, запасні гравці і лікарі.

Договір заключають на час проведення спортивних заходів. період страхування починається від дня прибуття учасників заходу до місця його прийняття, але не раніше ніж за 5 днів і до офіційного закриття спортивних змагань.

Страховими випадками є: випадки, що відбулися безпосередньо при проведенні спортивних змагань;, травми під час тренувань, травми, отримані у побуті.

Суми платежів залежать від групи ризику спорту.

Група 1 (низький ризик) – (шахи, плавання, веслування) – тариф 1 – 1,3%;

Група 2 (помірний ризик) – (ігрові види спорту крім футболу і хокею) – тариф 1,2 – 1,7%;

Група 3 (високий ризик) – (контактні види спорту плюс футбол і хокей) – тариф 1,5 – 2,5%;

Група 4 (екстремальні види спорту) – тариф 2 – 3,5%.