Дидактичні передумови - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва Інтенсивний Розвиток Наук Призводить До Їх Надмірної Диференціації, Дробленн...
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диференціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спеціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький філософ Ліхтенберг уважав, що людина, яка вивчає хімію і тільки хімію, знає саму хімію погано. Суголосну думку висловлював знаменитий диригент Бруно Вальтер: «Тільки музикант — це лише напівмузикант».
Інтегрування, під яким у педагогіці розуміють знаходження різноманітних зв'язків і залежностей між складовими педагогічної системи, це дієвий засіб структурування змісту, що забезпечує системність викладу матеріалу в нових органічних зв'язках. Це також засіб інтенсифікації навчально-виховного процесу, вища форма втілення міжпредметних зв'язків на якісно новому рівні.
У «Педагогічному словнику» М. Ярмаченко виокремлює такі основні категорії інтеграції в педагогіці: інтеграція змісту освіти інтегроване навчання, інтегровані курси, інтегровані уроки. Учені по-різному трактують зміст і масштаб поняття інтеграції в освіті:
• взаємопов'язаність змісту, методів і видів навчання (С. Архангельський);
· інтеграція знань, форм, методів і технологій навчання (І. Козловська);
· закономірність, принцип, засіб та інструментарій педагогічного процесу(М. Чапаев);
· послідовне здійснення учнем під керівництвом учителя перекладу повідомлень з однієї навчальної мови на іншу (Я. Данилюк);
· стимулююча, або пробуджуюча, освіта, відкриття себе або співпраця із самим собою та іншими людьми (С.Клепко).
Повідомлень з однієї навчальної мови на іншу (Я. Данилюк); стимулююча, або пробуджуюча, освіта, відкриття себе або співпраця із самим собою Та іншими людьми (С. Клепко). Поняття «інтеграція» в педагогічній науці набуло багатозначності. Аналіз та узагальнення різнопланових і різноякісних трактувань (Н. Груздева, Я. Данилюк, І. Козловська, О. Паладянц, С. Сергєєнок, А. Урсул, М. Чапаев та ін.) можна звести До такої класифікації: Я' • інтеграція як сутність, закономірність освіти, де смислові межі двох понять збігаються (природна інтегральність будь-якої освіти, Освітнього простору загалом);
• інтеграція як освітня політика, тенденція до взаємоузгодження систем освіти у світі (наприклад « освітня євроінтеграція » );
• інтеграція як принцип освіти, що відображає соціокультурні тенденції і потреби сучасного суспільства;
• інтеграція як освітня мета (створення у школярів цілісного уявлення про навколишній світ— «картина світу», «образ світу», «інтегральність світогляду»);
• інтеграцій як інструментарій, засіб удосконалення педагогічного процесу;
• інтеграцій змісту освіти (знаходження загальної основи і способів об'єднання предметних знань, результат — інтегрований курс, інтегрована програма);
• інтеграція форм організації навчання і виховання (інтегрований урок);
• інтеграція способів взаємодії педагога та учнів (інтегративна педагогічна технологія).
Існує два основні типи дидактичної інтеграції:
• індуктивно-взаємодіючий — процес установлення зв'язків між компонентами, які виконують роль активного начала в утворенні цілісності, якає пасивним результатом, народженим під впливом взаємодії паритетних частин;
• холістський, що передбачає пріоритет цілого як інтегральної («емерджентної») якості, що задає характер взаємозалежності компонентів і завдяки вихідній константі забезпечує більш високий рівень упорядкованості, кількісне зростання зв'язків. Технологія конструювання інтегрованого курсу з будь-якого начального предмета передбачає виявлення певних дидактичних підстав
Оптимального поєднання і перетворення предметно-диференційованого змісту в інтегративний, Дидактами доведено, що система предметного змісту включає підсистему дидактичних одиниць — навчальних елементів, представлених у внітрішньопредметній логіці, і систему навчальних елементів міжпредметної логіки із заданими параметрами і зв'язками різної типології. Тобто процедура інтегрування розглядається як процес упорядкування системи через виділення стрижневих компонентів і з'ясування зв'язків між ними навколо певної провідної ідеї (теми). Характер і обсяг цих зв'язків різний — від окремих фактів до узагальнюючих понять і світоглядних проблем. На рівні навчального матеріалу планується послідовність обраних спільних тем, переходи між ними. Внутрішньо-предметна логіка, як правило, обмежує бачення спільного за межами предмета, тому для «прориву» необхідно змінити кут зору і вибудувати нову інтегративну логіку, яка не збігатиметься зі структурою предметів, зміст яких інтегрується. Завдання ще більше ускладнюється, якщо поєднання компонентів нової предметної цілісності буде відбуватися на основі не одного провідного компонента, а в поліцентричному режимі. Просте з'єднання автономних предметних логік не забезпечить інтеграцію, потрібні «зустрічний рух» і суперпозиція (Д. Ровкін), а не сума окремих і незалежних функцій. Отже, виникають інші пріоритети й установки в процесі добору, семантичного аналізу і класифікації нових навчальних одиниць— «елементів-аналогів».
Як знайти інтеграційний механізм об'єднання знань чи проблем? Утворенню цілісності сприяють конкретні «інтегратори». Роль такої єдиної основи виконують однотипні універсальні сутності для тих сфер, що інтегруються. За формою інтегральні процеси поділяються на предметно-образні, понятійні, світоглядні (Ю. Тюнніков, М. Чапаев). Умовою предметно-образної інтеграції є спорідненість знань, тематики у змісті двох-трьох навчальних предметів, які на цій підставі поєднуються в один; він може включати і спільні поняття. Взаємозалежність спільних ключових ідей — «вузлових» проблем, що поширюються на різні навчальні дисципліни, є підставою для проблемної інтеграції, коли знання інтегруються в єдиний блок — світоглядну модель.
Знання (за В. Гінецинським) — це цілісна і систематизована сукупність понять і когнітивних образів, співвіднесених із певним предметним різноманіттям. Найбільший інтеграційний потенціал містять загальнонаукові поняття; у педагогіці і мистецтві такими виступають насамперед загальні естетичні категорії (гармонія, ритм, образ, стиль тощо), що створюють інтеграційне поле для пошуку більш конкретних і деталізованих міжвидових взаємозв'язків та педагогічного «ключа» до інтеграції (точок дотику, перетину, групування, концентрації елементів змісту довкола смислових одиниць).
На думку В. Безрукової, будь-який прояв інтеграційних процесів у педагогічній сфері має свої «особистісні наслідки». Як уже наголошувалося, важливу об'єднувальну роль у становленні особистості відіграє ментальний досвід, що виражається в таких результативних показниках, за якими вчитель може відстежувати рівень освіченості кожного учня: «знає, розуміє, пам'ятає, помічає, усвідомлює, міркує», зокрема в чуттєвих проявах — «бачить, чує, відчуває, переживає, розглядає, слідкує», операціях мислення— «думає, аналізує, пояснює, уявляє, уточнює, зіставляє, порівнює, узагальнює», вербальних і комунікативних проявах — «сказав, відмітив, обговорив, інформував, описав, переконав, довів, заперечив» тощо. Предметність забезпечує фундаментальність освіти, але без інтеграції хоча б на елементарному рівні (міжпредметних зв'язків) вона породжує явище, коли « за деревами не бачать лісу». Важливими результативними показниками інтегративного типу освіти є здатність переносу знань і вмінь, утворення узагальнених, системних знань («знань на межі», метазнань), об'ємність і панорамність уявлень і ціннісних орієнтацій, досвід художньої творчості.
Отже, ключовим моментом дидактичних передумов інтеграції, що стосуються всієї системи навчання і виховання учнів (принципів, змісту, форм, методів, засобів) є єдина мета освіти — формування в учнів цілісної картини світу. Практична ж реалізація ідеї інтеграції у шкільній практиці вирішується переважно на двох основних рівнях: інтеграції змісту освіти (зовнішня і внутрішня, міжпредметна і предметна, понятійна та світоглядна, повна або часткова) та інтеграції у процесі навчання і виховання (інтегративні педагогічні технології, методики інтегрованих курсів).
М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Дидактичні передумови
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4
Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій
освіті ....................................
ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визначають необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із можливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-
Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому.
Ці
Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій компоненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє процесуальн
Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтегральною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт
Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей засновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійснювали Б. Я
Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії.
Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної
Функції і принципи загальної мистецької освіти
У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпретації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи
Meта і завдання
Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традиційно мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача
Базові компетентності
У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трактується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті
Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с
Технологія проективного моделювання уроків
Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попередній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.
Типи, жанри і структура уроків
У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Савченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій
Художньо-педагогічна драматургія
Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистецтво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал
Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих
Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчастіше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчителів на уроках музики в початковій школі. Безумовно
Сутність педагогічної технології
Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних технологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні поняття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в образотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С
Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»:
• у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),
Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан
Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотворення методисти рекомендують використовувати педагогічний малюнок. Він виконується з конкретною методичною метою — продемонструвати ет
Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фортепіано, віолончелі, оркестру.)
Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач
Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового паперу герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з кольо
День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За характером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар
Інтерактивні художньо-педагогічні технології
Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя.
Інтерактивний (від англ. interaction —
Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — взагалі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче
Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйняття, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в послідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер
Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в парах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс
Ігрові художньо-педагогічні технології
Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорідненості, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка
Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі музичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інструм
Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестивних технологій
Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосереджувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен
Технології оцінювання результатів мистецької освіти
Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,
Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художнього розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати
Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр
Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац
Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу
Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порівняння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз
Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п
Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, музичний, ляльковий театр).
П: Те
Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уявлень про народну музик
Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів
Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт
Музичне мистецтво
Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі
Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин
Музичне мистецтво
Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв
Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія
Музичне мистецтво
Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.
Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв
Музичне мистецтво
П: Камертон.
СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент).
ХТД
Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів
Музичне мистецтво
П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар)
СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор
Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються
Музичне мистецтво
П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)
Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство
Музичне мистецтво
СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн
Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт
Уроки 7-8
Музичне мистецтво
Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різних регіонів України.
П: Коломийка, гопак, козачок.
ХТД: Зеленее жито, зелене.
Уроки 15-16
Музичне мистецтво
Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій.
ХТД: Пісні
Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно знати співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо
Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока художність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького репертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем.
Для розу
Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова.
Дихання. Загальновідомо, що співа
Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хорові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток дитячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основн
Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висуваючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кожному у
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов