Маючи справу з пакетними системами, можна обходитися фіксованими розділами і не використовувати нічого складнішого. У системах з розділенням часу можлива ситуація, коли пам'ять не в змозі містити всі призначені для користувача процеси. Доводиться удаватися до свопінгу (swapping) – переміщення процесів з головної пам'яті на диск і назад цілком. Часткове вивантаження процесів на диск здійснюється в системах із сторінковою організацією (paging) і буде розглянута нижче.
Вивантажений процес може бути повернений в той же самий адресний простір або в інше. Це обмеження диктується методом скріплення. Для схеми скріплення на етапі виконання можна завантажити процес в інше місце пам'яті.
Свопінг не має безпосереднього відношення до управління пам'яттю, швидше він пов'язаний з підсистемою планування процесів. Очевидно, що свопінг збільшує час перемикання контексту. Час вивантаження може бути скорочене за рахунок організації спеціально відведеного простору на диску (розділ для свопінгу). Обмін з диском при цьому здійснюється блоками більшого розміру, тобто швидше, ніж через стандартну файлову систему. У багатьох версіях Unix свопінг починає працювати тільки тоді, коли виникає необхідність в зниженні завантаження системи.