Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва
З Метою Висвітлення Авторської Позиції Щодо Системи Початково...
З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії.
Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної освіти, яка гармонійно поєднує навчання, виховання і розвиток дітей і молоді засобами мистецтва і яка покликана підготувати їх до активної участі в соціокультурному житті, до подальшої художньо-естетичної самоосвіти. Мистецька освіта є посередником між суспільно значущими культурними цінностями й особистісними цінностями людини та забезпечує набуття базових компетентностей (загальнокультурних, художньо-пізнавальних, комунікативних тощо), формує прагнення і здатність до художньо-творчої самореалізації і духовного самовдосконалення протягом життя.
Шкільна мистецька освіта — це ядро системи художньо-естетичного виховання, яка розглядається у двох значеннях:
• широкому (соціальному) як процес духовно-естетичного збагачення особистості шляхом залучення до цінностей мистецтва в соціокультурному просторі (естетична соціалізація);
• вузькому (суто педагогічному) як забезпечення спеціально організованих педагогічних умов формування духовного світу особистості засобами мистецтва у навчальних і позашкільних закладах. Під час опанування мистецьких цінностей учні засвоюють певні знання і набувають різноманітних умінь і навичок. Водночас вони є лише засобом художнього розвитку, тобто становлення особистості як суб'єкта художньої діяльності, що передбачає розвиненість сенсорної та емоційно-почуттєвої сфер, образно-асоціативного мислення, загальних і спеціальних здібностей і якостей.
Важливими для оновлення мистецької освіти є філософські ідеї про пізнання як ціннісне ставлення людини до світу, про світоглядну свідомість як єдність світорозуміння, світосприйняття і світовідношення (М. Бахтін, В. Малахов). Особливості розвитку активності дитини в різних видах діяльності залежать, як стверджують психологи, від її ціннісних ставлень, самовизначення і самовираження за формулою «Я у-світі» (О. Кононко). З огляду на це розглядати навчання мистецтв відокремлено від художнього виховання учнів, спрямованого на формування ціннісних орієнтацій, вважаємо штучним, некоректним.
Умови звичайної загальноосвітньої школи з мінімальним обсягом годин, що відводяться на дисципліни художньо-естетичного циклу, роблять необхідним пошук ефективних шляхів інтеграції художньо-естетичних знань, уявлень, цінностей, досвіду учнів. Мистецька освіта в початковій школі обмежується такими традиційними предметами художньо-естетичного циклу, як «Музика» та «Образотворче мистецтво». У свідомості учнів створюється фрагментарна художня картина світу, дискретна модель культури, адже художній простір не обмежується тільки цими двома видами мистецтва. Зміст базових мистецьких предметів може бути узгодженим і поєднаним без особливих утрат для кожного з предметів, які стають основними компонентами інтегрованого курсу, збагаченого іншими компонентами — синтетичними мистецтвами.
Ми переконані, що предметно-інтегративна система мистецької освіти у загальноосвітніх навчальних закладах є сьогодні оптимальною. Саме така педагогічна модель була покладена в основу державних освітніх стандартів у галузі «Мистецтво» («Естетична культура»), розроблених під нашим керівництвом міжвідомчою робочою групою фахівців. Окреслюючи інтегративні стратегії загальної мистецької освіти, стандарт не передбачає абсолютного протиставлення предметного та інтегрованого підходів до викладання художньо-естетичних дисциплін у школі, навпаки — робить можливим гнучке поєднання предметного та інтегративного навчання залежно від типу, профілю, кадрового забезпечення закладу, культурно-освітнього середовища та інших чинників, тобто дає змогу педагогічним колективам вибрати оптимальний варіант для даної школи, конкретного вчителя на певному етапі розвитку. Реконцептуалізація цієї проблеми передбачає глибоку (і зрозуміло, тривалу) перебудову свідомості фахівців, принциповий відхід від одномірного, вузькоспеціалізованого підходу до мистецької освіти, відмову від альтернативності (часо-просторові мистецтва) і водночас робить акцент на подібності, а не на відмінності освітніх стратегій, спричиняє пошук схожості в різноманітності, а не їх протиставлення.
Концептуальною ідеєю розроблення змісту загальної мистецької освіти є цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва та координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу. Згідно з державним стандартом предмети мистецтва мають утворювати єдиний наскрізний цикл, спрямований на всебічне неперервне опанування учнями художніми цінностями впродовж усього терміну навчання в школі.
Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі « Мистецтво» включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Домінуючими при цьому залишаються музичне та візуальне мистецтва.
Використання різноманітних видів інтеграції художніх знань учнів, починаючи з міжпредметних зв'язків, є досить відомою сферою педагогічної творчості для сучасного вчителя початкових класів, особливості професійної діяльності якого пов'язані з викладанням кількох різних предметів. Проте, на відміну від спорадичного інтегрування змісту окремих предметів під час вивчення певних тем, викладання за інтегрованою програмою «Мистецтво» в початковій школі передбачає системність і послідовність цієї роботи.
Концептуальні засади інтегративного підходу до навчання мистецтва в загальноосвітніх закладах включають теоретичне обґрунтування; взаємозалежності структурних компонентів педагогічної системи (цілі — зміст — процес — результат — оцінювання); взаємодії основних змістових ліній державного стандарту (музичне, візуальне та синтетичні мистецтва); єдності компонентів змісту освіти (сприйняття —- аналіз-інтерпретація — практична діяльність — творчість).
Отже, визначальним у концепції є розуміння цілісності педагогічної системи, що включає такі основні компоненти:
• змістовно-цільовий (цілі в соціальному й особистісному вимірах, функції, принципи і завдання, зміст навчання і виховання, структура навчального матеріалу);
• функціонально-процесуальний (педагогічні засоби, форми, методи і прийоми, способи взаємодії, художньо-педагогічні технології);
• результативно-оціночний (критерії оцінювання проміжних і кінцевих результатів навчання, виховання й розвитку учнів, зокрема діагностування інтегральних показників результативності освіти, кореляція оцінки вчителя і самооцінки учня, застосування гуманістичної експертизи педагогічної системи взагалі). Ці складові будуть послідовно розглянуті в методичному посібнику з акцентуацією новизни підходів. >
Будь-яка система володіє функціональними характеристиками та спирається на принципи — теоретико-методологічні регулятиви в побудові педагогічної концепції.
Все темы данного раздела:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4
Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій
освіті ....................................
ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визначають необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із можливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-
Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому.
Ці
Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій компоненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє процесуальн
Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтегральною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт
Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диференціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спеціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький
Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей засновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійснювали Б. Я
Функції і принципи загальної мистецької освіти
У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпретації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи
Meта і завдання
Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традиційно мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача
Базові компетентності
У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трактується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті
Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с
ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблення оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підготовці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і безпосере
Технологія проективного моделювання уроків
Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попередній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.
Типи, жанри і структура уроків
У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Савченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій
Художньо-педагогічна драматургія
Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистецтво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал
Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих
Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчастіше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчителів на уроках музики в початковій школі. Безумовно
Сутність педагогічної технології
Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних технологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн
А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні поняття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в образотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С
Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»:
• у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),
Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан
Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотворення методисти рекомендують використовувати педагогічний малюнок. Він виконується з конкретною методичною метою — продемонструвати ет
Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фортепіано, віолончелі, оркестру.)
Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач
Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового паперу герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з кольо
День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За характером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар
Інтерактивні художньо-педагогічні технології
Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя.
Інтерактивний (від англ. interaction —
Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — взагалі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче
Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйняття, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в послідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер
Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в парах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс
Ігрові художньо-педагогічні технології
Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорідненості, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка
Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі музичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інструм
Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестивних технологій
Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосереджувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен
Технології оцінювання результатів мистецької освіти
Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,
Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художнього розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів.
Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати
Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр
Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац
Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу
Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порівняння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз
Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п
Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром
Музичне мистецтво
Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, музичний, ляльковий театр).
П: Те
Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уявлень про народну музик
Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми
Музичне мистецтво
Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів
Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт
Музичне мистецтво
Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі
Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин
Музичне мистецтво
Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв
Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія
Музичне мистецтво
Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.
Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв
Музичне мистецтво
П: Камертон.
СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент).
ХТД
Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів
Музичне мистецтво
П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар)
СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор
Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються
Музичне мистецтво
П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)
Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство
Музичне мистецтво
СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн
Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт
Уроки 7-8
Музичне мистецтво
Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різних регіонів України.
П: Коломийка, гопак, козачок.
ХТД: Зеленее жито, зелене.
Уроки 15-16
Музичне мистецтво
Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій.
ХТД: Пісні
Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно знати співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо
Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока художність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького репертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем.
Для розу
Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова.
Дихання. Загальновідомо, що співа
Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хорові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток дитячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основн
Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висуваючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кожному у
Новости и инфо для студентов