Таблиця №1

Найменування факторів ураження джерела техногенної НС та їх параметри.

Найменування фактора ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації	Найменування параметра фактора ураження джерела техногенної НС
Повітряна ударна хвиля	Надмірний тиск у фронті ударної хвилі
Тривалість фази тиску
Імпульс фази тиску
Хвиля тиску в ґрунті	Максимальний тиск
Час дії тиску
Час збільшення тиску до максимуму
Сейсмічна вибухова хвиля	Швидкість розповсюдження хвилі
Максимальне значення масової швидкості ґрунту
Час наростання напруги хвилі до максимуму
Хвиля прориву гідротехнічних споруд	Швидкість хвилі прориву
Глибина хвилі прориву
Температура води
Час існування хвилі прориву
Уламки, осколки	Маса уламка, осколка
Швидкість розлітання уламка, осколка
Екстремальний нагрів середовища	Температура середовища
Коефіцієнт тепловіддачі
Час дії джерела теплового випромінювання

Іонізуюче випромінювання	Активність радіонукліда в джерелі
Щільність радіоактивного забруднення місцевості
Концентрація радіоактивного забруднення
Концентрація радіонуклідів
Токсична дія	Концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі
Щільність хімічного зараження місцевості і об’єктів

1.3она хімічного забруднення

Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (НХР відповідає поняттю СДОР - сильно діюча отруйна речовина) – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості над якими утворилась хмара НХР.

Зона можливого хімічного забруднення - (ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини - концентраціями.

Форма зони можливого хімічного забруднення залежить від швидкості вітру і може бути в вигляді кола (360°), півкола (180°) і сектора з кутом в 90° і 45°.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса.

Глибина ПЗХЗ дорівнює глибині ЗМЗХ, а ширина (Ш) залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря і визначається за відповідними формулами:

- при інверсії Ш = 0,3Г^0,6 км

- при ізотермі Ш = 0,3Г^0,75 км

- при конвекції Ш = 0,3Г^0,95 км

Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних НХР при їх дії через органи дихання людини застосовуються такі токсодози:

- Гранично допустима концентрація ГДК - така доза (концентрація) шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденному впливові протягом необмеженого часу не викликає будь-яких негативних змін в організмі людини. Визначається для кожної шкідливої речовини (мг/ л).

- Середня порогова токсодоза РС₅₀ - доза, яка викликає початкові симптоми ознаки ураження парами НХР (СДОР) у 50% уражених.

- Середня, що виводить із строю токсодоза IС₅₀ - доза, яка приводить до виходу із строю 50% уражених.

- Середня смертельна токсодоза LC₅₀ - доза, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії (ураження через органи дихання).

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Осередок хімічного ураження – територія в межах якої внаслідок дії небезпечної хімічної речовини виникло масове ураження людей, сільськогосподарських тварин та рослин.

Зона хімічного забруднення характеризується глибиною, шириною і площею, які залежать від кількості розлитої (викинутої) НХР, її фізико-хімічних та токсичних властивостей, метеоумов, рельєфу місцевості, наявність на ній рослинності та забудов.

В залежності від того, яка кількість населення попадає в прогнозовану зону хімічного забруднення, визначають ступень небезпеки хімічно небезпечного об'єкту, а в залежності від того, який процент площі адміністративно-територіальної одиниці попадає в зону можливого хімічного забруднення визначають хімічно небезпечну адміністративно-територіальну одиницю (АТО).

2.Зона хімічного зараження

Зона хімічного зараження (ЗХЗ) – територія, що підпала під безпосередній вплив хімічної зброї (район застосування отруйної речовини ОР) і територія над якою розповсюдилась хмара зараженого отруйною речовиною повітря з уражаючими концентраціями.

В зоні хімічного зараження можуть виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.

Осередок хімічного ураження - (ОХУ) – це територія, в межах якої внаслідок дії хімічної зброї (отруйних речовин, як її основної компоненти) виникли умови масового ураження людей, сільськогосподарських тварин та рослин.

Хімічна зброя – це отруйні речовини та засоби доставки їх до цілі (авіація, артилерія, ракети, фугаси), основною компонентою хімічної зброї є отруйні речовини.

Отруйні речовини – це хімічні сполуки, які застосовують для наповнення хімічних боєприпасів з фізико-хімічними властивостями, що уражають не захищених людей, тварин, а також заражають повітря, воду, продукти харчування, місцевість, техніку, обладнання.

Таким чином, осередки хімічного ураження можуть мати місце в зоні хімічного зараження, а вірніше в зоні (районі) безпосереднього застосування хімічної зброї і в зоні розповсюдження пару і аерозолів отруйних речовин.

Осередок хімічного ураження характеризується:

· кількістю застосованої отруйної речовини;

· типом отруйної речовини і її стійкістю;

· кількістю уражених;

· тривалістю вражаючої дії отруйної речовини;

· масштабом, тобто площею хімічного зараження.

Два останніх фактора залежать, зокрема від метеоумов, рельєфу місцевості та її забудови, наявності рослин.

Розміри району застосування хімічної зброї залежать від способу її застосування, а розміри території на яку розповсюджується хмара ОР – від метеоумов (швидкість і напрямок вітру та ступень вертикальної стійкості повітря) та характеру місцевості. Глибина зони хімічного зараження та інші параметри що характеризують дію отруйних речовин, як основного компоненту хімічної зброї, визначаються за допомогою відповідних таблиць (див. мет. № 612) а площа зони хімічного зараження — за формулою: , де

Г_п – глибина повна – сума глибини зараження (ширина району застосування хімічної зброї) Г₁, (визначається за таблицею) і глибини розповсюдження хмари ОР - Г₂ (визначається за таблицю).

L – довжина району застосування хімічної зброї (визначається за таблицею).

а – величина залежна від ступеня вертикальної стійкості повітря:

при інверсії а = 0,05 Г_п

при ізотермії а = 0,08 Г_п

при конвекції а = 0,1 Г_п

3. Зона радіоактивного забруднення

Зони радіоактивного забруднення – це території, що виникають внаслідок радіоактивного забруднення місцевості при аварії (зруйнуванні) на АЕС або других об'єктах ядерної енергетики з викидом радіоактивних речовин.

Причинами аварії (зруйнування) на АЕС можуть бути:

· недоліки в проектуванні, будівництві та експлуатації;

· стихійні лиха (зокрема землетруси, зсуви ґрунту);

· падіння літальних апаратів на споруду з реактором;

· диверсія, тероризм;

· бойові дії в воєнний час;