М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

БВК 74.268.51+74.268.53

М31

Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням комісії з дисциплін хуДожньо-естетичного циклу та культурознавства Науково-методичної ради з питань освіти , МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

(Протокол № 3 від 16 червня 2006 року)

Посібник створено науковими співробітниками лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України:

JI.М. MACOJI (Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва; Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»);

О.В. ГАЙДАМАКА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»; Додаток А. Вокально-хорова робота).

О.В. КАЛІНІЧЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 1, 2 класи; Додаток Б. Ілюстрації до уроків у 1-2 класах);

Е. В. БЄЛКІНА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 3 клас);

І.В. РУДЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 4 клас; Додаток В. Ілюстрації та методичний коментар до уроків у 3—4 класах)

 

Масол Л. М.

М31 Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посіб­ник для вчителів / JI. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко, І. В. Руденко.— X.: Веста: Видавництво «Ранок» , 2006.— 256 с.

ISBN 966-08-1120-9

Посібник створено відповідно до Програми інтегрованого курсу «Мистецтво», рекомендованої Міністерством освіти і науки України.

У ньому подано новітню концепцію поліцентричної інтеграції змісту загальної мистецької освіти, інноваційні науково-методичні підходи та художньо-педагогічні технології викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у початковій школі, розглянуто питання оцінювання освітніх результатів учнів.

Наводяться орієнтовні поурочні календарні плани до інтегрованих уроків мистецтва. Пропонуються педагогічні схеми-малюнки для виконання художньо-практичних завдань.

Посібник адресовано вчителям предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх шкіл. Він може бути використаний педагогами спеціалізованих шкіл мистецького профілю, студентами-практикантами середніх і вищих педагогічних навчальних закладів, аспірантами, викладачами, методистами.

ББК 74.268.61+74.268.53

© Масол Л. М.

© Гайдамака О. В., Бєлкіна Е. В.,

Калініченко О. В., Руденко І. В., 2006.

© Калініченко О. В., Руденко І. В., іл., 2006

© ТОВ Видавництво «Ранок», 2006

ЗМІСТ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА

Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті… 1.1. Філософські (загальнонаукові) передумови....... 8

ТЕОРЕТИКО МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА

ВСТУП

Протягом століть чимало мислителів намагалися винайти й запро­вадити різні навчально-виховні системи, які б якнайкраще задоволь­няли природні та культурні потреби людини. Сьогодні розробляються освітні моделі, які ґрунтуються на гуманістичних засадах, тобто є особистісно зорієнтованими, і відображають особливості сучасного соціокультурного простору. Важливою ознакою культури інформаційного суспільства є прискорений темп науково-технічного розвитку, перма­нентність і швидкість змін у всіх сферах людської діяльності, мозаїч­ність і візуалізація інформації. Завдяки комп'ютеру комунікаційний простір планети став безмежним. Ще кілька десятиліть тому школярі захоплювалися телебаченням, а сьогодні вони вільно подорожують лабіринтами Інтернету. Електронні мережі, долаючи будь-які мов­ні й культурні кордони, дають змогу отримувати інформацію в неба­чених до цього часу обсягах і форматах. Медіа-технології, особливо комп'ютерні ігри, якими сьогодні масово захоплюються учні шкіль­ного віку, поєднуючи елементи аудіальної, візуальної та кінестетич­ної інформації, стимулюють виникнення у школярів психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, провокують розви­ток інтегративного типу мислення. У віртуальному інформаційному океані феноменально поєднуються словесні тексти і музичні звуки, яскраві візуальні образи і лапідарні символи, раціональні схеми і за­хоплююча анімація, реальність і фантастика, правда і вимисел. І все це тією чи іншою мірою естетизується і перетворюється иа потужний чинник духовного «виробництва людини».

За цих умов зростає значення ціннісних параметрів освіти, адже* діти зустрінуться в майбутньому дорослому житті з культурою, яку зараз важко навіть уявити. Учені висловлюють сміливі гіпотези, що в просторі третього тисячоліття на основі взаємодії мистецтв і син­тезуючого типу мислення докорінного оновлення зазнає сфера худож­ньої культури людства. Сьогодні школярі мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачених ситуацій, тому вони мусять бути мобільними, гнучкими, творчими. В організації пізнавальних про­цесів зростає роль асоціативно-образного типу мислення, механізмів інтуїції (т. зв. інсайту). Тому освіта має спрямовуватися на розвиток творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.

У межах старої освітньої парадигми формувалася людина, яка знала й уміла (людина-виконавець), сучасна школа має виховувати людину, яка мислить і прагне творити (людина духовна).

Яку ж саме людину формує сьогодні школа? Зміст панівної більшості навчальних предметів орієнтує учнів на отримання об'єктивних, точних знань і відповідне точне їх відтворення. Таке навчання стимулює і закріплює одномірний раціональний тип мислення. Проте сучасна культура з притаманною їй неоднозначністю оперує не лише логічними поняттями й усталеними категоріями, вона сповнена фе­номенами невизначеності, непередбаченості, тому потребує гнучкої, рухливої свідомості. Розвитку такого творчого типу мислення сприяє мистецтво завдяки власній природі художніх образів, які мають надзвичайно широкий спектр можливих інтерпретацій, особистісних тлумачень у семантичному полі художньо-інформаційного пові­домлення.

Проте всупереч психологічним закономірностям уже з початкової ланки навчання школярів спрямовується переважно на розвиток ра­ціональних механізмів мислення, а емоційно-Образні завантажуються менше порівняно з вербальними, тому розвиваються повільніше, галь­муються. Види мистецтва — музичне та образотворче — викладають­ся автономно, хоча між ними існує безліч зв'язків у єдиному просторі художньої культури. Наслідком такого типу навчання є поступове згасання притаманних дітям молодшого шкільного віку асоціативного сприйняття матеріалу, багатої фантазії, творчої уяви.

Нагальною вимогою постіндустріального суспільства стає ово­лодіння способами спілкування на основі не лише вербальних, а й невербальних форм комунікації за допомогою новітніх технологій і тех­нічних засобів. Повноцінне розуміння аудіовізуальної мови широкого спектра медіа-текстів, уміння аналізувати їх художні форми надають учням своєрідний естетичний захист у сучасному глобалізованому світі. Недостатньо мати доступ до світових інформаційних ресурсів, треба бути готовим до адекватного їх розуміння і тлумачення, критич­ного осмислення і конструктивного застосування цих знань на благо, а не на шкоду людині, тобто мати духовний імунітет проти можливих руйнівних впливів техногенного соціуму.

Для визначення базових стратегій розвитку методології загальної мистецької освіти та тактичних завдань її важливо з усіх інноваційних

напрямів узяти цінні педагогічні ідеї, які відповідають специфіці предметної галузі та віковим психологічним особливостям учнів. При цьому слід уникати як абсолютизації, так й ігнорування досягнень кожного з інноваційних проектів. Треба також ураховувати вплив на шкільну освіту такого масового аудіовізуального художнього явища, як телебачення, яке залишається потужним чинником формування естетич­ної культури дітей і молоді.

Процеси інтегрування естетичної інформації, які відбуваються на рівні свідомості або підсвідомості учнів незалежно від вольових зу­силь учителів мистецьких дисциплін чи навіть всупереч їхнім бажан­ням, необхідно по можливості спрямовувати й корегувати, залучаю­чи відповідні освітні технології. За таких умов ці процеси під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів набуватимуть організованості, сис­темності, отже, й педагогічної ефективності.

Останні десятиліття значно актуалізувалися інтегративні тенденції не тільки в науці, культурі, мистецтві, айв освіті. У багатьох зарубіжних країнах у початкових класах водночас із монопредметними. діють комплексні програми з мистецтва, широко застосовуються різноманітні міждисциплінарні курси з естетичним компонентом. Так, наприклад, інтегроване навчання мистецтв («музика — малювання — танець — драма») характерне для шестирічної початкової школи Бель­гії. У Польщі новітньою шкільною реформою передбачене викладан­ня в початковій школі інтегрованого курсу мистецтва (музика спільно з малюванням) та широкі міжцредметні зв'язки цього курсу з рід­ною мовою, фізичною культурою, Природознавством. У Росії набули поширення навчальні програми з інтегрованих курсів, спрямованих на поліхудожнє виховання учнів («Живий світ мистецтва», «Синтез мистецтв» та ін.) Подолання ізольованості в опануванні мистецький дисциплін інтенсивно відбувається в американських школах за прин­ципом так званої «естетичної парасолі».

Останні» часом значно актуалізувалися інтегративні тенденції в дидактиці, в теорії педагогіки. Дослідники вивчають феномен ос­вітньої інтеграції на матеріалі різних дисциплін (Р. Арцишевський, Н.Бібік, В. Гузєєв, Я. Данилюк, М. Іванчук, В. Ільченко, І. Козловська, М. Чапаев та ін.), зокрема предметів художньо-естетичного циклу (О. Курєвіна, JI. Предтеченська, Л. Савенкова, Н. Терентьєва, В. Тименко, Г. Шевченко, О. Щолокова, Б, Юсов таін.). Усі вони підкреслюють, що в умовах інтегрованого навчання взаємопроникнення й системати­зація знань учнів, становлення в них цілісної та багатомірної карти­ни світу, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення (симуль­танного, критичного, діалектичного) відбуваються більш ефективно. Також учені відзначають значне збільшення евристичного потенціалу мистецтва за умов впровадження інтегративних технологій.

У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), у дер­жавних стандартах початкової середньої освіти стратегії інтегративності й варіативності загальної мистецької освіти визначені як го­ловні орієнтири її подальшого розвитку. Разом з тим недостатня концептуалізація проблеми інтеграції на рівні змісту та технологій негативно позначається на подальшому впровадженні об'єднаних курсів у школах. Так виникла ідея написати методичний посібник, який допоміг би сучасному вчителю розібратися в теоретичних пи­таннях інтеграції Художніх знань, а головне — збагатити власний досвід новими ідеями, методами, прийомами естетичного вихован­ня молодших школярів.

Народна мудрість учить: «Якщо перепливати човном бурхливу річ­ку, треба завжди правити вище того місця, до якого пливеш (бо течія знесе)». Так само й педагогіка мусить бути передбачливішою і «пра­вити вище». Сьогоднішнім першокласникам через 12 років доведеться розпочинати самостійне життя в суспільстві здебільшого аудіовузіальної культури, де традиційні види мистецтва будуть існувати як окре­мо, так і в найрізноманітніших формах взаємодії та синтезу. Чи змо­же мистецька освіта вчасно відреагувати на сучасні й перспективні соціокультурні запити? Відповідь буде позитивною, якщо вчителі зро­зуміють і підтримають нові педагогічні стратегії, опанують технології інтегрованого навчання і поліхудожнього виховання учнів.

 

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ

Інтеграція як процес створення цілісної і багатовимірної кар­тини світу сьогодні набуває статусу одного з провідних методоло­гічних принципів… В українській науці започатковано дослідження філософії інтегративної освіти… Інтеграція (від латин, integratio — відновлювання, поповнення, від integer — повний, цілісний) — це стан внутрішньої…

Філософські (загальнонаукові) передумови

Цілісність (холізм) і множинність (плюралізм) наукового знання співіснують нерозривно, ;як дві сторони однієї медалі. Категорія ціліс­ності є… Диференціація протилежна інтеграції, це процес змін, пов'язаний із… Механізми взаємодії інтеграції та диференціації регулюються універсальним законом єдності й боротьби протилежностей,…

Мистецько-культурологічні передумови

Сучасні культурологи на основі порівняльних методів, на стику антропології і психології, розробляють нові універсальні моделі куль­тури, знаходячи в… Немовби загіпнотизовані фундаментальним положенням мистецтвознавства щодо… Мистецтво, як відомо, синкретичне у своїй основі, протягом віків виявляло дві полярні тенденції: з одного боку, до…

Психологічні передумови.

Вивчення психологічних передумов освітньої інтеграції враховує досягнення феноменологічного напряму дослідження психіки люди­ни, щонайперше… Природу і механізми інтелекту досліджував у межах культурно-історичної теорії… Психологічне підґрунтя інтеграції виражається також у полімомальності людської психіки, яка загалом є цілісною…

Дидактичні передумови

Інтегрування, під яким у педагогіці розуміють знаходження різ­номанітних зв'язків і залежностей між складовими педагогічної сис­теми, це дієвий… У «Педагогічному словнику» М. Ярмаченко виокремлює такі ос­новні категорії… • взаємопов'язаність змісту, методів і видів навчання (С. Архангельський);

Художньо-педагогічні передумови

Основою цілісної концепції гармонійного художньо-естетичного виховання швейцарського педагога Еміля Жак-Далькроза (1865— 1950) стала ідея… Відомий німецький композитор і педагог К. Орф (1895—1982) став не просто… У 1965 р, К. Орф опублікував «Меморандум», де виклав свої рекомендації щодо «музичного виховання» (ностальгія за…

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ

ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти

З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної освіти, яка гармонійно… Шкільна мистецька освіта — це ядро системи художньо-естетич­ного виховання, яка розглядається у двох значеннях:

Функції і принципи загальної мистецької освіти

У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо… Загальна мистецька освіта характеризується поліфункціональністю. Однією з… Загальна мистецька освіта як підсистема шкільної освіти спи­рається на загальнодидактичні, а також на специфічні…

Meта і завдання

Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти… у процесі цілепокладання не можна не враховувати зростання ролі ціннісніх… З урахуванням внутрішніх (інтегральна особистість) і зовнішніх (єдність художньо-естетичного простору) факторів…

Базові компетентності

У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати… У всіх програмах для початкової школи, зокрема й у програмі «Мистецтво»,… Компетентності розподіляються на базові (провідні, ключові, уні­версальні) і спеціальні (специфічні,…

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції

Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно… Водночас, як свідчить практика, за умов ознайомлення учнів із поняттями на… Тезаурус (від грец. — скарб) — це сукупність понять з певної галузі знань; це сховище досвіду людини (понять, образів;…

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ

У сучасній педагогіці знайшли науково-теоретичне обґрунтуван­ня і практичне застосування такі складові планування педагогічної діяльності, як…

Технологія проективного моделювання уроків

Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді… Моделювання (від фр. modeler — ліпити, формувати) — метод дослідження явищ і… Усі моделі поділяються на дві великі групи: матеріальні (пред­метні, реальні, об'єктивні) та ідеальні. Останні у свою…

Типи, жанри і структура уроків

У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте… Радимо в процесі викладання мистецтва застосовувати поширені в останні роки… Як і всі інші шкільні предмети, уроки мистецтва плануються з до­триманням дидактичних закономірностей, їх структура…

Художньо-педагогічна драматургія

Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої… Давно помічено, що педагогіка споріднена мистецтву, адже вона поєднує талант і… Утілення положень театральної педагогіки, зокрема принципів художньо-педагогічної драматургії, сприятиме перетворенню…

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва

Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога… Інтеграція загалом спрямована на ущільнення змісту уроку, пе­реведення… діяльності учнів.

Взаємоузгодження домінантних змістових ліній

 

Питання, яке потребує спеціальних додаткових коментарів,— взаємодія домінантних змістових ліній — музичного та образотворчо­го мистецтв у змісті інтегрованого курсу і конкретні шляхи її реаліза­ції на уроках у школі. Досвід експериментальної апробації програми в школах різних типів і різними вчителями свідчить, що тут немає і, мабуть, не може бути єдиного шаблону. Проте існують певні тен­денції, закономірності, які не варто порушувати. Так, при викладан­ні двох впарених уроків у єдиному циклі (одним або двома вчителями) першим уроком доцільно планувати музичне мистецтво, а не образо­творче. Це пояснюється тим, що візуальний ряд, який розкриває зміст певної спільної теми, завжди конкретніший за музичні образи. Пред­метна специфіка образотворчого мистецтва, якщо використовувати його зразки до прослуховування музики, може призвести до занадто конкретного — «сюжетного» — сприйняття і тлумачення музичних образів, що не є прерогативою звукоінтонаційного мистецтва, досить абстрактного щодо цього навіть у програмних музичних творах.

Упровадження програми «Мистецтво», збагаченої творчістю вчителя, його авторським «баченням» багатоваріантних «поліфоніч­них партитур» таких уроків, дає змогу розвивати цілісне художнє світовідчуття і мислення дитини, що забезпечить гнучкість перено­су отриманих знань, умінь, уявлень на інші сфери їхньої творчої самореалізації.

Для подолання «стереотипу ілюстративності» в процесі взаємодії мистецтв можна порадити час від часу проводити зіставлення творів (музичних, образотворчих, хореографічних тощо), суголосних за емо­ційними настроями, хоча й різних за тематикою, або навпаки — порів­нювати тематично споріднені мистецькі твори, які різні за емоційним забарвленням (наприклад одна група творів, що розкриває підтему «Золота осінь — свято врожаю», та інша група — «Осінній сум на­віяв падолист»).

Використання репродукцій картин під час опанування музики як додаткового стимулу розвитку образного мислення є поширеним засобом поліхудожнього виховання школярів, а ось звучання музи­ки під час сприйняття образотворчого мистецтва, як свідчить практи­ка,— досить рідкісний педагогічний прийом. З огляду на це доцільни­ми стануть своєрідні «музичні хвилинки» (або музично-хореографічні) в процесі виконання практичної художньо-творчої роботи, вони вод­ночас виконуватимуть і функцію розвантажувальних пауз, особливо необхідних для маленьких учнів, які швидко втомлюються від одно­манітної нерухомої діяльності. Для музичних хвилинок учителю мож­на порадити використовувати музичні твори, що вже слухали учні на попередньому уроці (закріплення матеріалу при повторному прослуховуванні), і ті, що розширюють цю тематичну серію, але за бра­ком часу не прозвучали раніше.

Аналогічно — візуальний тематичний ряд, запланований у про­грамі для сприйняття, можна розділити на дві частини, одну з яких «вплітати» в драматургію уроку, де панує музика, іншу залишити для аналізу-інтерпретації відповідно до дидактичних завдань з образотвор­чого мистецтва (композиція, кольорова гама, інші художньо-образні засоби). З обережністю треба включати музику під час виконання уч­нями художньо-творчих робіт і лише з конкретною навчально-вихов­ною метою: а) як сугестивний метод — стимулювання емоційної сфе­ри учнів, своєрідну «настройку» на необхідні відчуття, що підсвідомо навіюються музикою; б) з певною дидактичною метою, наприклад під час завдання з кольоромузики — передачі настрою в абстрактних кольорових композиціях тощо. Надмірне захоплення «малюванням під музику» призводить до формування звички комітатного (фоново­го) її сприйняття без належного осмислювання образного змісту, суто на емоційному рівні. Функціональна музика (емоційно стимулююча розумові й вольові процеси) може звучати на уроках мистецтва, про­те доречніша вона на уроках інших освітніх галузей, наприклад фі­зичної культури, праці тощо.

Традиційне «словесне малювання» під час спостережень за есте­тикою предметів і явищ довкілля , аналізу-інтерпретації творів живо­пису та під час зародження замислу власної художньо-творчої роботи збагачує такий методичний прийом, як «озвучування картини», на­приклад пейзажу, відповідною за настроями музикою (фрагментами одного або двох різних творів), що сприяє емоційно-естетичному ви­хованню дітей і Запобіганню поширеної серед дітей цього віку звич­ки розглядати живопис як просте зображення певних явищ і пред­метів, подібне до фотографії. Аналогічні функції виконують засоби «музичного живопису»; доцільні для програмної симфонічної музи­ки (добір кольорів відповідно до темброво-інструментальної палітри твору, регістрових співставлень, динаміки). Типовою помилкою вчи­телів є поєднання звучання музики зі словесним поясненням: у вчи­теля виникає природне намагання говорити набагато голосніше, і тоді учні не сприймають повноцінно ні музику, ні пояснення. Цю помилку ми Не раз спостерігали навіть у найкращих учителів під час уроків фі­налістів Всеукраїнського конкурсу «Вчительроку» — номінація «Об­разотворче мистецтво». Зазначимо, що на аналогічному конкурсі для вчителів музики «розмови під музику» зустрічалися як виняток під час фінальних уроків дванадцяти учасників конкурсу і на відеоуро- ках (наприклад при читанні поетичного твору під музику, яка вико­нувала функцію створення відповідної емоційної атмосфери).

Ще один приклад так би мовити невдалого «інтегрування» — пря­ме, не адаптоване перенесення вчителем художньо-образного змісту од­ного твору на інший, хоча вони й відрізняються засобами виразності, а отже, й не ідентичні за змістом (найчастіше ці похибки викладан­ня спостерігаються при співставленні «музика •— живопис — літера­тура»). Наприклад, розглядаючи образи пташок (петриківський роз­пис), тварин (художні ілюстрації, народна іграшка), дерев (краєвиди) у зразках образотворчого мистецтва, учитель у вербальних характе­ристиках акцентує насамперед їх зображальні властивості, які в той же час будуть недоречними, якщо їх прямо перенести на аналіз-інтерпретацію тематично спорідненої музики («Пташка» Е. Гріга чи «Кар­навал тварин» К. Сен-Санса, «Гомін лісу» Ф. Ліста). Адже музични­ми звуками навіть у творах із конкретними програмними назвами передається не зовнішня подібність образу та його реального прооб­разу, а емоційно-естетична виразність, яку лише підсилюють зобра­жувальні елементи.

Аксіоматичним є таке положення мистецької педагогіки: будь-які асоціативно-образні зв'язки, паралелі аналогії між видами мистецтв мають обов'язково враховувати специфіку художньої мови кожного з них. Адже * прямого перекладу» з однієї художньої мови на іншу бути не може. Разом із тим такі «арки» інтегративного спрямування сприяють розвитку синестезії. Особливо сенситивним періодом щодо цього є молодший шкільний вік, коли цілісність світосприйняття ди­тини ще не порушена тривалим предметоцентричним навчанням, і учні з легкістю здійснюють далекі й близькі переноси знань, уявлень, перцептивних навичок.

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні

Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках… Можна запропонувати різні моделі драматизації і театралізації (за рівнем… Розглядаючи питання місця і ролі кіномистецтва на уроках у школі, треба зазначити, що саме в цьому вітчизняні педагоги…

ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОПЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Сутність педагогічної технології

Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій,… У педагогічну практику універсальний грецький термін «тех­нологія» (означає… Освітні технології складають сьогодні цілу галузь педагогічної науки, осмислюється технологічний підхід в освіті,…

Інтегративні художньо-педагогічні технології

Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних… Диференціація в мистецькій освіті спрямована та те, щоб бачити різне: музика —… Під час опанування дидактичного матеріалу за інтегративною технологією учень сприймає не один, а кілька потоків…

І. Духовно-світоглядна інтеграція на основі спільного тематизму; пов'язаного з відображенням явищ життя в мистецтві.

Приклад 1. Тема «За лаштунками лялькового театру» має на меті узагальнення знань та уявлень молодших школярів про мистецтво лялькового театру. Для… • музичні враження (слухання фрагментів балету «Петрушка» І. Стравінського та… • візуальні уявлення (розгляд малюнків рукавичної, тростинової ля­льок та ляльки-Маріонетки, вертепної скрині з…

II. Естетико-мистецтвознавча інтеграція на основі споріднених понять — естетичних, жанрових.

Цей вид інтеграції є досить складним для впровадження в почат­кову школу з огляду на обмеженість мистецького досвіду і недостат­ньо сформований художньо-естетичний тезаурус молодших школярів. Тому основою художньо-педагогічної технології цього типу мають стати емоційно-образні аналогії, іцо"розкривають сутність мистецтво­знавчих та естетичних понять і категорій, а не їх вербальне засвоєн­ня, раціональне усвідомлення і запам'ятовування.

А. Художньо-мовна інтеграція.

Приклад 2. Тема «Пам'ять про них живе у віках» спрямовує уч­нів на зіставлення особливостей відображення-відчуття руху в музи­ці (М. Гайворонський,… • у музиці динамічні відтінки (на знайомих учням творах), • у скульптурі (пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві М. Мекешина).

Б. Жанрова інтеграція.

• у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»), • у музиці(М. Равель «Хлопчик-мізинчик» і «Павана красуні, що спить у лісі» із… • у театрі (імпровізована гра-пантоміма із зображенням героїв портретів — пози, жестів рук, манери стояти чи сидіти…

III. Комплексна інтеграція, що передбачає одночасне поєднання основних видів інтеграції — духовно-світоглядної (тематичної), естетико-мистецтвознавчої (естетичної, жанрової, художньо-мовної) або інших видів (образно-символічної тощо).

Технологія доповнюється прийомом музично-кольорових співставлень, що активізують міжсенсорну взаємодію (теми «Богатирі Київсь­кої Русі», «Діалог музики та живопису»).

Приклад 1. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, образно-сим­волічна інтеграція.) Тема «Легендарні митці» спрямована на виконан­ня складних творчих завдань: 1) пошук учнями суголосних настроїв у легенді про Україну-дівчину, пісні М. Мельника «Україно-дівчино», живописних картинах І. Марчука «Пробудження» та І. Скицюка «Доля», скульптурі В. Сухенко «М. Чурай»; 2) створення образу- символу засобами пантоміми (гра-пантоміма «Міфологічні образи» у вигляді дерева, квітки, птаха); 3) створення живописної компози­ції на основі складних символічних аналогій між міфічними образа­ми (Орфей, Геракл, Прометей, Еврідіка), образами природного світу (рослини, тварини) та життям людини (завдання: намалювати дере­во-легенду, квітку-міф, людину-птаха і передати в малюнках долю людини).

Приклад 2. (Естетико-мистецтвознавча, тематична та «синестезійна» інтеграція.) Тема «Бргатирі Київської Русі» націлена на розкрит­тя поняття «героїчне» в мистецтві шляхом порівняння богатирських образів у симфонічній та оперній музиці (О. Бородін «Богатирська симфонія», хор «Сонцю красному — слава» з опери «Князь Ігор») та живопису (В. Васнецов «Богатирі», «Боян з гуслями»). Додаткові стимули емоційно-образного впливу на учнів при опануванні теми про Київ, його героїчне минуле і сучасність несуть завдання на синестезійне співставлення (музика — колір) «дзвонів золотоверхого Києва» че­рез образи фортепіанної п'єси Б. Фільц «Дзвони» з «Київського трип­тиху» та гобелена Л. Жоголь «Київ».

Приклад 3. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, жанрова інтеграція.) Тема «Козацькому роду нема переводу» спрямована на усвідомлення учнями естетичного поняття.«героїчне» на матеріалі художнього втілення образів українського козацтва:

• у живописі (І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому сул­танові», П. Андрусів «Козацькі старшини»),

• у музиці (Є. Адамцевич «Запорозький марш»),

• у кінематографі (« козацька» серія мультфільмів «Як козаки куліш варили» та ін.).

Закріплення поняття «марш» відбувається за допомогою підси­лення музичних уявлень про жанр (слухання маршу у виконання ор­кестру народних інструментів), додатково-екранними засобами (фільм «Запорозький марш»).

Приклад 4. (Образно-символічна і жанрова інтеграції.) Тема «Діа­лог музики та живопису» — це своєрідний урок-монографія, присвяче­на унікальній творчості композитора і художника М. Чюрльоніса; вона побудована на складних тематичних і жанрових аналогіях між музи­кою та живописом і допомагає введенню учнів у світ музичних жанрів через звуко-інтонаційне та візуальне сприйняття. Доцільно використо­вувати для сприйняття такі твори митця: музичні «Прелюдія», «Фуга» та однойменні живописні «Прелюд», «Фуга»; додатково — фантастич­ні візуальні композиції сонат, наприклад «Сонату зірок» та фрагменти музичних сонат. Закріплення комплексу знань відбувається під час ви­конання творчого (гендерного) завдання — створення власної компози­ції «Пісня для друга» (для хлопчиків) або «Танок зірок» (для дівчаток).

Приклади 5, 6. (Духовно-світоглядна, тематична, естетико-мистецтвознавча, образно-символічна інтеграція.) Дві теми «Дорога до хра­му» та «Образ Мадонни в мистецтві» — своєрідний художньо-дидактичний диптих, що має на меті розкрити високу духовність зразків вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва. На вирішення світоглядно-виховного і дидактичного завдання спрямоване сприй­няття зарубіжного мистецтва:

• музики (Ф. Шуберт «Ave Maria», Й. С. Бах «Токката і фуга ре мі­нор для органа»),

• живопису (Леонардо да Вінчі «Мадонна Бенуа», Рафаель Санті «Мадонна Темпі» та «Сікстинська мадонна»).

Особливості синтезу мистецтв у вітчизняній релігійній культурі усвідомлюються учнями через сприйняття мистецьких зразків:

• архітектури (Андріївська церква в Києві),

• образотворчого мистецтва (мозаїка — зображення Матері Божої Оранти у Софійському соборі в Києві та іконопис — Володимирська ікона, «Богоматір з немовлям» М. Врубеля),

• хорової музики (хор «Свят».Д. Бортнянського).

Більш складне завдання: порівняти духовну музику вітчизняної традиції (хоровий спів без інструментального супроводу — а капела) із зарубіжною духовною музикою (орган) у процесі сприйняття та ін­терпретації творів Д. Бортнянського та Й. С. Баха; аналогічно візу­альних образів — Богоматері та Мадонни.

Елементи технології, що активізують міжсенсорну взаємодію на матеріалі синтетичних мистецтв, зокрема сценічних (хореографія, драматичний театр) та екранних (кіномистецтво, телебачення, відео), варто впроваджувати як додаткові, адже їх використання у повному обсязі визначає необхідність кардинальних змін у традиційному за­безпеченні умов викладання мистецтва в загальноосвітній школі, зок­рема подолання обмежень досить негнучкої класно-урочної системи..

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології

Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в… Згідно з положеннями педагогічної психології діти молодшо­го шкільного віку… Важливим для педагогіки взагалі і педагогіки мистецтва зокрема є висновок сучасних психологів про те, що…

Педагогічний малюнок

Серед методистів не існує єдиної думки щодо дидактичної вартості малюнків учителя. Більшість учителів, як показує шкільна практика, відчувають… Подібні дискусії щодо співвідношення «творчість — копіювання зразка» час від… Отже, чи є та межа, за якою наочність переходить у копіювання, канон стає рутиною, принцип перетворюється у формалізм?…

Дидактичні казки

Ефективним засобом емоційно-образного підсилення пізнаваль­них інтересів на інтегрованих уроках мистецтва стає дидактична каз­ка, в якій головне не сюжетність, а одухотворення певних фактів, властивостей, засобів виразності мистецтва. Такі казки вчитель може створювати до будь-якої теми уроку, і якщо це робиться систематич­но, діти самі стають маленькими казкарями і починають розповіда­ти власні казкові історії. Орієнтовна тематика казок поліхудожнього спрямування: «Як подружилися дві дівчинки — Лінія і Мелодія, і два хлопчики — Колір і Тембр», «Про конкурс Музичних і Графіч­них Штрихів », « Подорож до країни "Ритм" ».

Наведемо приклади дидактичних казок із підручників «Мис­тецтво» .

Як сопілка флейтою стала

Жила-була маленька сопілочка. У неї було багато друзів-музикантів — пташки, коники, жабки, бджілки, джмелі. Вони разом гра­ли різні співаночки. Сопілочка мріяла, що колись вона стане справж­ньою Артисткою.

Одного разу її ніжну мелодію почув Майстер-Музикант. Він за­просив її до себе в майстерню і почав навчати музичної грамоти. І про вишукані манери подбати не забув. Учениця виявилася напрочуд старанною і талановитою. Коли вона вже вміла виконувати з нот різ­ні складні мелодії, учитель сказав: «Ось тепер ти готова виступати на сцені! ». І одягнув її у розкішну срібну сукню.

Струнка і тендітна учениця на першому концерті дуже хвилюва­лася, особливо коли грала соло. Проте сестрички-скрипочки її під­бадьорювали. А-пан-барабан після гучних оплесків звернувся до неї: «Напрочуд чарівно звучав сьогодні голос флейти!» Так сопілочка пе­ретворилася на Чарівну Флейту. Її голос змінився, проте мрія здій­снилась.

Дві принцеси з Королівства Барв

Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зачаровує ніжними ме­лодіями, наприклад як у… Гуаш — оксамитова Принцеса з Королівства Барв. Її голос подібний до звучання…

Казка принцеси музичного ладу

Я — принцеса з музичного Королівства Лад, де всі звуки-тони живуть дружно, ладять між собою. Головна з-поміж них — коро­лева Тоніка з першого… Я, принцеса музичного ладу, живу на III ступені звукоряду і на відміну від… Створення і розповіді казок та історій часто використовують учителі вальдорфських шкіл. Так, з метою пізнати мову…

День народження Жовтої фарби

Увечері почали збиратися гості. Першою прийшла Червона фарба. За характером вона була весела, енергійна, рухлива. З кожної гри, організованої… Незабаром у гості завітав Синій колір. Він був дуже спокійний, упевнений у… Однак утрьох їм було нелегко спілкуватися. Таке спілкування трь­ох народжувало Коричневий колір — колір тривоги,…

Інтерактивні художньо-педагогічні технології

Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction — взаємодія) означає «здатний до… Інтерактивне навчання, на думку О. Пометун, Л. Пироженко [6],— це специфічна форма організації пізнавальної…

Реакція вчителя на коментарі учнів

До ключових елементів технології належать парафраз і пов'язування думок учнів. Перефразування і пов'язування (лінкінг) відповідей версій дітей під… Перефразовуючи висловлювання учнів, доцільно вказати на зв'язок, що між ними… Після того як діти активно включаться в дискусію, учитель почи­нає «пов'язувати» коментарі, вказуючи, як вони…

Добір творів для сприйняття

За аналогією до продемонстрованого алгоритму запитань щодо сприйняття творів образотворчого мистецтва учитель може розробити власну технологію… Орієнтовні переліки творів для фасилітаціїна уроках мистецтва: 1 КЛ.

Метод проектів

На уроках мистецтва в початковій школі з метою формування навичок спілкування і взаємодії доцільно чергувати перелічені форми кооперативної… Для виконання молодшими школярами колективних робіт варт час від часу… Науковою основою проектної технології може слугувати положення Л. Виготського про інтеріоризацію, взаємозв'язок у…

Ігрові художньо-педагогічні технології

Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення… Гра — це не імітація життя, а саме життя. Це насамперед творча дія, яка… Нідерландський філософ і культуролог XX ст. Й. Хейзінга, автор оригінальної концепції «Людини граючої» («Homo ludens»…

Додатковий матеріал: Маленькі історії про іграшки

Українська народна іграшка

У всі часи постійним супутником дитини була іграшка. Діти за­вжди охоче робили іграшки з природних матеріалів — горіхів, моху, трави, качанів капусти або кукурудзи. Народні майстри найчастіше застосовували для цього дерево і глину. На Полтавщині, в Опішні, виго­товляли керамічні іграшки (обпалені вироби з глини), на Гуцульщині, в Яворові та Кодові,— дерев'яні, на Поліссі — солом'яні або з ткани­ни, а деякі винахідливі умільці ліпили їх навіть із тіста або сиру.

Кого ж зображували іграшки? Насамперед тварин і пташок. Ба­ран означав щастя, ведмідь — багатство, собака та кінь — охорону та допомогу, а лев — силу і могутність. Образи тварин і пташок ви­користовувалися також у ткацтві, вишивці, різьбярстві. Вони часто «оживали» — ставали героями народних казок, обрядів, дитячих те­атралізованих ігор і забав із піснями й танцями.

Іграшки-двійники

Традиція виготовлення ляльок існує в усіх народів світу. Найкра­щою іграшкою для дівчаток завжди була лялька. Знаменита на весь світ російська лялька «матрьошка» виготовляється з дерева.

У російської матрьошки є японський двійник — матрьошка «кокесія». Японська матрьошка — це веселий дідусь із витягнутою го­ловою. За рисами обличчя і костюмом, які розписуються яскравими різнокольоровими фарбами, ми завжди дізнаємось, звідки ця лялька-матрьошка — з Росії чи Японії.

Іграшки, що звучать

Проте найпоширенішою серед дитячих іграшок є маленька глиня­на скульптурка свистунець. За стародавніми повір'ями, свист відганяв злих духів. Тому…  

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології

Вітчизняний сугестопедичний досвід розкрито в монографії С. Пальчевського [2]. Він розглядає сугестопедію як один із напрямів сугестопедагогіки,… Сугестологія вивчає особливості психологічних явищ навіювання та… Ці гуманні за характером впливу технології створюються в кон­тексті педагогічного оптимізму: вони виконують функцію…

Естетотерапевтичні засоби

• музикотерапія (активне і пасивне слухання музики, ідивідуаль- ний, ансамблевий і хоровий спів); • арт-терапія (малювання або використання кольорів у різних ви­дах навчальної… • імаготерапія («проживання образу»);

Технології оцінювання результатів мистецької освіти

Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної,… • формування емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світо­глядних… · розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мис­лення, художніх здібностей, універсальних якостей…

Види й технології оцінювання

Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати на мікроетапах процесу опанування змісту тем програми з мистецтва, вони виконують… Тематичне оцінювання (відповідно до тем програми з мистецтва, за якою працює… Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного на­вчального року та після завершення курсу і передбачає…

Початковий рівень навчальних досягнень

2 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє зовсім незначну час­тину тематичного матеріалу на елементарному рівні (може на­звати окремі мистецькі… 3 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє частину тематичного матеріалу…

Середній рівень навчальних досягнень

5 балів. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює біль­шу частину тематичного матеріалу (називає ознаки та властивості мистецьких явищ);… 6 балів. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює пе­реважну більшість… Достатній рівень навчальних досягнень

Високий рівень навчальних досягнень

11 балів. Критерії оцінювання: Учень глибоко розуміє та усві­домлює тематичний матеріал, намагається самостійно збага­чувати набуті знання; під час… 12 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний…

Додаток

МУЗИЧНА АБЕТКА

ЗВУКОРЯД

Сім сестричок, нот-малят

Утворили звукоряд

І назвали його гама,

Як порадила їм мама.

Гами вгору й вниз літають,

Місце ноткам всім шукають.

На лінійках опинились,

З нотним станом подружились.

П'ять лінійок ноткам мало —

Додаткові змалювали.

Ключ скрипковий визначай,

Де яка з них проживає.

Нотка «соль» тут основна:

Головна в ключі вона.

Заспівають сестри рано

Кольорову диво-гаму.

Сім маляток-нот — сім'я:

Гарна в них мело-ді-я!

МУЗИЧНІ ЗНАКИ

Нотка — малюєш горішок смачний.

Пауза — знак, ніби маг чарівний.

Нотки-горішки розсипались гучно.

Пауз мовчанка — то тиші співзвуччя.

Ліга — вказівка «наспівно» — легато.

Крапочки: грається дощик в стакато.

Штрихи ці не плутай з акцентом ніколи.

Репризу порівнюй з ходою по колу.

Захочеш тягнути останню ти ноту —

Фермату малюй, і закінчиш роботу.

Всі знаки музичні навчися писати,

Щоб музику в нотах, як вірші, читати.

ДИНАМІКА

Тут і оркестр заграє —

Танець на форте лунає,

Марш гучно лине з труб,

Тромбонів, валторн і туб.

Піано звучить у пісні

Тихенько, як шепіт листя,

Немов колисанку співає,

Динаміку відчуває.

Ці динамічні відтінки

Шукай на нотних сторінках.

«Тихіше?» чи «Голосніше?» -

Швидко задачку вирішуй!

ЛАД

Хто шикується у ряд?

Нотки у музичний лад.

Світлий лад — то лад мажор,

А затемнений — мінор.

Ясне сонечко зійшло,

Світла звукам додало.

Ніжно музику зігріло,

У мажор позолотило.

Раптом небо темним стало:

Хмарки музику злякали.

Поховались всі підряд

Нотки у мінорний лад.

РИТМ

Пульси та метри музичні

Рахують всі звуки ритмічно.

«Тік-так» і знову «тік-так» —

Із ноток будують такт.

Розмір його заміряй!

Скільки там нот? Відгадай!

ТЕМБР І ТЕМП

Музиканти добре знають:

Інструменту тембри мають.

Разом скрипки та гобої

Порівняємо з тобою.

Тембр і темп не переплутай —

Баритон із рітенуто!

В темпі марш і вальс заграй,

Тембром-голосом співай.

Легко розрізнити можеш

Тембри голосів несхожих:

Татка голос, голос мами,

Тенор, бас, альт і сопрано.

Темпи визнач виконання

І дотримуйсь із старанням.

Темп Алегро пам'ятай,

Від Анданте відрізняй!

МУЗИЧНІ НАСТРОЇ

Слухала музику миша.

Скрізь панувала тиша...

«Словник» киця-Мура гортала:

Настрої визначала.

Сподобались їй «грайливий»,

«Веселий» і «жартівливий».

Закрила хитруня-кішка

Товсту словникову книжку,

Щоб із мишенятком пограти

В музичні «Веселі старти».

Не зрозумівши правил гри,

Побігла мишка до нори,

Бо інші музичні настрої

Навіює кицька часто їй:

«Тривожність» і «поривання»,

«Збудженість» і «хвилювання».

ФАКТУРА І ПАРТИТУРА

Що це за Фея — фактура?

Чи не сестра партитури?

Тканина це, музики склад,

Щоб панував у ній лад.

З тканини цієї сорочку

Не зшиєш, не вдягнеш дочку.

Фею-фактуру зразу

Пізнати поможуть фрази,

Усі підголоски, баси,

Канонів і фуг голоси.

Співати краще хором

Поліфонічну фактуру прозору,

Гомофонна фактура-Фея

Простіша здається від неї:

Мелодія плюс гармонія —

Виходить прелюд чи симфонія.

Фактура музична складна:

В нотах живе вона,

В музиці для оркестру

Для знаменитих маестро.

Із партій усіх партитури

Складають Феї фактуру.

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

ЗМІСТУ УРОКІВ ЗА ПРОГРАМОЮ

ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»

Умовні скорочення: П — основні поняття; СВМ — сприйняття та ін­терпретація творів візуального мистецтва, СММ — музичного мистец­тва, СКМ — кіномистецтва; ХТД — художньо-творча діяльність; ТГ — театральна гра (пантоміма, інсценізація); МГ — музична гра.

КЛАС. АБЕТКА МИСТЕЦТВ

Тема І. Краса навколо нас

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв

Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що… П: Звук. Звуки шумові й музичні. Музика. Мелодія. ХТД: «Що потрібно знати, щоб… Візуальне (образотворче) мистецтво

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ

Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах.… П: Танець. Народний танець (гопак, козачок тощо).

Тема III. Загадки художніх мов

Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний,… П: Театр. Актор.

Тема IV. Як митці створюють красу

Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про… П: Народна музика. Троїсті музики. Народний хор.

КЛАС. КРАСА ДОВКІЛЛЯ В МИСТЕЦТВІ

Тема І. Пори року і народні свята

Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві.… П: Програмні твори.

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ

Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна… П: Симфонічний оркестр, Тембр.

Тема III. Бринить природи мова кольорова

Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і… П: Інтонація. Зерно-інтонація.

Тема IV. Образи рідної землі

Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму,… П: Патріотична пісня.

З КЛАС. ОБРАЗ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів

Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент).

Тема II. Легендарні герої в мистецтві

Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Орфея з опери «Орфей та Еврідіка», К.Стеценко, хор «Прометей».

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи

Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра… Візуальне мистецтво

Тема IV. Краса людської духовності

Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка»… ХТД: Б. Савельев «Справжній друг» (спів).

КЛАС. СВІТ У МИСТЕЦЬКИХ ШЕДЕВРАХ

Тема І. Мій мальовничий світанковий край

Уроки 1-2 Музичне мистецтво Зміст: Бесіда «Мій мальовничий світанковий край». Цікаві історич­ні оповіді, традиції рідного краю.

Уроки 7-8

Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 9-10

Музичне мистецтво

Зміст: Усвідомлення учнями зв'язків між життєвим змістом музич­ного твору 1 його втіленням засобами мистецтва.

П: Канон (підголоски), одночастинна форма.

ХТД: Українська народна пісня «Був собі журавель та журавочка», створення підголосків (варіант — виконання каноном), рит­мічного супроводу, театралізація.

СММ: «Ой, пряду, пряду»; «Налетіли журавлі», коломийки тощо.

Твори місцевих композиторів (на вибір учителя).

СВМ: Зразки різьблення дерев'яних предметів побуту>

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Знайомство з традиціями українського різьбярства. Пластич­на цільність форми у виробах майстрів.

П: Контррельєф, різьбярство.

ХТД: Подарунок природи. Ліплення способом контррельєфу (дощеч­ка, ложка або кухлик). СВМ: Зразки різьблення дерев'яних предметів побуту. СММ: Українські народні пісні. СКМ: Д/ф «Різьбярі за роботою».

Уроки 11-12

Музичне мистецтво

Зміст: Народні свята і обряди. Обговорення святкувань як традицій­них для всієї України, так і характерних для певного регіону України.

П: Календарно-обрядові пісні (жниварські), мультфільм.

ХТД: Календарно-обрядові пісні за вибором (створення елементів інсценізації обрядів). Повторення знань про календарні піс­ні — веснянки, колядки...

СКМ: М/ф «Покрова-покровонько» (А. Трифонов) — народні обряди.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Розвиток навичок композиційного розміщення елементів ор­наменту у заданій формі.

П: Композиція.

ХТД; «Зібрався рід наш увесь» (орнамент у прямокутній або квад­ратній формі). Скатертина як уявний образ місця для прове­дення ярмарки.

СВМ: Зразки вишитих скатертин, різних за формою.

СММ: Українська народна пісня «Зеленее жито, зелене» (музична заставка).

Уроки 13-14

Музичне мистецтво

Зміст: Вплив народної музики на формування професійної музики (зокрема творчість українських композиторів).

П: Ритм, двочастинна форма.

ХТД: М. Дремлюга «Відлітали журавлі» (пластичне інтонування).

СММ: Г. Майборода «Гуцульська рапсодія».

СВМ: Зразки тканих та вишитих килимів.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Уявлення про композиційний та кольоровий ритм. Килим як образ карти, плану, Ландшафту. Ідея казки про килим-літак).

П: Ритм, килимарство.

ХТД: Килимок — декоративне плетіння з кольорових смужок па­перу.

СВМ: Українські килими, ліжники. О. Бабенко, О. Гелетюк та ін.

СММ: Українська народна пісня «Ой, пряду, пряду».

Уроки 15-16

Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні на вибір (варіант — створення танцювальних рухів або інсценування… СММ: Фольклорні твори у виконанні ансамблів українських народ­них інструментів («Троїсті музики» тощо), народних…

Уроки 17-18

Музичне мистецтво

Зміст: Україна — багатонаціональна держава.

ХТД. І. Білик «Чарівна Україна».

СММ: П. Майборода «Пісня про рушник»; JI. Ревуцький «Пісня».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Вишитий рушник як образ дороги, веселки. Значення сим­волів вишивки на рушнику.

П: Рушник, симетрія.

ХТД: «На щастя, на долю» — ескіз рушника. Витинанковий декор та декорування китицями. СВМ: Ілюстрації із зображенням українських рушників.

Уроки 19-20

Музичне мистецтво

Зміст: Українські народні мелодії у творчості зарубіжних компози­торів.

ХТД: М. Глінка «Гуде вітер вельми в полі».

СММ: П. Чайковський, симфонія № 2 (фінал — українська народна пісня «Журавель»); А. Хачатурян, гопак із балету «Гаяне».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Українські народні іграшки з різних матеріалів (дерева, гли­ни, соломи, тіста, сиру тощо).

П: Народна іграшка.

ХТД: Завдання на вибір: вертушка (паперопластика, розпис), козак-молодець і весела козачка (ляльки з тканин, розпис, ро­бота в парі).

СВМ: Зразки українських іграшок. М. Бепиняк, Ляльки Довбуш і Дзвінка. СКМ: М/ф із серії про козаків.

Уроки 13-14

Музичне мистецтво

Зміст: На гостини до росіян і білорусів.

П: Варіації.

ХТД: Російська народна пісня «Светит месяц»; «Во саду ли, в огоро­де» (фрагмент), білоруська народна пісня «Сів комарик на ду­бочку».

СММ: М. Римський-Корсаков «Три дива» (тема Білочки); Р. Щедрін «Пустотливі частівки», М. Глінка «Камаринська», білорусь­кий танець «Бульба».

СВМ: Ілюстрації із зображенням костюмів. Твори народного мистецтва, зразки традиційного російського розпису (хохлома, гжель).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Ознайомлення з російською та білоруською народною іграш­кою (матрьошки, поліська лялька з соломи тощо).

П: Форма.

ХТД: Матрьошка. Книжечка-сувенір (декоративне малювання).

СВМ: Матрьошка, ляльки із соломи тощо. Т. Федорова Лялька «Полісяночка».

Уроки 23-24

Музичне мистецтво

Зміст: Завітаймо до греків, татар.

ХТД: Л. Джемалядінова «Дружба і достлуг».

СММ: Татарський танок «Сиртакі».

СКМ: Х/ф «Грек Зорба» (фінал, танець «Сиртакі»).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Кольорова лінія, пляма та крапка як мова емоційної вираз­ності декору.

П: Ескіз.

ХТД: Завдання на вибір: грецький орнамент, ескіз клаптикової ком­позиції для подушки.

СВМ: Народні костюми греків і кримських татар. Зразки декоратив­но-прикладного мистецтва.

Уроки 25-26

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: У гості до угорців.

П: Тричастинна форма.

ХТД: Угорська народна пісня «Тихий куточок».

СММ: Ф. Ліст «Угорська рапсодія № 2» (фрагмент); Й. Брамс «Угорськ танець № 5», «Чардаш».

СВМ: Ілюстрації із зображенням костюмів.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Угорська народна іграшка. Утворення форми предмета мето­дом витягування з цільного шматка глини. Робота в групах (завдання на вибір): Пищик-дракончик»; каз­ковий світ тварин (ліплення 3 глини).

Керамічні іграшки-тваринки, свищики народних майстрів.

Уроки 27-28

Музичне мистецтво

Зміст: До поляків на гостину.

ХТД: Польська народна пісня «Жайворонок»; Л. Рудківська «Но­ворічна» .

СММ: Ф. Шопен «Полонез ля мажор», «Мазурка», «Краков'як».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Польська іграшка-лялька. Відтворення глибокої змістовності і простоти форми в зображенні польських іграшок

П: Паперопластика.

ХТД: Ескіз вертепної ляльки, особливості її конструкції (папероплас­тика).

СВМ: Вертепні ляльки.

Уроки 29-30

Музичне мистецтво

Зміст: Узагальнення знань.

П: Колядки, щедрівки.

ХТД: Колядки. Творча інтерактивна гра «Створення святкового но­ворічного багатонаціонального карнавалу».

СММ: Улюблені народні мелодії за вибором учнів (порівняння засобів виразності — подібність, відмінність).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Ознайомлення з плановістю розташування фігур на площині для (виділення основного сюжету) на підкреслення виразності сюжету композиції.

П: Багатофігурна композиція, колаж.

ХТД: «Колядувати — дім звеселяти». Створення колективної бага­тофігурної композиції за мотивами різдвяних свят (колаж).

СВМ: Персонажі колядок народів різних національностей, що про­живають в Україні.

Зміст: ХТД: СВМ:

Уроки 31-32

Музичне мистецтво

ХТД: Новорічний багатонаціональний карнавал (пісні, інсценізації, танцювальні імпровізації).

Візуальне (образотворче) мистецтво

ХТД: Нечуване і небачене. Уявна екскурсія по театру-музею іграш­ки. Експозиція дитячих виробів на фоні колажної композиції із творчих робіт (театральні дійства). Порівняння ляльок різ­них народів, виготовлених із соломи, гілочок та інших природ­них матеріалів (солом'яний Купало, Масляна, польська Мар- жана тощо).

Тема III. Подорожі країнами і континентами

Формування уявлень про національні особливості мистецтва різ­них народів світу з опорою на фольклорні джерела (пісні й танці, на­ціональні костюми тощо).

Формування уявлень про взаємовпливи, взаємопроникнення ук­раїнського народного і професійного мистецтва (використання харак­терних (автентичних) національних мелодій, мотивів у творах різ­них митців).

Виховання шанобливого ставлення до культури різних народів світу.

Уроки 33-34

Музичне мистецтво

Зміст: Франція — батьківщина класичного танцювального мистец­тва. Французькі менуети, галопи.

П: Менует.

ХТД: Французька народна пісня «Пастух».

СММ: Г. Ф. Гендель «Менуети» (на вибір).

СВМ: Ілюстрації виконавців-танцівників.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Навички порівняння м'яких окреслень природних форм із плас­тикою архітектурних будівель.

П: Архітектурний пейзаж, діафільм.

ХТД: Мандруємо вулицями Парижа — архітектурний пейзаж (ком­біновані техніки).

СВМ: Фотографії Ейфелевої вежі, інших архітектурних споруд, ву­лиць Парижа.

СКМ: Діафільм про мистецький Париж.

Уроки 35-36

Музичне мистецтво

Зміст: Італійські народні пісні (серенада), танці (тарантела). Старо­винний народний музичний інструмент — мандоліна. П: Серенада.

СММ: Гаврилін «Тарантела» з балету «Анюта». Ф. Шуберт «Сере­нада».

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, зразків деко­ративно-прикладного мистецтва.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Особливості написання марин. Поєднання техніки акварель «по-мокрому» та графіки.

П: Марина.

ХТД: Пісня гондольєра (морський пейзаж).

СВМ: Архітектура італійських міст (Колізей). Венеціанські крає­види.

СММ: Звучання мандоліни.

Уроки 37-38

Музичне мистецтво

Зміст: На екскурсію до Німеччини та Австрії. Народні танці (ленд­лер), пісні. Особливості музичної мови, П: Лендлер, рух.

ХТД: Австрійська народна пісня «Про Віденський ліс»; німецька народна пісня «Весна».

СММ: Л. ван Бетховен «Лендлер»; Й. Штраус «Вальс».

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, краєвидів, пам'яток архітектури та побуту.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Кольорова пляма, лінія як мова виразності для створення ві­зуального руху на площині.

П: Рух.

ХТД: Вальс квітів (композиція за мотивами вальсів Й. Штрауса).

СВМ: Австрія (Собор святого Стефана), Німеччина (Рейнський Со­бор), мистецькі твори в стилі модерн.

СММ: Й. Штраус, фрагменти вальсів.

Уроки 39-40

Музичне мистецтво

Зміст: Музичний фольклор Іспанії — запальні мелодії, характерні ритми. Розмаїття народних танців. Національні музичні інс­трументи — гітара, кастаньєти.

П: Динаміка, контраст. ХТД: Імпровізація ритмів іспанських танців.

СММ: П. Чайковський «Танець "Шоколад"» з балету «Лускунчик».

СКМ: К/фК. Саурі «Іспанський танець фламенко».

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Порівняльний аналіз між фіксацією миті руху та його зобра­женням на площині. П: Динаміка, контраст.

ХТД: Запальний іспанський танок (динамічна композиція, комбі­нована техніка).

СВМ: Традиційні іспанські костюми. Архітектура (Храм святого сімейства — Церква Саргада Фамілія у Барселоні, А. Гауді).

СММ: Звучання кастаньєт.

Уроки 41-42

Музичне мистецтво

Зміст: Помандруємо до Англії та Америки. Англійський народний інструмент волинка.

ХТД: Англійська пісня-гра «Row? Row!» СММ: Англійський народний танець «Жига»; К. Дебюссі «Лялько­вий кек-уок».

СВМ: Фотографія оркестру волинкарів.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Лінія як засіб виразності для створення іміджу вождя племені. П: Графіка, портрет. ХТД: Портрет вождя (головний убір, розпис обличчя). СМВ: Декоративно-прикладні вироби: сомбреро, пончо, ляльки в на­ціональних костюмах тощо. СКМ: Х/ф «Чингачгук — Великий змій» (фрагмент).

Уроки 43-44

Музичне мистецтво

Зміст: Мистецтво суворої Півночі.

П: Форма.

ХТД: Е. Гріг «Пісня Сольвейг» (фрагмент); шведська народна пісня.

СММ: Е. Гріг «Танець Анітри», «У печері гірського короля» та ін з сюїти «Пер Гюнт».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Фіксація руху в статичній формі.

П: Скульптурний портрет, ілюстрація.

ХТД: Завдання на вибір: ілюстрації до казок Г. X. Андерсена. Олов'яний солдатик та балерина (ліплення двофігурної композиції).

СМВ: Порцелянові скульптурки.

Уроки 45-46

Музичне мистецтво

Зміст: Своєрідність і неповторність мистецтва народів Сходу. Музич­на орнаментика.

П: Музична орнаментика.

ХТД: М. Гусейнлі «Курчатка».

СММ: П. Чайковський «Арабський танець "Кава"» з балету «Лускун­чик».

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народ­ного декоративно-прикладного мистецтва, пам'яток культу­ри та побуту.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Особливості графічного начерку в орнаментальності арабської в'язі. Порівняння з українським бігунком.

П: Графіка, архітектурний декор.

ХТД: Ескіз архітектурного декору за мотивами східних казок.

СМВ: Ілюстрації орнаментів архітектурних споруд арабського Схо­ду, оздоблення книжок із казками.

СММ: М. Глінка «Східні танці» з опери «Руслан і Людмила».

Уроки 47-48

Музичне мистецтво

Зміст: Органічне поєднання музики, співу, танцю (пластики) в індій­ському мистецтві. Мова рухів в індійських танцях.

СКМ: К/ф (фрагменти з будь-якого індійського фільму).

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народ­ного декоративно-прикладного мистецтва.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Сутність уявлень індійського народу про Внутрішній світ лю­дини.

П: Живопис.

ХТД: Таємниця індійської печери (монохромна композиція).

СВМ: Індія — Тадж-Махал; Р. Кіплінг «Мауглі» (ілюстрації). Фото­графії індійських національних костюмів, ювелірних виробів.

СММ: Пісні з індійських кінофільмів.

СКМ: М/ф «Мауглі» (фрагмент), реж. Р. Давидов; «Рікі-Тікі-Таві», реж. А. Згуриді. Фрагменти індійських кінофільмів.

Уроки 49-50

Музичне мистецтво

Зміст: Загадковий Далекий Схід.

СММ: П. Чайковський «Китайський танець "Чай"» з балету «Лус­кунчик».

ХТД: Китайська народна пісня «Дощові краплі»; Сугубу Сасакі Джан Кен Пон (яп.).

СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народ­ного декоративно-прикладного мистецтва.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Мистецтво Японії. Значення ліхтаря, журавля та сакури в національній культурі Японії. Особливості техніки оригамі. Прийоми виготовлення об'ємних виробів у техніці паперопластики.

П: Дизайн, Оригамі.

ХТД: Завдання на вибір: півонієвий ліхтар (дизайн), журавлик (ори­гамі), гілочка квітучої сакури (туш на тканині).

СВМ: Оригамі, японські ліхтарики. Живопис китайських і японсь­ких художників.

Уроки 51-52

Музичне мистецтво

Зміст: Самобутня культура африканського континенту. Магічні тан­ці аборигенів (синтез танцю, музики, співу та костюму в об­рядах). Розмаїття ударних інструментів. Африканські там­тами.

П: Шумові ансамблі.

ХТД: Створення шумових ансамблів. Складання сценарію свята аф­риканських аборигенів. Орієнтовна тематика: «Радіймо сон­цю!» або «Перед полюванням».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Передача характерних особливостей поведінки тварин засобами пластичних матеріалів.

П: Скульптура, пропорції.

ХТД: Ніжність (ліплення двофігурної композиції: кенгуру і кенгуреня; коала і коаленя, слон і слоненя, жирафа і жирафен і т.д.).

СВМ: Африканські та австралійські скульптурки.

СММ: Звуки там-тамів.

СКМ: Д/ф «Природа Африки та Австралії».

Уроки 53-54

Музичне мистецтво

Зміст: Урок-концерт «Країнами і континентами». Музична віктори­на «Впізнай мелодію».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Урок-підсумок уявної подорожі. Ознайомлення з національ­ними особливостями світового дитячого малярства. Спільне та відмінне в художньому відтворенні навколишнього світу дітьми зарубіжних країн. Сприйняття творчих робіт, створе­них дітьми.

Тема IV. Дзвони минулого, шляхи майбутнього

Формування уявлень про розвиток музичного мистецтва в різні історичні епохи, осмислення понять «старовинне мистецтво» і «су­часне мистецтво».

Уроки 55-56

Музичне мистецтво

Зміст: Відображення у слов'янських обрядах єдності Природи, Лю­дини у Всесвіті.

П: Варіації.

ХТД: Пісні весняно-літнього циклу (великодні, купальські). Ство­рення варіацій на тему улюбленої веснянки.

СММ: К. Чілі «Язичницькі піснеспіви»; Руслана «Коломийки».

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Зображення на писанках прадавніх знаків та символів життя.

П: Писанкарство.

ХТД: Завдання на вибір: розміщення орнаменту на поверхні яйця; варіації на теми писанок у техніці витинанки.

СВМ: Писанки за стародавніми (трипільськими) мотивами. Зразки писанок різних регіонів України.

Уроки 57-58

Музичне мистецтво

Зміст: Веснянки та гаївки у виконанні фольклорних колективів.

П: Веснянки.

СВМ: Символи землі, води, сонця, берегині роду та ін., що використо­вуються в декоративно-прикладному мистецтві українців.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Сприйняття образу дерева життя в народних орнаментах, жи­вопису, скульптурі, оздобленні культових споруд, кінемато­графі тощо.

ХТД: «Ми діти твої, рідна земле»! (колективна витинанкова компо­зиція із зображенням квітучого дерева життя, у центрі кож­ної квіточки — фотографія дитини, над деревом — сонце),

СКМ: К/ф «Володар кілець» (фрагмент «Повернення короля»), реж. Р. Джексон.

Уроки 59-60

Музичне мистецтво

Зміст:Музичне мистецтво минулого. Світська та духовна музи ка. Старовинні світські танці. Старовинні інструменти (кла­весин).

П: Сюїта.

ХТД: Многая літа.

СММ: М. Лисенко «Сюїта у формі старовинних танців»; Й. С. Бах «Прелюдії до мажор і до мінор (І ч.)», «Добре темперований клавір» (у виконанні на клавесині В. Ландовської).

СВМ: Ілюстрації із зображенням храмових споруд, старовинних світ­ських будівель.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Формування про єдність законів світобудови, відтворених у різ­номанітних мистецтвах. Уявна гра-подорож у минуле нашої планети.

П: Архітектурний пейзаж, фотомистецтво.

ХТД: Рідне місто у минулому (графіка). Робота в групах. Зображен­ня храмових споруд, палаців.

СВМ: Художні фотографії із зображенням архітектурних пейзажів із старовинними будівлями.

Уроки 61-62

Музичне мистецтво

Зміст: Формування уявлень про особливості музичного мистецтв у різні часи. Порівняння музичних засобів виразності для вираження танцювальних образів. ,

ХТД: Сучасна пісня танцювального характеру.

СММ: Вальс (на вибір), рок-н-ролл,, сучасна танцювальна композиція (на вибір). Романс (на вибір).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Порівняльна характеристика зображення обличчя людини в стилі реалізму та модерну (кубізм).

П: Портрет.

ХТД: «Про що розповів старовинний портрет». Довільний вибір тех­нік та матеріалів для візуального відтворення власних фан­тазій.

СВМ: Леонардо да Вінчі, Пікассо, С. Далі тощо.

Уроки 63-64

Музичне мистецтво

Зміст: Від шарманки до комп'ютера. Подорож етапами розвитку тех­нічних пристроїв. Шарманки, музичні скриньки, грамофони, магнітофони, комп'ютерні музичні програми.

ХТД: В. Бистряков «Давайте розбудимо радість».

СММ: Д. Шостакович «Шарманка»; Б. Барток «Мікрокосмос» (п'єси на вибір); показ можливостей комп'ютерних програм (різноманіт­на обробка звуків як інструментальних, так і вокальних).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Розвиток здатності інтерпретувати візуальні зображення, уяви та фантазії. Ознайомлення з класичним і сучасним натюрмор­том у порівнянні. П: Натюрморт.

ХТД: Натюрморт з фруктами (Техніка на вибір). СВМ: Мистецькі твори, класичні та сучасні, у жанрі натюрморт.

Уроки 65-66

Музичне мистецтво

Зміст: Музика Космосу.

П: Кіномистецтво. СММ: Ю. Щуровський «Хода роботів»; інструментальні композиції на електронних інструментах. ХТД: В. Бистряков «Давайте розбудимо радість». СКМ: К/ф «Гостя з майбутнього» (участь у виконанні пісні).

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Уявна гра-подорож у майбутнє нашої планети. Формування уявлень про мистецтво майбутнього. Розвиток відчуття плас­тичної маси, здібності цільного просторового мислення.

П: Скульптура.

ХТД: Дивовижні машини (ліплення роботів-машин).

СВМ: Композиції комп'ютерної графіки.

СММ: Музика за вибором учителя.

СКМ: М/ф «Тайна третьої планети» (фрагмент), к/ф «Гостя з май­бутнього» (фрагмент).

Уроки 67-68

Музичне мистецтво

Зміст: Підсумкові узагальнюючі уроки, вікторина «Мистецькі подо­рожі планетою Земля»

П: Імпровізація.

Візуальне (образотворче) мистецтво

Зміст: Активний розвиток варіативності мислення, творчого потен­ціалу. Урок-бієнале (виставка кращих творчих робіт за навчаль­ний рік, демонстрація виробів, привітання та нагородження з музичним оформленням, імпровізація на тему колективної композиції «Коровай, коровай...»).

П: Імпровізація, витинанка.

ХТД: «Коровай, коровай, кого хочеш вибирай!» (колективна компо­зиція, вирізання фігурок хлопчиків та дівчаток за типом фри­зової витинанки з паперу кольорової гами веселки).

СВМ: Зразки витинанок народних майстрів.

СММ: Пісні у виконанні дитячих колективів.

ДОДАТОК А

ВОКАЛЬНО-ХОРОВА РОБОТА

У змісті інтегрованого курсу «Мистецтво» передбачено повноцін­не опанування учнями музичного мистецтва.

Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва є виконання музичних творів. Спів — найдоступніша та найулюблені­ша для дітей виконавська діяльність. Він сприяє розвитку співацької культури школярів, їх загальному та музичному розвитку; вихованню духовного світу; становленню світогляду, формуванню особистості.

Роботу з вокального виховання вчитель має здійснювати у пев­ній системі з урахуванням закономірностей та особливостей форму­вання дитячого голосу.

Особливості дитячого голосу

Поступово діапазон пісенних мініатюр має розширюватися. У ро­боту можна включати пісні, поспівки, побудовані на звуках тонічного три звука, окремих… У другокласників найприродніше голос звучить у діапазоні мі 1 — сі 1. Цей… З третього року навчання звучання голосу вирівнюється по всьо­му діапазону до 1 — ре 2 (мі2). Сила голосу дітей 7—10…

Методи розучування пісні на уроці

Для розучування пісенного матеріалу використовуються різні методи. Розучування пісні на слух. Цей метод є досить актуальним у про­цесі роботи з… Після першого ознайомлення доцільно провести коротку бесіду з учнями щодо їх вражень, змістового та ідейно-художнього…

Вокально-хорові навички

Дихання. Загальновідомо, що співацьке дихання різниться від при­родного. Тому дуже важливим є розвиток навичок правильного співа­цького дихання.… Атака звука — це момент утворення звука. Розрізняють: тверду атаку, коли голосові складки змикаються щільно. Звук виходить енергійний, твердий; при м'якій…

Вокально-хорові вправи

Вправи другої категорії спрямовані на подолання конкретних труд­нощів під час розучування твору. Ці вправи виконують вужчі завдання і не можуть бути… Застосовуючи в хоровому навчанні ті чи інші вправи, важливо звертати особливу… Для вправ можна використовувати нескладні поспівки, забавлянки, музичний матеріал із репертуару, що вивчається,…

Деякі прийоми диференційованого навчання співу

Принцип індивідуального підходу виявляється в різних формах: періодичному прослуховуванні учнів для перевірки стану співа­цьких голосів, динаміки їх… Майже в кожному класі є діти, які співають фальшиво. Щоб ви­значити, чому вони… У роботі з дітьми, які співають фальшиво, корисні, наприклад: