рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Контроль за безпекою продуктів харчування.

Контроль за безпекою продуктів харчування. - раздел Философия, Дисципліни “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”   1. Основи Та Принципи Раціонального Харчування....

 

1. Основи та принципи раціонального харчування. Із визначення поняття “життяслід зрозуміти, що обмін речовинами і енергією організму з зовнішнім середовищем є абсолютно необхідною умовою існування живого організму. Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах.

До складу клітин організму входить понад 70 хімічних елементів із 104 відомих у природі. Серед них - Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Фосфор, Сульфур, Кальцій, Калій, Натрій, Хлор, Ферум, Магній, Силіцій, Йод, Купрум, Кобальт, Цинк, Нікель, Аурум та багато інших. Незважаючи на те, що маса деяких з них в організмі становить десяту, тисячну і навіть мільйонну частку грама, вони відіграють важливу роль в обміні речовин.

Під раціональним харчуванням розуміють фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їх статі, віку, характеру трудової діяльності, особливостей клімату та інших чинників. Раціональне харчування повинно забезпечити гомеостаз внутрішнього середовища організму і підтримувати функції та розвиток його органів, систем на високому рівні.

Раціональне харчування повинно відповідати таким вимогам:

1. Добовий раціон харчування за енергетичною цінністю має відповідати енергозатратам організму. Енергозатрати організму мають три складові:

Е1- основні затрати, Е2 - енергія, що витрачається організмом на забезпечення процесів основного обміну; її величина становить 1700 - 1800 ккал. за добу; Затрати в спокої (Е3)- енергія, що витрачається організмом поза основним обміном (терморегуляція організму, підтримання положення тіла тощо, її величина приблизно дорівнює 340 -360 ккал. за добу), Затрати в процесі роботи (Е4)- енергія, що витрачається організмом під час роботи м'язів; її величина коливається в широких межах від 800 - 900 ккал. за добу при канцелярській роботі, до 4000 - 5000 ккал. за добу під час важкої фізичної праці.

За умови нормального функціонування організму і гомеостазу внутрішнього середовища організму дотримується рівність:

Е1 = Е2 + Ез + Е4.

Однією із зовнішніх ознак виконання (чи невиконання) цієї рівності є маса тіла людини. Якщо кількість енергії, що надходить в організм з їжею, перевищує енергетичні затрати, то її надлишок відкладатиметься у вигляді енергетичних запасів (жирів та тваринного крохмалю), і маса організму зростатиме, і навпаки, якщо кількість енергії буде меншою, ніж енергетичні затрати, то організм використовуватиме свої енергетичні запаси, і маса організму зменшуватиметься.

Ідеальну масу тіла (Мі) залежно від віку розраховують за емпіричними формулами:

для чоловіків (Мі) в кг = 0,25 х (Зріст - 450 + Т)+ 40,5;

для жінок Мі в кг = 0,225 х (Зріст - 450 + Т)+ 45, де:

Зріст – у см,

Т - вік у роках.

Якщо реальна маса тіла не перевищує ідеальну більше ніж на 20 %, то це означає, що маса тіла в нормі. У випадку, коли реальна маса перевищує ідеальну більш ніж на 20 %, то це вказує на надлишкову масу тіла, і тоді є потреба її нормалізувати. Сьогодні особливу увагу звертають на надлишкову масу і на засоби щодо її зменшення, проте не менш актуальною є і проблема недоїдання - за даними ООН, приблизно 2/3 жителів планети харчуються недостатньо, і це становить велику проблему.

2. Фізіологічні потреби організму повинні забезпечуватися харчовими продуктами в кількостях та пропорціях, які забезпечують їхню максимально корисну дію.В основі цієї вимоги лежить умова збалансованості, яка визначає якість харчування, а саме - склад компонентів їжі та співвідношення між ними. Для здорових людей співвідношення між кількістю білків, жирів та вуглеводів за енергетичною цінністю має бути таким як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9. для окремих груп населення (дітей та підлітків, людей похилого віку, вагітних жінок, працівників розумової праці, спортсменів) розроблені спеціальні раціони, які дещо відрізняються від вищенаведених співвідношень. Особливо важливо підтримувати необхідні співвідношення між макро-, мікроелементами та вітамінами.

Енерговитрати сучасної людини різко скоротилися і згідно з першою вимогою скорочується споживання їжі. Однак зниження потреби в енергії не супроводжується відповідним зниженням потреби в інших життєво важливих харчових компонентах, (вітамінах, мікро - та мікроелементах). Оскільки джерелами енергії та інших біологічно активних речовин є одні і ті ж харчові продукти, то виникає певний дисбаланс: адекватний за енергетичною цінністю раціон не забезпечує потреби у вітамінах, мікроелементах та інших речовинах. З цієї причини слід скористатися рекомендаціями дієтологів про додаткове споживання препаратів з добавками мікроелементів хоча б у зимовий період року.

3. Режим харчування. Режим харчування повинен забезпечувати ефективну роботу органів травлення, оптимальне засвоєння харчових продуктів і належний перебіг обмінних процесів.Фізіологічно обґрунтованим є три - чотири разове харчування з інтервалами у 4 - 5 год. При триразовому харчуванні сніданок повинен забезпечувати 30 % енергетичної цінності добового раціону, обід - 45% і вечеря – 25 %. При чотириразовому харчуванні на перший сніданок повинно припадати 25 %, на другий – 15 %, на обід – 35 % і вечерю – 25 % добової енергетичної цінності харчування.

Коли мова заходить про раціональне харчування, то важливо пам’ятати, що «модні дієти» з’являються і зникають, змінюються погляди дієтологів та лікарів на харчування, а фундаментальна фізіологія стверджує одне: що чим ширший набір продуктів використовується в харчуванні, тим більше необхідних для нормальної життєдіяльності харчових речовин отримує організм.

Постає лише одне запитання: а яку кількість їжі слід вживати? – відповідь: рівно стільки, скільки потребує організм, і почуття задоволення спожитою їжею тут є мірою.

2. Основні компоненти харчових продуктів, їх характеристика.Органічні та неорганічні речовини.Хімічні елементи утворюють різноманітні хімічні сполуки, які об'єднуються в дві групи: неорганічні та органічніречовини. Для живого організму важливими є такі органічні речовини, як білки, жири, вуглеводи, вітаміни, та неорганічні- вода і мінеральні солі. У тілі здорової дорослої людини масою 70 кг міститься: води близько 40 - 45, білків 15-17, жирів 7-10, мінеральних солей 2,5 - З, вуглеводів 0,5 - 0,8 кг. Організм постійно витрачає ці речовини на утворення енергії, яка необхідна для здійснення життєвих процесів. Кожну мить в організмі гине велике кількість старих клітин і з’являється така ж кількість нових, отже, в організмі постійно відбувається процес загибелі (апоптозу) і поновлення клітин і тканин. Наприклад відомо, що білок організму відновлюється за 80 днів, а всі клітини організму відновлюються приблизно упродовж 7 років. Відновлення клітин і тканин, поповнення енергії, що витрачається, відбувається за рахунок речовин, які надходять в організм з їжею. Тому під раціональним харчуванням треба розуміти оптимальне співвідношення вживаних з їжею білків, жирів та вуглеводів.

Білки- головна складова всіх органів і тканин організму, вони становлять приблизно 25% маси тіла. Основне призначення білків, які надходять з їжею, - участь у побудові нових клітин та тканин, забезпечення росту молодих організмів та регенерація клітин у дорослому організмі.

Білки побудовані із 20 різних амінокислот. Молекула білка може містити від 100 до 30 000 окремих амінокислот, і кожний білок відрізняється від іншого як набором амінокислот, так і послідовністю їх з’єднання. Очевидно, що харчові продукти, які ми споживаємо, містять різні білки, що різняться між собою за цими компонентами. Більшість амінокислот організм синтезує самостійно, але 8 із них він синтезувати неспроможний. Тому ці амінокислоти - триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, треонін, лізин, фенілаланін та метіонін називають незаміннимиі вони обов’язково повинні надходити в організм у вигляді їжі.

Організм людини не має запасів білків, його добова потреба становить 1,5 – 2,0 г на 1 кг маси тіла, що при масі тіла 70 кг дорівнює 100-140 г; при цьому приблизно 55 % білків мають бути тваринного походження, оскільки рослинна їжа не містить багатьох названих незамінних амінокислот. Така кількість білка забезпечує приблизно 12 % потреби організму в енергії. Основними джерелами тваринних білків є м’ясо, яйця, молоко, а рослинних - хліб, крупи, бобові.

Жирипоряд з високою енергетичною цінністю беруть участь у біосинтезі ліпідних структур (структур, до складу яких входять жири), зокрема мембран клітин. В їжі жири представлені тригліцеридами і ліпоїдними речовинами. Жири тваринного походження містять насичені жирні кислоти, а жири рослинного походження - ненасичені жирні кислоти. Природні ненасичені жирні кислоти поділяють на мононенасичені (з одним ненасиченим зв’язком) і поліненасичені (з двома і більше подвійними зв’язками). Оптимальне співвідношення цих кислот наступне – 30 % насичених, 60 % - мононенасичених і 10 % - поліненасичених.

 

Загальна кількість жирів в організмі коливається в широких межах і залежить від характеру харчування, способу життя і спадкової схильності. У середньому маса жирів становить 10 – 20 % від маси тіла.

У структурі харчування жири повинні забезпечувати в середньому 30 % потреби організму в енергії. Добова потреба в жирах для дорослої людини становить 80 - 100 г; у фізіологічному повноцінному раціоні має бути приблизно 30 % жирів рослинного походження. Жири тваринного походження містяться в свинячому салі (90 – 92 %), вершковому маслі (50 – 82 %), свинині (до 50 %), ковбасах (20 – 40 %), сметані (15 – 30 %), сирі (15 – 30 %). Джерелами жирів рослинного походження є олії (99,9 %), горіхи (53 – 65 %), крупи: вівсяна (6 %) і гречана (3 %).

Вуглеводипереважновикористовуються організмом як джерело енергії, хоч їх енергетична цінність удвічі нижча, ніж у жирів. Але вуглеводи на противагу жирам легко розкладаються і швидко засвоюються організмом.

Вуглеводи поділяються на засвоювані і незасвоювані.До засвоюваних вуглеводів відносяться глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза, мальтоза, і полісахариди - крохмаль, декстрини, глікоген. Незасвоювані вуглеводи (целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін) не розкладаються ферментами в шлунку, але руйнуються мікрофлорою кишечника. Хоча целюлоза відноситься до незасвоюваних вуглеводів, вона відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної моторики кишечника, і її надходження в організм повинно становити не менше 25 г на добу. Вуглеводи в раціоні дорослої людини мають забезпечувати близько 55 % потреби організму в енергії, і їхня добова потреба становить 400 - 500 г. Оптимальні співвідношення вуглеводів: крохмаль – 75 %, цукри – 20 %, пектинові речовини – 3 %, целюлоза – 2 %. Основними джерелами вуглеводів є: хлібобулочні продукти ( близько 60 %), кондитерські вироби і цукор (14 – 26 %), овочі та фрукти(15 – 17 %).

Вода не приносить організму жодної калорії, проте вона вкрай йому необхідна, оскільки всі біохімічні реакції обміну речовин відбуваються у рідині. Тіло дорослої людини більш як наполовину складається з води (у чоловіків –61 %, у жінок – 54 %). Втрата організмом понад 25 % води несумісна з життям.

Добова потреба дорослої людини у воді становить 2,3 - 2,7 л, із них 0,3 -0,4 л - так звана ендогенна вода, яка утворюється в організмі у процесах біологічного окиснення, 0,7 л - вода, що міститься в продуктах, 0,3 - 0,5 л - вода, що міститься у рідких стравах, решта - вода у вигляді напоїв (питна вода, чай, кава, соки).

Потреба у воді залежить від мікроклімату, інтенсивності роботи, віку, статі та маси тіла.

Мінеральні речовини. Мінеральні речовини,як і вода, не мають енергетичної цінності, проте нормальна життєдіяльність організму без них неможлива.

Вони потрапляють в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей. Якщо добова потреба організму в мінеральних речовинах становить сотні - тисячі міліграмів, то вони відносяться до мікроелементів, а якщо десяту частина міліграма і більше - то до мікроелементів (табл. 1).

Кожний із макро- і мікроелементів відіграє свою важливу фізіологічну роль в організмі, а загалом вони виступають ефективними регуляторами обміну речовин. Взаємодіючи з білками, ці хімічні елементи входять до складу більшості ферментів, гормонів та вітамінів, і їхня нестача в організмі призводить до порушення ферментативної та гормональної активності і, як наслідок - до порушення функціонального стану організму. Надмірне надходження макро- та мікроелементів в організм, як і їх нестача - теж шкідливе.

Таблиця 1

Добова потреба дорослої людини в мінеральних речовинах

Макроелементи Добова потреба, мг Мікроелементи Добова потреба, мг
Кальцій 800-1000 Залізо 10-15
Фосфор Цинк 12-15
Натрій 1100-3300 Марганець 2-5
Калій 1875-5625 Хром 2-2,5
Хлориди 1700-5100 Мідь 1 -3
Магній 280 – 350 Кобальт 0,1-0,2
Сірка Не установлено Молібден 0,5
    Селен 0,5
    Йодиди 0,1-0,2

 

Майже всі необхідні організму мінеральні речовини містяться в достатній кількості у звичайних продуктах харчування. Не вистачає лише хлориду натрію (кухонної солі), тому їжу підсолюють.

Вітаміни.Вітаміни- низькомолекулярні біологічно активні органічні сполуки. Хоча в організмі вони знаходяться у мікроскопічних кількостях, необхідність у них надзвичайно велика, оскільки як їхня нестача (гіповітаміноз), так і надлишок (гіпервітаміноз) однаково згубні для організму. Вони відносяться до незамінних компонентів харчування, тому що організмом не синтезуються або синтезуються в недостатній кількості.

Вітаміни необхідні для нормального перебігу всіх біохімічних реакцій, засвоєння інших харчових речовин, росту і відновлення клітин і тканин. Вони виконують функції каталізаторів метаболічних процесів і коферментів у ферментних системах. Важливу роль відіграють вітаміни у підвищенні імунітету людини та стійкості до інфекцій. Для нормальної життєдіяльності людині необхідно близько 20 вітамінів (табл. 2). Вони надходять в організм з рослинною та тваринною їжею.

Таблиця 2

Основні типи вітамінів та їх добова потреба дорослої людини

 

Група вітамінів Назви вітамінів Добова потреба
Жиророзчинні Ретинол (вітамін А) 800-1000 мкг
  Кальцифероли (вітамін Д) 2,5 мкг
  Токофероли (вітамін Е) 8-10мг
  Філохінони (вітамін К) 65 - 80 мкг
Водорозчинні Аскорбінова кислота (вітамін С) 60 мг
  Біофлавоноїди (вітамін Р) 25 мг
  Тіамін (вітамін В1) 1,1-1,5 мг
  Рибофлавін (вітамін В2) 1,3-1,7 мг
  Піридоксин (вітамін В6) 1,6- 2,0 мг
  Ніацин (вітамін РР, вітамін ВЗ) 15-19мг
  Ціанокобаламін (вітамін В12) 2 мг
  Фолацин (вітамін В9) 0,18-0,20 мг
  Пантотенова кислота (віт. В5) 4-7 мг
  Біотин (вітамін Н) 0,1 -0,3 мг

3. Основи та принципи безпечного харчування.Крім раціонального харчуванняв сучасних умовах актуальною є проблема безпечного харчування,яке передбачає відсутність у продуктах харчування фізичних, хімічних і біологічних інгредієнтів, небезпечних для організму, а також процесів псування (окиснення, бродіння тощо) у разі їх неправильного зберігання та реалізації.

Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини при споживанні у рекомендованих кількостях.

Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:

- хвороботворні організми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;

- отрути тваринного та рослинного походження;

- важкі метали та миш'як;

- пестициди;

- нітрати, нітрити і нітрозаміни;

- радіонукліди;

- шкідливі харчові добавки

- генетично модифікованорганізми

Якщо хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, отрути тваринного та рослинного походження мають природне походження, то усі інші забруднювачі харчових продуктів - важкі метали, пестициди, нітрати, нітрити, нітрозаміни, радіонукліди і харчові добавки, генетичні добавки - мають антропогенне походження.

Хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, потрапляючи в організм із їжею людини, здатні викликати інфекційні захворювання і харчові отруєння.

Серед харчових інфекцій та отруєнь мікробної етіології найчастіше трапляються:

- дизентерія, збудник - мікроорганізм, що належить до роду шигел;

- черевний тиф, збудник - черевнотифозна паличка;

- холера, збудник - холерний вібріон;

- сальмонельоз, збудник - сальмонели;

- гельмінтози, збудники - паразитичні черви;

- токсикоінфекції, викликаються бактеріями роду протея, кишковими паличками, паличками цереус, парагемолітичними вібріонами, ентерококами;

- токсикози: бактеріальні, викликані стафілококами та ботуліновою паличкою, мікотоксикози - зумовлені токсинами мікроскопічних грибів.

Джерелом збудників бувають хворі люди, бактеріоносії, хворі тварини, корм для тварин, ґрунти тощо.

Для харчових отруєнь характерним є короткий інкубаційний період (2 - 24 год.) і раптовий гострий початок з ознаками розвитку як місцевих процесів у шлунково-кишковому тракті, так із загальнотоксичних (головний біль, підвищена температура, пітливість, слабкість).

Чинники, які сприяють попаданню хвороботворних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності в організм:

- споживання продуктів харчування, одержаних від інфікованих тварин;

- інфікування продуктів харчування під час їх заготівлі;

- порушення умов зберігання та транспортування продуктів;

- порушення вимог кулінарної обробки;

- порушення термінів реалізації готової продукції;

- стан здоров'я працівників харчових підприємств (наявність хворих та носіїв збудників хвороб).

Отрути тваринного та рослинного походження рідко потрапляють в організм людини. Можливе отруєння скумбрієвими рибами. М’ясо цих риб містить гістидин, який при порушенні умов і термінів зберігання перетворюється в отруту - заурин. Тимчасово, на час нересту, ікра, молоки і печінка деяких риб (окуня, налима, щуки та ін.) теж можуть теж бути отруйними, хоча їхнє м’ясо цілком безпечне.

Дикорослі отруйні рослини (блекота, дурман, цикута, болиголов плямистий, кліщовина, вовче лико, беладонна, конвалія та ін.) найчастіше викликають отруєння у дітей, яких захоплює яскравий колір ягід і привабливий вигляд.. Серед дорослих можливі отруєння при самолікуванні настоями та відварами із цих трав.

Зернята деяких кісточкових плодів (мигдалю, персиків, абрикосів, вишень, слив) містять амігдалін, який розщеплюється в організмі до сильної отрути - синильної кислоти.

Тимчасово отруйні властивості набувають і бульби картоплі, які проросли та позеленіли через збільшення в них вмісту соланіну.

Отруйні гриби (бліда поганка, строчки, сморчки, мухомори, несправжні опеньки) щорічно забирають життя у людей, незважаючи на активну профілактичну роботу серед населення. Зауважимо, що їстівні гриби, зібрані в екологічно небезпечних регіонах з розвинутою промисловістю та сіткою автодоріг, теж можуть викликати отруєння. Природа інтоксикації в цих випадках не грибна, а хімічна - через вміст у грибах хімічних отруйних речовин. Про ознаки харчових інфекцій та отруєнь більш детально було повідомлено в лекції 5.

4. Ксенобіотики та їх вплив на здоровя людини.Інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства та транспорту зумовлюють значне поширення різноманітних хімічних речовин у навколишньому середовищі: повітрі, воді, ґрунті. Хімічні речовини, які з навколишнього середовища надходять у харчові продукти, називаються ксенобіотиками. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм людини з харчовими продуктами можуть бути різними. Надходження ксенобіотиків в організм людини у великих кількостях викликає хімічну інтоксикацію. Для нормування їх надходження в організмі людини встановлені допустимі добові дози (ДДД) у розрахунку на харчовий раціон і гранично допустимі концентрації (ГДК) для окремих продуктів.

ДДД - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг тіла людини, надходження якої з їжею щоденно протягом усього життя не може негативно вплинути на стан здоров’я нинішнього та майбутнього поколінь з урахуванням сучасних наукових положень. ДДД установлюють на підставі відповідних експериментальних токсикологічних досліджень (на лабораторних тваринах). ГДК - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг (для рідкого - на 1 л) конкретного виду продуктів, яка не змінює органолептичних властивостей і харчової цінності цього продукту. ГДК розраховують із ДДД з урахуванням результатів додаткових гігієнічних досліджень впливу ксенобіотиків на смак, запахта інші органолептичні властивості. Важливо також врахувати, що ксенобіотики мають високу кумулятивність, тобто здатність до накопичення в організмі.

Із важких металівнайнебезпечнішими є забруднення харчових продуктів сполуками свинцю, кадмію і ртуті, а також миш’яком. Для них встановлені ГДК у харчових продуктах (табл. 3).

Таблиця З

Гранично допустимі концентрації свинцю, кадмію, ртуті і миш’яку в

харчових продуктах (у мг/кг)

 

Продукти Свинець Кадмій Ртуть Миш'як
Хліб 0,3 0,5 0,01 0,1
Молоко і кисломолочні продукти продукти 0,1 0,3 0,05 0,05
Сири 0,3 0,2 0,02 0,2
Масло вершкове 0,1 0,01 0,03 0,1
Олія 0,1 0,05 0,03 0,1
Овочі 0,5 0,03 0,02 0,2
Фрукти, ягоди 0,4 0,3 0,02 0,2
М'ясо, птиця та м'ясні продукти 0,5 0,05 0,03 0,1
Яйця 0,3 0,01 0,02 0,1
Риба прісноводна 1,0 0,2 0,3 1,0
Риба морська 1,0 0,2 0,4 5,0
Мінеральні води 0,1 0,01 0,005 0,1
Пиво, вино та спиртні напої 0,3 0,03 0,005 0,2

Пестициди- це хімічні сполуки (фосфорорганічні, хлорорганічні, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, сечовини та ін.), що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами (гербіциди), шкідливими комахами (інсектициди) і грибками (фунгіциди).

Застосування пестицидів строго регламентується, зокрема вказуються конкретні сільськогосподарські культури, норми витрат, кратність обробок, інтервал між останньою обробкою та збиранням врожаю, максимально допустимі їх рівні в харчових продуктах.

Дотримання усіх регламентів при застосуванні пестицидів завдяки принципу комплексного нормування і високої толерантності (достатньому запасу) гігієнічних нормативів практично не ставить під сумнів безпеку харчових продуктів. Небезпека для здоров’я людини може виникнути тільки у разі грубого порушення встановлених регламентів та санітарних правил.

Максимально допустимі рівні вмісту деяких пестицидів у харчових продуктах наведені у табл. 4.

Таблиця 4

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Дисципліни “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... Тернопільський національний економічний університет Кафедра психологічних і педагогічних дисциплін...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Контроль за безпекою продуктів харчування.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Особливості формування здоров’я молоді в Україні перехідного періоду.
1. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності.Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” розпочинається з назви, яку складають два слова “безпека” і “життєдіяльніст

Правові основи безпеки життєдіяльності.
Створення і розвиток будь-якої держави, у тому числі незалежної України супроводжується і створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце

Основні визначення здоров’я і вплив на нього навколишнього середовища.
Своєрідним дзеркалом соціально-економічного, екологічного, демографічного і соціально-гігієнічного благополуччя країни є здоров’я. Нерідко здоров’я розглядають як відсутність хвороби. Але, згідно С

Особливості формування здоров’я молоді в Україні перехідного періоду.
Характерною рисою суспільства перехідного періоду, що потребує активних позицій і дій, можна вважати підвищення ролі молоді у життєдіяльності суспільства. Великий обсяг інформації, високий ступінь

Ускладнення травм.
Найбільш небезпечні ускладнення травм – це кровотеча, шок і пошкодження внутрішніх органів. Кровотечеюназивається витікання крові з кровоносних судин в результаті порушенн

Грози і ураження блискавкою.
4. Вплив шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань на організм людини. 5. Безпека експлуатації користувачів комп’ютерно-дисплейної техніки. 6. Мобільні телефони і здоров’я лю

Вплив на організм синтетичних миючих засобів.
1. Отруєння солями важких металів.Серед хімічних небезпечних і шкідливих факторів довкілля досить поширеними є важкі метали – ртуть, свинець, цинк, марганець та їхні сполуки. Вони

Біоетика та біобезпека - основні поняття.
1. Загальна характеристика біологічних шкідливих та небезпечних факторів довкілля.Біологічні чинники природного походження створюють значні проблеми для забезпечення нормальної жит

Конфлікти: види, наслідки.
1. Основи фізіології праці.Праця - це цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої вона створює матеріальні та інші цінності, необхідні для задоволення її потреб. У

Максимально допустимі рівні вмісту пестицидів у харчових продуктах
Назва пестициду Харчові продукти, мг/кг ДДД, мг/кг

Контроль за безпекою продуктів харчування.
За законом України про якість і безпеку харчових продуктів та харчової сировини забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування

Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків, радіозахисне харчування.
1. Класифікація та рівні надзвичайних ситуацій (НС). Постановою КМУ № 1099 від 15.07.99 року затверджено “Положення про класифікацію НС”. Відповідно до причин походження подій, що можуть з

Зобов’язання власників та працівників підприємств щодо забезпечення пожежої безпеки.
1.Загальна та місцева дія електричного струму на організм людини. Швидке упровадження електричної енергії у побут та промисловість спричини ли виникнення ряду травм, пов’язаних з дією електричного

Категорія машинобудівних підприємств з тоски зору вибухопожежної небезпеки
Характеристика Катего- рія Найменування виробництва Виробництва, пов’язані з переробкою твердих горючих матеріалів, а т

Текстовий матеріал
до практичного заняття на тему “Концепція допустимого ризику. Принципи забезпечення безпечної діяльності”   1. Поняття про ризик.Небезпека в

Ризик - це кількісна оцінка небезпеки, яка визначається як добуток ймовірності негативної події на величину можливого збитку (шкоди) від неї.
Кожен вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад: кількість загиблих, поранених або хворих; площа зараженої території; вартість зруйнованих будівель тощо. Найбільш універсальний кіл

Рівень імовірності небезпек
Вид Рівень Опис наслідків Часта А Велика ймовірність того що подія відбудеться.

Індекс ризику небезпеки
  Класифікація ризику Критерії ризику 1 А, 1 В, 1 С, ІІ А, ІІ Б, ІІІ А Неприпустимий (надмірний)

Найбільші небезпеки загибелі людей у США
  № п/п Небезпека 1. Паління 2. Споживання алкоголю

Текстовий матеріал
до практичного заняття на тему “Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, лудоманія, тютюнопаління” Наркоманія і токсикоманія - це хвороби, які проявляються непереборним потяг

Текстовий матеріал
до практичного заняття на тему “ Статеве виховання як основа формування здорової сім'ї та профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом. Проблеми планування сім’ї. Фо

Текстовий матеріал
до практичного заняття на тему “ Безпека в умовах кримінальної злочинності і тероризму “ 1. Причини зростання злочинності.Злочинність – актуальна соціальн

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги