рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Функції і принципи загальної мистецької освіти

Функції і принципи загальної мистецької освіти - раздел Философия, М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва   У Сучасних Наукових Дослідженнях Співіснують Різні Інтерпре­т...

 

У сучасних наукових дослідженнях співіснують різні інтерпре­тації питання ієрархії функцій мистецтва, їх загальної кількості та пріоритетності щодо освітнього процесу. Узагальнюючи теоретич­ний матеріал, одо віддзеркалює філософську множинність поглядів на функціонування мистецтва в соціумі, можна коротко перелічити такі основні його функції: духовно-творча, естетична, гносеологічна або інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, аксіологічна, евристична, соціально-орієнтаційна, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсатор­на, катарсистична та ін.

Загальна мистецька освіта характеризується поліфункціональністю. Однією з основних функцій у навчально-виховному процесі традиційно вважається інформативно-пізнавальна. Проте уроки мистецтва в школі не можуть бути основним джерелом художньої інформації для учнів. Важливу роль відіграють також ціннісно-орієнтаційна, або світоглядно-аксіологічна функція, котра спри­ятиме вихованню естетичних смаків учнів, формуванню адекватних критеріїв оцінки різноманітних явищ у сфері мистецтва, що змо­жуть нейтралізувати зовнішні антихудожні впливи мікро- і макро- середовища. Мистецька освіта здійснює духовно-творчу функцію, від якої залежить самореалізація та самовдосконалення особис­тості у сфері мистецтва, зокрема й шляхом самоосвіти. Інтегратив­на функція спрямована на забезпечення систематизації художньо-естетичних знань та уявлень учнів, координацію різноаспектних мистецьких вражень і досвіду. Функції можуть бути методологіч­ні та регулятивні, які відображають питання їх практичної реалі­зації. Інтегративна функція належить до методологічних — систе­моутворюючих.

Загальна мистецька освіта як підсистема шкільної освіти спи­рається на загальнодидактичні, а також на специфічні художньо-пе­дагогічні принципи.

Місце принципу в структурі педагогічного процесу визначаєть­ся між метою та засобами її досягнення (В. Безрукава). Принцип, зорієнтований на мету, конкретизує та опосередковує вибір змісту, форм і методів навчання і виховання, координує діяльність педаго­га та учнів.

До основних загальнодидактичних належать такі принципи:

• гуманізації (повага до інтересів і потреб особистості);

• природовідповідності (врахування вікових особливостей, приро­ди дитини) та культуровідповідності (ідентичність змісту освіти культурному простору, в якому вона функціонує, забезпечення культурної спадкоємності поколінь);

• глобальної освіти, тобто органічного поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів змісту освіти та виховання, спрямування навчально-виховного процесу на форму­вання національної свідомості, патріотизму, полікультурної ком­петентності);

• континуальності (єдності навчання, виховання і розвитку);

• синергетичного та інтегрального характеру освіти;

• систематичності, послідовності, неперервності освіти;

• проблемності навчання;

• активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у на­вчальній діяльності;

• диференціації та індивідуалізації. Художньо-педагогічними є такі принципи: .

• єдності художнього і технічного, емоційного та раціонально­го, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування цінностей мистецтва;

• емоційної духовно-енергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на досягнення учнями катарсису в процесі спри­йняття світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності.;

• взаємодії базової та варіативної мистецької освіти, взаємозв'язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів;

• діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педа­гогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистец­тва);

• варіабельності змісту і художньо-педагогічних технологій. Прокоментуємо додатково деякі з перелічених принципів. Проблема цілісності та інтеграції в галузі загальної мистецької

освіти по-новому ставить питання про наступність в умовах ступеневої шкільної освіти та зв'язок із суміжною ланкою дошкільного виховання. Необхідність внутрішньої наступності — стикування шкільних ланок освіти визначається фактором уведення в старшу школу інтегрованого курсу «Художня культура», для повноцінного засвоєння якого необхідна пропедевтична інтеграція на попередніх освітніх ступенях. Зовнішня наступність — це вихід за межі шкіль­ної освіти, реалізація цього загальнопедагогічного принципу, насам­перед, у зв'язках із дошкільним комплексним художнім вихованням і інтегральною культурологічною освітою у вищій школі, яка охоп­лює все більші верстви населення.

Як відомо, дошкільна система художнього виховання ґрунтується на комплексних заняттях з мистецтва. Базовий компонент дошкіль­ної освіти в Україні (1999 р.) передбачає побудову змісту за сферами життєдіяльності («природа» — «культура» — «люди» — «я сам»), а зміст кожної з перелічених сфер містить у собі два блоки: світо­сприйняття (знання й уявлення) і власне діяльність (вміння та навич­ки). Сфера «культура» вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності, розкриває потребу в реалізації власних творчих здібнос­тей, навчає діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, керує в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує ін­терес до надбань національної та світової культур. У цій сфері виді­лено три змістові лінії: «Предметний світ», «Світ гри», «Світ мистец­тва». Остання спрямована на формування естетичного ставлення дитини до реального світу та світу мистецтва і передбачає ознайом­лення з творами мистецтва — образотворчого, музичного (і хореогра­фічного), театрального, літературного, а також художньо-практичну діяльність і дитячу творчість.

При переході до школи ця комплексність втрачається: першоклас­ники починають опановувати лише автономні предмети — читання, музику, образотворче мистецтво, працю, отже, порушується наступ­ність виховання, цілісність художньо-образного світобачення дитини. Болючим стає перехід шестиліток від синкретичних форм естетичного виховання, притаманних родинній соціалізації, до схоластичних форм шкільної освіти — жорстко розмежованої предметно-урочної систе­ми. Уведення інтегративних мистецьких курсів у молодших класах створює передумови для подолання зазначеного протиріччя, націлює на узгодження суміжних ланок. Але головне, що за таких умов вра­ховується генетична наступність між періодами розвитку дитини, по­слідовність психічних змін, що супроводжується цілісними когнітивними новоутвореннями особистості.

Утім, будь-яка форма інтеграції має бути дидактично доцільною, а не еклектичною, коли різнопредметні знання поєднуються без на­лежного теоретичного і методичного обґрунтування і забезпечення. Як і абсолютна ізольованість вивчення окремих дисциплін, інтегроване навчання може бути неефективним за умов відсутності єдиної освітньо-виховної мети, продуманої дидактичної основи, вмотивованої теми розвиваючих педагогічних технологій.

З огляду на вкрай обмежений (мінімальний) обсяг годин, що завжди виділяється в навчальному плані загальноосвітньої школи на вивчення мистецтва, підвищується роль і розширюється смислове трактування принципу взаємозв'язку навчальної та позаурочної діяльності, що передбачає не тільки узгодження освітніх і дозвіллєвих заходів у межах школи, а й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних естетико-виховних впливів, взаємозв’язок школи із соціокультурним середовищем (музеї, театри, клуби тощо), системою позашкільної освіти (палаци творчості школярів, мистецькі студії, музичні та художні школи).

Для сучасної педагогіки співробітництва набуває особливої значущості принцип комунікативної спрямованості, толерантності взаємин і спілкування, згідно з яким упроваджується партнерський, емпатійний тип відносин між учителем та учнями.

Принцип диференціювання втілюється сьогодні через механізм профілізації шкіл, класів (загальноосвітні навчальні заклади художньо-естетичного профілю, класи з поглибленим вивченням мистецтва тощо). Індивідуальний підхід передбачає застосування гнучких технологій різнорівневого навчання.

Синергетичний принцип, характерний для складних (нелінійних) і динамічних систем, окреслює самоорганізацію освіти її відкритість до постійних змін, перманентного оновлення, постійної творчості й учителів, і учнів. Людина пізнає світ і себе в ньому не тільки в межах набутого соціального досвіду, але й у широкому полі життєвих цінностей і смислів, загального світовідчуття, світобачення, світорозуміння. Художньо-педагогічна система є надзвичайно складною, багатогранною і суперечливою, особливо щодо взаємодії внутрішніх і зовнішніх детермінант — духовно-естетичного розвитку і caмoрозвитку, виховання і самовиховання. Ці особливі принципа дають змогу розглядати мистецьку освіту як таку, що постійно саморозвивається в поліваріантному режимі завдяки внутрішнім суперечностям та їх подоланню.

У бурхливому потоці сучасних педагогічних інновацій варто дотримуватися ще одного принципу — принципу педагогічного реалізму. Лише в постійному діалозі традицій та новаторства під впливом численних змінних факторів (науково-технічний поступ, кадровий педагогічний потенціал, специфіка побутування мистецтва у певному середовищі) відбувається корекція теоретичних положень художньої педагогіки, що безперервно вдосконалюються, розпоширюючи полe функцій і принципів мистецької освіти.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва

М... Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за... Протокол від червня року...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Функції і принципи загальної мистецької освіти

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
Вступ..................................................................... .. .4 Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті ....................................

ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ В ШКІЛЬНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визнача­ють необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із мож­ливих проголошується тип інтегративної освіти. У широкому філософсько-

Філософські (загальнонаукові) передумови
Ядром філософських засад інтеграції є діалектика — метод пізнання світу на основі найзагальніших законів розвитку, який, за виразом О. Лосева, здатний «вхопити» живу дійсність у цілому. Ці

Мистецько-культурологічні передумови
За своєю природою культура є певною цілісністю, в якій ком­поненти існують у внутрішніх взаємозалежностях, що відбивається в понятті «культурний паттерн». Інтеграція в культурі виявляє про­цесуальн

Психологічні передумови.
Об'єднуючі процеси в освіті визначаються насамперед інтеграль­ною сутністю самої людини,, її психіки, свідомості, ментальності (В. Ананьев, I. Бex, JL Виготський, О. Леонтьев, В. Мерлін, С. Рубіншт

Дидактичні передумови
Інтенсивний розвиток наук призводить до їх надмірної диферен­ціації, дроблення. Негативним наслідком цієї тенденції є задана спе­ціалізована підготовка фахівців у різних галузях. Відомий німецький

Художньо-педагогічні передумови
На інтегративному підході до художнього виховання дітей за­сновані відомі зарубіжні педагогічні системи Е. Жак-Далькроза, К. Орфа, Р. Штайнера; практичні експерименти в цій галузі здійсню­вали Б. Я

Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
  З метою висвітлення авторської позиції щодо системи початкової мистецької освіти коротко розглянемо її базові категорії. Загальна мистецька освіта — це підсистема шкільної

Meта і завдання
  Гуманізація освіти зумовлює необхідність перегляду підходів до трактування цілей освіти — її «пускового стимулу». Традицій­но мета мистецької освіти та естетичного виховання визнача

Базові компетентності
  У сучасній педагогічній науці поняття «компетентність» трак­тується як готовність до виконання певної діяльності, спроможність використовувати набуті знання, уміння, навички в житті

Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
  Через всю програму «Мистецтво» для 1—4-х класів проходить ідея засвоєння учнями специфіки різних художніх мов. З цією метою на уроках постійно використовується різнобарвна палітра с

ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬОЇ ДИДАКТИКИ
Процес підготовки вчителя до уроку є вирішальним для вироблен­ня оптимального здійснення навчально-виховного процесу. У підго­товці вчителя до уроку виокремлюють два етапи — попередній і без­посере

Технологія проективного моделювання уроків
  Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі.

Типи, жанри і структура уроків
  У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікацій

Художньо-педагогічна драматургія
  Як конкретно інтегрувати змістовні компоненти курсу «Мистец­тво» , планувати етапи навчально-виховного процесу, поєднувати різ­ні види художньої діяльності учнів, вибудовувати загал

Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
  Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і вих

Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
  Елементи хореографії (пластичне інтонування) та театру (найчасті­ше — інсценізації пісень) є поширеними методами й прийомами вчи­телів на уроках музики в початковій школі. Безумовно

Сутність педагогічної технології
  Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти загалом і мистецької освіти зокрема є використання нових педагогічних тех­нологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями з

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

Інтегративні художньо-педагогічні технології
  Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в ор­ганічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічн

А. Художньо-мовна інтеграція.
Приклад 1. Тема «Герої стародавніх міфів» розкриває музичні по­няття «мажор» і «мінор», які зіставляються з поняттям «колорит» в об­разотворчому мистецтві (два контрастні пейзажі С

Б. Жанрова інтеграція.
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: • у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),

Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
  Евристика як наука про відкриття нового, знаходження істин зародилась у Стародавній Греції, а прообраз евристичного навчання можна побачити в започаткованому Сократом методі запитан

Педагогічний малюнок
Для набуття учнями вмінь і навичок образотворення і формотво­рення методисти рекомендують використовувати педагогічний ма­люнок. Він виконується з конкретною методичною метою — проде­монструвати ет

Дві принцеси з Королівства Барв
(Музичний супровід: три музичні фрагменти у виконанні фор­тепіано, віолончелі, оркестру.) Акварель — найпоетичніша принцеса з Королівства Барв. Із аквареллю можна порівняти музику, яка зач

Казка принцеси музичного ладу
(Варіант з елементами театралізації: вирізані з кольорового папе­ру герої — принцеси Лад і Тоніка, принци Мажор і Мінор, Слуги — Дієз, Бемоль і Бекар; вони розміщуються на малюнку драбинки з ко­льо

День народження Жовтої фарби
У лісі, вічнозеленому і запашному, жила Жовта фарба. За харак­тером вона була радісна, бадьора, весела, ніжна. З усіма іншими вона дружила. Одного ранку, коли наступив її день народження, Жовта фар

Інтерактивні художньо-педагогічні технології
  Для загальної мистецької освіти застосовування інтерактивних технологій є мало дослідженим аспектом інноваційної діяльності вчителя. Інтерактивний (від англ. interaction —

Реакція вчителя на коментарі учнів
Важливо правильно реагувати на відповіді дітей: підтримувати їх усі виключно позитивно. Головне правило ведення дискусії — вза­галі не оцінювати відповіді дітей як «правильні» чи «неправильні» (уче

Добір творів для сприйняття
Ураховуючи властиві початківцю природні здатності сприйнят­тя, твори мистецтва спеціально добираються і вибудовуються в по­слідовні ряди за принципом поступового ускладнення, розширення сфери інтер

Метод проектів
Інтерактивні художньо-педагогічні технології передбачають різні форми організації взаємодії учнів у навчальній діяльності: роботу в па­рах, трійках, малих і великих групах. Групова діяльність здійс

Ігрові художньо-педагогічні технології
  Мистецтво і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково акторське або музичне виконавство називають грою. Проблемою спорід­неності, зближення мистецтва і гри філософи почали ціка

Іграшки, що звучать
У багатьох народів світу існують іграшки, що звучать. Такі му­зичні іграшки є прикладом поєднання засобів виразності різних видів мистецтва — скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, інс­трум

Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
Художник Поль Гоген вважав, що в живопису, як і в музиці, слід шукати не опис, а навіювання, що заворожує. Митець цими словами передав ідею, яка стала ключовою для розвитку сугестив­них технологій

Естетотерапевтичні засоби
Нові гуманістичні критерії моніторингу якості шкільної освіти та реалізація її оздоровчої функції зумовлюють необхідність зосере­джувати увагу вчителя на можливостях естетотерапії. Це малодосліджен

Технології оцінювання результатів мистецької освіти
  Для оцінювання досягнень учнів у мистецькій галузі характерна багатофункціональність, єдність діагностичної, коригуючої, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної,

Види й технології оцінювання
Попереднє оцінювання має на меті діагностику рівнів художньо­го розвитку, з'ясування індивідуальних особливостей учнів. Поточний контроль та оцінювання доцільно застосовувати

Початковий рівень навчальних досягнень
• 1 бал. Критерії оцінювання: учень розуміє лише деяку незнач­ну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеже­ним понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво (окр

Середній рівень навчальних досягнень
4 бали. Критерії оцінювання: учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу (близько половини); демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі аналізу-інтерпретац

Високий рівень навчальних досягнень
10 балів. Критерії оцінювання: учень глибоко розуміє та усвідом­лює тематичний матеріал; під час аналізу-інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користу

Уроки 1-2. Подорож до країни мистецтв
Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про світ, який ми бачимо та чуємо (виявлення і порів­няння звуків та візуальних образів у навколишньому світі). Усвідомлення, що мелодія — душа муз

Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
Уроки 17-18. Яскраве коло Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про красу світу в музичних і танцювальних образах. Ознайомлення із жанром танцю, порівняння з п

Тема III. Загадки художніх мов
Уроки 31-32. Зустріч із театром Музичне мистецтво Зміст: Уявлення про види театрального мистецтва (драматичний, му­зичний, ляльковий театр). П: Те

Тема IV. Як митці створюють красу
Уроки 53-54. Народні майстри та митці-професіонали Музичне мистецтво Зміст: Бесіда: композитор — виконавець — слухач. Формування уяв­лень про народну музик

Тема І. Пори року і народні свята
Уроки 1-2. Осінні ритми Музичне мистецтво Зміст: Бесіда про прикмети осені. Уявлення про відображення осені в мистецтві. Сприйняття та інтерпретація творів

Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
Уроки 17-18. Музичний натюрморт Музичне мистецтво Зміст: Знайомство з інструментами симфонічного оркестру; Аналіз (усна характеристика) тембрів звучання рі

Тема III. Бринить природи мова кольорова
Уроки 33-34. Карнавал тварин Музичне мистецтво Зміст: Ознайомлення з поняттям «інтонація». Визначення спільного в розмовній і музичній мові. Формування уяв

Тема IV. Образи рідної землі
Уроки 55-56. Українська рапсодія Музичне мистецтво Зміст: Виховна бесіда про рідну землю, Батьківщину. Виховання патріотизму, любові до рідної землі.

Тема І. Мистецькі мандри казкових персонажів
Уроки 1-2. Лясолька і Барвик у Країні Мистецтв Музичне мистецтво П: Камертон. СММ: П. Чайковський, балет «Спляча красуня» (фрагмент). ХТД

Тема II. Легендарні герої в мистецтві
Уроки 17-18. Герої стародавніх міфів Музичне мистецтво П: Лад (мажор, мінор), гама, ліра. (Дієз, бемоль, бекар) СММ: X. В. Глюк «Мелодія», арія Ор

Тема ІІІ. Комічні та фантастичні образи
Уроки 33-34. Мрії збуваються Музичне мистецтво П: Колядки , щедрівки, вертеп (повторення). ТГ: Українська народна пісня-гра «Го-го-го, коза» (інсценізація)

Тема IV. Краса людської духовності
Уроки 55-56. Дружба і братство — найкраще багатство Музичне мистецтво СММ: В. Сокальський «Дівчина-сиротинка», С. Прокоф'єв «Джульєтта-дівчинка» (порівнянн

Тема І. Мій мальовничий світанковий край
Формування уявлень про різновиди декоративно-прикладного мистецтва та жанри українського музичного фольклору; про регіональні особливості українського народного мистецтва. Ознайомлення з соціокульт

Уроки 7-8
Музичне мистецтво Зміст: Виявлення особливостей у мелодиці, ритмах, колоритах різ­них регіонів України. П: Коломийка, гопак, козачок. ХТД: Зеленее жито, зелене.

Уроки 15-16
Музичне мистецтво Зміст: Узагальнення знань про різновиди українського музичного фольклору. На основі вивченого матеріалу створення власних музичних композицій. ХТД: Пісні

Особливості дитячого голосу
Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сфо

Методи розучування пісні на уроці
Головна вимога щодо співацького репертуару — висока худож­ність, доступність для виконання учнями. Засвоєння співацького ре­пертуару в класі має бути ретельно продуманим учителем. Для розу

Вокально-хорові навички
Співоча постава. Розправлені, ледь відведені назад плечі, вільно опущені вниз або на коліна руки, без напруження голова. Дихання. Загальновідомо, що співа

Вокально-хорові вправи
Значне місце в системі хорового навчання посідають вокально-хо­рові вправи. їх мета — формування співацьких навичок, розвиток ди­тячого голосу. Вокально-хорові вправи можна розділити на дві основ­н

Деякі прийоми диференційованого навчання співу
На уроках музичного мистецтва вчитель постійно вирішує два взаємопов'язані завдання: виховувати колектив класу як хор, висува­ючи йому єдині художні та технічні вимоги, а також допомагає кож­ному у

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги