Реферат Курсовая Конспект
Патологія щитоподібної залози - раздел Философия, Патології щитоподібної залози Аномалії І Вади Розвитку. Аплазія І Гіпоплазія Зустрі...
|
Аномалії і вади розвитку. Аплазія і гіпоплазія зустрічається рідко. Аплазія виникає при порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози. Гіпоплазія (мал.3) залози зумовлена недостатньою кількістю йоду в організмі вагітної.
Мал.3. Гіпоплазія щитоподібної залози. Недорозвинута права частка позначена стрілкою (ехограма, аксіальний зріз)
Дистопія тиреоїдної тканини спостерігається при аномалії розташування зачатка щитоподібної залози (в стінку трахеї, глотки, міокарда, перикарда, в жирову тканину середостіння і м'язи шиї).
Зміщення зачатка залози у середостіння є причиною розвитку внутрішньогрудного зоба.
Види зоба, розташованого у середостінні:
1) "пірнаючий", коли велика частина збільшеної щитоподібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї. Під час ковтання, кашлю, напруження залоза зміщується вгору, але повністю не виходить за рукоятку груднини;
2) загруднинний зоб - залоза повністю розташована за грудиною (мал.4);
3) внутрішньогрудний зоб - збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.
Клінічна картина залежить від об'єму й ділянки розташуваня патологічного процесу. Збільшена щитоподібна залоза може тиснути на органи середостіння, характерні біль за грудниною, ядуха, серцебиття. Може виникнути компресійний синдром, що характеризується набряком обличчя, шиї, розширенням шкірних вен, тощо.
Променеві ознаки "пірнаючого" й загруднинного зоба тотожні. На рентгенограмах і томограмах у бічній проекції виявляють зміщення та звуження стрічкоподібного прояснення повітряного стовпа трахеї. Контрастований стравохід відхиляється у протилежний від зоба бік. Рентгенологічна картина внутрішньогрудного зоба не має характерних ознак, й відрізнити його від інших новоутворів середостіння складно. Для уточнення діагнозу застосовують радіонуклідне дослідження й морфологічний аналіз пунктату.
КТ доповнює результати звичайних рентгенологічних досліджень і дає змогу уточнити співвідношення патологічного процесу з навколишніми анатомічними утворами та визначити оптичну щільність пухлини (в нормі +118—+130 од.Н.).
Мал. 4. Загруднинний зоб (позначено стрілками): а, 6 — КТ аксіальні зрізи різних хворих
МРТдозволяє виконати дослідження в аксіальній, коронарній та сагітальній площинах.
Ендемічний зобхарактеризується прогресуючим збільшенням щитоподібної залози і виникає у мешканців географічних регіонів з дефіцитом йоду в навколишньому середовищі. Розвитку зоба сприяє також відносна йодна недостатність, яка зумовлена порушенням всмоктуваня йоду у кишківнику та іншими причинами.
Нестача йоду в організмі призводить до порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів. Дефіцит їх супроводжується підвищенням інкреції тиреотропного гормону гіпофіза, що зумовлює розвиток зоба.
Розрізняють дифузну, вузлову й змішану форми зоба.
Клінічна картина захворювання залежить від функціонального стану щитоподібної залози (еутиреоз, гіпотиреоз та гіпертиреоз).
Променеві ознаки.
При дифузній формі зоба при рентгенологічному дослідженні, КТ та МРТ виявляють збільшення щитоподібної залози (мал.5, а, б). Якщо залоза значно збільшена трахея зміщується дорзально.
На ехограмах (мал.5, в) контури залози рівні, чіткі, структура й ехогенність не змінені.
При допплерографії визначається збільшення кількості судин без зміни швидкості кровотоку.
а б
в
Мал.5. Ендемічний зоб. Рентгенограми (а) в прямій та бічній проекціях. (б) МРТ: коронарний зріз, змішана форма (вузол позначено стрілками]. Ехограми (поперечні й поздовжні зрізи — дифузна, вузлова та змішана форми зобу.
При вузловій та змішаній формах зоба неоднорідна структура МР-сигналу, на КТ знижена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з неоднорідною ехогенністю, при
допплерографії визначається посилення кровотоку на периферії вузла.
Кісти.При УЗД кіста визначається у вигляді ехонегативного утвору округлої або овальної форми з чіткими й гладенькими контурами (мал.6, а, б). Позаду кісти спостерігаються дорсальне посилення ультразвуку та латеральна тінь, зумовлена капсулою.
а б
Мал.6. Ехограми щитоподібної залози (а, б) Кіста правої частки щитоподібної залози з дорсальним посиленням.
На КТ і МРТ скапах навколо кісти визначається капсула. Кіста має гомогенну структуру, її оптична щільність низька — від +4 до +30 од.Н. Сила МР сигналу різна, бо залежить від вмісту у ній протеїну і йоду. Під час внутрішньовенного контрастування зображення її не посилюється.
У разі розвитку внутрішньокістозного раку на тлі кісти визначають додатковий неоднорідний утвір неправильної форми з нерівними контурами.
Запальні захворювання. За перебігом розрізняють гострий, підгострий й хронічний тиреоїдити. Специфічний тиреоїдит буває рідко — як місцевий прояв специфічного захворювання (туберкульозу тощо).
Гострий гнійний тиреоїдит починається раптовоз різкого болю у ділянці розташування щитоподібної залози, підвищується температура тіла. Спочатку залоза стає щільною, потім під час формування абсцесу визначається балотуюча пухлина.
Діагноз встановлюють на підставі даних клінічного, лабораторного й променевих методів дослідження. У початкову стадію на ехограмах визначають гіпоехогенну ділянку неправильної форми з нерівними контурами. У разі формування абсцесу візуалізується утвір, що нагадує кісту.
Підгострий негнійний тиреоїдит Де-Кервена супроводжується болем у залозі. На початку захворювання частіше виникає тиреотоксикоз, який може змінюватись на гіпотиреоз. На ехограмах визначається одна або кілька ділянок зниженої ехогенності.
Хронічний аутоімунний тиреоїдит Хошімото виникає внаслідок запального аутоімунного процесу в тканинах щитоподібної залози. Захворювання розвивається поступово. З часом розміри залози збільшуються, вона ущільнюється, з'являються ознаки гіпотиреозу.
На рентгенограмах виявляють збільшення щитоподібної залози. На КТ щільність тканин збільшується до +61 ±9 од.Н., залоза стає неоднорідною, можуть виявлятись звапнення (мал. 7, а).
а б в
Мал.7. Аутоімунний тиреоїдит: а — КТ аксіальний зріз (частки залози позначено стрілками); б, в — ехограми
На ехограмах (мал.7, б, в) визначається дифузне збільшення залози, її ехогенність знижена. Структура неоднорідна за рахунок численних гіпоехогенних ділянок з нерівними контурами, які чергуються з гіперехогенними включеннями (фіброзні тяжі, звапнення) і зонами середньої ехогенності (незмінена тканина). Касула залози може потовщуватися.
Хронічний фіброзний тиреоїдит (зоб Ріделя) виникає рідко. Внаслідок запального процесу розростається сполучна тканина, яка заміщує паренхіму та проростає капсулу залози, прилеглі м'язи, судини й нерви. Велика щільність зоба може спричинити зміщення та стиснення трахеї, стравоходу й гортані. Ураження може носити локальний або дифузний характер.
На рентгенограмах виявляють збільшену інтенсивну тінь щитоподібної залози, що може супроводжуватися зміщенням або звуженням стравоходу і трахеї.
На КТ згадані ознаки виявляються значно чіткіше.
На ехограмах щитоподібна залоза збільшена, структура її неоднорідна, на тлі зниженої ехогенності визначаються множинні гіперехогенні ділянки.
На допплерограмах васкуляризація щитоподібної залози залежить від її гормональної активності( що більша активність – то більша васкуляризація і навпаки).
Пухлини. Внаслідок недостатнього вмісту йоду в харчових продуктах, виникає посилення тиреотропної функції гіпофіза, що призводить до розвитку пухлин щитоподібної залози.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Патології щитоподібної залози... Анатомія та фізіологія... Складається з правої і лівої ча сток перешийка Довжина залози см ширина см товщина см Ча сточки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Патологія щитоподібної залози
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов