рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Делегування, повноваження, відповідальність, підзвітність

Делегування, повноваження, відповідальність, підзвітність - раздел Философия, ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни Менеджмент. Поняття та зміст менеджменту. Поняття та сутність менеджменту Делегування — Це Передавання Завдань І Повноважен...

Делегування — це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання, які повинні виконуватися для досягнення мети організації.

Якщо завдання не делегуються іншим працівникам, керівник змушений виконувати його сам, тобто делегування – це акт, який перетворює людину в керівника.

Повноваження — це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання певних завдань.

Повноваження делегуються посаді, а не індивіду, який займає її в даний момент. В організації межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, які викладаються письмово або передаються підлеглому усно. Межі повноважень розширюються у напряму більш високих рівнів управління організацією. Більша частина повноважень керівника визначається традиціями, культурними стереотипами та звичаями суспільства, в якому організація функціонує. Люди підкоряються наказам керівника частково тому, що це визначається як соціально прийнятна поведінка. Ці фактори, з одного боку, обмежують повноваження, а з іншого, — підтримують їх. Керівники не можуть делегувати повноваження, які суперечать законам або культурним цінностям, в крайньому разі, на тривалий термін.

Владні повноваження поширюються з вершини ієрархічної піраміди організації до її основи, але підпорядкованість, або підлеглість працівників грунтується насамперед на їх впевненості в легітимності наказів менеджерів. Реальні права керівника визначаються свідомим виконанням підлеглими його команд. Якщо співробітники відмовляються підкорятися розпорядженням, владні повноваження керівника втрачають силу.
Обсяг владних повноважень у вертикальній ієрархії розподіляється зверху донизу. Посади на вершині ієрархії наділяються більшими обсягами формальних прав, ніж посади на інших її рівнях.

Повноваження та владу частково ототожнюють. Повноваження визначаються як делеговане, обмежене, притаманне даній посаді право використовувати ресурси організації.

На відміну від цього, влада — це реальна здатність діяти або можливість впливати на ситуацію (тобто, можна мати владу, не маючи повноважень). Іншими словами, повноваження визначають, що особа, яка займає певну посаду, має право робити. Влада визначає, що вона дійсно може робити. Способи використання влади можуть позитивно або негативно вплинути на організацію.

Відповідальність — це зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх позитивне вирішення. Тобто, це зворотна сторона "медалі" владних повноважень. Фактично, індивід укладає контракт з організацією на виконання певних завдань в обмін на отримання визначеної винагороди. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

Як правило, владні повноваження менеджерів пропорційні відповідальності, яка на них покладена. Якщо відповідальність менеджера не підкріплюється достатніми повноваженнями, то виконання завдань можливе, але утруднене. В цьому випадку керівник повинен мати здібності до переконання колег і підлеглих. Коли владні повноваження менеджера "перевищують" відповідальність, виникає спокуса зловживань надлишком ресурсів, використання всієї повноти влади заради нічого не вартих результатів.

Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, і власне відповідальність не може бути делегована. Керівник не може розмежовувати відповідальність, передаючи її підлеглим. Хоча особа, на яку покладена відповідальність за вирішення певного завдання, не повинна виконувати його особисто, вона залишається відповідальною за якісне завершення роботи.

Підзвітність — це механізм, за допомогою якого досягається баланс владних повноважень менеджера і покладеної на нього відповідальності. Підзвітність означає, що наділені владними повноваженнями і відповідальністю менеджери зобов'язані доповідати і обговорювати результати виконання робочих завдань з керівниками, які займають більш високі позиції в командному ланцюжку. Підлеглі повинні усвідомлювати підзвітність за вирішення поставлених завдань, свою відповідальність і мати необхідні для виконання завдань владні повноваження. Підзвітність може бути вбудована в організаційну структуру.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни Менеджмент. Поняття та зміст менеджменту. Поняття та сутність менеджменту

з дисципліни Менеджмент... ЗМІСТ... Модуль Змістовний модуль Поняття та зміст менеджменту Поняття та сутність менеджменту Зовнішнє та внутрішнє середовище...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Делегування, повноваження, відповідальність, підзвітність

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Значення та завдання менеджменту
Основне в менеджменті – ставити перед собою цілі, які б відповідали інтересам підприємства. Значення менеджменту полягає й у тому, що він об’єднує капітал та співробітників ф

Еволюція менеджменту
Як предмет науки менеджмент пройшов певні етапи свого розвитку, які в зарубіжній літературі отримали наступні назви: Þ домонополістичний етап ( до 1900 р.); Þ

Ефективність (продуктивність) означає співвідношення між досягненням цілей і витраченими ресурсами.
При вирішенні питання збалансування результату та ефективності розглядають два аспекти: - Структурний, який полягає в тому, щоб знайти пріоритетні напрями діяльності. Важливим інстр

Чинники, що визначають макросередовнще організації
Розглянемо яким чином кожен з факторів зовнішнього середовища може впливати на досягнення цілей організації. Споживач — арбітр, прим

Канали та засоби комунікацій
Для менеджера доступними є два типи комунікацій: формальні та неформальні. Формальні комунікації – передбачені організаційною структурою. Формальні комунікації поділяю

Комунікаційні бар’єри
До комунікаційних бар’єрів належать: 1. Конкуренція між повідомленнями. У ситуаціях, коли на отримувача одночасно діє кілька джерел інформації, адресат надає перевагу тому

Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту
Кожна дієздатна людина, підростаючи, стаючи дорослою, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішення. Як здатність до комунікації, так і здатність приймати рішення, - це вміння, яке розви

Умови прийняття управлінських рішень
Успішне прийняття рішень базується на таких умовах: *право, *повноваження, *обов'язковість, *компетентність, *відповідальність. Право прийняття рішень ма

Технологія розробки рішень
Розробка рішень у менеджменті становить основу управлінського процесу. Управлінський процес - це комплекс взаємопов’язаних операцій, що виконуються у певній послідовно

Сутність планування. Стратегічне планування
Функція плануванняпередбачає розв'язання двох глобальних питань: якою має бути реальна мета організації і що слід робити членам організації, щоб досягти її. Передумовою пл

Варіанти стратегічного вибору
Найбільш досконалими класифікаціями стратегічного вибору є: - за характером галузі та макросередовища; - за характером виробництва і реалізації конкурентних переваг. з

Диференціація.
Підхід до диференціації власного продукту набирає різноманітних форм: власний імідж, особливі риси, найкраще технічне обслуговування, придатність окремих запасних частин, загальна цінність для поку

Формулювання цілей та місії організації
Після вибору загальної стратегії бізнесу настає фаза її реалізації. Це передбачає наступні етапи: - визначення місії організації; - формулювання організаційних цілей (довго, серед

Дерево цілей
«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії. «

Реалізація стратегічного плану
Стратегічне планування має сенс, тільки тоді коли воно реалізується. Основними компонентами реалізації стратегії є: тактика, політика, процедури, правила, бюджет. Тактикая

Типи повноважень
Розрізняють два типи повноважень: лінійні та апаратні (штабні). Лінійні повноваження — це повноваження, які передаються безпосередньо від к

Поняття організаційних структур. Класи організаційних структур
Організаційна структура— це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

Суть мотивації
Мотиваціяявляє собою процес спонукування себе та інших до певної діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей або ж цілей організації. У кінцевому підсумку мотивація виявл

П’ятирівнева ієрархія потреб Маслоу
Абрахам Маслоу у 40-х роках ХХ-го століття створив теорію "ієрархії потреб. Це була одна з перших спроб класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку.  

Теорію ЖВЗ Альдерфера
Теорія ієрархії потреб не знайшла одностайної підтримки, тому були запропоновані деякі модифікації до неї. Найвідоміше вдосконалення запропонував Клейтон Алдерфер — так звану "теорі

Теорія трьох потреб МакКлелланда
МакКлелланд запропонував власну теорію — "трьох потреб, де наголошує на потребах вищих рівнів, бо на його думку, потреби нижчих рівнів відіграють дедалі менше значення (під час еволюції

Двухфакторна теорія Герцберга
Модель побудова на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженері технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: „В яких ситуаціях після виконання службових обов'язк

Теорія очікування В. Врума
Теорія очікування (сподівання), заснована на дослідженнях Віктора Врума, стверджує, що наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини для досягнення певного результату. Л

Теорія справедливості
Теорія справедливості пропонує інше пояснення того, як люди розподіляють та спрямовують свої зусилля для досягнення поставленої мети. Люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до

Застосування різних термінів підкріплення
Графік застосування заохочення Природа підкріплення Вплив на поведінку після застосування Вплив на поведінку в разі незастосування

Контроль — це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці.
Контроль є кінцевою функцією менеджменту, і прорахунки й недоліки у його виконанні призводять до погіршення результатів господарювання. Водночас належний контроль сприяє досягненню поставлених ціле

Види контролю
Класифікації контролю відбувається за різними ознаками: 1. Характеристики, пов'язані з простором, засновані на наявності летучого та стаціонарного

Процес контролю
Процес контролю — це діяльність об'єднаних у визначену структуру об'єктів конт

Встановлення стандарту
Контрольна діяльність, як і вся управлінська праця, розпочинається з встановлення мети, яку необхідно відобразити у вимірюваних величинах, якщо це можливо. Під час здійснення процесу контр

Поведінкові аспекти контролю
  Люди є невід'ємним елементом контролю. Тому при розробці процедури контролю менеджер повинен брати до уваги поведінку людей. Менеджери часто навмисно роблять процес контролю видимим

Суть лідерства
Для того, щоб успішно здійснювати управлінські функції, потрібно менеджеру уміти вести за собою підлеглих. Виступаючи сьогодні в ролях керуючого, дипломата, вихователя, новатора і просто людської і

Форми впливу та влади
Влада — це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада — це знаряддя впливу. свою чергу, вплив — це будь-яка поведінка однієї люди

Типологія керівництва
Розрізняють за особистими якостями три види керівників: автократичний, демократичний та ліберальний. Автократичний тип керівника відрізняється схи

Теорії особистих якостей лідера
Науковці досліджують, якими рисами характеру чи якостями повинен володіти ідеальний керівник. Моделі великої п'ятірки. Чинниками великої п'ятірки є: 1. Екстравертність. Рис

Теорії „Х” та „Y” МакГрегора
Девід МакҐрегор наприкінці 50-х років XX ст. розробив теорії "X" та "Y", шо характеризують стилі управління. Спираючись на класифікацію А.Маслоу та на ту обставину, що керівники

Теорія "Z".
У розвиток ідей Д. Мак-Грегора щодо стилю керівництва, висловлених у вигляді теорій "X" та "Y", у 1981 р. У. Оучі висунув теорію "Z". Вихідни

Теорія Таннебаума-Шмідта
Результати теоретичних досліджень МакГрегора знайшли відображення і отримали розвиток у моделі автократично-демократичного континуума стилів керування Танненбаума-Шмідта (див. рис.4.1)

Стилі лідерства Р. Лайкерта
Американський дослідник Ренсіса Лайкерта будь-якій керівник обов'язково тяжіє до однієї з крайнощів: орієнтації або на роботу, або на людину. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонструв

Решітка менеджменту Р. Блейка та Д. Мутона
Найбільшу увагу та визнання дістала розробка Робертом Блейком та Джейном Мутоном управлінської решітки (гратки). Автори доводять, що керівники організацій діють за двома паралельними напря

Модель Фідлера
Модель Фідлера стала наступним кроком у розвиток теорії, оскільки вона зосереджує увагу на ситуації і виявляє три фактори, які впливають на поведінку керівника: 1. Стосунки між

Теорія життєвого циклу
Поль Герсі та Кен Бланшар "теорію життєвого циклу", згідно якої стилі лідерства залежать від "зрілості" керівників. Зрілістю тут вважається не вікова категорія, а здатність нест

Сутність конфлікту, його види
Конфлікт— це ситуація, набір обставин, при якій виникає: 1) зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів; 2) відсутність згоди між двома чи більше суб'єктами;

Різка зміна подій чи умов.
Розглянемо докладніше кожну з причин конфлікту. Розподіл ресурсів. Будь-яка загальна власність, в нашому випадку спільні організаційні ресурси (сировина, матері

Характеристики темпераменту
Типи вищої нервової діяльності Особливості нервових процесів Тип темпераменту Сила Врівноваженість

Способи розв’язання конфліктних ситуацій
Способи вирішення конфліктних ситуацій розподіляються на дві категорії: структурні та міжособистісні. До арсеналу структурних методівналежать: - роз'яснення ви

Стреси, причини їх виникнення
Стресова ситуація - це явище, яке виникає внаслідок пере — або недовантаження працівників робочими завданнями, психологічною несумісністю, незадовільними умовами праці та безліччю

Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
1. Зміст категорії “ефективність управління” Управління, як і будь-який інший вид діяльності, вимагає своєї конкретної оцінки, визначення його ефективності. Понят

Концепції визначення ефективності управління
На будь-якому рівні організації менеджери намагаються досягати високих результатів. Однак загальна згода щодо змісту категорії “ефективність” відсутня. Відмінності у визначенні управлінс

Підходи до оцінки ефективності управління
Поряд із наведеними концепціями в теорії і практиці менеджменту склались три найбільш поширені підходи до оцінки ефективності управління: інтегральний, рівневий та часовий.

Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залеж

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги