Як уже зазначалося, риси людини — це стійкі особливості поведінки, що повторюються в різних ситуаціях. Вони суттєво впливають на життєдіяльність людини і її безпеку.
"& Інтелект (глузд, розум, розсудливість) у загальному розумінні — це мислшпельні здібності людини.
Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Інтелект дозволяє забезпечити реалізацію здатності людини до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної поведінки. Інтелект має особливе значення в нестандартних ситуаціях.
Процес інтелектуального розвитку людини безперервно пов'язаний з періодами розвитку її психіки впродовж усього життя.
До найважливіших характеристик інтелекту належать: глибина, критичність, гнучкість, широта розуму, швидкість, оригінальність, допитливість.
Життєдіяльність людини загалом та будь-яка діяльність зокрема неможливі без відповідальності її суб'єкта.
^V Відповідальність — це поняття, яке відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин міме особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємних вимог. Відповідальність визначає ставлення людини до обоє 'язку і до наслідків своєї поведінки.
Тягар відповідальності нерідко зумовлює постійну тривогу і стурбованість та навіть невролітичні прояви. Відповідальна поведінка виявляється у вчинках, діях, позиціях, рішеннях, намірах, планах людини. Є люди, які більшою мірою беруть відповідальність за події, що відбуваються в їх житті, на себе. Інші мають схильність приписувати відповідальність за все зовнішнім чинникам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, у своїй долі. Люди першого типу вважають себе відповідальними за свою безпеку, здоров'я, а якщо вони хворі, то звинувачують себе і вважають, що їх одужання багато в чому залежить від їхніх дій. Люди другого типу вважають, що здоров'я і хвороби — це результат випадковий і сподіваються, що одужання настане внаслідок дій інших людей.
У різних видах діяльності та ситуаціях людина проявляє відповідні психічні властивості — базові риси. Визначення рис людини відбувалося поступово. Існує велика кількість слів, яка їх визначає. Наприклад,
102 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»
К.К.Платонов підрахував, що в російській мові близько 1500 слів описують риси особистості, в грузинській таких слів близько 4000.
Серед базових рис людини можна відзначити риси з полярними ознаками (за Р.Б. Кеттела), вони наведені в табл. 2.5.
Таблиця 2.5 Риси особистості
| Високі оцінки | Низькі оцінки |
| Товариськість | Замкненість |
| Розум | Низький інтелект |
| Емоційна стійкість | Емоційна нестійкість |
| Настійливість | Покірність |
| Експресивніст ь | Витриманість |
| Висока сумлінність | Низька сумлінність |
| Сміливість | Боязкість |
| Ніжність | Суворість |
| Підозрілість | Довірливість |
| Мрійність | Практичність |
| Проникливіст ь | Наївність |
| Тривожність | Впевненість у собі |
| Радикалізм (гнучкість) | Консерватизм (ригідність) |
| Самостійність | Залежність від групи |
| Високий самоконтроль поведінки | Низький самоконтроль поведінки |
| Напруженість | Розслабленість |
Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для жіночої статі — сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.
Серед базових рис — одні бажані, а інші — не дуже. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші — в іншій.
Певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяль-I ність. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності ' мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наяв-
ними рисами особистості.
Знання власних рис — це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх вплив на організм людини, зберегти здоров'я.
2- людина як елемент системи «людина - життєве середовище»
tV Характер — це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості.
Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності:
►до праці — працелюбапво, старанність, відповідальність, ініціативність, настійливість, схильність до творчості або протилежні — пасивність, безвідповідальність, лінощі тощо;
►до інших людей, колективу, суспільства — товариськість, чуйність, уважність, колективізм і замкненість, презирство, індивідуалізм;
►до самого себе — самоповага, гордість, самокритичність, самолюбство, самовпевненість, егоїзм;
►до речей — акуратність, бережливість, щедрість, неохайність, недбалість, скупість.
Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, своєю чергою, визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки.
2.4,5. Якості людини
^V Якості людини — це ті її властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій.
Розглянемо основні властивості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини: здібності, емоційні та вольові якості.
"& Здібності — це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, нам 'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).
Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні — притаманні багатьом людям, спеці&іьні — це такі властивості, які дають змогу досягти високих результатів в якійсь галузі діяльності. Особливі здібності, які виявляються в творчому розв'язанні завдань, називаються талантом, а людей, яким вони притаманні — талановитими. Найвищий ступінь у розвитку здібностей — геніальність.
| І |
А Природні можливості розвитку здібностей кожної людини називають задатками.
Індивідуальна своєрідність задатків кожної людини характеризує здатність людини до розвитку певних здібностей.
2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»
Задатки розвиваються у процесі виховання, навчання / та практичної діяльності. До задатків належать психологічні процеси, ступінь їх прояву. Однією з особливостей психологічного процесу є відчуття.
^V Відчуття — це основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.
Відчуття має рефлекторний характер, фізіологічною основою якого є нервовий процес, що стимулюється дією того чи іншого подразника на адекватний аналізатор. Відображення дійсності розуміють як сприйняття.
| I |
I "& Сприйняття — це відображення у свідомості людини предметів, І як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.
Цей процес залежить не тільки від інформації органів чуття, а й від настрою, очікувань, життєвого досвіду людини. Це активний процес, у якому задіяно минулий досвід, очікування, застереження, значущість для людини того, що вона сприймає. Інформація, яку сприймає людина, накладається на ту, яка в неї вже є.
Сприйняття поділяються на види за кількома ознаками:
в за провідним аналізатором (зорове, слухове, дотикове тощо);
• за формою існування матерії (простір, час, рух);
• за активністю (сприйняття мимоволі і навмисне). Фізіологічною основою сприйняття є складна аналітико-синтетична
діяльність усієї кори головного мозку.
За допомогою сприйняття людина спроможна своєчасно виявити небезпечну ситуацію і адекватно реагувати '■І на неї. Особливе значення мають такі особливості сприй-. няття, як пороги зору та слуху, час реагування на небезпеки, надійність сприйняття в умовах дефіциту часу, сприйняття простору тощо.
Сприйняття взагалі та здібності щодо сприйняття інформації мають суттєве значення для реалізації інших психічних процесів, особливо пам'яті.
Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку.
Якщо сприйняття — це початковий етап пізнавального процесу, відображення об'єктивної реальності, що діє на органи чуття в даний час, то пам'ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.
1. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ» 105
| ^V Пам'ять — це здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички). Людська нам 'ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту (прижиттєву). Генетична нам 'ять зберігає інформацію, генетична накопичену в процесі еволюції впродовж на ута багатьох тисячоліть. Вона виявляється бе- рухова ■ Ґ} зумовними рефлексами та інстинктами і зорова Ґ передається спадково. Набута нам 'ять зберігає інформацію, яку емоційна . . людина засвоює в процесі життя, від на- символічна к ' • словесна родження до смерті. Вона реалізується в • логічна умовних рефлексах. Розрізняють такі види набута набутої пам'яті: рухову, образну, емоційну • миттєва „ J . . JK.' J • короткочасна и символічну (словесну та логічну). довготривала Рухова нам 'ять — це пам'ять на позу, |