Реферат Курсовая Конспект
Патології щитоподібної залози - раздел Философия, Променева Діагностика ...
|
ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА
Патології щитоподібної залози
Анатомія та фізіологія
Складається з правої і лівої часток, перешийка. Довжина залози 3-7 см, ширина — 2-4 см, товщина — 1-2 см. Часточки складаються з фолікулів, заповнених колоїдною речовиною, яка містить йодований глюкопротеїд, тиреоглобулін, велику кількість йоду, РНК та ДНК.
а |
Мал. 1. а) щитоподібна залоза: 1- щитоподібний хрящ; 2- перстнеподібний хрящ; 3 - права частка щитоподібної залози; 4 – трахея; 5 – перешийок щитоподібної залози; 6 – ліва частка щитоподібної залози.
Thyroid Gland—anterior view
1- Thyroid cartilage (of larynx); 2-Cricoid cartilage (of larynx); 3- Right lobe of thyroid gland
4 – Trachea; 5- Isthmus of thyroid gland; 6 - Left lobe of thyroid gland.
Методи дослідження
УЗД
Покази до УЗ-обстеження:
— утвір у щитоподібній залозі, що пальпується;
— об’емний утвір у передньому відділі шиї;
— скарги хворого на задуху, підвищену дратівливість;
— динамічний контроль за ефективністю лечения;
— підозра на рецидив захворювання (рак, вузловий зоб) щитоподібної залози;
— профілактичний огляд;
— інтервенційні втручання під контролем УЗД.
Переваги: високоінформативний, безпечний метод діагностики патології щитовидної залози.
Допплерографія. Дозволяє провести оцінку васкуляризації тканини залози.
Під час УЗД можливе проведення прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії.
Рентгенографія з контрастуванням стравоходу, лінійна томографія в сагітальній і фронтальній площинах шиї дозволяє зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї).
Показами до проведення рентгенологічного дослідження є підозра на загруднинний зоба, виконують рентгенографію середостіння у прямій й бічній проекціях з контрастуванням стравоходу. Можна виявити зміщення анатомічних структур та додаткову тінь у верхньому середостіння.
Показання до проведення КТ та МРТ: підозра на пухлину щитоподібної залози.
КТ та МТР дозволяють визначити розташування, форму, структуру, розміри, контури, співвідношення з оточуючими структурами.
Променева анатомія
Рентгеноанатомія.На звичайних рентгенограмах шиї, виконаних у прямій та бічній проекціях, щитоподібна залоза має вигляд слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних поверхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців. На томограмах шиї у фронтальній площині, поряд із зображенням щитоподібної залози визначається гортань, підзв'язковий простір та шийний відділ трахеї, на томограмах у сагітальній площині, оцінюють стан передньої і задньої стінок трахеї, ширину ретротрахеального простору.
КТ анатомія
Нормальна щитоподібна залоза має вигляд двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та однорідною структурою (мал. 2, а), щільність становить +110±12 од.Н.
МРТ анатомія
В нормі щитоподібна залоза дає інтенсивний сигнал, яскравість якого на Т1-зважених зображеннях лежить між яскравістю, що дають жирова тканина та м'язи. На Т2-зважених зображеннях інтенсивність сигналу більше відрізняється від такої м'язів (мал. 2., б).
Мал. 2.. Щитоподібна залоза в нормі. КТ (а), МРТ (б) аксіальні зрізи. Частки залози позначено стрілками. Ехограми поперечний (в) та повздовжні (г) зрізи
УЗ анатомія
У нормі на ехограмах (мал. 2., в, г ) при поперечному скануваннія щитоподібна залоза має вигляд підкови, а при поздовжньому — овалу. Щитоподібна залоза має рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність середня (вища ехогенності м'язів і нижча ехогенності шкіри). Частки залози приблизно однакові за розмірами. Біля латеральних поверхонь часток розташовані великі судини, які візуалізуються на поперечних зрізах як округлі, на поздовжніх—як лінійні ехонегативні утвори з рівними чіткими контурами. Загальна сонна артерія лежить ближче до щитоподібної залози, а внутрішня яремна вена — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр. До передньої поверхні щитоподібної залози прилягають м'язи шиї, зображення яких має клиноподібну форму, низьку ехогенність й неоднорідну структуру.
Радіоімунологічний аналіз
Радіоімунний аналіз (РІА).
Всю функцію щитоподібної залози можна визначити за допомогою радіоімунного аналізу:
1) тиреоїдині гормони — загальний тироксин (зТ4), вільний тироксин (вТ4), трийодтиронін (Т3), тиреоглобулін (ТГ);
2) гіпофізарний гормон — тиреотропний гормон (ТТГ);
3) антитиреоїдні антитіла — до тиреоглобуліну (АтТГ), до мікросомальної фракції (АтМС);
4) транспортні протеїни — тироксинзв'язуючий глобулін (ТЗГ).
Техніка проведення радіоімунних досліджень тиреоїдних гормонів практично така ж, як і визначення гормонів інших залоз ендокринної системи і біологічно активних сполук. Для визначення рівня тиреоїдних гормонів застосовують тест-набори різних фірм.
Оцінка результатів РІА проводиться за рівнем визначених вищеперерахованих гормонів. Для діагностики раку та оцінки його лікування, виявлення рецидиву, метастазів у післяопераційний період і після радіойодтерапії застосовують комплексне радіоімунне дослідження пухлинних маркерів: ТГ, РЕА, феритину, р2-МГ.
Серед численних радіонуклідних методик in vitro найоб'єктивнішими для оцінки функціонального стану щитоподібної залози та індивідуального тиреоїдного статусу є визначення рівнів Т4, Т3 і ТТГ в сироватці крові, а також АтТГ і АтМС при автоімунному тиреоїдиті.
– Конец работы –
Используемые теги: патології, щито, ібної, залози0.066
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Патології щитоподібної залози
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов