рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Технологія проективного моделювання уроків

Технологія проективного моделювання уроків - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва   Проект (Від Латин, Projectus — Кинутий Уперед) — План, Попе­р...

 

Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.

Моделювання (від фр. modeler — ліпити, формувати) — метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкрет­ного об'єкта (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю). Мо­дель (від фр. modele — міра, зразок) — це зменшене відтворення або умовний образ якогось об'єкта чи групи об'єктів, що виявляє подіб­ність до оригіналу.

Усі моделі поділяються на дві великі групи: матеріальні (пред­метні, реальні, об'єктивні) та ідеальні. Останні у свою чергу поділя­ються на образні (іконічні), знакові (знаково-символічні), мислені (уявні). Попри всю схематизацію та умовність ідеальні моделі здат­ні непросто імітувати схожість з оригіналом, а й виявляти його сут­тєві властивості. Відповідність моделі й оригіналу може бути різною: подібність, аналогія, гомоморфізм (узагальнена або часткова подіб­ність), ізоморфізм (взаємно-однозначна відповідність структур мо­делі та прототипу).

Моделювання передбачає дотримання трьох загальних принци­пів (І. Новик, В. Садовський):

• відповідності моделі оригіналу (не довільна, волюнтаристська по­будова, а така, що відповідає освітнім реаліям),

• екстраполяції модельної інформації (можливості перенесення ін­формації з моделі на реальний педагогічний процес),

• верифікації модельної інформації (перевірки адекватності моделі в педагогічному досвіді).

Моделювання уроку є складовою проектування інтегративної ху­дожньо-педагогічної технології, що відображає важливу частину під­готовчої діяльності вчителя До уроку мистецтва, а його модель слу­жить орієнтиром для вчителя.

У середовищі вчителів найпоширенішим способом підготовки до навчально-виховного процесу стала практика складання робочо­го плану уроку і конспекту — короткого письмового викладу його майбутнього змісту. План чи план-проспект уроку (словесний конс­пект) дає змогу відтворити переважно односпрямовану послідовність викладу матеріалу на уроці. За умов його підкріплення візуально схемою (графічний конспект) виникають додаткові можливості поба­чити цілісність уроку і зв'язки між його окремими складовими та між уроками циклу.

У шкільній практиці подібна попередня проективна робота з на­вчальним матеріалом отримала назву побудови «опорних сигналів» (започатковано у досвіді вчителя-новатора В. Шаталова), у вищій школі — складання «опорних конспектів» (К. Васильківська).

Проективна модель уроку мистецтва за способом викладання навчально-методичної інформації може виражатися у двох основних формах:

• вербальна, описова (план, план-проспект або сценарій, де висвіт­люються основні етапи уроку та контури його перебігу);

• візуальна, зображувальна (графічна схема, малюнок, знаково-символічна модель, що пояснює педагогічний задум). Проективна модель за ступенем насиченості інформації може бути

стислою (обмежуватися відображенням тільки найсуттєвіших компо­нентів змісту) або розгорнутою (деталізованою). У будь-якому випад­ку—це віртуальний об'єкт, адже педагогічна практика надзвичайно динамічна, мінлива, а учні як суб'єкти навчально-виховного проце­су здатні вносити в хід уроку значні корективи, в тому числі й абсо­лютно непередбачені. Ще більшою мірою характерна імпровізацій­ність для уроків мистецтва, тому художньо-педагогічна проективна модель може включати різні варіанти проведення уроку або його ок­ремих етапів. Головне в проектуванні — створити поле творчих мож­ливостей для вчителя та учнів, а не «еталонний» сценарій, який буде прямолінійно втілюватися за будь-яких умов.

На наше переконання, педагогам мистецтва, які вже призвичаїли­ся до складання робочих планів, потрібно насамперед опанувати тех­нологію візуального моделювання, і, по-можливості, надавати їй пере­вагу в процесі підготовки до уроків. Такі моделі-схеми і моделі-образи здатні не просто компактно концентрувати необхідну інформацію, а давати змогу, по-перше, «схопити» цілісну художньо-педагогічну ідею уроку, по-друге, зафіксувати складну поліфонію інтегрованого уроку в єдності суттєвих властивостей і зв'язків, що в іншому випад­ку вимагає значних за обсягом словесних пояснень або взагалі май­же не вербалізується; по-третє, накреслити контури педагогічної взає­модії, характерної для педагогіки співробітництва, нарешті — вийти за межі дисциплінарних обмежень.

З-поміж проектних візуальних моделей пропонуємо користува­тися такими різновидами: • « технологічний план-ланцюжок »(лінійно-схематичне зображен­ня структурованої інформації, що відбиває «покрокову» послідов­ність етапів уроку),

• «технологічна схема-конспект» (просторово-схематичне зобра­ження структури уроку з лаконічними словесними поясненнями, компактна форма якого дає загальне уявлення про взаємозв'язок основних компонентів змісту),

• «технологічна карта» (малюнок у вигляді конструктивної ком­позиції або цілісного багатовимірного образу з опорними слова­ми та символами, який «симультанно» демонструє зміст і струк­туру майбутнього уроку).

Візуальні проектні моделі майбутніх уроків мистецтва високо інформативні завдяки відбору ключових смислових одиниць (фак­тів, образів, понять) та їх розподілу за блоками (основні, додаткові) із взаємним узгодженням компонентів. Саме тому вони сприяють і оп­тимальному структуруванню навчального матеріалу, і чіткій методич­ній організації процесу навчання. Водночас процес моделювання має потужну евристичну силу, спонукає вчителя до постійного вдоскона­лення цієї художньо-педагогічної технології від уроку до уроку. Для оформлення технологічних схем або карт та зменшення їх масшта­бу й обсягу доцільно розробити власний набір різних типів позначок (шрифти, кольорове маркування) та умовних зображень (геометричні, рослинні або антропоморфні форми, символи, емблеми, піктограми). Окрім одиничних моделей доцільно створювати серії моделей уроків, які охоплюють цілісну тему. Так, 3 фахової необхідності підготовка до уроку може перетворитися на захоплюючий творчий процес.

Технологія проектного моделювання інтегрованих уроків, зорієн­тована на чітку заданість результатів, передбачає:

• визначення мети і завдань уроку в межах програмної теми;

• добір дидактичних матеріалів — основних і додаткових;

• виявлення інтегративних зв'язків у навчальному змісті й передба­чення ситуацій їх можливого виникнення під час уроку;

• планування провідної художньо-інтегративної технології, в ме­жах якої визначити комплекс методів і прийомів, засобів органі­зації діяльності учнів (художньо-пізнавальної,' індивідуальної і колективної, самостійної і творчої тощо);

• узгодження запланованої діяльності вчителя і прогнозованої діяльності учнів;

• моніторинг і корекція освітніх результатів (особистісних, соціаль­них, предметних, міжпредметних, загальнонавчальних, загаль­нокультурних компетентностей).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Технологія проективного моделювання уроків

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4 Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті ....................................

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визнача­ють необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із мож­ливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-

Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому. Ці

Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій ком­поненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє про­цесуальн

Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтеграль­ною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт

Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диферен­ціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спе­ціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький

Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей за­сновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійсню­вали Б. Я

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
  З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної

Функції і принципи загальної мистецької освіти
  У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи

Meта і завдання
  Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача

Базові компетентності
  У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
  Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблен­ня оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підго­товці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і без­посере

Типи, жанри і структура уроків
  У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій

Художньо-педагогічна драматургія
  Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
  Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
  Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках музики в початковій школі. Безумовно

Сутність педагогічної технології
  Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С

Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
  Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан

Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати ет

Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фор­тепіано, віолончелі, оркестру.) Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач

Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового папе­ру герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з ко­льо

День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За харак­тером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар

Інтерактивні художньо-педагогічні технології
  Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction —

Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — вза­галі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче

Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйнят­тя, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в по­слідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер

Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в па­рах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс

Ігрові художньо-педагогічні технології
  Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка

Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі му­зичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інс­трум

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестив­них технологій

Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосере­джувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен

Технології оцінювання результатів мистецької освіти
  Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,

Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо­го розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів. Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати

Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незнач­ну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеже­ним понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр

Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац

Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п

Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний, ляльковий театр). П: Те

Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про народну музик

Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі

Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв

Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент). ХТД

Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)

Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн

Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт

Уроки 7-8
Музичне мистецтво Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 15-16
Музичне мистецтво Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні

Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо

Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока худож­ність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького ре­пертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем. Для розу

Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова. Дихання. Загальновідомо, що співа

Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­н

Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному у

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги