рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією

Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією - раздел Философия, ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ Майже Неможливо Переоцінити Важливість Комунікації В Управлінні. Все, Що Робл...

Майже неможливо переоцінити важливість комунікації в управлінні. Все, що роблять командири, щоб забезпечити досягнення військовою організацією цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, зрозуміло, що вони не зможуть виконувати завдання разом, формулювати цілі й досягати їх.

Ціль даного розділу – ознайомити з природою й складностями комунікацій, а також з тим, що можна зробити, щоб більш ефективно обмінюватися інформацією.

2.1.1.1. Поняття, сутність і види комунікацій

Поняття й сутність комунікації.Комунікація – це процес, що складається із взаємозалежних дій з обміну інформацією між людьми. Здійснення комунікацій – це єднальний процес, необхідний для будь-якої важливої управлінської дії.

Оцінюючи процесний підхід до управління (див. п. 1.2.4.1), ми підкреслювали, що обмін інформацією властивий усім функціям управління. Тому комунікацію називають єднальним процесом. Якість обміну інформацією прямо впливає на ступінь реалізації поставлених цілей («дерево» цілей); для успіху управлінської діяльності командира й усієї військової організації необхідні ефективні комунікації. Якщо цього немає, то виникає безліч проблем.

Важко переоцінити те значення, яке має інформація для прийняття рішень. Командири від 50 до 90 % усього часу витрачають на процес комунікації. Це здається неймовірним, але без комунікації неможливі підтримка міжособистісних стосунків, інформаційний обмін і процеси прийняття рішень, не кажучи вже про реалізацію управлінських функцій. І стає зрозумілим, що в умовах нестачі інформації й слабкого рівня комунікації приймаються неефективні, ризиковані рішення.

Кар’єра будь-якого командира залежить від його здатності здійснювати комунікацію з людьми. Комунікативна компетентність (як оправа для діаманта) може допомогти реалізувати свої задуми й наміри, стати успішним командиром, який викликає повагу в колег, підлеглих і вищого керівництва.

Проте при цьому необхідно пам’ятати про деякі закономірності поширення інформації:

1. при спілкуванні з колегами (горизонтальна комунікація) засвоюється до 90% інформації;

2. 20 – 30% інформації, що надходить з вищого рівня управління, залишається засвоєною виконавцями (правильно сприймається й запам’ятовується ними);

3. менш ефективно сприймається інформація, що йде «знизу нагору», керівники вищого рівня пам’ятають не більш 10% даних, які повідомляють їм виконавці;

4. основні втрати інформації відбуваються на середньому рівні управління.

5. середня людина, засвоюючи новий матеріал, за першу добу забуває 70 – 75 % матеріалу, тобто більше, ніж за наступні два роки.

Однієї із причин того, що значна частина повідомлюваної інформації проходить повз слухача, є та об’єктивна обставина, що думки людини «біжать» у 4 – 10 разів швидше, ніж мова більшості людей. І поки людина чекає закінчення слів, що промовляються, її мозок то відключається від розмови, то знову включається. У результаті багато чого зі сказаного залишається не почутим.

Розглянувши тільки цей аспект передачі інформації, стає зрозуміло, як важко й небезпечно приймати рішення, засновані великою мірою на усній інформації.

Необхідно вчитися зменшувати частоту випадків неефективної комунікації. Ефективно працюючі командири – це ті, які ефективні в комунікаціях.

Види комунікацій.Розрізняють наступні види комунікацій: 1) між військовою організацією й зовнішнім середовищем; 2) комунікації між рівнями в організації; 3) між різними підрозділами військової організації; 4) між командиром і підлеглим; 5) між командиром і підлеглим військовим колективом; 6) неформальні комунікації.

Комунікації між військовою організацією й зовнішнім середовищем.На діяльність військової організації впливають чинники зовнішнього середовища, які усе більше стають джерелом проблем для сучасних командирів. Їм при аналізі зовнішнього середовища необхідно враховувати взаємозалежність цих чинників, їх складність, рухливість, а також невизначеність. Щоб знизити цю невизначеність, необхідна достовірна й повна інформація про чинники зовнішнього середовища. Командири основну увагу зосереджують на питаннях інформаційної взаємодії із зовнішнім оточенням, яке впливає або буде впливати на військову організацію.

