Зони пожеж

Основним параметром, що визначає уражаючу дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс – Ісв.

Світлове випромінювання – це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні і видимі промені. Джерелом світлового випромінювання є світлова сфера яка складається з повітря і розжарених продуктів вибуху. Із збільшенням світлової сфери (при повітряному вибуху) температура на її поверхні знижується. Коли така куля досягає максимальних розмірів (діаметром понад 200 метрів), температура на її поверхні сягає 8 000° С – 10 000° С (температура на поверхні Сонця приблизно 6 000° С).

Світловий імпульс – це кількість світлової енергії, яка припадає на один квадратний метр освітлювальної поверхні, розташованої перпендикулярно до напряму розповсюдження випромінювання.

В системі Сі світловий імпульс вимірюється в джоулях на квадратний метр (Дж/м²), а в несистемних одиницях виміру в калоріях на квадратний сантиметр (Кал/см²).

1 Кал/см² = 4.2*10⁴ Дж/м²

Тривалість світлового імпульсу залежить від потужності ядерного вибуху і визначається за формулою:

, секунд.

Дощ, сніг, туман, порох, дим поглинають світлове випромінювання, знижують його потужність і уражаючу силу в декілька раз. Уражаюча сила світлового випромінювання залежить від того, яку долю світлової енергії поглинає 1 см² поверхні і до якої температури вона нагрівається. В свою чергу температура нагрівання освітленої поверхні визначається теплопровідністю і питомою теплоємністю тіла. Чим більшою є поглинаюча здатність поверхні і чим меншою теплопровідність і питома теплоємність, тим вища температура нагрівання поверхні.

Ураження людей світловим випромінюванням — це поява опіків різних ступенів відкритих і закритих одягом ділянок тіла, а також ураження очей.

Внаслідок дії світлового опромінення ядерного вибуху на матеріали відбувається їх плавлення, жолоблення, обвуглення або загоряння. Внаслідок дії світлового випромінювання і вторинних факторів ядерного вибуху можуть виникнути пожежі на виробничих підприємствах і населених пунктах. Особливо швидко загоряються папір, суха трава, солома, сухе листя, дерев'яні будівлі, пиломатеріали, горючі гази, паливні матеріали.

Таким чином осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою. В його межах виділяють зони пожеж (див. схему №3).