Існує декілька стратегій проглядання списку символьних імен. Простим з них є лінійний пошук. Директорія є видимою із самого початку, поки не зустрінеться потрібне ім'я файлу. Хоча це найменш ефективний спосіб пошуку, виявляється, що в більшості випадків він працює з прийнятною продуктивністю. Наприклад, автори Unix стверджували, що лінійний пошуку цілком достатньо. Мабуть, це пов'язано з тим, що на тлі відносного повільного доступу до диска деякі затримки, що виникають в процесі сканування списку, неістотні.
Метод простий, але вимагає тимчасових витрат. Для створення нового файлу спочатку потрібно перевірити директорію на наявність такого ж імені. Потім ім'я нового файлу вставляється в кінець директорії (якщо, зрозуміло, файл з таким же ім'ям в директорії не існує, інакше потрібно інформувати користувача). Для видалення файлу потрібно також виконати пошук його імені в списку і помітити запис як невживану.
Реальний недолік даного методу - послідовний пошук файлу. Інформація про структуру директорії використовується часто, і неефективний спосіб пошуку буде помітний користувачами. Можна звести пошук до бінарного, якщо відсортувати список файлів. Проте це ускладнить створення і видалення файлів, оскільки потрібне переміщення великого об'єму інформації.