Командири користуються різноманітними засобами для комунікації із зовнішнім оточенням. Різні обговорення, збори, ділові наради, телефонні переговори, службові записки, відео матеріали, звіти та ін.

Міжрівневі комунікації у військовому управлінні.Переміщення інформація у військовій організації з рівня на рівень називається вертикальною комунікацією. Цей процес може відбуватися по низхідній, тобто з вищих рівнів на нижчі, а також по висхідній, тобто знизу у верх.

При низхідній комунікації підлеглим рівням управління повідомляється про: поточні завдання; зміну обстановки; рекомендовані дії й процедури.

По низхідній комунікації інформація передається у формі наказів, розпоряджень, рекомендацій, зведень тощо.

При висхідній комунікації вищим рівням управління доповідається про: виконання завдань, наказів і розпоряджень; стан справ і про те, що робиться на нижчих рівнях; виникаючі на нижчому рівні військової організації проблеми, нові ідеї та ін.

Коли вище командування довідається про нову ідею або про поточні чи назріваючі проблеми, то одразу ж пропонує можливі варіанти їх вирішення.

На будь-якому рівні управління при висхідній комунікації може бути прийняте рішення про відхилення тієї або іншої нової ідеї.

Обмін інформацією за висхідної комунікації зазвичай відбувається у формі донесень, доповідей, звітів, пропозицій і пояснювальних записок.

Комунікації між різними підрозділами військової організації.Військова організація складається з великої кількості підрозділів. Переміщення інформації на одному рівні між підрозділами називається горизонтальною комунікацією. Обмін інформацією між підрозділами необхідний для координації завдань і дій з питань взаємодії. Оскільки військова організація – це складна система взаємозалежних елементів, командування мусить домагатися, щоб елементи працювали спільно для досягнення загальної мети.

Комунікації командир – підлеглий.Це міжрівнева комунікація в одній ланці управління. Обмін інформацією відбувається, як по низхідній, так і по висхідній. Це основний вид комунікації командира: близько 2/3 його діяльності реалізується з використанням цієї комунікації. По низхідній командир передає підлеглому наступну інформацію: постановка й уточнення завдань і очікуваних результатів; забезпечення залучення до вирішення завдань підрозділу; обговорення ефективності виконання завдань; досягнення визнання й винагороди з метою мотивації; удосконалювання й розвиток здібностей підлеглих; оповіщення підлеглого про заплановані зміни.

По висхідній передається наступна інформація: доповіді про виконання поставлених завдань і про стан об’єкта управління; одержання відомостей про ідеї, удосконалення й пропозиції щодо варіантів рішень; збір інформації про назріваючу або реально існуючу проблему тощо.

Комунікації між командиром і підлеглим військовим колективом.На додаток до обміну інформацією між командиром і підлеглим має місце обмін інформацією між командиром і підлеглим колективом. Така комунікація дозволяє командиру підвищити ефективність дій військового колективу організації або окремої групи. І чим краще командир володіє мистецтвом ефективного управління групою або колективом, тим більше ймовірність, що разом вони зможуть підвищити показники виконання завдання підрозділу й військової організації. Оскільки в обміні інформацією беруть участь усі члени військового колективу або групи, кожен має можливість поміркувати: про нові завдання й проблеми; про те, як слід було б виконувати завдання разом; про майбутні зміни і їх можливі наслідки для даного й інших підрозділів; про недавні проблеми й досягнення, пропозиції раціонального характеру.

Крім того, група іноді збирається без командира для обговорення проблем, удосконалень або змін, що очікуються. Такі відносини рівності можуть сприяти підвищенню задоволення підлеглих своєю роботою.

Неформальні комунікації.У військовій організації можуть бути неформальні групи. Канал неформальних комунікацій можна називати каналом поширення чуток. Чутки ходять скрізь, де люди можуть збиратися групами. Каналами чуток інформація передається набагато швидше, ніж каналами формального повідомлення. Приписувана чуткам репутація неточної інформації зберігається й на сьогоднішній день. Проте дослідження показують, що інформація, передана каналами неформального повідомлення, тобто чутками, частіше виявляється точною, а не перекрученою.

Наведемо деякі різновиди інформації, переданої каналами поширення чуток: майбутнє скорочення військовослужбовців; нові заходи щодо покарання за порушення військової дисципліни; зміни в організаційній структурі; майбутні переміщення й підвищення; докладний виклад суперечок двох командирів підрозділів на останній нараді про розподіл винагород за успішне виконання загального завдання.

Чутки можна звести до мінімуму двома способами: поширення максимально можливої інформації через канали формальної комунікації; заохочення мереж неформальної комунікації, включаючи військових керівників у ці мережі для зворотного інформаційного зв’язку.

2.1.1.2. Елементи, етапи, схема процесу комунікації

Обмін інформацією у військовій організації не завжди такий ефективний, як мало б бути. Насправді люди спілкуються між собою менш ефективно, ніж їм це здається. Крім того, у багатьох випадках передане повідомлення неправильно розуміється і, як наслідок, обмін інформацією – неефективний. Найчастіше причина низької ефективності полягає в невраховуванні того факту, що комунікація – це обмін. У ході обміну обидві сторони відіграють активну роль. Наприклад, якщо ви як командир ставите завдання одному з підлеглих, це тільки початок обміну. Щоб обмін інформацією став ефективним, ваш підлеглий повинен повідомити вам, як він розуміє завдання й ваші очікування щодо результатів його діяльності. Обмін інформацією відбувається тільки в тому випадку, коли одна сторона «пропонує» інформацію, а інша сприймає її. Щоб було саме так, слід приділити увагу комунікаційному процесу.

Процес комунікації – це обмін інформацією між двома й більш людьми. Основна мета комунікаційного процесу – забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну. Однак обмін інформацією не завжди ефективний. Ви, звичайно ж, самі стикаєтеся з випадками малоефективного обміну інформацією із друзями, родиною, співробітниками на службі. Щоб краще розуміти процес обміну інформацією й умови його ефективності, слід мати уяву про елементи й етапи процесу, у якому беруть участь двоє або більше людей.

Елементи й етапи процесу комунікації.У процесі обміну інформацією можна виділити 4 базових елементи:

1) відправник, особа, що генерує ідеї або що збирає інформацію й передає її;

2) повідомлення, власне інформація, закодована за допомогою символів;

3) канал, засіб передачі інформації;

4) одержувач, особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує (декодує) її.

При обміні інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємозалежних етапів:

1) зародження ідеї;

2) кодування й вибір каналу;

3) передача;

4) декодування.

Зародження ідеї.Обмін інформацією починається з формування ідеї або відбору інформації. Відправник вирішує, яку ідею або повідомлення слід зробити предметом обміну. На жаль, багато спроб обміну інформацією обривається на цьому етапі, оскільки відправник не витрачає достатньо часу на обмірковування ідеї. Лейтмотив етапу – не починай говорити, не почавши думати.

Кодування й вибір каналу.Перш ніж передати ідею, відправник повинен за допомогою символів закодувати її. У якості кодів використовуються вербальні коди (усна й письмова мова) і невербальні коди (жести, інтонація, міміка тощо). Таке кодування перетворює ідею на повідомлення. Відправник повинен також обрати канал, сумісний з типом символів, які використовувались для кодування. До деяких загальновідомих каналів належать канали передачі мови й письмових матеріалів, а також електронні засоби зв’язку, включаючи комп’ютерні мережі, електронну пошту, відеострічки тощо. Якщо канал непридатний для фізичного втілення символів, передача неможлива.

Передача.На третьому етапі відправник використовує канал для доставки повідомлення (закодованої ідеї або сукупності ідей) одержувачу. Мова йде про фізичну передачу повідомлення, яку багато людей помилково сприймає як сам процес комунікації. У той же час, як ми бачили, передача є лише одним з найважливіших етапів, через які необхідно пройти, щоб донести ідею до іншої особи.

Декодування.Після отримання повідомлення одержувач декодує його. Декодування – це переклад символів відправника в думки одержувача. Якщо символи, обрані відправником, мають таке ж саме значення для одержувача, останній буде знати, що мав на увазі відправник, коли формулювалася його ідея. Якщо одержувач зрозумів зміст повідомлення відправника і реакція на ідею не потрібна, то процес обміну інформацією на цьому повинен завершитися. Однак з низки причин (комунікаційні бар’єри, перешкоди тощо) одержувач може надати трохи інший, ніж у голові відправника, зміст повідомленню. З точки зору командира, обмін інформацією слід уважати ефективним, якщо одержувач (підлеглий) продемонстрував розуміння ідеї, вчинивши дії, яких очікував від нього відправник.

Процес комунікації зі зворотним зв’язком і перешкодами (рис.2.1).При обміні інформацією необхідно засвоїти дві важливі концепції – зворотний зв’язок і перешкоди.

Зворотний зв’язок.У своїх роботах з кібернетики [8, 9, 10] Н. Вінер довів, що для ефектного функціонування будь-якої системи вона повинна мати зворотний зв’язок. При наявності зворотного зв’язку відправник і одержувач міняються комунікаційними ролями. Одержувач стає відправником, проходить через усі етапи обміну інформацією для передачі свого відгуку початковому відправнику, який тепер виконує роль одержувача. Зворотний зв’язок може сприяти значному підвищенню ефективності обміну управлінською інформацією. Двосторонній обмін інформацією (при наявності зворотного зв’язку) у порівнянні з однобічним обміном (зворотного зв’язку немає), хоча й протікає повільніше, проте ефективніше знімає напругу й підвищує впевненість у правильності інтерпретації повідомлень.

 

Зворотний зв’язок помітно підвищує шанси на ефективний обмін інформацією, дозволяючи обом сторонам пригнічувати шуми.

 
Шум. Мовою теорії передачі інформації шумом вважається те, що спотворює зміст повідомлення при обмінах інформацією. Певні шуми присутні завжди, тому на кожному етапі процесу обміну інформацією відбуваються деякі зміни змісту. Зазвичай використовуються засоби придушення шуму, і повідомлення передається в умовах шуму. Однак високий рівень шуму приведе до помітної втрати змісту й може повністю блокувати спробу встановлення інформаційного обміну. З позицій командира це повинно обумовити зниження ступеня досягнення цілей відповідно до переданої інформації. На рис. 2.1 показано процес комунікації зі зворотним зв’язком і шумом. Комунікація за допомогою зворотного зв’язку перетворюється на шлях із двобічним рухом, а сам процес набуває динаміки. Докладно про комунікацію можна прочитати в роботі [33, с. 156 – 179].

 

2.1.1.3. Комунікаційна мережа керівника групи (рис. 2.2)

 

 

Комунікаційна мережа – це з’єднання певним чином індивідів, що брали участь в інформаційному процесі, за допомогою інформаційних потоків. Комунікаційна мережа включає потоки інформації між двома й більше індивідами. Створювана командиром мережа складається з вертикальних, горизонтальних і діагональних комунікацій. Перші дві форми комунікацій описано в пункті 2.1.1 цього розділу. Діагональна комунікація – це зв’язок із начальниками й підлеглими, які обіймають посади в сусідніх підрозділах. Мережа цих комунікацій створює реальну структуру військової організації. Завдання формальної організаційної структури полягає в тому, щоб дати інформаційним потокам правильний напрямок.

Розробка мереж комунікації командирів підрозділів військової організації наведена в роботах [32, с. 65; 34, с.19 – 22].

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ

ББК Ц УКР Я... Поляков С Ю Куртов А І Полікашин В С Полікашин О В Зміївський Г А Потіхенський А І...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Комунікація як єднальна функція управління військовою організацією

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Навчальний посібник За загальною редакцією кандидата юридичних наук доцента С. Ю. Полякова   УДК 355/359.07 (075.8) Рекомендова

З М І С Т
ВСТУП..................................................................................................................…. Розділ 1. Т

В С Т У П
Військове управління включає три аспекти (складових): 1) управління військовослужбовцями; 2) управління бойовими засобами (зброєю); 3) управління військами (силами).

Введення у військове управління
1.1.1.1. Основні визначення й поняття менеджменту й військового управління Організація й військова організація.Найголовнішим поняттям військового управління є війсь

Соціально - технічна система
  1.1.2.1. Військові організації і їх класифікація Визначення військової організації дано в п. 1.1.1.1. Сучасний світ нерідко розглядається як світ найрізнома

Структури військової організації
У військовій організації є організаційні структури й структури управління. 1.1.3.1. Визначення, елементи й класифікація організаційних структур і структур управління вій

Ієрархічні структури управління військовою організацією
До ієрархічних (бюрократичним) структурам належать: лінійна, лінійно-штабна й багатофункціональна.   1.1.4.1. Лінійна структура управління   Це

Принципи й підходи до управління військовою організацією
  У п. 1.1.1.2 було наведено таке визначення: «Принципи військового управління – являють собою загальні рекомендації щодо дій і прийняття рішень, при дотриманні яких забезпечується еф

Одномірних» теорій (шкіл) менеджменту
  У п. 1.1.1.4. усі теорії менеджменту розбиті на дві групи: «одномірні» і «багатомірні». До «одномірних» теорій були віднесені школи наукового, адміністративного менеджменту й школа

Назвемо ці принципи.
1. Наявність чітко поставлених цілей або ідеалів як головна передумова ефективної роботи. 2. Присутність здорового глузду у всякій роботі. 3. Можливість одержання кваліфікованої п

Багатомірних теорій (шкіл) менеджменту
1.2.2.1. Принципи військового управління на основі поведінкових теорій «Х» і «У»   Приблизно з кінця 50-х років школа людських стосунків трансформувала

Принципи військового управління видатних полководців
В історії війн було багато полководців, але видатних обмежена кількість. Військові дослідники й теоретики зазвичай до числа таких полководців зараховують Олександра Македонського, Ганнібала, Гай Юл

Зосередження сил на вирішальному напрямку.
4. Різноманітність тактичних прийомів ведення бою. Він розвив тактику наступу колонами й розсипним строєм, що дозволяло концентрувати значні сили на головних напрямках.

Полководець (командир) повинен бути завжди великим психологом
Наведемо навчальну історію, що доводить унікальність психологічних знахідок полководця. Молодий, необстріляний солдат Кузьма Шапкін під час бою у ріки Римнік злякався, і весь день просидів

Ціна часу.
Коли до Суворова приїжджали з візитами імениті чиновники, полководець іноді виходив з будинку, сідав у карету візитера, кілька хвилин розмовляв з ним і відпускав з Богом. Так він заощаджував час на

Неповторна особистість полководця
Про «дивацтва» полководця.Слава «дивака» супроводжувала Суворова з юнацтва й до останніх днів його насиченого подіями життя. Спочатку він вражав близьких своїми примхами щ

Самовладання і звичка у разі небезпеки вести гру на загострення
За весь несприятливий час Сталін ніде не сказав про Жукова жодного поганого слова. І Жуков, звичайно, був вдячний йому за таку об’єктивність». Не виявлене висловлювань Жукова, які можна бу

Зарозумілість.
7. Мужність Жукова. Жуков був, безумовно, дуже сміливою людиною. В атмосфері страху перед репресіями армійське командування було паралізовано. Щоб не потрапити під молот НКВД, «не

Оскільки військова організація не може діяти без одержання ресурсів із зовнішнього середовища, вона є відкритою системою.
Соціальні системи.Теорія соціальних систем розглядає організацію як відкриту систему, багатофакторне і багатоцільове об’єднання.

Системні моделі
Завдяки системному підходу вчені й практики менеджменту розробили моделі організацій і їх частин (підрозділів). Нижченаведені моделі є демонстрацією застосування теорії соціальних систем.

Упралінська діяльність командира
У пункті 1.1.1.2 розглядаючи систему управління військовою організацією, було зазначено, що суб’єктом управління є командир. Без нього не може функціонувати жодна система військового управління.

Вимоги, які висуваються до нього
Командир ‑це член військової організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Специфіка таких завдань визначає переважно розумовий, творчий х

Стилі управління командира
1.3.3.1. Визначення й класифікація основних стилів управління Стиль управління – характерні риси поведінки, прийомів, дій, які використовує командир у процесі управ

Основні характеристики трьох стилів управління
  №пп Параметри взаємодії командира з підлеглими Стилі керівництва Авторитарний (автократичний)

Влада командира
Як було зазначено в п. 1.2.4.1, керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність, яка припускає можливість впливу на окремих військовослужбовців і військові колективи таким чином, щоб

Лідерство командира
  Військові організації, що домагаються успіху, відрізняються від протилежних їм головним чином тим, що застосовують більш динамічне й ефективне керівництво й лідерство. Синонімами сл

Відмінності командира від лідера
Командир Лідер Призначається офіційно Висувається стихійно Має права й обов’язки Мож

Військовою організацією
Управлінське рішення становить основу процесів управління. Процес виробки й прийняття рішення носить творчий характер і становить саму суть управлінської діяльності командирів усіх рівнів управлінн

Рішення – це вибір альтернативи.
Жодна людина, коли дорослішає, не може не пізнати на практиці процесу прийняття рішень. Як здатність до комунікацій, так і здатність приймати рішення – це вміння розвивається з досвідом. Кожен з на

Класифікація управлінських рішень
  № Ознаки класифікації Управлінські рішення Керівна інстанція Вищий, середній й

Перший етап - аналіз проблеми
Проблемною вважається ситуація, коли поставлених цілей не досягнуто. Інакше, ви довідаєтеся про проблему у силу того, що не відбувається те, що повинно було відбутися. Однак занадто часто командири

Процес реалізації.
Процес прийняття рішення не закінчується вибором єдиного варіанта вирішення проблеми. Простий вибір напрямку дій мало цінний для військової організації. Для вирішення проблеми або отримання вигоди

Методи прийняття колективних управлінських рішень
У п. 2.2.1 – 2.2.4 ми дали визначення, розглянули класифікацію й навели методику прийняття й реалізації управлінських рішень. У цьому пункті ми розглянемо найпоширеніші методи прийняття колективних

Стадія пошуку
Стадія пошуку включає п’ять етапів: – представлення й аналіз проблеми ведучим; – висловлення спонтанних пропозицій за рішенням з боку учасників; – розвиток ідей;

Стадія оцінки
Більшість учасників – “генераторів” залишає нараду. Стадія оцінки проводитися групою “аналітиків” або комітетом з оцінки. Їх завдання: розвинути висунуті на стадії пошуку ідеї для їх експе

Планування як функція управління військовою організацією
Військова організація раніше була визначена як група військовослужбовців, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей. Функція планування передбачає прийняття рішення про т

Делегування, відповідальність і повноваження
Функція організація – це дія по досягненню раціональної комбінації людських і матеріальних ресурсів виконання завдання в просторі й часі. Організація як функція управління військовою орган

Мотивація як функція управління військовою організацією
Командир знайшов удале рішення складної управлінської проблеми, розробив план його реалізації, має необхідні ресурси, перед усіма підлеглими поставив конкретні завдання. Здавалося б, успіх справи з

Контроль як функція управління військовою організацією
Контроль – діяльність командирів по виміру й оцінці результату діяльності військової організації. Контроль необхідний для підбиття підсумків дій військової організації, виявлення й попередження кри

Військовою організацією
Під управлінською інформацієюрозуміється сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині організації й у її оточенні. Їх використання дозволяє знизити невизначеність при

Технічні засоби управління, обробки й передачі інформації.
З появою нових засобів управління змінюються погляди, смаки й мода на технічне оснащення роботи командирів вищого рівня управління. Зовсім недавно високий начальник повинен був мати велики

Управлінської культури
2.2.1.1. Поняття, структура й зміст військової організаційної культури Військова організація живе завдяки двом основним потенціалам: організаційна структура й організаційна культура

Методи кейс - технологій для прийняття рішень командиром
по складних управлінських ситуаціях (проблемам)   Ситуація – сукупність взаємозв’язаних чинників і явищ, що характеризують певний етап, період і подію управл

Взаємини співробітництва у військовій організації
Взаємини співробітництва– це вид спільних дій, при якому військовослужбовці об’єднують свої зусилля добровільно. Взаємини співробітництва між військовослужбовцями у війсь

Взаємини співробітництва між колегами можливі, якщо вони будуть проявляти:лояльність,повагу, терпимість, повну довіру.
Коротко розглянемо ці прояви: 1) лояльність: члени військового колективу можуть сваритися й сперечатися один з одним, але для зовнішнього оточення вони ст

Об’єктивна військова організаційна культура
Військова організаційна культура має два аспекти: суб’єктивний і об’єктивний (див. п. 2.2.1). Суб’єктивний аспект відбиває духовний бік життя військової організації, а об’єктивний ‑ матеріаль

Обладнання робочого місця
Робочі місця командирів можуть бути оснащені засобами адміністративного зв’язку й сигналізації, складання, копіювання, зберігання й пошуку текстових документів, виконання креслень і відображення ау

При плануванні робочого часу доцільно дотримуватися такої послідовності.
1. Визначення переліку запланованих справ (завдань). 2. Визначення витрат часу для виконання планованих справ. 3.Зіставлення витрат часу на плановані справи з особистим бюджетом ч

План дня
Завдання (роботи) плану дня № завдання (роботи) Час на виконання завдання (годин) РК – робота в комісії В – приймання з

Остаточний варіант плану на день
Категорії Завдання Час, (годин) Делегування (передоручення) (час у годинах, кому) А РК – робота

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги