Види бухгалтерського обліку. Облікові вимірники

Господарський облік використовується як система безперервного спостереження за економічним життям (діяльністю) суб’єктів господарювання, з метою систематичного, комплексного та раціонального управління кожним боком цього життя.

Господарський кодекс України розуміє під господарською діяльністю діяльність юридичних і фізичних осіб у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання

послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність [1, ст. 6].

Однозначного визначення поняття «господарський облік»
ані у вітчизняній нормативно-правовій базі, ані у науковій фаховій літературі немає. Тож, узагальнюючи наявні погляди вчених-економістів на це поняття, можна охарактеризувати господарський облік так: це облік господарської діяльності суспільства (в цілому та в розрізі окремих його господарюючих суб’єктів), без здійснення якого стає неможливим реалізація низки найважливіших загальних функцій процесу управління, – планування, аналізу
і контролю.

Господарський облік може одночасно розглядатись і як система,
і як процес. Складовими господарського обліку як системи є: оперативний, статистичний, бухгалтерський і податковий облік. Ці складові тісно пов’язані між собою і доповнюють одна одну (рис. 1.1).

 

 

 

Рис. 1.1 – Бухгалтерський облік як підсистема господарського обліку

 

1. Оперативний (оперативно-технічний) облік – це система спостереження
і контролю за окремими поточними операціями та процесами з метою управління ними. За його допомогою одержують дані про щозмінні (щоденні, щогодинні) господарські операції/процеси на підприємстві (наприклад, про додержання договірних умов з постачання ресурсів, про витрати матеріальних цінностей, про випуск продукції тощо).

2. Статистичний облік – це система, яка спрямована на планомірне збирання, систематизацію й вивчення інформації про масові кількісні та якісні явища в економіці та про закономірності (тенденції) її загального розвитку,
за конкретних умов (місця й часу).

3. Податковий облік можна охарактеризувати як систему обліку, яка спрямована на визначення розміру податку на прибуток (обрахування витрат, доходів, фінансового результату діяльності); нарахування та своєчасної сплати усіх видів податків до державного чи місцевого бюджету, відповідно.

4. Бухгалтерський облік – це система:

ü суцільного, безперервного, документального спостереження
за господарською діяльністю усіх суб’єктів, що здійснюють таку діяльність;

ü контролювання господарської діяльності, у розрізі окремих її процесів чи окремих її господарських операцій;

ü відповідного відображення усієї отриманої в процесі діяльності інформації за допомогою бухгалтерської, фінансової та статистичної звітності.

Правовим підґрунтям здійснення бухгалтерського обліку у нашій державі є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., за № 996-XIV, який визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання
та складання ними фінансової звітності [2]. Поширюється цей Закон (далі, Закон № 996) на всіх без винятку юридичних осіб (підприємства, організації, банки, бюджетні установи тощо) та фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Сутність бухгалтерського обліку визначають такі його властивості:

Ø систематичне і послідовне відображення всіх господарських операцій у міру їх здійснення;

Ø документальне обґрунтування господарських операцій;

Ø застосування різних способів обробки облікової інформації – рахунків, подвійного запису, балансу та ін.

Згідно Закону № 996 бухгалтерський облік поділяється на два важливі види: управлінський (внутрішньогосподарський) облік та фінансовий облік. Відображення інформації в обох видах бухгалтерського обліку відбувається
із обов’язковим застосуванням облікових вимірників трьох типів:

- натуральних, – для обліку тільки однорідних об'єктів, – отримання інформації про ресурси та процеси в їх натуральному вираженні (через масу, об'єм, площу);

- трудових, – для узагальнювання й порівняння різнорідних величин, – визначення кількості витраченої праці в одиницях робочого часу (хвилинах, годинах, днях, місяцях, роках);

- грошових, – для узагальненого відображення наявності та руху ресурсів підприємства/джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому виразі, – планування та здійснення обліку господарських процесів, визначення фінансових результатів підприємства.