• Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотни
ми називають будь-які опади — дощі, тумани, сніг, — кислотність яких вища за
нормальну. На значних територіях промислово розвинених країн випадають опади,
кислотність яких перевищує нормальну в 10-1000разів. Хімічний аналіз кислот
них опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються
внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади
пов 'язані насамперед з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промис
лових підприємств.
Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок, ставків зазвичай складає 6- 7, і організми адаптовані саме до цього рівня. Коли середовище водних екосистем підкислене, практично всі організми швидко вимирають, якщо не від прямого впливу іонів водню, то через неможливість розмноження організмів. Додаткові збитки виникають у зв 'язку з тим, що кислотні опади, проходячи крізь грунт, здатні вимивати алюміній та важкі метали, які досить токсичні для тварин та рослин. Зокрема, алюміній викликає аномалії розвитку та загибель ембріонів риб.
Під впливом кислотних дощів також відбувається деградація лісів. Можливі наступні шляхи їх впливу на рослинність:
• порушення поверхні при прямому контакті;
• вимивання мінеральних речовин;
• вимивання алюмінію та інших токсичних елементів.
Ще один з наслідків кислотних опадів — руйнування творів мистецтва. Деякі спеціалісти занепокоєні тим, що вимивання кислотними опадами алюмінію та інших токсичних елементів може призвести до забруднення як поверхневих, так і ґрунтових вод.
• Виникнення пустель. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул
стихій, природних та посилених людиною, завдає грунтам величезної, інколи
непоправної шкоди. Найбільш руйнівний вплив на грунт має ерозія, тобто про
цес вивітрювання або вимивання часток грунту. Потоки води або вітру вино
сять з грунту гумус, глину, роблять його все більш грубим. Пісок — це те, що
залишається. Іншими словами, внаслідок ерозії земля може втрачати родючий
шар грунту доти, поки не перетвориться в пустелю, тобто відбувається її
опустелювання.
Страждає від ерозії грунт, не захищений рослинним покровом. Найважливішими причинами, які призводять до оголення грунту внаслідок ерозії та виникнення пустель, є:
• часта оранка;
• перевипас худоби;
• вирубка лісів;
• засолення грунтів внаслідок зрошення.