Електричний опір людини в основному визначається опором рогового шару шкіри, який можна розглядати як тонкий і недосконалий діелектрик, а м 'язи і кров — як провідник. Опір шкіри залежить від площі поверхні і щільності контакту, а також: від сили струму і тривалості його дії. Чим вони більші, тим менший опір шкіри (із збільшенням тривалості протікання струму збільшується нагрівання шкіри, потовиділення, в ній відбуваються електролітичні зміни). Опір шкіри також: залежить від прикладеної напруги, оскільки вже при напрузі 10-38В пробивається верхній роговий шар шкіри, вона втрачає властивості діелектрика і стає провідником — через тіло людини проходить струм. При напрузі 127-220В і вище шкіра вже майже не впливає на опір тіла. Суха шкіра має опір приблизно 100 к Ом. Опір внутрішніх органів, тканин і судин значно менший (приблизно 800 Ом). При розрахунках опір тіла людини приймають за 1 кОм.
Має значення шлях струму через тіло і особливо місця входу і виходу струму, /з можливих шляхів проходження струму через тіло людини найбільш небезпечним є той, при якому вражається головний мозок (голова — руки, голова — ноги), серце і легені (руки — ноги). Але відомі випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовсім не проходив через серце, легені, а йшов, наприклад, через палець або через дві точки на гомілці. Це пояснюється існуванням на тілі людини особливо уразливих точок, які використовують при лікуванні голкотерапією.
Вплив електричного струму на організм людини залежить і від фізичного і психічного стану людини. Нездоров 'я, втома, голод, сп 'яніння та емоційне збудження призводять до зниження опору.
Несприятливий мікроклімат (підвищена температура, вологість, струмо-провідний пил) збільшують небезпеки ураження струмом, тому що волога (піт), пил знижують опір шкіри.
При ураженні електричним струмом насамперед необхідно надати потерпілому першу долікарську допомогу (див. розділ 5.2).
3.5. Хімічні і біологічні фактори небезпеки3.5.1. Хімічні фактори небезпеки
* Загальна характеристика хімічних речовин. Протягом свого
життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих ре
човин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоро
в'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок
часу. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від
їх практичного використання можна поділити на:
• промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники,
барвники) є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при по
рушенні правші техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні спо
луки тощо);