рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Вікові та сензитивні періоди розвитку людини

Вікові та сензитивні періоди розвитку людини - раздел Философия, Конспект лекцій Змістовий модуль 1. Психологія і педагогіка як наука про людину, її світ і діяльність. Лекція 1 Тема І. Теоретичні основи психології та педагогіки Розвиток Особистості – Це Постійний Перехід Від Одного Вікового Періоду До Ін...

Розвиток особистості – це постійний перехід від одного вікового періоду до іншого, що пов’язано із якісною психічною і соціальною зміною новоутворень особистості. У процесі свого формування дитина проходить дві стадії: а) біологічну (дев’ятимісячний розвиток в утробі матері); б) соціальну (приблизно до 17 – 18 років).

Соціальна стадія має такі етапи:

1. Від народження до одного місяця – період новонародженого. Йде звикання до нових умов життя.

2. 1 місяць – 1 рік – період емоційного спілкування. Чітке пізнавання членів сім’ї та близького оточення, формування довіри. Стійка потреба у безпосередньому візуальному і тактильному контакті.

3. Від 1 до 3 років – період раннього дитинства. Один з найбільш продуктивних та інтенсивних періодів накопичення дитиною соціального досвіду, розвиток фізичних функцій, психічних властивостей і процесів за допомогою предметно-маніпулятивної діяльності.

4. Від 3 до 6 років – дошкільне дитинство. Це період ефективного накопичення знань і вмінь орієнтуватися у соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. В цей час завершується первинне дозрівання фізіологічних та психологічних структур головного мозку, йде подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, котрі забезпечують готовність дітей до систематичної навчальної праці. Ведуча діяльність – сюжетно-рольові ігри, які допомагають входженню дитини у світ дорослих (дочки – матері, лікарня, дитячий садок тощо).

5. Від 6 до 12 років – молодший шкільний вік – змінюється соціальна система відносин. Складається система розвитку “дитина – вчитель”, яка пронизує усе життя дитини і впливає на системи відносин “дитина – батьки”, “дитина – ровесники”. Основна діяльність – навчання, при якій дитина усвідомлює “ким вона була і ким стане”.

6. Від 12 до 15 років – молодший підлітковий вік – новий якісний етап у розвитку дитини. Характерні риси: у фізіологічному плані – статеве дозрівання; у психологічному – формування особистісної самосвідомості, активний прояв індивідуальності.

7.Від 15 до 17 років – старший підлітковий вік – завершення фізичного і психологічного дозрівання, соціальна готовність до суспільно - корисної праці і громадянської відповідальності. Провідна діяльність – навчально-професійна.

8. Перехід до юності. Цей період (17—18 років) харак­
теризується суттєвою перебудовою особистості, пов'язаною
із змінами в житті молодої людини (закінчення ніколи, вступ
до вищого навчального закладу, початок трудової діяльності
на виробництві тощо). Випускник школи має самостійно
приймати і реалізовувати рішення, розробляти життєві пер­
спективи, будувати власне життя. Він здійснює перехід від
пізнання світу до його перетворення, від більш або менш
автономного існування в сім'ї до самостійного творення
себе і власної долі, до самоствердження власного «Я» у
творчій професійній діяльності.

9. Юнацький вік. Юність — завершення перехідного ста­
ну від дитинства до дорослості, вступ у світ дорослих. У
психологічному плані в цей час (18—23 роки) відбувається
саморозвиток, свідоме самовдосконалення. Це остання ста­
дія підготовки до дорослості, до практичної професійної
діяльності. Соціальну ситуацію розвитку можна визначити
як поріг дорослого життя.

10. Час юності розподіляється на два підперіоди. В перший підперіод відбувається переважно особистісне самовизна­чення, коли встановлюються дружні стосунки з оточенням, відбувається злиття «Я» і «Ти» у міжособистісному спіл­куванні. У другий підперіод провідною діяльністю стає кон­кретне професійне самовизначення — вибір спеціальності, професійна підготовка у навчальному закладі, вибір місця роботи і трудова діяльність.

11. Молодість. Це початковий період (24—30 років) зрі­лості. Перший стан молодості психологічно характеризується як час пошуків себе, вироблення індивідуальності,усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов'язками, формування конкретнішого уявлення
про майбутнє життя, зустрічі з майбутнім подружжям, одруження тощо. В цей час відбувається перехід до другого,
«осілого» періоду молодості. Перед особистістю постає завдання спеціалізації в обраній професії, набуття майстерності. Але можлива і свідома зміна професії, якщо попередній вибір не виправдав себе.

12. Перехід до розквіту. На цій стадії (близько 30 років),
на думку деяких психологів, відбувається велика криза в
житті людини, коли її уявлення про життя розходяться з
дійсністю, життя перестає здаватися легким і зрозумілим,
іноді руйнуються основи способу життя, перебудовується
вся особистість. Це наслідок окремих помилок у попередній
період, недостатнього розуміння складних процесів життя.

13. Розквіт. Середина життя, «золотий вік» людини (31—
40 років) — період найвищої працездатності й віддачі. Особистість набуває багатого життєвого досвіду, стає повноцінним спеціалістом, сім'янином, досягає вершин творчості. Виникає потреба передати людям те найкраще, що напрацьовано. Наприкінці цього періоду людина вперше замислюється над запитанням «Що залишається людям?»

14. Зрілість. У 40—55 років людина досягає вершини
професійної майстерності, певного становища в суспільстві,
накопичує професійний досвід спілкування з людьми. Потреба передати досвід реалізується в учнях, послідовниках, у
колективній творчості, що набуває статусу провідної діяль­ності. В цей період знову постає питання сенсу життя, але у
специфічній формі підбиття підсумків прожитого, Наприкінці періоду зрілості можлива криза, пов'язана зі змінами
соціальної ситуації та віковою перебудовою організму.

15. Старість. Період старості починається десь із 55 років і
являє собою природну і здорову частину життя, що має бути
щасливою для людини й корисною для суспільства. Старість можна розділити на похилий вік (55—75 років), ста­речий вік (75—90 років) та довголіття (понад 90 років).

Провідна потреба похилого віку полягає в переданні мо­лодому поколінню набутого досвіду. Вона реалізується у спілкуванні з іншими людьми. У людей похилого віку вияв­ляються також потреби в колективі, у повазі до себе, у самоствердженні.

Провідною для людини старечого віку є діяльність із самообслуговування. Вихід на пенсію часто викликає різні кризові перебудови як фізіологічного, так і психологічного характеру. Тому він не повинен бути різким, не супровод­жуватися розривом усіх зв'язків з трудовим колективом та колом друзів, Накопичений упродовж життя досвід, сфор­мовані раніше особисті якості, життєва мудрість — усе це має полегшувати адаптацію людей старечого віку до нової ситуації становлення особистості. Старіння — це не стільки розпал, згасання усіх рівнів життєдіяльності людини, скіль­ки включення багатьох пристосувальних систем особистості до цієї вікової ситуації.

Останнім часом дедалі більше усвідомлюється необхід­ність підготовки людини до старості, оволодіння вмінням старіти, керувати особистісними перебудовами, що супро­воджують геронтогенез, який може тривати десятиліття. Лю­дина має знати, що старість може бути календарною, біоло­гічною і психологічною. Ці три види старості, звичайно, можуть не збігатися. Психологічно людина може постаріти і в молодому або зрілому віці, а може бути молодою і у старечому віці. Такі фактори, як життєва мудрість, твор­чість, повага і турбота оточуючих, визнання внеску старої людини у суспільне життя, живий зв'язок у молодим поко­лінням, можуть значно розширити межі старості, полег­шити останній період життя людини.

Відповідно до періодизації розвитку особистості визначають сензитивні періоди, тобто оптимально сприятливі відрізки часу для розвитку певних психічних властивостей і процесів ( пам'яті, мовлення, мислення тощо.).

1. Від 0 до 1 року – це:

– розвиток сенсорних механізмів (відчуття і сприйняття), перш за все реакція на голос матері і рідних ( слухове сприйняття);

– реакція на оточення;

– тактильна чутливість;

– голосові реакції самої дитини;

– акт доторку і утримування (з ним пов'язане виникнення предметного сприйняття).

2. Від 1 до 3 років – це розвиток інтелектуально – пізнавальних процесів, де рухи дітей спрямовані на пізнання предмета. Формується мовлення і дійове мислення.

3. Від 3 до 7 років – це розвиток особистісної сфери психіки, діяльність якої спрямована на:

– пізнання відносин;

– спілкування;

– розуміння естетичних та етичних норм.

Одночасно дії стають обдуманими, зникає імпульсивність, з'являється прагнення керувати своїми вчинками, усвідомлюється своє місце в системі міжособистісних відносин, зароджуються початки самооцінки, виникає потреба в образотворчій діяльності.

У цьому періоді також закладаються перші форми самообслуговуючої праці.

4. Від 7 до 12 років – це інтенсивний інтелектуальний розвиток, що спрямований на пізнання азів наук. Поглиблюються пізнавальні та інтелектуально-пізнавальні процеси, розвивається рефлексія, довільність у діях, самоконтроль, складається внутрішній план дій.

5. Від 12 до 15 років – це розвиток особистісної сфери діяльності, спрямований на піднесення системи відносин. Продовжується інтенсивний розвиток пізнавальних та інтелектуальних процесів. Характерними ознаками цього періоду є:

– високий рівень тривожності, пов'язаний зі статевим дозріванням;

– випередження можливостей домаганнями;

– формування соціальних установок (ставлення до себе, суспільства, людей);

– самопізнання, самовираження, самоутвердження.

6. Від 15 до 17 років – це розвиток пізнавальних та інтелектуально-пізнавальних процесів, спрямований на пізнання професії, самовизначення і мотивації учіння. Інтенсивний емоційний розвиток і розвиток вольових якостей.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій Змістовий модуль 1. Психологія і педагогіка як наука про людину, її світ і діяльність. Лекція 1 Тема І. Теоретичні основи психології та педагогіки

Змістовий модуль Психологія і педагогіка як наука про людину її світ і діяльність... Лекція...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вікові та сензитивні періоди розвитку людини

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Психологія як наука про людину, її світ і діяльність.
Якщо проаналізувати всі сучасні наукові знання про живу та нежи­ву природу, то виявиться, що найменше ми знаємо про людину. Питання "Хто ми, звідки і куди йдемо?" й сьогодні залишається б

Пит. Етапи історичного розвитку та основні напрямки вивчення психології.
Протягом багатьох століть психологія була галуззю опи­сових знань. Психологічні знання були побічним продук­том діяльності лікарів, педагогів, філософів, фізіологів тощо. Лише у 19

Галузі і методи психологічних досліджень.
Сучасна наукова психологія являє собою досить роз­маїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю ді­яльності психологів на пізнання, дослідження або перетво­рення психіки доцільно виділяти тр

Пит. Педагогіка як наука про навчання і виховання людини. Становлення і розвиток педагогіки.
  Педагогіка є комплексною наукою, яка об'єднує, синте­зує дані природничих і суспільних наук, що стосуються процесів виховання, навчання і розвитку особистості.

Становлення і розвиток педагогіки
У процесі розвитку педагогіки виокремилися такі її галузі, як народна педагогіка, духовна педагогіка і світсь­ка педагогіка. 1. Народна педагогіка.Термін «народна педагогі

ІV. Методи контролю та аналізу ефективності виховання
o Педагогічне спостереження. o Бесіда. o Опитування (анкетне, усне). o Аналіз результатів суспільно-корисної роботи. o Виконання доручень. o Створення с

ІІІ. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
1. Метод усного контролю. 2. Метод письмового контролю. 3. Метод графічного контролю. 4. Метод програмованого контролю. 5. Метод практичної перевірки. 6

ІІІ. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
1. Метод усного контролю. 2. Метод письмового контролю. 3. Метод графічного контролю. 4. Метод програмованого контролю. 5. Метод практичної перевірки. 6

Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток особистості.
Людина народжується як індивід, як суспільний су­б'єкт, із притаманними їй природними задатками і розви­вається як особистість у системі суспільних відносин за­вдяки цілеспрямованому вихованню.

Сенс життя, життєвий шлях і вчинки особистості
СЕНС ЖИТТЯ –сутнісний, фундаментальний атрибут суб’єкта життя, що свідомо та цілеспрямовано вибудовує свій життєвий шлях і розгортає власне покликання та призначення.

Життєвий шлях людини
Послідовність фаз життєвого шляху становить його часову струк­туру. Кожна фаза — якісно новий рівень розвитку особистості. Вона ускладнюється багатовимірністю життєвого шляху, переплетенням у ньому

Ментальність та менталітет нації
Ментальність – це колективне несвідоме, явище критичного осмислення, нерефлексоване етнічним загалом, який здебільшого вчинково діє й соціально утверджується за звичками, канонізованими віруваннями

Кодекс цінностей сучасного виховання в Україні
Системуцінностей поділяють на абсолютно вічні, національні, гро­мадянські, сімейні та цінності особистого життя. Абсолютно вічні цінності. Мают

Ціннісні засади української родини
У педагогічній науці репрезентовано чимало книг і статей про сімейне виховання, наприклад, англійське, німецьке, французьке. І, на превеликий жаль, до цього часу не створено жодної наукової праці п

Самосвідомість — усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця і ролі в суспільстві).
Самосвідомість дає змогу осмислити свої дії, почуття, ду­мки, мотиви поведінки, своє місце в суспільстві. її об'єктом є сама особистість. У ній вона постає і як суб'єкт, і як об'єкт пізнання. Завдя

Структурні компоненти Я-концепції
Я-концепція є активним джерелом самовпливу, діючи у трьох функціонально-ролевих аспектах: 1) внутрішньої узгодженості: людина завжди йде шляхом досягнення максимальної самозлагоди, адже уя

Самооцінка особистості та її види.
Внаслідок повсякденної діяльності та взаємодії з ін­шими людьми в особистості виникає множина образів Я, кожен із яких домінує залежно від ситуації. Так, розріз­няють Я-минуле, Я-реальне, Я-ідеальн

Рівень домагань — прагнення досягти мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною.
Залежно від самооцінки він теж може бути адекват­ним можливостям людини, заниженим або завищеним. Людина із заниженим рівнем, зустрівшись із новими завданнями, переживає невпевненість, тривогу, бої

Механізми психологічного захисту
У ситуаціях можливого чи реального неуспіху в діяльності задля реалізації потреби бути повноцінною особистістю часто вдаються до психо­логічного захисту. Психологічний захист

Психічні процеси особистості, їх види та розвиток.
Психічні процеси – це психічні явища, що забезпечують первинне відображення і усвідомлення людиною впливів навколишньої дійсності. Як правило, вони мають чіткий початок, певне протікання і я

Сприймання.
Сприйманням називається відображення в свідомості людини предметів і явищ при їх безпосередньому впливі на органи чуття. Сприйняття – складна діяльність, у процесі якої людина глибо

Характеристика психічних властивостей особистості
Психічні властивості особистості– це найбільш стійкі особливості особистості, що постійно проявляються і забезпечують певний якісно-кількісний рівень поведінки і діяльності, типови

Характеристика психічних станів людини.
У жодній сфері психічної діяльності так часто й так доречно не вживається термін «стан», як в емоційному житті. В емоціях яскраво виявляється тенденція специфічно забарвлювати переживання і діяльні

Форми вияву афективної сфери особистості.
Настрої, афекти, пристрасті розглядаються як форми ви­яву афективної сфери, афективних процесів, що розрізня­ються за тривалістю: від короткочасного афекту до настрою як поточного, тривалого стану

Види станів.
Психічні стани можуть бути класифіковані як вияви пси­хічних процесів: стани емоційні — настрої, афекти, тривога та ін.; стани вольові — рішучість, розгубленість тощ

Соціальна неповторність особистості у ролях, позиціях, статусах і установках
Соціально-психологічна сторона особистості відображає її основні якості та характеристики, які дозволяють їй відігравати певні ролі в суспільстві, займати певне положення серед інших людей

Сутність і структура світогляду людини
Світогляд – це система переконань, і поглядів на природу, оточуючий світ і уявлення свого місця в цьому світі. Світогляд складає основу відносин особистості, проявляється у

Поняття соціалізації особистості
Соціалізація (від лат. sosialis – громадський, суспільний) – процес засвоєння людським індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому функціонувати в яко

Фактори, ефекти, механізми та засоби соціалізації.
Фактори соціалізації. Макрофактори – це соціальні і природні детермінанти соціалізації та розвитку особистості, зум

Механізми і засоби соціалізації.
Соціалізація особистості здійснюється за допомогою таких механізмів: Традиційний механізм соціалізації – це засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, які характерні для її сім'

Функції, види, рівні і сторони спілкування.
СПІЛКУВАННЯ – складний, багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, спричинений потребами спільної діяльності. Він включає в себе обмін інформацією, вироблен

Види спілкування.
Спілкування — це багатовимірний, поліфункціональний, різновидовий процес. У психології існує кілька класифікацій видів спілкування. Вони подають цей феномен різнопланово, збагачуючи палітру його ха

Комунікація
Характер обміну інформацією – активний процес, який визначається тим, що за допомогою системи знаків ініціатор та адресат діяння впливають один на одного задля зміни поведінки, поглядів, стану тощо

Спілкування як взаємодія(інтеракція).
Спілкування — це активна взаємодія його суб'єктів. Вони по черзі діють одне на одного, оцінюють дії, сприймають або не сприймають спрямовані на них думки, оцінки, почуття. Якщо один із суб'єктів ви

Спілкування як сприймання та розуміння одне одного(перцепція).
Взаємодія між учасниками спілкування, як правило, супроводжує сприйманням і розумінням одне одного. Деякі психологи вважають, відбувається пізнання однієї людини іншою. У загальному плані можна ска

Функції спілкування.
Функції спілкування дуже різноманітні. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, за однією з них виокремлюють три основних класи таких функцій: інформаційно-комунікативний, регулятивно-кому

Функції спілкування.
Функції спілкування дуже різноманітні. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, за однією з них виокремлюють три основних класи таких функцій: інформаційно-комунікативний, регулятивно-кому

Маніпуляції у діловому спілкуванні.
З маніпулятивним впливом люди зустрічаються дуже часто, майже щоденно, але не завжди його можуть помітити і тим більше захиститися від нього. Особливо високого рівня розвитку, на мою думку, маніпул

Активний маніпулятор
намагається керувати іншими за допомогою активних методів. Він використовує своє соціальне становище (бос, батько, старший брат, учитель, начальник). Активний маніпулятор досягає

Особливості маніпулятивної поведінки.
На противагу маніпуляторові актуалізатор (цей термін запозичений автором у А. Маслоу) — це людина, яка виявляє свої внутрішні потенції активніше, ніж середній індивід, і тому живе більш повним і ба

Невербальна комунікація та її види
Поряд із словесними засобами мовленнєвими на культуру спілкування впливають жести співрозмовників, інтонація, паузи, рухи тіла тощо. Якщо раніше як у теоретичному, так і в практичному аспекті невер

Джерела активності людини
Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму з середовищем. Джерелом активнос­ті живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, д

Мотиви та мотивація в діяльності людини
Мета - це те, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що бореться, чого хоче досягти в своїй діяльності. Без мети не мо­же бути свідомої діяльності. Цілі людської діяльності виникл

Інтереси і прагнення соціально зрілої особистості
Під інтересами розуміються мотиви, які для особистості мають конкретне емоційне забарвлення й спрямовані на пізнання чогось. Інтерес проявляється як інтелектуальна вибірковість і виникає тоді, коли

Здатність до професійної діяльності.
Професіографія- це технологія вивчення вимог, які висуваються професією до особистісних якостей, психологічних здібностей, психолого-фізичних можливостей людини. Застосовується до

Професіограма та психограма спеціаліста
Професіограма- це детальний опис певної професії через систему вимог, які висуваються нею до працівника, - охоплюючи якості особистості, особливості мисленнєвих процесів, знання, в

Професіограма та психограма спеціаліста
Професіограма- це детальний опис певної професії через систему вимог, які висуваються нею до працівника, - охоплюючи якості особистості, особливості мисленнєвих процесів, знання, в

Рівень домагань особистості у досягненні успіху
Кожна особистість має свій рівень домагань. Рівень домагань визначається: а) досягненням тих цілей і того ступеня складності, які особистість, на її думку, здатна подолати; б) співвідношенням двох

Лідерство як психологічний феномен. Теорії лідерства
Типологія лідерства у психологічній літературі досконало не розроблена. Справді, як диференціювати лідерів на основі теорії характерних рис, коли співвідношення лише одних зовнішніх ознак у різних

Теорії лідерства
1. ТЕОРІЯ ЛІДЕРСЬКИХ РОЛЕЙ (Р.Бейліс) розглядає ролі "професіонала" лідера, орієнтованого на вирішення ділових проблем, і "соціально- емоційного фахівця", який вирішує п

Складові творення привабливого іміджу ділової людини
Імідж ділової людини– це зовнiшнiй вигляд, вмiння триматись на людях в дiловій i неформальній обстановці, оформлення кабiнету, службових паперiв, дiловий стиль роботи, рівень органiзованостi, вiд ч

Інтелект, моральність та творчість у професійній діяльності
Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового

Характеристика самоактуалізованої особистості
  Прагнення особистості до самоактуалізації є свідченням того, що людина бажає самовдосконалитись, і робить якнайкраще те, на що вона здатна. Видатний представник гуманістичної психол

Історіогенез поглядів на природу конфліктів
Проблема конфлікту почала досліджуватися в психології у 30-х роках цього сторіччя (К. Левін). В наш час загальноприйнятими під­ходами до проблем детермінації конфлікту є: 1.Особистісно-

Історія розвитку конфліктологічних ідей
Виникнення конфліктології як відносно самостійної теорії і практики в кінці 50-тих років ХХ століття передував тривалий період формування, накопичення і розвитку конфліктологічних ідей і поглядів,

Типологія конфліктів та причини їх виникнення
В науці ще не склалося єдиної думки з приводу поняття “конфлікти” і систематизації конфліктів. При аналізі наявної літератури з даного питання прослідковується відмова від єдиної типології

Основні види внутрішньоособистісних конфліктів
В більшості теоретичних концепцій представлений один або декілька видів внутрішньоособистісних конфліктів. В психоаналізі, наприклад, центральне місце займають конфлікти між потребами і соціальними

Анатомія та динаміка конфлікту
В цілому динаміка розвитку конфлікту передбачає такі стадії. Виникнення конфліктної ситуації (передконфліктна стадія) Конфлікт не виникає миттєво, йому пер

Стилі виходу із конфліктних ситуацій. Управління конфліктом
Проблема способу реагування на конфліктну ситуацію уже була предметом розгляду. Тут ми поговоримо про дії учасників конфлікту – стратегії і тактики взаємодії. Нагадаємо, щ

Кожна із зазначених стратегій може бути оптимальною і забезпечити найкращий ефект в залежності від конкретних умов виникнення і розвитку конфлікту.
Згідно з теорією М. Фоллет, тільки інтеграція є ефективною стратегією поведінки в конфліктних ситуаціях, оскільки при даному типу поведінки знаходиться таке рішення, при якому виконуються бажання к

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги