Страхування транспортних засобів є поширеною підгалуззю майнового страхування. Відповідні види страхування транспортних засобів створювалися і розвивалися в міру появи і розвитку відповідних видів транспорту. Морське страхування (страхування суден і перевезених ними вантажів) є самим раннім видом транспортного страхування, воно виникло в Італії в XVI ст. Великий внесок у його розвиток зробила Великобританія (Указ про морське страхування 1601 р. і Закон про морське страхування 1906 р.). Страхування засобів залізничного транспорту почало застосовуватися в XVIII ст. Страхування засобів автотранспорту починає існування наприкінці XIX ст. і в даний час є найбільш масовим видом. Страхування повітряних суден почалося на початку XX ст. (перший страховий поліс Ллойда в Лондоні видано у 1919 р.).
Небезпеки, що супроводжують транспортну діяльність, впливають на транспортний засіб, вантаж (багаж), водіїв і пасажирів, третіх осіб. Історично страховики починали здійснювати страхування окремо транспортних засобів і перевезених вантажів (багажу), а потім водіїв (пасажирів) і відповідальності власників(перевізників) транспортного засобу за заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну третіх осіб (включаючи пасажирів). В Україні відповідно до державних вимог ліцензування страхової діяльності необхідно одержати окремі ліцензії на майнове страхування транспортного засобу, особисте страхування від нещасних випадків водіїв (пасажирів) і страхування відповідальності власника (перевізника).
Оскільки в практиці транспортного страхування достатньо широко застосовується комбінація видів, то в Україні це здійснюється шляхом укладання комбінованого договору страхування, що включає в різноманітних сполученнях страхування засобу транспорту і перевезеного вантажу (багажу) із вартістю транспортування (фрахту), а також страхування відповідальності власника (перевізника), страхування від нещасних випадків.
По існуючій в Україні класифікації видів страхування, що ліцензуються, виділяють такі види майнового страхування транспортних засобів:
- страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного);
- страхування засобів залізничного транспорту;
- страхування засобів водного транспорту;
- страхування засобів повітряного транспорту.
Страхування засобів транспорту, що передбачає відшкодування збитку, нанесеного страхувальнику при ушкодженні, знищенні (загибелі) або втраті тільки самого транспортного засобу (без страхування вантажу, багажу і страхування відповідальності) у страховій практиці називається страхуванням каско (каско повітряного (водного) судна або автокаско).
Страхування транспортних засобів -один із видів автотранспортного страхування, об'єктами якого виступають механізовані й інші засоби транспорту.
Транспортне страхування представлене страхуванням транспортних засобів (“КАСКО”) і вантажів, що ними перевозяться (“КАРГО”).Страхування цих видів здійснюється як в обов'язковій та добровільній формі. До обов'язкових відноситься страхування засобів авіаційного транспорту, а страхування наземного, водного транспорту і вантажів здійснюється в добровільній формі.
На страхування приймаються: автотранспортні засоби, підмети реєстрації органами МВС; автомобілі, у тому числі з причепами промислового виробництва; мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди з робочим обсягом двигуна не менше 49,8 см3; водяний транспорт, що підлягає реєстрації спеціальними органами; вітрильні, моторні човни (крім надувних); моторні, вітрильні, моторно-вітрильні катера і яхти.
Основний договір страхування транспортного засобу укладається терміном на один рік або від 2 до 11 місяців, додатковий - на термін, що залишився до кінця дії основного договору.
Страхування проводиться від:
1) викрадення транспортного засобу - по його вартості (з урахуванням зносу);
2)знищення транспортного засобу - по вартості (з урахуванням зносу) за відрахуванням вартості залишків, придатних для подальшого використання;
3) ушкодження транспортних засобів - по вартості ремонту в такому порядку: вартість нових частин, деталей зменшується відповідно відсотку зносу, зазначеному в договорі страхування. До отриманої суми додається вартість ремонтних робіт, а потім відраховується вартість залишків, придатних для подальшого використання, переоцінених по відсотку зносу і ступеню їхнього знецінювання.
У суму збитку включається також витрата по порятунку транспортного засобу (у т. ч. порятунок людей), по транспортуванню до найближчого ремонтного пункту або постійного місця проживання страхувальника.
У страхуванні автотранспорту використовується комбіноване страхування - страхується не тільки транспортний засіб, але і відповідальність автовласника, а також багаж і додаткове устаткування.
Даний вид страхування здійснюється в двох варіантах:
1) із повним відшкодуванням збитку і сплатою платежу по тарифі;
2) із власною участю страхувальника у відшкодуванні збитку (франшизою) на визначену суму і сплатою платежу по тарифі.
Повне страхування (від усіх ризиків) - найбільше широке страхове покриття, що передбачає відшкодування страхувальнику збитків, викликаних втратою або ушкодженням застрахованого транспортного засобу, фізичними травмами людей і ушкодженням майна третьої сторони.
Транзитне страхування укладається на термін до 30 днів для забезпечення страхового захисту на час перегону транспортного засобу до місця призначення.
Страхування морських судів - вид морського страхування, що забезпечує страховий захист судовласників і інших осіб, що мають відношення до експлуатації судів, у випадку нанесення збитку, загибелі або іншого збитку їхнім майновим інтересам у зв'язку з експлуатацією судів.
Даний вид страхування майнових інтересів базується на таких принципах:
1) наявність майнового інтересу;
2) найвищий ступінь довіри сторін (клієнт зобов'язаний повідомити страховику всю інформацію про застрахований об'єкт, що дозволяє встановити конкурентоспроможні умови страхування);
3) наявність причинно-слідчого зв'язку збитку і події, яка визвала його;
4) виплата відшкодування в розмірі реального збитку;
5) суброгація - виплатив страхове відшкодування, страховик одержує усі права клієнта і вживає заходів до відшкодування збитку з третіх винних осіб.
Обсяг страхової відповідальності поширюється на збитки судновласників, які пов'язані:
1) із фізичною загибеллю, ушкодженням і поломками корпуса, машин або устаткуванням судна, в результаті шторму, затоплення і перевороту судна, торкання інших судів, пожежі, вибуху, крадіжки з боку сторонніх осіб та інше.
2) із виникненням відповідальності перед третіми особами в результаті шкоди, заподіяної іншому судну або його майну, загальної аварії, рятувальних робіт.
3) із витратами судновласників по зменшенню розміру збитку в результаті загальної аварії, що підлягають розподілу між судном, вантажем пропорційно їхньої вартості, а також витрат, пов'язаних із запобіганням небезпеки, наприклад, змушений захід у порт-сховище, частини вантажу для зняття судна з мілини.
Ставка страхової премії при страхуванні морських судів виражається у відсотках від страхової суми за договором і залежить від розмірів і віку судна. Розмір ставки страхової премії обернено пропорційний розміру франшизи, рівень якої в різних країнах різноманітні і залежать від вартості і типу судна (на українському ринку франшизи низькі - 5 тис. $ по кожному страховому випадку, на англійському - 50 тис. $).
Страхування повітряних судів - вид авіаційного страхування, який включає страхування різноманітних видів відповідальності експлуатантів повітряних судів, власників (операторів) аеропортів і ангарів, виробників літальних апаратів і ін. продукції авіаційно-промислового комплексу і галузей, пов'язаних з авіацією.
Суб'єктами страхування повітряних судів є комерційні авіаперевізники і експлуатанти, що займаються багатьма видами повітряних робіт, аероклуби, авіазаводи, різноманітні організації, фірми, що займаються продажем і перепродажем авіатехніки, часткові власники повітряних судів.
Об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний із цілістю повітряних судів його корпуса, включаючи крила і хвостову частину, шасі, електричні, гідравлічну, навігаційну системи, і радіоустаткування, встановленого усередині або на корпусі повітряного судна.
У практику найбільше поширені комбіновані поліси по страхуванню повітряних судів, у яких включається умови:
1) продажі повітряного судна (повітряне судно рахується зниклим без звістки і страхового відшкодування виплачується, якщо про нього після зльоту немає звістки протягом 15 днів і більш);
2) змушеної посадки і витрати по порятунку повітряного судна, у зв'язку з форс-мажорними обставинами і неможливості зльоту з місця посадки - відшкодовуються витрати по забезпеченню зльоту повітряного судна;
3) вартості ремонту ушкодженого повітряного судна (обмовляються умови і межі відшкодування витрат, якщо визнане, що ушкодження мало місце внаслідок страхового випадку);
4) установлення повної загибелі повітряного судна;
5) право на абандон (відмова страхувальника на користь страховика від своїх прав на застраховане майно з метою одержання страхового відшкодування в розмірі страхової суми).
Страхова сума страхування повітряного судна встановлюється в розмірі, яка не перевищує дійсної вартості судна на момент укладення договору страхування.
У випадку оренди, лізингу, придбання повітряних судів у кредит, в умови страхового договору включаються обмовки, що захищають інтереси сторін - учасників відповідних правовідносин (орендних, кредитних).
Страхування засобів авіаційного транспорту здійснюється на підставі Порядку і правил обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1535 від 12 жовтня 2003 року. Цим документом передбачено здійснення 5 видів обов'язкових страхувань, з числа котрих до майнових видів відноситься страхування повітряних суден.
Страхувальником виступає власник або експлуатант повітряного судна. Страховими ризиками є повна загибель судна або пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції. Повною загибеллю вважається:
– повна втрата судном здатності виконувати політ у зв'язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій або у разі технічної неможливості або економічної недоцільності виконати його ремонт;
– втрата судна у зв'язку з вимушеною посадкою на місцевість, не придатну для зльоту судна або економічною недоцільністю його евакуації;
– зникнення безвісти судна, яке здійснювало плановий політ, не прибуло до пункту призначення і заходи щодо його розшуку протягом 60 діб не дали результатів або розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного терміну.
Страхова сума за договором не повинна бути меншою, ніж балансова вартість судна. Страхові тарифи встановлюються у відсотках до страхової суми і максимально становлять:
− для суден з максимальною злітною масою до 15 000 кг – не більше 8 відсотків;
− для суден з максимальною злітною масою від 15 001 кг і більше – не більше 6 відсотків;
− для вертольотів – не більше 10 відсотків.
Страховий платіж визначається стандартно.
Збиток визначається на підставі технічного акту огляду судна після його пошкодження та документів, які обґрунтовують суми витрат на ремонт, а в разі загибелі – акт списання повітряного судна. Страхове відшкодування виплачується в розмірі вартості ремонту або в розмірі страхової суми.