КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАМ'ЯНЕЦЬ - ПОДІЛЬСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОЛЕДЖ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

(для самостійного вивчення)

Розробив викладач

безпеки життєдіяльності,

Вищої категорії Павловський Е.П.

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної комісії фізичного виховання та захисту Вітчизни Протокол №___від"__"___20____ р. Голова комісії:

Джерела забруднення, небезпечні і шкідливі фактори навколишнього середовища.

Джерелами забруднення являються; 1. В атмосфері: а) викиди автотранспорту;

Джерела енергетичного забруднення.

б) Гідроенергетика - виробка енергії не несе шкоди, але затоплення великої площі родючої землі - Дніпровська ГЕС - до 500 тис. га. в) Атомна і термоядерна енергетика. 70 країн світу мають АЕС, виробляють на… г) Сонячні, вітрові, морські течії - великої біди екології не дають, але і використовують тільки там, де це можливо; …

Основні причини травматизму.

Якщо звернутися до конкретних цифр, рівень травматизму в світовій промисловості дуже високий і набагато перевищує людські втрати в численних… В Україні за часів перебування у складі колишнього СРСР на виробництві щорічно… У кожному нещасному випадку є дві діючі сторони: об'єктивна - це те промислове обладнання, транспортний засіб, чи…

Послiдовнiсть надання першої долiкарської допомоги при травмах

1. Усунути дію на організм ушкоджуючих факторів.

2. Визначити характер та важкість травм, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій спрямованих на його рятування.

3. Виконати необхідні дії з рятування потерпілого (відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, знерухоміти ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку)

4. Викликати швидку медичну допомогу чи вжити заходів щодо транспортування потерпілого у найближчий лікувальний заклад.

5. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря

Тема: Структурно-функціональна організація людини.

План.

1. Структурна та функціональна організація людини: загальні відомості.

2. Аналізатори людини:

2.1. Зоровий аналізатор

2.2. Слуховий аналізатор

2.3. Нюховий аналізатор

2.4. Смаковий аналізатор

2.5. Дотик. Больова чутливість

2.6. Руховий аналізатор

3. Психологічні властивості людини.

3.1. Пам'ять

3.2. Мислення

3.3. Увага

3.4. Характер і темперамент

4. Мотиваційні, емоційні та вольові процеси .Психомоторні процеси.

4.1. Мотивація

4.2. Воля

4.3. Емоційні процеси

4.4. Психомоторні процеси

5. Психологічні чинники небезпеки.

 

1. Організм – це будь-яке живе тіло (істота або рослина), для нього характерна певна організація структур.

Структурна організація організму є такою:

клітина " тканина " орган "

" система органів " організм.

Схему фізіологічної організації представляють у такому вигляді:

функціональна одиниця " фізіологічна система "

" функціональна система.

Функціональна одиниця – це клітина або група клітин, здатних виконувати певну функцію. Основною функцією живого організму є обмін речовин і енергії.

Функціональна система – це тимчасова динамічна організація, всі компоненти якої взаємодіють і забезпечують досягнення корисного для організму результату.

 

2. Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферич­ної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Усі аналізатори мають подібну структуру:

 

Властивості аналізаторів

1) надзвичайно висока чутливість до адекватних подразників

2) наявність абсолютної, диференційної та оперативної межі

3) чутливості до подразника

4) спроможність до адаптації

5) спроможність тренування

6) спроможність певний час зберігати відчуття після припинення

7) дії подразника

8) перебування у наступній взаємодії один за одним

 

Виділяють такі види аналізаторів: зоровий, слуховий, нюховий, смаковий, дотиковий, руховий.

Зоровий аналізатор

Зоровий аналізатор складається з ока, зорового нерва та зорового центру, розташованого в потиличній частині кори головного мозку. Рис. 2.1. Будова ока (в розрізі):

Слуховий аналізатор.

Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо. Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє. Рис. 2.2. Схема будови вуха:

Нюховий аналізатор.

Нюх - це здатність сприймати запахи. Ця здатність здійснюється через нюховий аналізатор. Рецептором нюхового аналізатора є нервові клітини, розташовані в слизовій оболонці верхнього та частково середнього носових ходів.

Абсолютний поріг нюхових відчуттів у людини вимірюється частками міліграмами на літр повітря.

Приємні запахи сприяють покращенню самопочуття людини, а неприємні можуть пригнічувати, викликаючи негативні реакції. Вони здатні змінювати температуру шкіри, викликати відразу до їжі, підвищувати чутливість нервової системи, викликати пригніченість, дратівливість. Виявлення, що запах бензолу покращує слух, запах толуолу підвищує гостроту зору в сутінках, запах камфори підвищує чутливість очей до зеленого кольору і знижує до червоного.

Смаковий аналізатор.

Смак - це відчуття, котре виникає під впливом певних хімічних речовин, розчинених у воді, на смакові рецептори, розташовані на різних ділянках язика. В фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з котрою існує чотири елементарні смакові відчуття: солодкого, гіркого, кислого, соленого. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Різні ділянки язика мають різну чутливість до смакових відчуттів.

Абсолютний поріг смакового аналізатора, виражений величинами концентрації розчину, в 10 000 разів вищий, ніж нюхового.

Дотик.

Дотик - складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх слизових оболонок та м'язового суглобового апарату. Зовнішні механічні, температурні, хімічні та інші подразники сприймаються перш за все шкірним аналізатором.

Шкірний аналізатор складається з тактильних, температурних, больових та рухових відчуттів.

Температурна чутливість притаманна організмам, котрі мають постійну температуру тіла, забезпечується терморегуляцією.

Температура шкіри нижча, ніж температура тіла загалом, і на окремих ділянках складає, °С:

- чоло - 34-45 °С;

- обличчя - 20-25 °С;

- живіт - 34 °С;

- ноги - 25-27 °С

Середня температура ділянок шкіри, які не вкриті одягом, - 30-32 °С

Больова чутливість. Відчуття болю виникає внаслідок подразнення чутливих нервових закінчень, розташованих в органах та тканинах тіла. Характер больових відчуттів залежить від особливостей органа, котрий зазнав больового впливу та сили цього впливу.

За місцем виникнення розрізняють два види симптоматичного болю:

1) вісцеральний біль виникає при ураженні патологічним процесом внутрішніх органів. Цей біль характеризується широкою іррадіацією, коли при ураженні внутрішнього органа біль відчувається в іншій частині тіла;

2) соматичний біль виникає при патологічних процесах в шкірі, кісках, м'язах. Цей вид болю точно локалізований.

Руховий аналізатор.

Рухові реакції, пов'язані з м'язовими скороченнями, є однією з найбільш поширених видів рефлекторних реакцій організму, котрі забезпечують орієнтацію та переміщення тіла в просторі.

Руховий аналізатор забезпечує організм інформацією про положення тіла в просторі, про міру скорочення кожного м’яза, бере безпосередню участь у координації рухів і регулює тонус мязів

Всі рухові реакції за характером м'язових скорочень поділяються на дві категорії:

- реакції, котрі забезпечують тонус м'язових волокон –

тривалі тонічні скорочення;

- реакції, які забезпечують локальні рухи,

Психологічні властивості людини.

  Психічні процеси Властивості особистості і риси характеру 1 .Пізнавальний (сприйняття, увага, пам'ять,…

Пам'ять

Пам'ять - це психофізіологічний процес збереження та відтворення інформації. Виокремлюють короткочасну, оперативну та довготривалу пам'ять. Короткочасна пам'ять зберігає інформацію підчас обмеженого, як правило,… Довгочасна пам'ять розрахована на довгий, заздалегідь не окреслений термін збереження інформації.

Мислення.

Мислення- процес відтворення загальних властивостей предметів і явищ, знаходження закономірних зв'язків і відносин між ними. Порівняння визначає подібні і відмінні ознаки, властивості певних об'єктів.… Аналіз - мислене розчленування об'єктів свідомості, виділення окремих їх частин, елементів, ознак і властивостей.

Увага.

Увага - це психологічний стан, який характеризує інтенсивність пізнавальної діяльності та міру зосередженості на відносно малій ділянці (дії, предметі, праці, явищі), який стає усвідомленим та концентрує на собі психологічні і фізичні зусилля людини протягом певного проміжку часу.

Увага - це концентрація свідомості на певному об'єкті чи діяльності з одночасним відвертанням від всього іншого; фізіологічною основою уваги є осередок оптимального збудження певної ділянки кори півкуль головного мозку.

Пасивна увага виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовнішніх подразників і триває доти, доки вони діють (сильний звук, світло тощо). Це низька форма уваги, яка виникає за законом орієнтовного рефлексу і є спільною для людини і тварини.

Активна увага свідома увага, яка вимагає вольового зусилля і завжди спрямована на сприйняття об'єктів і явищ з наперед поставленою метою (праця оператора).

Правила тренування уваги:

- Уважно виконувати роботу завжди і в будь-якій ситуації;

- Зосереджувати увагу в будь-який момент на певному предметі чи діяльності;

- Ставитися з зацікавленням до предмета чи роботи, що підвищує увагу;

- Чітка організація праці і здоровий психологічний клімат в колективі;

- Дисциплінованість, рішучість і наполегливість;

- Постійні вольові зусилля.

Характер і темперамент.

- перша група - мужність чи боягузтво, принциповість чи безпринциповість, оптимізм чи песимізм (ставлення людей до суспільних явищ і подій); - друга група - ставлення людини до людей; товариськість чи замкнутість,… - третя група виражає ставлення людини до праці: лінощі чи працездатність, недбальство чи акуратність,…

Типи темпераментів залежно від основних властивостей

Нервово-психічних процесів

4.1 Мотиваційні процеси - це усвідомлене спонукання людини до дії для задоволення її матеріальних, духовних, соціальних потреб і досягнення певної… На протязі життя у кожної людини формується певна динамічна система мотивів… Мотиви діяльності різноманітні. Основними серед них є : вигода, безпека, зручність, задоволення, громадська думка.…

Психомоторні процеси.

Дії бувають руховими (моторними), пізнавальними (гностичний) і соціально-комунікативними. Останні характеризуються передачею повідомлень,… Безпека життєдіяльності людини частіше за все зв'язана з руховими діями, як… В кожній руховій дії мають місце у взаємозв'язку механічна (енергетична), фізіологічна та психічна сторони.

Наслідки забруднення гідросфери

- Порушення життєдіяльності живих організмів водойм - Вимирання окремих видів організмів - Порушення ланцюгів живлення в біогеоценозах

Виверження вулканів

Вулкан викидає гази, рідкі і тверді речовини з високою температу­рою. Це часто стає причиною руйнації будівель і загибелі людей. Лава й інші розпечені речовини, які викидаються, стікають схилами гори і випалюють усе, що зустрічають на своєму шляху, приносячи незліченні жертви і вражаючі уяву матеріальні збитки. У 20 сторіччі у всьому світі від вивержень вулканів загинуло 40 тис. людей.

Сьогодні на земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, які після більш-менш тривалої перерви, можуть знову ожити. Більшість з них розташована на стиках тектонічних плит.

Виверження можна передбачити: перед виверженням відбуваються землетруси зі зміною температури і хімічного складу води і пари гейзерів, виникає підземний стугін і деформація ґрунту.

Єдиним захистом від вулканів є загальна евакуація, тому населення повинно обов'язково бути знайоме з планом евакуації і беззастережно підпорядковуватися владі в разі потреби.

Землетруси

Коливання земної кори передаються сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають. Основними… Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в… Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та…

Таблиця визначення сили землетрусу за шкалами Меркаллі і Ріхтера

У світі реєструється майже 150 тис. земле­трусів на рік, із яких майже 1000 мають руйнівну силу. Попередженням про землетрус може служити поведінка тварин у години, що… Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу:

Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини

2. Електробезпека – це система організаційно-технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу… Електробезпека включає наступні технічні засоби: - Ізоляція – захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує їх нормальну роботу і захист від ураження…