Принципи військового управління видатних полководців
Принципи військового управління видатних полководців - раздел Философия, ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ В Історії Війн Було Багато Полководців, Але Видатних Обмежена Кількість. Війс...
В історії війн було багато полководців, але видатних обмежена кількість. Військові дослідники й теоретики зазвичай до числа таких полководців зараховують Олександра Македонського, Ганнібала, Гай Юлія Цезаря, Олександра Суворова, Наполеона Бонапарта й Георгія Жукова
Розглянути принципи управління всіх названих полководців ми не зможемо через обмеженість навчального посібника. Зупинимося тільки на принципах, які використовували Олександр Македонський, Олександр Суворов й Георгій Жуков. Кого зацікавлять інші великі полководці, рекомендуємо прочитати книгу [55].
1.2.3.1. Принципи військового управління й управлінські якості
Олександра Македонського
Олександр Македонський (356 – 323 рр. до н.е.) – цар Македонії з 336 р. до н.е.. Перемігши армії персів, що багаторазово перевершували чисельністю, завоювавши значну частину Центральної Азії, землі до ріки Інд, створив найбільшу монархію стародавності. Македонський був найосвіченішою людиною свого часу. Він вивчав військову справу, музику, математику й грецьку літературу. Коли йому виповнилося тринадцять років, батько, піклуючись про гідну освіту сина, запросив до нього в якості вчителя видатного філософа Аристотеля, який серед інших наук викладав Олександру й науку про державу.
Вивчав Македонський і природничі науки, філософію історію, географію. Особливо він захоплювався історією перських війн і географією. Тодішні карти були досить приблизними й містили безліч білих плям. Дослідження світу представлялося Олександру найбільш захоплюючим завданням, тому що це відповідало його мріям про великі походи й завоюваннях. На картах з особливою ясністю було видно: яка невелика Македонія – лише незначна частка величезного світу.
Принципи військового управління.Аналіз робот [1, с. 89; 33, с. 14 – 16; 73, с. 399 – 414] дозволяє сформулювати наступні принципи військового управління Олександра Македонського:
1.Уперше відокремив управління підготовкою й веденням збройної боротьби від державного управління й розвинув практику у військовому управлінні.
2. Першим усвідомив значення управління в збройній боротьбі.
3. Увів поняття штабу.
4. Вів воєнні дії на основі глибоко продуманого плану, виходячи з обстановки, що склалася. Втілюючи в життя цей план, Олександр Македонський за 10 років війни створив найбільшу світову монархію стародавності.
5. Ставив підлеглих в умови повної віддачі.
6. Зосереджував зусилля в потрібному місці й у потрібний час при боротьбі із сильним супротивником і розосереджував зусилля при боротьбі зі слабким супротивником.
7. Всебічно оцінював супротивника. Ретельно продумував й планував майбутні бої, скрупульозно враховуючи всі сильні й слабкі сторони тих, хто веде військові дії, їх позиції.
8. Здійснював керівництво боєм.
9. Наочно демонстрував зразкову поведінку. У зимову холоднечу Олександр затримався біля багаття, обдивляючись минаюче повз військо. Побачивши солдата, який зовсім замерз, наказав йому сісти на своє місце, а сам зайняв його. Воїни не раз бачили таку ситуацію: цар молодою, міцною рукою підтримує змученого переходом ветерана.
10. Підвищував моральний дух армії. Будучи важко пораненим під час взяття кріпості Молла, стікаючи кров’ю й всупереч застереженням лікаря, наказав посадити себе на коня, щоб його побачили війська.
11. Виявляв винахідливість у пошуках нових рішень. Уперше застосував прийняття рішень за участю військ (партисипативне управління). Так було прийняте саме важке і значне рішення на ріці Гифазис про припинення походу на Індію.
12. Ставив шляхетну місію й конкретні цілі походів. Створити державу, що поєднує весь світ, він мріяв на основі шляхетної, духовної мети ‑ на базі вищих досягнень грецької культури.
13. Застосовував заохочення до воїнів, що відзначилися. Він щедро нагороджував усіх учасників походу, що особливо відзначилися. Воєначальники одержували плату у виді сфер управління, а найбільш наближені призначалися царями підкорених держав.
14. Застосовував демократичний стиль керування. Олександр був самим увічливим із царів свого часу, умів здобути прихильність до себе.
15. Поширював неправильну інформацію (дезінформація) про цілі військових дій, широко використовував прийоми військових хитрощів.
16. Використовував тісну взаємодію піхоти й кінноти.
Ці принципи військового управління Олександра Македонського узяло на озброєння багато полководців і командирів (начальників) держав. Їх застосовують і в наші дні в збройних силах більшості держав, у тому числі й України.
Управлінські якості Македонського:
1. Ораторське мистецтво.
2. Мужність і героїзм поєднувалися з образом батька-командира.
3. Великий психолог.
Без психологічного впливу неможливо перемогти у відкритому бою вдесятеро переважаючого супротивника.
4. Справедливість. Олександр, безсумнівно, любив славу, але шукав її в чесній боротьбі з тими, кого вважав гідними суперниками.
5. Ратні подвиги, насамперед. Олександр відрізнявся помірністю в їжі й у вживанні вина.
Таким чином, Олександра Македонського можна вважати засновником практики військового управління й першим військовим менеджером. Таким був геній Олександра Македонського ‑ першого серед великих полководців усіх часів і народів.
Більш докладно про великого полководця стародавності можна прочитати в [55, с. 399 – 414].
1.2.3.2. Принципи військового управління й управлінські якості
Олександра Суворова
Великий внесок у розвиток військового управління зробив відомий полководець Олександр Васильович Суворов (1730 – 1800) – генералісимус (з 1799 р.), учасник Семирічної війни та Російсько-турецької війни.
У 1799 р. успішно провів Італійську й Швейцарську кампанії. Не програв жодного бою, хоча й боровся, як правило, із чисельно переважаючим супротивником.
Олександр Васильович Суворов народився в Москві в родині військового, любив слухати розповіді батька про Петра I і його військові походи.
У дванадцяти річному віці Олександр Суворов був зарахований солдатом і продовжив домашню освіту. Він вивчав історію, географію, геометрію, тригонометрію, артилерію, інженерію й фортифікацію, французьку і німецьку мови.
Олександр із захопленням читав книги по військовій справі. Усі отримані знання стали гарною базою для успішної військової служби.
Коли йому виповнилося вісімнадцять років, Олександр Суворов почав дійсну військову службу в чині капрала. Через шість років він став поручиком, у двадцять вісім ‑ уже підполковник, а в тридцять два – полковник.
Олександр Суворов протягом 50 років провів шістдесят боїв і одержав шістдесят перемог. Однак справа не тільки в цих дивних цифрах. Незбагненно інше: тільки у трьох боях із шістдесяти Суворов мав чисельну перевагу над супротивником; у п’ятдесяти семи він переміг ворога, який у багато разів переважав його по силі. Самим відомим є безприкладний перехід через Альпи, що й прославив його. У цьому переході був підкорений перевал Сен-Готард і відомий Чортовий міст.
Принципи військового управлінського мистецтва Суворова.Аналіз робіт [33, с. 25 – 29; 55, с.445 – 466] показує, що Олександр Суворов обґрунтував і застосовував революційні для свого часу наступні принципи військового мистецтва:
ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Навчальний посібник
За загальною редакцією кандидата юридичних наук
доцента С. Ю. Полякова
УДК 355/359.07 (075.8) Рекомендова
З М І С Т
ВСТУП..................................................................................................................….
Розділ 1. Т
В С Т У П
Військове управління включає три аспекти (складових):
1) управління військовослужбовцями;
2) управління бойовими засобами (зброєю);
3) управління військами (силами).
Введення у військове управління
1.1.1.1. Основні визначення й поняття менеджменту й військового управління
Організація й військова організація.Найголовнішим поняттям військового управління є війсь
Соціально - технічна система
1.1.2.1. Військові організації і їх класифікація
Визначення військової організації дано в п. 1.1.1.1.
Сучасний світ нерідко розглядається як світ найрізнома
Структури військової організації
У військовій організації є організаційні структури й структури управління.
1.1.3.1. Визначення, елементи й класифікація організаційних структур і
структур управління вій
Принципи й підходи до управління військовою організацією
У п. 1.1.1.2 було наведено таке визначення: «Принципи військового управління – являють собою загальні рекомендації щодо дій і прийняття рішень, при дотриманні яких забезпечується еф
Одномірних» теорій (шкіл) менеджменту
У п. 1.1.1.4. усі теорії менеджменту розбиті на дві групи: «одномірні» і «багатомірні». До «одномірних» теорій були віднесені школи наукового, адміністративного менеджменту й школа
Назвемо ці принципи.
1. Наявність чітко поставлених цілей або ідеалів як головна передумова ефективної роботи.
2. Присутність здорового глузду у всякій роботі.
3. Можливість одержання кваліфікованої п
Багатомірних теорій (шкіл) менеджменту
1.2.2.1. Принципи військового управління на основі
поведінкових теорій «Х» і «У»
Приблизно з кінця 50-х років школа людських стосунків трансформувала
Зосередження сил на вирішальному напрямку.
4. Різноманітність тактичних прийомів ведення бою. Він розвив тактику наступу колонами й розсипним строєм, що дозволяло концентрувати значні сили на головних напрямках.
Полководець (командир) повинен бути завжди великим психологом
Наведемо навчальну історію, що доводить унікальність психологічних знахідок полководця.
Молодий, необстріляний солдат Кузьма Шапкін під час бою у ріки Римнік злякався, і весь день просидів
Ціна часу.
Коли до Суворова приїжджали з візитами імениті чиновники, полководець іноді виходив з будинку, сідав у карету візитера, кілька хвилин розмовляв з ним і відпускав з Богом. Так він заощаджував час на
Неповторна особистість полководця
Про «дивацтва» полководця.Слава «дивака» супроводжувала Суворова з юнацтва й до останніх днів його насиченого подіями життя.
Спочатку він вражав близьких своїми примхами щ
Самовладання і звичка у разі небезпеки вести гру на загострення
За весь несприятливий час Сталін ніде не сказав про Жукова жодного поганого слова. І Жуков, звичайно, був вдячний йому за таку об’єктивність».
Не виявлене висловлювань Жукова, які можна бу
Зарозумілість.
7. Мужність Жукова. Жуков був, безумовно, дуже сміливою людиною. В атмосфері страху перед репресіями армійське командування було паралізовано. Щоб не потрапити під молот НКВД, «не
Системні моделі
Завдяки системному підходу вчені й практики менеджменту розробили моделі організацій і їх частин (підрозділів). Нижченаведені моделі є демонстрацією застосування теорії соціальних систем.
Упралінська діяльність командира
У пункті 1.1.1.2 розглядаючи систему управління військовою організацією, було зазначено, що суб’єктом управління є командир. Без нього не може функціонувати жодна система військового управління.
Вимоги, які висуваються до нього
Командир ‑це член військової організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Специфіка таких завдань визначає переважно розумовий, творчий х
Стилі управління командира
1.3.3.1. Визначення й класифікація основних стилів управління
Стиль управління – характерні риси поведінки, прийомів, дій, які використовує командир у процесі управ
Влада командира
Як було зазначено в п. 1.2.4.1, керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність, яка припускає можливість впливу на окремих військовослужбовців і військові колективи таким чином, щоб
Лідерство командира
Військові організації, що домагаються успіху, відрізняються від протилежних їм головним чином тим, що застосовують більш динамічне й ефективне керівництво й лідерство. Синонімами сл
Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією
Майже неможливо переоцінити важливість комунікації в управлінні. Все, що роблять командири, щоб забезпечити досягнення військовою організацією цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо лю
Військовою організацією
Управлінське рішення становить основу процесів управління. Процес виробки й прийняття рішення носить творчий характер і становить саму суть управлінської діяльності командирів усіх рівнів управлінн
Рішення – це вибір альтернативи.
Жодна людина, коли дорослішає, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішень. Як здатність до комунікацій, так і здатність приймати рішення – це вміння розвивається з досвідом. Кожен з на
Перший етап - аналіз проблеми
Проблемною вважається ситуація, коли поставлених цілей не досягнуто. Інакше, ви довідаєтеся про проблему у силу того, що не відбувається те, що повинно було відбутися. Однак занадто часто командири
Процес реалізації.
Процес прийняття рішення не закінчується вибором єдиного варіанта вирішення проблеми. Простий вибір напрямку дій мало цінний для військової організації. Для вирішення проблеми або отримання вигоди
Методи прийняття колективних управлінських рішень
У п. 2.2.1 – 2.2.4 ми дали визначення, розглянули класифікацію й навели методику прийняття й реалізації управлінських рішень. У цьому пункті ми розглянемо найпоширеніші методи прийняття колективних
Стадія пошуку
Стадія пошуку включає п’ять етапів:
– представлення й аналіз проблеми ведучим;
– висловлення спонтанних пропозицій за рішенням з боку учасників;
– розвиток ідей;
Стадія оцінки
Більшість учасників – “генераторів” залишає нараду.
Стадія оцінки проводитися групою “аналітиків” або комітетом з оцінки. Їх завдання: розвинути висунуті на стадії пошуку ідеї для їх експе
Планування як функція управління військовою організацією
Військова організація раніше була визначена як група військовослужбовців, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Функція планування передбачає прийняття рішення про т
Делегування, відповідальність і повноваження
Функція організація – це дія по досягненню раціональної комбінації людських і матеріальних ресурсів виконання завдання в просторі й часі.
Організація як функція управління військовою орган
Мотивація як функція управління військовою організацією
Командир знайшов удале рішення складної управлінської проблеми, розробив план його реалізації, має необхідні ресурси, перед усіма підлеглими поставив конкретні завдання. Здавалося б, успіх справи з
Контроль як функція управління військовою організацією
Контроль – діяльність командирів по виміру й оцінці результату діяльності військової організації. Контроль необхідний для підбиття підсумків дій військової організації, виявлення й попередження кри
Військовою організацією
Під управлінською інформацієюрозуміється сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині організації й у її оточенні. Їх використання дозволяє знизити невизначеність при
Технічні засоби управління, обробки й передачі інформації.
З появою нових засобів управління змінюються погляди, смаки й мода на технічне оснащення роботи командирів вищого рівня управління.
Зовсім недавно високий начальник повинен був мати велики
Управлінської культури
2.2.1.1. Поняття, структура й зміст військової організаційної культури
Військова організація живе завдяки двом основним потенціалам: організаційна структура й організаційна культура
Взаємини співробітництва у військовій організації
Взаємини співробітництва– це вид спільних дій, при якому військовослужбовці об’єднують свої зусилля добровільно.
Взаємини співробітництва між військовослужбовцями у війсь
Об’єктивна військова організаційна культура
Військова організаційна культура має два аспекти: суб’єктивний і об’єктивний (див. п. 2.2.1). Суб’єктивний аспект відбиває духовний бік життя військової організації, а об’єктивний ‑ матеріаль
Обладнання робочого місця
Робочі місця командирів можуть бути оснащені засобами адміністративного зв’язку й сигналізації, складання, копіювання, зберігання й пошуку текстових документів, виконання креслень і відображення ау
, наказав йому сісти на своє місце, а сам зайняв його. Воїни не раз бачили таку ситуацію: цар молодою, міцною рукою підтримує змученого переходом ветерана.
Принципи військового управлінського мистецтва Суворова.Аналіз робіт [33, с. 25 – 29; 55, с.445 – 466] показує, що Олександр Суворов обґрунтував і застосовував революційні для свого часу наступні принципи військового мистецтва:
Новости и инфо для студентов