Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Залишаючи робоче місце, квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста, району або НЦО суб’єкта господарської діяльності) і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце посадки. Не запізнюйтесь і не приходить раніше призначеного строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.

При виході із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.

Тимчасова евакуація (відселення) населення (особового складу сил ЦО) передбачає їх вивіз (вивід) із району хімічного зараження (можливого району хімічного зараження) з метою виключення або зменшення ступеню ураження. Вона організується органами місцевої виконавчої влади з відповідними органами з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення. Для проведення евакозаходів створюються територіальні та об’єктові евакуаційні органи (евакокомісії, збірні і приймальні пункти, евакоколони).

Необхідно відмітити, що евакуація (відселення) населення, враховуючи швидкоплинність розвитку хімічної аварії (катастрофи), значні трудності з її проведенням, особливо пов’язанні з можливістю виникнення паніки серед населення, є крайнім засобом захисту і проводиться в виключних випадках. Вона може проводитися як з використанням автомобільного і залізничного транспорту, так і пішим порядком. Маршрути евакуації (відселення) вибираються з урахуванням хімічної обстановки, що склалася, метеорологічних умов і добре означеними помітними покажчиками.

Найбільш ефективно тимчасова евакуація (відселення) населення, яка може бути проведена до підходу первинної хмари сильнодіючої отруйної речовини.

Охорона громадського порядку при тимчасовій евакуації (відселенню) населення здійснюється силами і засобами органів охорони громадського порядку МВС, а у разі необхідності з використанням військ цивільної оборони та сил ЦО об’єктів.

Велику роль в підтриманні громадського порядку в районі хімічної надзвичайної ситуації має обмеження доступу в нього людей, а також регулювання різних переміщень сил і засобів, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

Ці обмеження здійснюються для заборони доступу в зону зараження осіб, що не зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії або підтримання громадського порядку; для забезпечення збереження майна евакуйованого населення; виключення несанкціонованого переміщення різного обладнання і майна, зараженого СДОР, на чисті ділянки території; забезпечення руху по коротким маршрутам сил розвідки, аварійних команд і транспорту до місця виконання завдань.

Для виконання цих завдань організуються: контрольні пропускні пункти для забезпечення пропуску людей і транспорту на заражену територію; оточення зараженої території, виставлення постів і встановлення шлагбаумів, воріт і інших загорож; патрулювання вулиць міст і населених пунктів у межах зараження; супровід аварійних команд, підрозділів розвідки, колон автомобілів, що вивозять заражений ґрунт до місця його знезаражування патрулями органів охорони громадського порядку або патрульними машинами ДАІ; регулювання руху на маршрутах евакуації (відселення) населення; встановлення попереджувальних знаків на межах зони зараження.

У зв’язку з трудностями здійснення в короткі строки евакуації (відселення) великих мас населення повинна передбачатися можливість тимчасового їх укриття в сховищах, що обладнанні фільтровентиляційними установками. Разом з тим, перебування людей в сховищах навіть протягом 1-2 діб може привнести до виникнення медичних, гігієнічних та інших проблем.

При відсутності сховищ або інших герметичних укриттів можна тимчасово, хоча би на період проходу первинної хмари СДОР, рекомендувати населенню залишатися в своїх житлових і службових приміщеннях, виконавши роботи з їх герметизації (закриття і ущільнення дверей, вікон, вентиляційних отворів і т.д.).

Однак після проходу первинної хмари СДОР при негативній хімічній обстановці, що складається, повинна проводитися організація евакуації населення або забезпечення його захисту з використанням засобів індивідуального захисту. В якості засобів індивідуального захисту можуть використовуватися фільтруючі і ізолюючі протигази і захисний одяг та взуття. При цьому необхідно враховувати, що фільтруючі протигази від ряду СДОР не захищають, а по деяким з них мають малу захисну потужність.

При організації укриття населення і особового складу сил ЦО в сховищах (укриттях), розташованих, як правило, в підвалах та заглиблених приміщеннях, треба враховувати, що більшість СДОР важче за повітря і можуть накопичуватися в низьких місцях і затікати в підвальні і заглибленні приміщення. Крім того, ряд сильнодіючих отруйних речовин не затримується фільтрами фільтровентиляційних установок сховищ. В таких випадках сховища (укриття) можуть використовуватися тільки в режимі повної ізоляції.

При користуванні укриттям (підвалом, перекритою щілиною і т.д.) не варто забувати, що воно може служити захистом від попадання на шкірні покрови й одяг краплиннорідких 0Р, але не захищає від парів або аэрозолей отруйних речовин, що знаходяться в повітрі. При перебуванні в таких укриттях обов'язково треба використовувати протигази.

Знаходитися в сховищі (укритті) необхідно до одержання розпорядження на вихід із нього. Коли таке розпорядження надійде, необхідно надіти всі необхідні засоби індивідуального захисту (особам, що знаходяться в сховищах, надіти протигази і засоби захисту шкіри; особам, що знаходяться в укриттях, - засоби захисту шкіри) і покинути спорудження, щоб вийти за межі осередку ураження.

Виходити з осередку хімічної зараження потрібно по напрямках, позначеним спеціальними покажчиками або показаннями постами ЦО (міліції). Якщо немає ні покажчиків, ні постів, то рухатися необхідно в одну зі сторін, перпендикулярну напрямку вітру. Це забезпечить швидкий вихід з осередку ураження, оскільки глибина поширення хмари зараженого повітря (вона збігається з напрямком вітру) у декілька разів перевищує ширину його фронту.

На зараженій отруйними речовинами території варто рухатися швидко, але не бігти і не піднімати пилюку. На ній не можна притулятися до будинків і доторкатися до навколишніх предметів (вони можуть бути заражені). Не варто наступати на видимі краплі і мазки 0Р.

На зараженій території забороняється знімати протигази й інші засоби захисту. У тих випадках, коли невідомо, заражена місцевість або немає, краще діяти так, мовби вона заражена.

Особлива обережність повинна виявлятися при прямуванні по зараженій території через парки, сади, городи і поля. На листах і гілках рослин можуть знаходитися осілі краплі 0Р, при доторку доних можна заразити одяг і взуття, що може призвести до зараження.

По можливості варто уникати прямування ярами і лощинами, через луки і болота; у цих місцях можливий тривалий застій парів 0Р (СДЯВ). У містах пари 0Р (СДЯВ) можуть застоюватися в замкнутих кварталах, парках, а також у під'їздах і на горищах будинків. Заражена хмара в місті поширюється на найбільші відстані по вулицях, тоннелям, трубопроводам.

У випадку виявлення після хімічного зараження або під час прямування по зараженій території крапель або мазків отруйних речовин на шкірних покровах, одягу, взуття або засобах індивідуального захисту необхідно, негайно знятиїх тампонами з марлі (вати) і уражені місця опрацювати, розчином із протихімічного пакета.