рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Вищої категорії Павловський Е.П.

Вищої категорії Павловський Е.П. - Конспект, раздел Философия, КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ   Розглянуто І Схвалено На Засіданні Предметної Комісії Фізично...

 

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної комісії фізичного виховання та захисту Вітчизни

Протокол №___від"__"___20____ р.

Голова комісії:

 

____________Балан С.І.

 

Методист:

 

_____________Боднар С.В.

 

м.Кам'янець-Подільський

2010 рік

 

Тема: Основні поняття і терміни

План.

1. Поняття безпеки життєдіяльності та основні її терміни.

2. Мета та основні завдання безпеки життєдіяльності.

 

1. Термін "безпека життєдіяльності" складається з двох термінів "безпека" та "життєдіяльність".

Життєдіяльність – це властивість людини не просто діяти у життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей. Тобто під життєдіяльністю людини розуміють сукупність життєвих функцій, вияви її фізичних та духовних сил.

ДСТУ 2293 – 99 визначено термін "безпека" як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Таким чином, безпека життєдіяльності – наука про збереження здоров'я і безпеку людини в навколишньому середовищі, що забезпечує виявлення та ідентифікацію небезпечних і шкідливих факторів, розробку методів та засобів захисту людини шляхом зниження впливу цих факторів до допустимих значень, розробку заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часів.

Людина може бути в безпеці тільки в такому стані життєвого середовища, коли виключене діяння на людину небезпечних і шкідливих факторів.

Небезпечний фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого за певних умов веде до травми чи до іншого життєвого різкого погіршення стану здоров'я.

Під травмою розуміють порушення анатомічної цілісності тканини чи функціональних процесів, що протікають в організмі.

З ненавмисною дією небезпечного фактора пов'язують поняття "нещасний випадок". До нещасних випадків відносять: травми, гострі захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, укуси отруйних змій і комах. Сукупність нещасних випадків називається травматизмом.

Шкідливий фактор - це фактор життєвого середовища, дія якого на людину за певних умов веде до захворювань або зниження працездатності, тобто негативно впливає на стан здоров'я людини.

До гострих захворювань відносять такі, що виникають в результаті короткочасної дії (в умовах виробництва - не більше однієї робочої зміни) високих концентрацій хімічних речовин або небезпечних рівнів фізичних та біологічних факторів.

Захворювання, які виникають під впливом тривалої дії факторів прийнято відносити до хронічних.

У тому разі, коли захворювання виникло під впливом шкідливих факторів в виробничих умовах, його називають професійним.

 

2. При розгляданні безпеки життєдіяльності як дисципліни необхідно визначити предмет, основні завдання та мету вивчення.

БЖД вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.

Основні завдання дисципліни:

" Ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати величину та ймовірність їх прояву;

" Визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

" Прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи "Людина - життєве середовище";

" Використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

" Розробити заходи та застосувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

" Запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення прийняти адекватні рішення та виконувати дії спрямовані на їх ліквідацію;

" Використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

" Планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі "людина-життєве середовище".

Мета вивчення дисципліни:

1) Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій,

2) Забезпечити знання про можливий вплив небезпек та надзвичайних ситуацій на життя і здоров'я людини.

3) Сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності уміння і навички для їх запобігання виникнення небезпек і надзвичайних ситуацій

4) Сформувати уміння у навички захисту людей і навколишнього середовища, ліквідації небезпек і надзвичайних ситуацій.

Кінцевою метою вивчення БЖД є забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо і суспільства в цілому.


Тема: Середовище проживання людини.

 

План.

1. Навколишнє, виробниче і побутове середовище,

2. Проблема безпеки людини в системі "людна-машина-середовище (проживання, виробниче)". Система людина-життєве середовище.

 

1. Навколишнє середовище - це сукупність природних, природно-антропогенних і соціальних факторів, які чинять безпосередній вплив на рівень життя населення і економічні показники функціонування народного господарства, на кожну людину окремо.

Природне середовище - це постійна взаємодія і взаємопроникнення чотирьох оболонок землі, а саме:

- Атмосфера - зовнішня газова оболонка землі, товщиною приблизно 3000 км; її склад: азот – 78%, кисень – 21 %, вуглекислий газ, озон, водяна пара, інертні та інші гази і домішки – 1%

- Літосфера - зовнішня тверда оболонка землі, що включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі. Земна кора має товщину близько 80 км, складається на 99,5% з кисню, кремнію, водню, алюмінію, залаза, магнію, натрію, кальцію, а інші елементи – 0,5%.

- Гідросфера - водяна сфера планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодових покровів, що складає 16 млрд. м3 води і становить 0,25% маси планети.

- Біосфера - сфера існування живих організмів, включає частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня 2 км в літосфері, та до 11 км в гідросфері.

- Ноосфера – сфера розуму, буквально "мисляча оболонка" – фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність людства стає головним визначальним фактором її функціонування.

 

Навколишнє, виробниче і побутове середовище - це середовище проживання людини, яке включає:

1. Природньо-екологічне середовище температура повітря і води, вологість, атмосферний тиск, сила і швидкість вітру, -освітлення, хімічний склад повітря і води, радіаційний фон.

2. Екологія і практика адаптація людини до навколишнього середовища (температура повітря +50 С, нестача води, пустелі, гірські райони, забрудненні території і т. д.)

3. Посилення негативного впливу людини на природу і екологію, відходи промисловості і людства: енергетика (АЕС), транспорт, сільське господарство, космічні розробки, добування енергоресурсів і т.д.

4. Охорона навколишнього середовища: законодавчі акти, екологічні служби (поліції), міжнародні угоди, громадські "зелені" організації (GREEN РЕАСЕ) і т.д.

5. Побутові умови проживання людини (погіршуються в теперішній час).

Взаємодія людини з природним середовищем поділяється на наступні періоди:

Перший період від 2 млн, років до 8-4 тис, років тому. Характеризується накопиченням знань про природу, пристосуванням до неї.

Другий період - рабовласницький лад і феодалізм. Період активного використання людиною природних ресурсів.

Третій період (18ст.- перша половина 20ст.) - період активного розвитку локальних і регіональних екологічних криз, протистояння людини і природи.

Четвертий період (останнє 40-50 років) - розвиток глобальної кризи, парниковий ефект, озонові дари, кислотні дощі, забруднення усіх сфер.

 

2.Розвиток науково-технічного прогресу, поява нових складних машин, посилення впливу людини на середовище через машини призвело до появи системи "людина-машина-середовище" і пов'язаних з цією системою небезпечних для людини факторів. Включає в себе побутове та виробниче середовище.

Виробниче середовище – це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність (містить комплекс підприємств, організацій, установ, транспортних засобів, комунікацій тощо)

Побутове середовище – це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, комунально-побутових організацій і установ.

ЛЮДИНА
Органи чуття Центральна нервова система Органи управління
 
МАШИНА
Засіб відображення інформації Інформаційні та обчислювальні прилади Органи управління
СЕРЕДОВИЩЕ
До об’єкту

 

Приведемо узагальнену модель системи "людина-життєве середовище" та її складові елементи:

- Людина – основний елемент даної системи, в якій під терміном "людина" розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом.

- Життєве середовище - другий елемент цієї системи, є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення. Складається з трьох компонентів: природного, соціального (соціально-політичного) і техногенного середовищ.

 


Тема: Небезпека і її джерела.

 

План

1. Поняття небезпеки, класифікація і номенклатура небезпек.

2. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів.

 

1 .На здоров'я людини, і її життєдіяльність великий вплив мають небезпеки.

Небезпека– це стан оточуючих умов, за якими на людину діють з певним ступенем імовірності небезпечні та шкідливі фактори.

Небезпечний фактор – це фактор життєвого середовища, дія якого за певних умов веде до травм чи до іншого різкого погіршення стану здоров'я.

Шкідливий фактор – це фактор життєвого середовища, дія якого на людину за певних умов веде до захворювання або зниження працездатності, тобто негативно впливає на стан здоров'я.

Небезпечна ситуація – це стан умов за якими є велика імовірність виникнення небажаних наслідків.

Простір, в якому постійно діють або періодично виникають небезпечні та шкідливі виробничі фактори називають небезпечною зоною. Небезпечна зона може бути локальною і розгорнутою.

Умови, за якими створюється можливість впливу на людину шкідливих і небезпечних факторів визначають небезпечну ситуацію (небезпечний момент).

Джерелами небезпеки є:

P Природні процеси і явища

P Елементи техногенного середовища

P Людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки

Ідентифікація небезпек– знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

Квантифікація небезпек– введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ризик– це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

Номенклатура небезпек – це перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. В номенклатуру небезпек для людини включають весь вплив зовнішнього світу на живі об'єкти, вона налічує понад 150 найменувань і не вважається повною. Наводимо деякі найменування з неї:

 


1. Алкоголь;

2.Аномальна температура повітря;

3. Аномальний тиск повітря;

4. Аномальна вологість повітря;

5. Аномальне освітлення;

6. Аномальна іонізація;

7. Блискавка;

8. Вибух;

9. Висота;

10. Вібрація;

11. Вогонь;

12. Вогненебезпечні речовини

13. Вода;

14. Втома;

15. Вулкани;

16. Гази.

17.Гіподинамія;

18. Глибина;

19. Гострі предмети;

20. Дим;

21. Дощ;

22. Електричне поле;

23. Електричний струм;

24. Емоційне перевантаження;

25. Захворювання;

26. 3емлетрус;

27. Інфразвук;

28. Клаустрофобія;

29.Кримінальна злочинність;

30.Лавини;

31.Магнітні поля;

32. Макроорганізми;

33. Мікроорганізми;

34. Монотонність;

35. Наркоманія;

36. Ожеледь;

37. Отруйні речовини;

38. Пил;

39. Повінь;

40. Психологічна несумісність;

41. Радіація;

42. Розумове перевантаження;

43. Селі;

44. Снігопад;

45. Спрага;

46. Тайфуни;

47. Токсикоманія;

48. Туман;

49. Ударна хвиля;

50. Ураган;

51. Циклон;

52. Цунамі;

53. Шум.


 

Небезпеки класифікують за такими ознаками:

За походженням: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані. Згідно офіційних стандартів: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

За часом дії негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні

За локалізацією: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом

За наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки

За збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо

За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо

За структурою: прості і похідні

За характером дії на людину: активні і пасивні

 

Дещо інша класифікація небезпек наведена на схемі:

 

2. Існуюча класифікація небезпечних та шкідливих факторів розроблена для виробничих умов, але вона повністю прийнятна для будь–якої сфери життєдіяльності людини.

Згідно з цією класифікацією небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

Фізичні фактори – це:

z Підвищена швидкість руху повітря

z Підвищена запиленість та загазованість повітря;,

z Недостатня освітленість.

z Підвищений або понижений атмосферний тиск

z Конструкції, що руйнуються;

z Підвищений рівень статичної електрики та ін.

Хімічні фактори – це:

z Хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різних агрегатних станах

z Які різними шляхами проникають в організм

o Через органи дихання

o Через шлунково-кишковий тракт

o Через шкірні покриви та слизові оболонки

 

 

z Які за характером дії виділяють такі речовини:


o Токсичні

o Наркотичні

o Подразнюючі

o Задушливі

o Сенсибілізуючі


o Канцерогенні

o Мутагенні

o Такі, що впливають на репродуктивну функцію


Біологічні фактори – це:

z Вплив хвороботворних мікроорганізмів (бактерії, віруси, грибки, тощо).

z Вплив макроорганізмів і рослин.

Психофізіологічні фактори – це:

z Фізичні перевантаження (статичні, динамічні)

z Нервово-психічні перевантаження (емоції, монотонність праці, перенапруження).

 

Перелічені фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на організм людини, розмірами зони дії.

Потенціал - вираз кількісної сторони фактора (рівень шуму; загазованість повітря; сила струму, тощо).

Якість фактора виражає його специфічні особливості, які впливають на організм (дисперсність пилу, рід випромінювання, частотний склад шуму, тощо)


Тема: Вражаюча дія ядерної зброї.

План

1. Поняття та властивості ядерної зброї.

2. Уражальні чинники ядерної зброї.

2.1 Ударна хвиля

2.2 Світлове випромінювання

2.3 Проникаюча радіація.

1. Ядерноюназивається зброя енергія для уражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу.

Засобами доставки ядерних і термоядерних боєприпасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби, артилерійські снаряди. Вона призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових центрів, різних об'єктів, споруд, техніки.

Ядерну зброю характеризують такі властивості:

1. Раптовість та значний радіус ураження;

2. Величезна руйнуюча сила;

3. Масовість та комбінований характер ураження людей і техніки;

4. Тяжкий морально - психологічний вплив на людей.

Розпізнають такі види ядерних вибухів: наземний, підземний, повітряний, висотний.

Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасу, виду вибуху, типу ядерного заряду.

2. Уражальні чинники ядерного вибуху - ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація.

2.1 Ударна хвиля - це поширення стиснутого повітря в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Уражальна дія ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску.

Надлишковий тиск- це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском.

Основними засобами порятунку від уражальної ударної хвилі є укриття людей у захисних спорудах, використання природних укриттів.

2.2 Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що включає фіолетові видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху світлова область (вогняна куля) . Тривалість випромінювання – 10-12 секунд.

Основна характеристика світлового випромінювання, яка визначає ураження людей, - світловий імпульс. Під його дією у людини виникає опік відкритих та закритих ділянок шкіри, а також ураження очей. Опік виникає від прямих дій світлового випромінювання та внаслідок пожеж і дій гарячого повітря в ударній хвилі.

Під впливом світлового випромінювання горючі речовини можуть займатися, а негорючі - деформуватися, втрачати міцність та плавитись. Дія світлового імпульсу зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Дощ, сніг, туман, дим поглинають світлове випромінювання та зменшують його потужність і вражаючої сили в декілька разів.

Надійним захистом від світлового випромінювання є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.

2.3 Проникаюча радіація - це потік у- випромінювання і нейтронів, що випускається із зони і хмари ядерного вибуху. Час проникаючої радіації 15-20 секунд, після чого хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гама-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає землі.

Доза випромінювання - це кількість енергії іонізуючих випромінювань поглинутих одиницею маси. Розрізняють експозиційну, поглинуту, та еквівалентну дозу випромінювання.

Експозиційна доза - доза випромінювання у повітрі.

Впливу радіоактивного зараження може зазнати не тільки район, що прилягає до місця вибуху, а й місцевість віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зараження, що становить загрозу для людей і тварин. На радіоактивне забрудненій місцевості джерелом радіоактивного забруднення є: продукти поділу ядерної речовини; радіоактивність, що виникає у грунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду.

Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються разом із хмарою вибуху, зміщуються з частинками грунту, під дією високих вітрів перемішуються на великі відстані, випадають, заражуючи місцевість і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса і умовно поділяється на чотири зони:

А -помірного,

Б - сильного,

В - небезпечного,

Г - надзвичайно небезпечного зараження.

Табл.1 Радіоактивність на кордонах зон зараження

Зона Доза випромінювання. рад Рівень радіації. рад/год
А
Б
В
Г

 

Електромагнітний імпульс (ЕМТ) - це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху і існує короткий час. Уражальна дія ЕМІ обумовлена виникненням електричних напруг і струмів великої величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку.

Ураження людей визначається в основному іонізуючими діями проникаючої радіації. Проходячи крізь біологічну тканину людини, потік нейтронів та гама-квантів порушує атоми та молекули, які входять до складу живих клітин, у результаті чого порушується нормальний обмін речовин, змінюється склад та характер життєдіяльності клітин, окремих органів та системи організму в цілому, що призводить до виникнення специфічного захворювання - променевої хвороби, яка супроводжується ослабленням організму, розладом шлункового тракту, змінами складу крові, випадання волосся, зменшення стійкості до різних хвороб.

Проникаюча радіація значно послаблюється, проходячи через різні матеріали. Тому надійним захистом від її дії є захисні споруди, а також засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, протирадіаційні медичні препарати.

Уламки поділу, що випадають з хмари вибуху, це суміш близько 80-ти ізотопів 35-х хімічних елементів середньої частини періодичної системи Д.І. Менделєєва. Ці елементи нестабільні і перетворюються в інші при бета-розпаді з викиданням гама-квантів. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються вгору з хмарою вибуху, перемішуються із землею і під дією вітрів переносяться на великі відстані. При переміщені хмари всі ці частки випадають на місцевість.

Потужність дози випромінювання на місцевості залежить від виду та потужності ядерного вибуху і характеру рельєфу місцевості. Місцевість вважається зараженою, якщо потужність дози радіації становить 0,5 рад/год. і більше.

Захист людей від променевих уражень на зараженій території полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало доступних доз. Допустимо сумарною дозою опромінення протягом чотирьох діб у воєнний час є 50 рентгенів. На мирний час для населення у разі аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин встановлена доза опромінення 10 рентгенів.


Тема: Джерела забруднення навколишнього середовища.

 

План

1. Навколишнє середовище: біосфера, біологічний кругообіг, біогеоценоз, тропосфера, стратосфера.

2. Джерела забруднення, небезпечні і шкідливі фактори навколишнього середовища.

3. Джерела енергетичного забруднення навколишнього середовища.

4. Екологічна криза.

 

1 Навколишнє середовище:

Біосфера - сфера існування живих організмів, включає частину атмосфери, літосфери та гідросфери. Верхня межа біосфери сягає 85 км, нижня 2 км в літосфері, та до 11 км в гідросфері.

Атмосфера складається з таких умовних шарів:

- Тропосфера - щільний шар повітря, її висота 10-12км середньої широти, 7-10 км – на полюсах, 16-18 км над екватором. Тут 80% всієї вологості, нестійкість температури, високий тиск. Єдиний шар атмосфери, в якому існує життя.

- Стратосфера – 15 – 100 км

- Озоновий шар

- Тропопауза – перехідний шар

- Іоносфера – 100 – 500 км

- Мезосфера

- Термосфера

- Екзосфера.

Біологічний кругообіг – це основа динамічної рівноваги речовин і перетворення енергії. До них відносяться кругообіг води, кисню, вуглеводу, азоту, мінеральних речовин.

Біогеоценоз – це однорідні за топографічними, мікрокліматичними, гідрологічними і біотичними умовами ділянки біосфери.

Складається з таких взаємозв'язаних і взаємозалежних один від одного компонентів:

1) Рослинний компонент

2) Тваринний компонент

3) Мікроорганізми

4) Ґрунт і ґрунтові води

5) Атмосфера.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

КАМ ЯНЕЦЬ ПОДІЛЬСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОЛЕДЖ... КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ... З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вищої категорії Павловський Е.П.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Джерела забруднення, небезпечні і шкідливі фактори навколишнього середовища.
Забруднення- це поява фізичних, хімічних і біологічних компонентів, або перевищення звичайного середнього багаторічного рівня цих компонентів в атмосфері, води, ґрунти, які не хара

Джерела енергетичного забруднення.
а) Теплоенергетика – спалюється вугілля, особливо не сортове (великі викиди в повітря сажі, диму); б) Гідроенергетика - виробка енергії не несе шкоди, але затоплення великої

Основні причини травматизму.
Абсолютної небезпеки не існує і ніколи не може бути створено, на протязі життя людину супроводжує дія численних небезпечних факторів як природного, так і техногенного походження на виробництві, в п

Зоровий аналізатор
Зоровий аналізатор має виняткове значення в житті людини та у її відносинах з навколишнім світом. Через нього людина отримує 90% інформації із зовнішнього середовища. Завдяки зору людина розрізняє

Слуховий аналізатор.
Слух - це здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з частотами від 16 до 20 000 Гц. Сприймально

Психологічні властивості людини.
До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність, з точки зору БЖД, належить пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, поч

Психологічні властивості людини.
До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність, з точки зору БЖД, належить пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, поч

Мислення.
Мислення - це процес пізнання. Наслідком мислення є думка. Здатність мислити - властивість людини. Мислення- процес відтворення загальних властивостей предметів і явищ, зн

Характер і темперамент.
Характер - сукупність найбільш стійких психічних рис особистості людини, які виявляються у її вчинках та діях. Існує чотири групи рис характеру людей: - перша група - мужність чи боягузтво

Нервово-психічних процесів
Типи темпераментів Властивості нервово-психічних процесів сила рухливість врівноваженість

Психомоторні процеси.
Психомоторні процеси пов'язані з діями людини і психічними явищами, що їх супроводжують. Дія - це елемент діяльності для досягнення конкретної мети. Дії бувають руховими (моторними), пізна

Наслідки забруднення гідросфери
- Зменшення кількості чистої прісної води - Порушення життєдіяльності живих організмів водойм - Вимирання окремих видів організмів - Порушення ланцюгів живлення в біогеоц

Землетруси
Землетрус – це сильне коливання земної кори, викликане тектонічними причинами. Гіпоцентр– місце у літосфері, де зсуваються гірські породи. Епіцентр

Таблиця визначення сили землетрусу за шкалами Меркаллі і Ріхтера
ШКАЛА МЕРКАЛЛІ ШКАЛА РІХТЕРА I. Не відчувається людьми   II. Відчу

Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду та величини
Сила струму, мА Змінний струм частотою 50 Гц Постійний струм 0,6 - 1,5 Початок відчуття: слабке свербіння, п

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги