сз= необхідність самостійного пошуку пошкоджень;
v& монотонність праці;
сж напруження зору;
еж точність виконання роботи;
из- змінність;
т- режим праці та відпочинку.
Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий — незначну. Працездатність залежить від таких факторів, як • вік, • здоров'я людини, • стать,* навички у роботі, • санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули.
страх
невпевненість поганий настрій =Г О 5 ш
Подовжити стійку працездатність можна за рахунок ► оптимального рівня напруги психофізіологічних функцій, ► комфортними умовами праці, ► правильним поєднанням режимів праці та відпочинку, ► проведенням фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, ► використанням спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, ► спеціальним інформуванням людини про результати її діяльності, ► наглядом і контролем за її роботою. Комфортні умови забезпечують, крім високої працездатності, добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруги компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий час.
Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність загалом впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів — активний і пасивний.
^г Активний відпочинок — це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, поліпшенню психічного стану особистості, настрою.
& Пасивний відпочинок — перегляд кінофільмів, слухання музики, сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але обов'язковим, видом такого відпочинку є сон.