Наслідки забруднення гідросфери

- Зменшення кількості чистої прісної води

- Порушення життєдіяльності живих організмів водойм

- Вимирання окремих видів організмів

- Порушення ланцюгів живлення в біогеоценозах

Вплив забруднення гідросфери на людину:

1) Поширення інфекційних захворювань

2) Споживання небезпечних для здоров'я речовин разом з питною водою, рибою, морепродуктами

3) Збільшення фінансових витрат на очистку вод

4) Проблема екологічно безпечного для здоров'я людей відпочинку біля водоймищ

 

3. Забруднення та охорона ґрунтів України.

Ґрунти - природні утворення, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою й повітрям.

Дуже значних збитків господарству завдає ерозія ґрунтів. Вітрова і водна ерозії повністю знищують або значно зменшують вміст у них азоту, фосфору, калію, ряду мікроелементів - усього, від чого залежить родючість.

Однією з найбільших бід після ерозії ґрунтів є, мабуть, їх засолення, основна причина якого неправильне зрошення. Ерозія й засолення ґрунтів призводять до опустелювання земель.

Забруднення грунтів відбувається:під час видобутку корисних копалин та при їх збагаченні, внаслідок захоронення відходів виробництва та побутового сміття, при проведенні військових навчань, випробувань, внаслідок аварій та катастроф. Грунти істотно забруднюються також під час опадів в зонах розсіювання викидів в атмосферу.

Тверді відходи машинобудівних виробництв містять амортизаційний лом, стружку та тирсу металів, деревини, пластмас, шлаки, золу, шлам, пил. Найбільш небезпечними є підприємства кольорової та чорної металургії, основними забруднювачами яких є нікель, свинець, бензапірен, ртуть тощо. Викиди сміттєспалювальних заводів викидають тетраетилсвинець, ртуть, діоксини, бензапірен тощо. Викиди теплоелектростанцій містять бензапірен, сполуки ванадію, радіонукліди, кислоти та інші токсичні речовини.

В сільському господарстві основним забруднювачем довкілля, окрім добрив, є пестициди, яких щорічно вноситься в грунти до 1750 тис. центнерів.

Залежно від того, як планується використовувати порушені землі, розрізняють такі види технічної рекультивації:

— сільськогосподарська (підготовка земель до використання як сільськогосподарських угідь);

— лісогосподарська (підготовка земель під лісопосадки);

— будівельна (підготовка земель до промислового й цивільного будівництва);

— водогосподарська (підготовка до створення на них водойм, зокрема для розведення риби);

— рекреаційна (підготовка земель під об'єкти відпочинку);

— санітарно-гігієнічна (консервація порушених земель, якщо їх рекультивація з іншою метою з якихось причин недоцільна).

Наслідки забруднення та руйнування літосфери:

- зменшення території, що вкрита рослинністю

- зменшення площу лісів

- зниження родючості грунтів та опустелювання

- погіршення умов росту та розвитку рослинного світу

- міграція небезпечних речовин в гідросферу

- накопичення небезпечних речовин в біологічних ланцюгах живлення

Вплив забруднення літосфери на людину:

1) споживання забруднених харчових продуктів

2) збільшення алергічних хвороб

3) непрямі наслідки через вплив на біо-, гідро-, та атмосферу

 

4. Охорона фауни. Заповідна справа

Вирішення проблеми покрашення екологічного стану біосфери потребує нового підходу до тваринного світу - фауни. Біомаса тварин становить лише 2% усього живого на нашій планеті, але через високий рівень енергетичних процесів, величезну різноманітність і високу рухливість роль фауни в біосфері дуже велика

Руйнування людиною місць мешкання тварин (біотопів), як і рослин, стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення знаходиться вже 600 видів птахів і 120 видів ссавців, багато риб, земноводних, молюсків, комах.

У 1981 р. в Україні було прийнято Закон "Про охорону й використання тваринного світу", який передбачає збереження середовища мешкання тварин, умов розмноження й шляхів міграції під час виконання різних робіт.

З метою контролю за рідкісними й вимираючими видами тварин в нас, як і в усьому світі, видається Червона книга

Серед найважливіших заходів щодо охорони тварин слід назвати такі:

по-перше, виховання природоохоронної свідомості у людей з дитинства до похилого віку всіма можливими сучасними засобами;

по-друге - найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, степах, на водоймах і річках;

по-третє - допомога звірям: підгодівля їх у скрутні періоди, охорона від епідемії і антропогенних забруднень, розселення в зручних для існування місцях, контроль за кількістю хижаків.

Величезного значення для збереження флори і фауни має заповідна справа.

Заповідники - це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми: повітря, ґрунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури.

Створення заповідника - це вилучення певної території чи об'єкта в природі із сфери звичайної господарської діяльності з метою підтримки екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, наукових досліджень характеру взаємозв'язків між екологічними факторами екосистем для збереження й відтворення ландшафту.

Створення біосферних заповідників з метою спостереження, вивчення й контролю за станом і антропогенними змінами природного середовища в межах планети (екологічного моніторингу) почалося в 70-ті роки XX ст. за ініціативою ЮНЕСКО, ЮНЕП і МСОП. Їх основними завданням стало виконання державного або глобального екологічного моніторингу, прогнозування техногенного впливу на біосферу, порівняльні багаторічні екологічні дослідження, міжнародне співробітництво в області контролю, охорони й забезпечення генофонду біосфери.

5. Вторинні явища забруднення довкілля

Наймасштабнішого впливу на життєдіяльність людини мають такі вторинні явища забруднення довкілля як парниковий ефект, збільшення озонових дир та кислотні дощі.

Парниковий ефект.

Нині Земля розігрівається значно швидше, ніж це було будь-коли в минулому. Це спричинено швидким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу. В земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло, але загримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парникового ефекту.

Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі на 2,5°С викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей буде мати негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі перемінні величини, як, опади, вітер, шар хмар, океанські течії, а також розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть більш сухими, а узбережжя вологішими, зими - коротшими й теплішими, а літо - тривалішим і жаркішим.

Найнеприємнішими для людства є два наслідки парникового ефекту.

Перший - значне збільшення посушливість в середніх широтах, тобто в основних зернових районах (Україна, чорноземна зона Росії, Кубань, «зернові» штати США). Клімат тут стане напівпустельним, і врожаї зерна різко скоротяться.

Другий - це підйом рівня Світового океану на 2-3 м за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок, де живуть мільйони людей, міст, портів тощо. Наприклад, така густонаселена (150 млн чоловік) держава, як Бангладеш, майже повністю буде затоплена.

Кліматичні зміни можуть відбуватися не лише завдяки впливу людства на склад атмосфери, а й внаслідок зміни ним типу поверхні Землі, зменшення кількості лісів, що призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Крім того, людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу Землі за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу тощо, а також роботи АЕС (виділяється понад 3*10¹⁴ МДж тепла щорічно).

Озонова діра в атмосфері.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання має найбільше енергію, є фізіологічно активним - діє на живу матерію. Ці промені можуть викликати фізіологічні зміни в організмах, призводити до розриву молекул білків, мутацій, переважно несприятливих. Від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця Землю захищає озоновий шар атмосфери.

На висоті 20-50 км повітря містить підвищену кількість озону, тобто кисню, молекула якого складається з трьох атомів. Деяка кількість його утворюється під час грози,

Спостереження метеорологів, які працюють на Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватися. В ньому виникла пульсуюча діра, вміст озону в якій менший від звичайного на 40-50%.

Встановлено підвищення УФ - фону в країнах розташованих у Південній півкулі ближче до Антарктиди, переш за все у Новій Зеландії. Медики цієї країни констатують збільшення захворювань, зумовлених підвищеним УФ- фоном, таких, як рак шкіри й катаракта очей.

Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють деякі хімічні речовини, які вступають у реакцію з озоном і розкладають його на кисень.

Кислотні дощі.

Окиси сірки й азоту, що потрапляють у атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної й азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману і випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища:

— врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами

— кислі опади спричинюють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає дегідратацію фауни та флори;

— деградують і гинуть ліси (особливо вразливі виявилися кедр, бук і тис)

— отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба (в першу чергу цінні види -лосось, форель тощо) і численні види комах, що призводить до щезання птахів і тварин, які ними живляться;

— зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і сель;

— різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком

— вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ.

Тема. Природні небезпеки

План

1. Тектонічні стихійні лиха.

2. Топологічні стихійні лиха

3. Метеорологічні стихійні лиха.

 

У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. За, причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

- тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;

- топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;

- метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері), до них належать спека, урагани, посуха та ін.

 

1. Тектонічні стихійні лиха.