рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Відмінності командира від лідера

Відмінності командира від лідера - раздел Философия, ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ Командир Лідер ...

Командир Лідер
Призначається офіційно Висувається стихійно
Має права й обов’язки Може їх не мати
Має певну систему офіційно встановлених санкцій Не має таких санкцій
Діє в зовнішньому середовищі й вирішує питання, пов’язані з офіційними відносинами Обмежений в основному внутрішніми відносинами
Несе відповідальність перед законом за стан справ у військовій організації Не несе такої відповідальності
Адміністратор Новатор
Доручає Надихає
Працює за цілями інших Працює за власними цілями
План – основа дій Бачення – основа дій
Покладається на систему Покладається на людей
Використовує доводи Використовує емоції
Контролює Довіряє
Підтримує рух Дає імпульс руху
Професіонал Ентузіаст
Приймає рішення Перетворює рішення на реальність
Робить справу правильно Робить правильну справу
Його поважають Обожнюють його

 

Командири мають тенденцію займати пасивну позицію щодо цілей. Найчастіше вони за необхідності орієнтуються на визначені кимось цілі й майже не використовують їх для проведення змін. Лідери, навпаки, самі визначають свої цілі й використовують їх для зміни ставлення людей до справи.

Командирисхильні розробляти свої дії в деталях і в часі, планувати залучення й використання необхідних ресурсів для того, щоб підтримувати організаційну ефективність. Лідери домагаються цього ж або більшого шляхом розробки бачення майбутнього й шляхом його досягнення, не вдаючись при цьому до оперативних деталей й рутини.

Командири віддають перевагу порядку у взаємодії з підлеглими. Вони будують свої відносини з ними відповідно до тих ролей, які підлеглі виконують у запрограмованому ланцюжку подій або у формальному процесі прийняття й реалізації рішень. Це багато в чому відбувається тому, що командири бачать себе певною частиною військової організації або членами особливого соціального інституту. Лідери добирають і тримають військовослужбовців, які розуміють і поділяють їх погляди й ідеї, відбиті в лідерському баченні. Лідери враховують потреби військовослужбовців, їх цінності й емоції, які ними керують. Лідери схильні до використання емоцій і інтуїції й завжди готові викликати у своїх послідовників сильні почуття, зокрема, любові й ненависті. Лідери не пов’язують повагу до себе із приналежністю до певної військової організації.

Командири забезпечують досягнення цілей підлеглими, контролюючи їх поведінку й реагуючи на кожне відхилення від плану. Лідери будують свої відносини з підлеглими на довірі, мотивуючи й надихаючи їх. Вони закладають довіру в основу групової спільної роботи.

Використовуючи свій професіоналізм, різні здібності й уміння, командири концентрують свої зусилля у сфері прийняття рішень. Вони намагаються звузити набір шляхів вирішення проблеми. Рішення часто приймаються на основі минулого досвіду. Лідери, на противагу командирам, роблять постійні спроби розробки нових і неоднозначних рішень проблеми. А найголовніше, після того, як проблема ними вирішена, лідери беруть на себе ризик і тягар виявлення нових проблем, особливо в тих випадках, коли існують можливості для одержання відповідної винагороди.

Зрозуміло, на практиці не спостерігається ідеального дотримання цих двох типів відносин управління. Дослідження вчених показують, що значна група командирів багато в чому володіє лідерськими якостями. Однак зворотний варіант зустрічається в реальному житті рідше.


Л І Т Е Р А Т У Р А

 

1. Аникин. Б.А. Высший менеджмент для руководителей: Учеб. Пособие. – М.: ИНФРА – М., 2000. – 136 с.- (Серия «Высшее образование»).

2. Бажин И.И. Информационные системы менеджмента. М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 688 с.

3. Большаков А. С. Менеджмент / Учеб. пособие. – СПб: «Издательство «Питер», 2000 – 160с. ил. – (Серия «Краткий курс»).

4. Блейк, Моутон Д. . Научные методы управления. Киев, 1990. – 240 с.

5. Василевский А. М.Дело всей жизни. М.: Воениздат, 1970. – 552 с. ил.

6. Виханский О.С., Наумов А.Н. Менеджмент. М.: Гардарики, 1999. – 528 с.

7. Военный энциклопедический словарь/ Пред. Гл. ред. Комиссии Н. В. Огарков. - - М.: Воениздат, 1983. – 863 с. с ил., 30 л.ил.

8. Гордиенко А. Н. Маршал Жуков. – Мн.:Литература, 1998. – 256 с. – (Жизнь знаменитых людей).

9. Грейсон Д. О. Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века. М.: Экономика, 1991. – 232 с.

10. Глухов В. В.Менеджмент: Учебник для вузов. 3 – е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 608 с.: ил. – (Серия «Учебник для вузов»).

11. Джон Адаир. Искусство управлять людьми и самим собой. – М.: Издат-во Эксмо, 2006. – 656 с.

12. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Идея, алгоритм, решение. М.: Воениздат, 1972. – 328 с.

13. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Проблемы системологии. М.: «Сов. радио», 1976. – 296 с.

14. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Системотехника. М.: Радио и связь. 1985. – 200 с.

15. Жуков Г. К. Воспоминания и размышления. М.: АПН, 1971. – 793 с.

16. Зайверт Л. Ваше время – в ваших руках. Советы деловым людям, как эффективно использовать рабочее время. М.: Экономика, 1995. – 126 с.

17. Иванов Д.А., Савельев В. П., Шеманский П В. Основы управления войсками в бою. Изд. 2-е, перераб. И доп. М., Воениздат, 1977.– 389 с. с ил.

18. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. Как развивать уверенность в себе и влиять на людей путём публичных выступлений. Как перестать беспокоиться и начать жить. М:ООО Евро-пресс, ООО Медицина, ЗАО Словянский дом книги,2002. – 593 с.

19. Кноринг В.И. Теория, практика и искусство управления. Учебник для вузов по специальности «Менеджмент». – М.: издательская группа НОРМА _ ИНФРА -М, 1999 – 528 с.

20. Лидер и команда. Практическое руководство лидера эффективной команды/ Пер. с англ. – Днепропетровск. Баланс Бизнес Букс, 2005.- 296 с.

21. Майкл Абрашофф Это ваш корабль. Техники менеджмента от лучшего корабля ВМС США Перевод с анг. – Спб.: Питер. 2004. – 292 с.: ил. – (Серия «Деловой бестселлер»).

22. Мескон М. Х., Альберт М., Хелдоури Ф. Основы менеджмента : Пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.

23. Макашева З. М. Основы менеджмента: Учебное пособие. – М.: КНОРУС, 2004. – 272 с.

24 Монден Я. “Тойота”. Методы эффективного управления. М.: Экономика, 1989. – 290 с.

25. Норберт Винер. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине. М.: Наука,1958. – 216 с.

26. Норберт Винер. Кибернетика и общество. М.: ИЛ., 1958. – 200 с.

27. Норберт Винер. Творец и робот. М.: Прогресс, 1966. – 104 с.

28. Панфилова А. П., Громова Л. А., Богачек И. А., Абчук В. А. Основы менеджмента. Полное руководство по кейс-технологиям / Под ред. Проф.Соломина В. П. – СПБ: Питер, 2004 – 240 с.

29. Поликашин В.С. Основы управления повседневной деятельностью подчиненных: Конспект лекций. _- Харьков: ВИРТА, 1988. – 172 с.

30. Полікашин В.С. Явтушенко А.М. Основи управління і прийняття рішень у військовій справі. Навчальний посібник. Харків: ХВУ, 2001. - 324 с.

31. Поликашин В. С. Основы управления и принятия ришений в военном деле. Ч 1. Военный менеджмент. Учебное пособие. МО Украины. ХВУ, 2003. – 271 с.

32. Поликашин В.С., Краснокутский В.М. Основы управления и принятия решений в военном деле. Практикум. – Харьковский университет Воздушных Сил. – Харьков, 2005. – 116 с.

33. Полікашин В.С. Військовий менеджмент: Підручник / За ред. А. М. Явтушенко. – К.: Національна академія оборони України, НАО, 2006. – 628 с.

34. Полікашин В.С., Поляков С.Ю, Полікашин Ю.В, Мисик Ф.Ф. Завдання до практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Основи управління і прийняття рішень у військовій справі». – Х.: Нац. юрид. акад. Украіни, 2008. – 42 с.

35. Полікашин В. С., Поляков С. Ю., Полікашин Ю. В., Мисик Ф. Ф. Основи управління і прийняття рішень у військовій справі. Навч.посібник. – Харків: Нац. Юрид. Акад. України, 2009. – 112 с.

36. Поликашин В. С., Поликашин О. В. Основы управления и принятия решений в военном деле. Ч.2. Организационное и управленческое искусство военного менеджера: учеб. Пособие / – Х.: ХУВС, 2010. – 264 c.

37. Полікашин В. С., Поляков С. Ю., Полікашин Ю. В. Методика формування єфективної команди на основі особистих ролей військовослужбовців. Статья. Сбірник наукових праць. Системи управління, навігації та зв язку, Випуск 2 (10). К.: ДП «Центральний науково – дослідний інститут,2009. – 5 c.

38. Полікашин В. С., Поляков С. Ю., Мисик Ф. Ф. Єфєктивне управління підрозділом військової організації. Статья. Сбірник наукових праць. Системи управління, навігації та зв язку, Випуск 3 (11). К.: ДП «Центральний науково – дослідний інститут,2009. – 6 с.

 

39. Полікашин В. С., Поляков С. Ю., Полікашин О. В. Методика планування особистої роботи командира для підвищення єфєктивності управління часом. Статья.Збірник наукових праць Випуск 4(26) Харкив: Харківський університет повітряних сил ім.. Івана Кожедуба. – 2010. – 9 с.

40. Попель Н.Н. и др. Управление войсками в годы Великой Отечественной войны. М.: Воениздат, 1974. – 176 с.

41. Попов А.В. Теория и организация американского менеджмента. М.: МГУ, 1991. – 147 с.

42. Пятков Ю.П. Организация управления военно – техническими системами. Харьков: ХВУ, 1997. – 205 с.

43. Рокоссовский К. К. Солдатский долг. - М.: Воениздат, 1985. – 367 с., * л ил., с порт. -. (Военные мемуары).

44. Семенова И.И. История менеджмента: Учеб. Пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 1999. – 222 с.

45. Словарь основных военных терминов. М.:Воениздат, 1965. – 248 с.

46. Советский энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. М. Прохоров. – 3 – е изд. М.: Советская энциклопедия, 1985. – 1600 с., ил.

47. Суворов А.В. Наука побеждать. М. Воениздат, 1987. – 40 с.

48. Таранов П.С. Золотая книга руководителя. М.: Агентство «ФАИР», 1994. – 560 с.

49. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента. М.: 1991. – 132 с.

50. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой,Н.А. Соломатина. 2 – е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 669 с.

51. Файоль А. Общее и промышленное управление. М., 1992. – 151 с.

52. Фрунзе М. В. Военная и политическая деятельность. – М.: Воениздат, 1984 – 275 с., 8 л. Ил., с порт.

53. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. М.: Финансы и статистика. 1989. – 206 с.

54. Черкасов В.В., Платонов С.В., Третяк В.И. Управленческая деятельность менеджера. Основы менеджмента. ВАКЛЕР ХОУП, 1998. – 470 с.

55. Шейнов В. П. Психология власти. - М.: Ось - 89, 2003. – 528 с.

56. Шонбергер Р. Японские методы управления производством. М.: Экономика, 1988. – 372 с.

57. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. М.: Экономика, 1992. – 224 с.


Розділ 2

УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

ББК Ц УКР Я... Поляков С Ю Куртов А І Полікашин В С Полікашин О В Зміївський Г А Потіхенський А І...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Відмінності командира від лідера

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Навчальний посібник За загальною редакцією кандидата юридичних наук доцента С. Ю. Полякова   УДК 355/359.07 (075.8) Рекомендова

З М І С Т
ВСТУП..................................................................................................................…. Розділ 1. Т

В С Т У П
Військове управління включає три аспекти (складових): 1) управління військовослужбовцями; 2) управління бойовими засобами (зброєю); 3) управління військами (силами).

Введення у військове управління
1.1.1.1. Основні визначення й поняття менеджменту й військового управління Організація й військова організація.Найголовнішим поняттям військового управління є війсь

Соціально - технічна система
  1.1.2.1. Військові організації і їх класифікація Визначення військової організації дано в п. 1.1.1.1. Сучасний світ нерідко розглядається як світ найрізнома

Структури військової організації
У військовій організації є організаційні структури й структури управління. 1.1.3.1. Визначення, елементи й класифікація організаційних структур і структур управління вій

Ієрархічні структури управління військовою організацією
До ієрархічних (бюрократичним) структурам належать: лінійна, лінійно-штабна й багатофункціональна.   1.1.4.1. Лінійна структура управління   Це

Принципи й підходи до управління військовою організацією
  У п. 1.1.1.2 було наведено таке визначення: «Принципи військового управління – являють собою загальні рекомендації щодо дій і прийняття рішень, при дотриманні яких забезпечується еф

Одномірних» теорій (шкіл) менеджменту
  У п. 1.1.1.4. усі теорії менеджменту розбиті на дві групи: «одномірні» і «багатомірні». До «одномірних» теорій були віднесені школи наукового, адміністративного менеджменту й школа

Назвемо ці принципи.
1. Наявність чітко поставлених цілей або ідеалів як головна передумова ефективної роботи. 2. Присутність здорового глузду у всякій роботі. 3. Можливість одержання кваліфікованої п

Багатомірних теорій (шкіл) менеджменту
1.2.2.1. Принципи військового управління на основі поведінкових теорій «Х» і «У»   Приблизно з кінця 50-х років школа людських стосунків трансформувала

Принципи військового управління видатних полководців
В історії війн було багато полководців, але видатних обмежена кількість. Військові дослідники й теоретики зазвичай до числа таких полководців зараховують Олександра Македонського, Ганнібала, Гай Юл

Зосередження сил на вирішальному напрямку.
4. Різноманітність тактичних прийомів ведення бою. Він розвив тактику наступу колонами й розсипним строєм, що дозволяло концентрувати значні сили на головних напрямках.

Полководець (командир) повинен бути завжди великим психологом
Наведемо навчальну історію, що доводить унікальність психологічних знахідок полководця. Молодий, необстріляний солдат Кузьма Шапкін під час бою у ріки Римнік злякався, і весь день просидів

Ціна часу.
Коли до Суворова приїжджали з візитами імениті чиновники, полководець іноді виходив з будинку, сідав у карету візитера, кілька хвилин розмовляв з ним і відпускав з Богом. Так він заощаджував час на

Неповторна особистість полководця
Про «дивацтва» полководця.Слава «дивака» супроводжувала Суворова з юнацтва й до останніх днів його насиченого подіями життя. Спочатку він вражав близьких своїми примхами щ

Самовладання і звичка у разі небезпеки вести гру на загострення
За весь несприятливий час Сталін ніде не сказав про Жукова жодного поганого слова. І Жуков, звичайно, був вдячний йому за таку об’єктивність». Не виявлене висловлювань Жукова, які можна бу

Зарозумілість.
7. Мужність Жукова. Жуков був, безумовно, дуже сміливою людиною. В атмосфері страху перед репресіями армійське командування було паралізовано. Щоб не потрапити під молот НКВД, «не

Оскільки військова організація не може діяти без одержання ресурсів із зовнішнього середовища, вона є відкритою системою.
Соціальні системи.Теорія соціальних систем розглядає організацію як відкриту систему, багатофакторне і багатоцільове об’єднання.

Системні моделі
Завдяки системному підходу вчені й практики менеджменту розробили моделі організацій і їх частин (підрозділів). Нижченаведені моделі є демонстрацією застосування теорії соціальних систем.

Упралінська діяльність командира
У пункті 1.1.1.2 розглядаючи систему управління військовою організацією, було зазначено, що суб’єктом управління є командир. Без нього не може функціонувати жодна система військового управління.

Вимоги, які висуваються до нього
Командир ‑це член військової організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Специфіка таких завдань визначає переважно розумовий, творчий х

Стилі управління командира
1.3.3.1. Визначення й класифікація основних стилів управління Стиль управління – характерні риси поведінки, прийомів, дій, які використовує командир у процесі управ

Основні характеристики трьох стилів управління
  №пп Параметри взаємодії командира з підлеглими Стилі керівництва Авторитарний (автократичний)

Влада командира
Як було зазначено в п. 1.2.4.1, керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність, яка припускає можливість впливу на окремих військовослужбовців і військові колективи таким чином, щоб

Лідерство командира
  Військові організації, що домагаються успіху, відрізняються від протилежних їм головним чином тим, що застосовують більш динамічне й ефективне керівництво й лідерство. Синонімами сл

Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією
Майже неможливо переоцінити важливість комунікації в управлінні. Все, що роблять командири, щоб забезпечити досягнення військовою організацією цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо лю

Військовою організацією
Управлінське рішення становить основу процесів управління. Процес виробки й прийняття рішення носить творчий характер і становить саму суть управлінської діяльності командирів усіх рівнів управлінн

Рішення – це вибір альтернативи.
Жодна людина, коли дорослішає, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішень. Як здатність до комунікацій, так і здатність приймати рішення – це вміння розвивається з досвідом. Кожен з на

Класифікація управлінських рішень
  № Ознаки класифікації Управлінські рішення Керівна інстанція Вищий, середній й

Перший етап - аналіз проблеми
Проблемною вважається ситуація, коли поставлених цілей не досягнуто. Інакше, ви довідаєтеся про проблему у силу того, що не відбувається те, що повинно було відбутися. Однак занадто часто командири

Процес реалізації.
Процес прийняття рішення не закінчується вибором єдиного варіанта вирішення проблеми. Простий вибір напрямку дій мало цінний для військової організації. Для вирішення проблеми або отримання вигоди

Методи прийняття колективних управлінських рішень
У п. 2.2.1 – 2.2.4 ми дали визначення, розглянули класифікацію й навели методику прийняття й реалізації управлінських рішень. У цьому пункті ми розглянемо найпоширеніші методи прийняття колективних

Стадія пошуку
Стадія пошуку включає п’ять етапів: – представлення й аналіз проблеми ведучим; – висловлення спонтанних пропозицій за рішенням з боку учасників; – розвиток ідей;

Стадія оцінки
Більшість учасників – “генераторів” залишає нараду. Стадія оцінки проводитися групою “аналітиків” або комітетом з оцінки. Їх завдання: розвинути висунуті на стадії пошуку ідеї для їх експе

Планування як функція управління військовою організацією
Військова організація раніше була визначена як група військовослужбовців, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Функція планування передбачає прийняття рішення про т

Делегування, відповідальність і повноваження
Функція організація – це дія по досягненню раціональної комбінації людських і матеріальних ресурсів виконання завдання в просторі й часі. Організація як функція управління військовою орган

Мотивація як функція управління військовою організацією
Командир знайшов удале рішення складної управлінської проблеми, розробив план його реалізації, має необхідні ресурси, перед усіма підлеглими поставив конкретні завдання. Здавалося б, успіх справи з

Контроль як функція управління військовою організацією
Контроль – діяльність командирів по виміру й оцінці результату діяльності військової організації. Контроль необхідний для підбиття підсумків дій військової організації, виявлення й попередження кри

Військовою організацією
Під управлінською інформацієюрозуміється сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині організації й у її оточенні. Їх використання дозволяє знизити невизначеність при

Технічні засоби управління, обробки й передачі інформації.
З появою нових засобів управління змінюються погляди, смаки й мода на технічне оснащення роботи командирів вищого рівня управління. Зовсім недавно високий начальник повинен був мати велики

Управлінської культури
2.2.1.1. Поняття, структура й зміст військової організаційної культури Військова організація живе завдяки двом основним потенціалам: організаційна структура й організаційна культура

Методи кейс - технологій для прийняття рішень командиром
по складних управлінських ситуаціях (проблемам)   Ситуація – сукупність взаємозв’язаних чинників і явищ, що характеризують певний етап, період і подію управл

Взаємини співробітництва у військовій організації
Взаємини співробітництва– це вид спільних дій, при якому військовослужбовці об’єднують свої зусилля добровільно. Взаємини співробітництва між військовослужбовцями у війсь

Взаємини співробітництва між колегами можливі, якщо вони будуть проявляти:лояльність,повагу, терпимість, повну довіру.
Коротко розглянемо ці прояви: 1) лояльність: члени військового колективу можуть сваритися й сперечатися один з одним, але для зовнішнього оточення вони ст

Об’єктивна військова організаційна культура
Військова організаційна культура має два аспекти: суб’єктивний і об’єктивний (див. п. 2.2.1). Суб’єктивний аспект відбиває духовний бік життя військової організації, а об’єктивний ‑ матеріаль

Обладнання робочого місця
Робочі місця командирів можуть бути оснащені засобами адміністративного зв’язку й сигналізації, складання, копіювання, зберігання й пошуку текстових документів, виконання креслень і відображення ау

При плануванні робочого часу доцільно дотримуватися такої послідовності.
1. Визначення переліку запланованих справ (завдань). 2. Визначення витрат часу для виконання планованих справ. 3.Зіставлення витрат часу на плановані справи з особистим бюджетом ч

План дня
Завдання (роботи) плану дня № завдання (роботи) Час на виконання завдання (годин) РК – робота в комісії В – приймання з

Остаточний варіант плану на день
Категорії Завдання Час, (годин) Делегування (передоручення) (час у годинах, кому) А РК – робота

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги