Успішне прийняття рішень базується на таких умовах: *право, *повноваження, *обов'язковість, *компетентність, *відповідальність.
Право прийняття рішень мають усі менеджери, але відповідні групи їх можуть прийняти тільки конкретні рішення. Наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.
Кожен може прийняти рішення, володіючи достатньою інформацією. Хороший менеджер приймає рішення і у разі її нестачі, ідеальний - діє за відсутності інформації.
Закони вихідних даних Спенсера
З правом прийняття рішень тісно пов'язані питання повноважень.
*Повноваження – це границі, в межах яких той чи Інший керівник мас право приймати рішення. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов'язками може приймати тільки директор підприємства,
В правах і повноваженнях прийняття рішень не підкреслюється
обов'язковість їх прийняття. Але в теорії прийняття рішень доводиться необхідність дотримуватись правила: маєш право і повноваження приймати рішення – зобов'язаний в ситуації, яка вимагає рішення, приймати його.
Однією з необхідних умов прийняття рішення € компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність - одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту, повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери на її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань, що вимагають глибоких знань, називають процесом запозичення компетенції. Передача частини своїх повноважень для прийняття рішення, іншим менеджерам-делегування повноважень.
Зіткнувшись з непередбаченою проблемою, менеджер зобов'язаний прийняли рішення для її усунення, втілити його в життя та проконтролювати наслідки. Саме процес прийняття рішень визначає дієвість управління, ефективність долання труднощів, які виникають, розподіл, ресурсів і досягнення організаційних цілей .
Р. Дафт
Відповідальність показує, які санкції можна застосувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.