Максимально допустимі рівні вмісту пестицидів у харчових продуктах

Назва пестициду	Харчові продукти, мг/кг	ДДД, мг/кг
	Овочі, цукровий буряк, бавовникова
Абат (дифос) інсектицид	олія - 0,3; м'ясо, яйця - 1,0; у молоці	0,02
	- не допускається
Антіо (формотіон)	Капуста, цукровий та столовий буряк,
Інсектицид	яблука, груші, сливи, вишні, виноград	0,02
	- 0,2; цитрусові (м'якоть) - 0,04
Гардона	Капуста, яблука, груші, вишні, сливи -
(тетрахлорвінфос)	0,8; виноград, суниці, аґрус-0,01;	0,01
інсектицид	хміль (сухий) - 5,0; бавовникова олія -0,1
2,4 - Диамінна сіль	Не допускається в усіх харчових	0,001
гербіцид	продуктах
	Цукровий буряк, картопля, овочі,
	фрукти - 0,05; зерно хлібних злаків,
Дурсбан (хлорпірифос)	кукурудза, тютюн, м'ясо - 0,1; у
інсектицид	молоці, молочних продуктах, яйцях -	0,001
	не допускається; хміль (сухий) - 1,0;
	насіння бавовника, бавовникова олія -
	-0,05, цитрусові (м'якоть) - 0,3
Зенкор гербіцид	Картопля помідори - 0,25; соя - 0,25;	0,004
	соєва олія -0,1
	Капуста, цукровий та столовий
	буряки, огірки, помідори, баштанні
	культури, груші, чай - 0,5; зерно
	хлібних злаків, горох, соя, кукурудза -
	3,0; борошно - 2,0; крупа (крім
	манної), хліб - 1,0; гриби, хміль
Карбофос інсектицид	(сухий), тютюн - 1,0; арахіс- 1,0;	0,02
	Вишні, черешні, сливи, виноград,
	цитрусові (м'якоть) - 0,2; у смородині,
	аґрусі, малині, суницях, манній крупі -
	не допускається; соєва та
	соняшникова олія - 1,0; соняшникове
	насіння - 0,5
	Огірки, перець, помідори баштанні
	культури, баклажани, яблука, груші,
Кельтан інсектицид	вишні, сливи, черешні, виноград- 1,0;
акарицид	цитрусові (м'якоть) - 0,2; у суницях,
	аґрусі, смородині, малині - не	0,025
	допускається; хміль (сухий) - 0,5;
	насіння бавовника - 0,2; бавовникова
	олія -0,1
	Яблука, груші, абрикоси, сливи,
Мідний купорос фунгіцид	черешні, вишні, смородина, аґрус,	0,17
	персики - 5,0
Метилмеркаптофос	Не допускається в усіх харчових	0,005
інсектицид	продуктах
	Буряк цукровий, цибуля, помідори,
	яблука, груші, виноград, ягоди, хміль
Полікарбацин фунгіцид	(сухий) -1,0; тютюн -1,0; зерно	0,05
	хлібних злаків, рис - 0,2; огірки - 0,5;
	картопля -0,1
Тіофос інсектицид	Не допускається в усіх харчових	0,05
	речовинах
	Огірки, помідори, баштанні культури,
	яблука, груші, сливи, цитрусові
	(м'якоть), виноград, оливки, гриби,
	рис, зерно хлібних злаків і бобових,
Фосфамід	тютюн - 0,4; буряк столовий - 0,15;	0,01
інсектоакарицид	картопля, буряк цукровий - 0,05;
	капуста, вишні, лісові ягоди, ягоди
	шовковиці - не допускається; насіння
	соняшника - 0,1; соняшникова олія -
	0,1; хміль (сухий) - 3,0

Радіонукліди.Після аварії на ЧАЕС об’єкти навколишнього середовища, у тому числі продукти харчування, можуть бути забруднені радіонуклідами, які мають тривалий період напіврозпаду (роки й десятки років). Для іонізуючого випромінювання на речовину (біологічну тканину) виявляється в іонізації та збудженні атомів і молекул, які призводять до порушення біологічних процесів. Детально механізм дії іонізуючого опромінення на організм людини буде розглянуто на практичному занятті «Методика оцінки радіаційної обстановки».

Вміст радіонуклідів визначається радіоактивністю об’єктів навколишнього середовища, яка вимірюється числом розкладених ядер за одиницю часу. Одиниця виміру радіоактивності називається Бекерелем,який відповідає одному ядерному розпаду за 1 секунду (Бк = 1 с^-1). Для установлення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів використовується питома радіоактивність - радіоактивність віднесена до одиниці маси чи об'єму речовини (Бк/кг.). Найбільш негативне значення для життєдіяльності організму мають такі радіоактивні елементи як ¹³⁷ Cs (цезій) і ⁹⁰ Sr (стронцій).

З метою зменшення опромінення населення для цих радіонуклідів (¹³⁷C_S і ⁹⁰Sr) установлені допустимі рівні їхнього вмісту у продуктах харчування та питній воді (табл. 5).

 

 

Таблиця 5

Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів ¹³⁷ Cs і ⁹⁰ Sr y продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)

 

Назва продукту	137CS	90Sr
Хліб та хлібопродукти
Картопля
Овочі (листові, коре-неплоди, столова зелень)
Фрукти
М'ясо і м'ясні продукти
Риба і рибні продукти
Молоко і молочні продукти
Яйця.
Вода
Молоко згущене і концентроване
Молоко сухе
Свіжі дикорослі ягоди та гриби
Сушені дикорослі ягоди та гриби
Лікарські рослини
Інші продукти
Спец. продукти дитячого харчування

5. Поняття про харчові добавки.Останніми роками в нашій країні асортимент харчових продуктів з харчовими добавками різко зріс і надалі продовжує зростати. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, харчові добавки - це природні або синтетичні речовини, які самі по собі звичайно не використовуються як їжа, а свідомо вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників.

Головна вимога до харчових добавок - це їхня безпечність, тобто можливість споживання їх людьми різного віку упродовж всього життя без жодного негативного впливу. Багато речовин, потрапляючи в організм протягом тривалого часу, особливо в комбінації з іншими речовинами, можуть виявитися шкідливими для організму. Це особливо характерно для речовин, які схильні до акумуляції чи до перетворення з нетоксичної у токсичну форму. Частина сторонніх речовин, які містять харчові домішки, можуть виявляти побічну дію. Дозвіл на використання харчових добавок видається спеціалізованою міжнародною організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок і контамінантів (забруднювачів). Усі харчові добавки мають цифровий код. У країнах Європейського Союзу використовується регіональна система цифрової кодифікації харчових добавок, яка складається з букви «Е» і з 3 - 4 цифр. Присвоєння номера здійснюється з урахуванням функціональних класів, які відображають функції харчових добавок (табл. 6). Наявність коду вказує на те, що харчова добавка перевірена на безпечність, для неї установлені максимально допустимі рівні, допустима добова доза та інші гігієнічні нормативи. Однак в міру використання харчових добавок можуть з’являтися вагомі негативні ефекти - такі добавки забороняються до подальшого використання.

Таблиця 6

Класифікація харчових добавок за системою “Кодекс аліментаріус” *

 

 

Цифровий код	Групове функціональне призначення	Дозволені до використання в:
		Україні	ФРН
	Барвники, які	Е100, Е101,Е102,Е104	Е 100-102, Е 104,
	застосовують ся для	Е 110, Е 122, Е124, Е 140,	Е110,Е120,Е123-124, Е 127, Е131-132,
E 100 і далі	забарвлення харчових продуктів у різні кольори	Е 141, Е150a-d, Е 152, Е 153, Е 160а-с, Е 162, Е163,Е 164, Е 170, Е181	Е150-151, Е153, Е160a-f,E161а-д, Е162-163, Е170-173
	Консерванти, що сприяють	Е200, Е201, Е210, Е211,	Е 200-203, Е210-213,
	тривалому зберіганню	Е220, Е 222-224, Е 234-	Е 214-219, Е 220-227,
Е 200 і далі	продуктів	235, Е 239, Е250-252,	Е230-233, Е 236-238,
		Е 260, Е 263, 270, Е 285,	Е 250-252, Е260-263,
		Е 290, Е296	Е 270, Е280-283,
			Е 290
	Антиокислювачі, що	Е300, Е 301, Е 306, Е309,	Е 300-302, Е 304,
	сповільняють окислення і	Е 320-322, Е325-327, Е 330, Е 339, Е 341-342,	Е 306-312, Е320-322, Е 325-327, Е 330-343
Е 300 і далі	псування продуктів	Е351,Е363
	Стабілізатори, що	Е 400-407, Е 410-418,	Е 400-407, Е410-415,
	зберігають задану	Е 420-422, Е 431-436, Е 440, Е 450-452, Е460-461,	Е420-422, Е 440а, Е450а-с, Е 460
	консистенцію продуктів	Е 466, Е470-471, E472a-g,	-
Е 400 і далі		E473, Е 475-477, Е481,	-
		Е492	-
	Емульгатори, що	Е 500-501, Е 503-504,	-
	підтримують необхідну	Е 507-511, Е 513-516,	-
Е 500 і далі	структуру продуктів	Е 519, Е 524-527, Е530,	-
		Е 558-559, Е 570, Е575	-
E 600 і далі	Підсилювачі смаку і аромату	Е631, Е637	Е 620-625
Е 700 і далі	Запасні індекси
Е 800 і далі	Запасні індекси
Е 900 і далі	Протипінні речовини,	Е901-903, Е905а-с,	-
	Підсолоджувачі	Е 908-910, Е 913, Е920,	-
		Е930, Е 938-941, Е 951,	-
		Е 954, Е 967, Е999	-
Е 1000 і далі	Добавки, що протидіють	Е1100,Е 1101-1105,	-
	злежуванню цукру,	Е 1400, Е 1404, Е1410,	-
	борошна, крохмалю та ін.	Е 1412-1414, Е 1420,	-
		Е 1440, Е1442, Е 1450,	-
		Е 1510, Е 1518, Е 1520	-

 

* Примітка: Кожна країна має свої вимоги до безпеки харчових продуктів і для порівняння наведені дані ФРН.

 

Вкажемо також номери украй небезпечних або заборонених харчових добавок:

 

Е 102 - небезпечний	Е 125 - заборонений
Е 103 - заборонений	Е 126 - заборонений
Е 104 - заборонений	Е 127 - небезпечний
Е 105 - заборонений	Е 130 - заборонений
Е 110 - небезпечний	Е-131- канцерогенний
Е 111 - заборонений	Е-141 - підозрілий
Е 120 - небезпечний	Е-142- канцерогенний
Е 121 - заборонений	Е 150 - заборонений
Е-122 - підозрілий	Е-180 - підозрілий
Е 123 –дуже небезпечний	Е-210- канцерогенний
Е 124 - небезпечний	Е-211- канцерогенний
Е-212- канцерогенний	Е-312- висипання
Е-213- канцерогенний	Е-313- висипання
Е-215- канцерогенний	Е-321-підвищення рівня холестерину
Е-217- канцерогенний	Е-330- канцерогенний
Е-221- розлади кишечника	Е-338- розлади шлунка
Е-226- розлади кишечника	Е-339- розлади шлунка
Е-230- шкідливий для шкіри	Е-340- розлади шлунка
Е-231- шкідливий для шкіри	Е-341- розлади шлунка
Е-232- шкідливий для шкіри	Е-407- розлади шлунка
Е-238- шкідливий для шкіри	Е-450- розлади шлунка
Е-248- канцерогенний	Е-461- розлади шлунка
Е-251- розлади тиску	Е-462- розлади шлунка
Е-311- висипання	Е-463- розлади шлунка

 

У багатьох розвинутих країнах з тих або інших причин використовують харчові добавки. Усі харчові добавки слід використовувати у мінімальних кількостях, що не перевищують максимально допустимі рівні. Для прикладу, в таблиці 7 наведені максимально допустимі рівні для деяких барвників, які використовуються у харчовій промисловості.

 

Таблиця 7Максимально допустимий рівень деяких барвників, мг/кг

Назва виробів	Кількість	Індекс барвника
Ковбасні вироби	20-30	100, 128 161д
Ковбасні оболонки
Кондитерські вироби	10- 50- 200	160Ы10, 122, 124, 155,
		100, 104, 120, 129-133,
		142 143, 151, 160в-160ф, 160Ь
Безалкогольні ароматизовані	50- 100	110, 122, 124, 155, 100, 104
напої і молочні ароматизовані продукти		120, 129-133, 142-143, 151, 160d-160cp, 160 b
Маргарин і вершкове масло	6- 10	160а 160Ь
Сири	6 -15	160а 160Ь

6. Генетично модифіковані організми у продуктах харчування, історія питання, користь чи шкода для людини?Хоча перші генетично модифіковані продукти були вироблені ще в 80-х роках минулого століття, їхня шкідливість чи безпечність досі не доведена. Щоправда, у „поліпшених” бразильських горіхах, яким вживили гени соєвих бобів, виявилися сильні алергени. Але обгрунтованого аналізу того, чим в майбутньому може загрожувати використання „видозміненених” продуктів, нині не може надати ніхто. А оскільки застосування ГМО в харчовій, косметичній, медичній та інших промисловостях може принести надприбутки, у світі існує потужне лобі з цього питання.

Добре відомо, що населення світу зростає дуже швидко і з огляду на те, що у багатьох країнах вже є брак продуктів харчування, то зрозуміло, що більшість продуктів харчування у майбутньому, можливо - досить скорому, буде отримана за допомогою генетично модифікованих організмів, які дозволятимуть мати більші врожаї, будуть засухостійкими, матимуть кращі харчові якості тощо. В ГМО можна вводити також ліки для лікування, або попередження розвитку захворювань.

Більшість країн світу вже визначилися із ставленням до трансгенів. Базою для досліджень і впровадження ГМО нині є такі країни, як США, Канада, Японія, країни Латинської Америки. На відміну від них, країни Євросоюзу свого часу закрили кордони для трансгенів, а в 2005 році підтримавши „Берлінський маніфест”, проголосили 100 територій, вільних від генетично-модифікованої продукції.

Росія вже внормувала питання щодо ГМО. Там з 2004 року діє Загальнонаціональна асоціація генетичної безпеки, яка сприяла прийняттю низки законодавчих актів стосовно ГМО – норми маркування, гранично допустимого вмісту генетично модифікованих компонентів в харчовій продукції тощо. Коментує Олексій Ситник, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біохімії та екології харчових виробництв НУХТ: „В російському суспільстві досі точиться гостра дискусія щодо поширення і використання ГМО. Але в них принциповим питанням стало усунення дітей як найвразливішої частини суспільства з потенційної зони ризику. Тому нині в Росії існує мінімум три закони з екологічної безпеки, а закон про біологічну безпеку перебуває на стадії кінцевого доопрацювання”.

В Україні поводження з трансгенами абсолютно не врегулюване. Таке враження, що всі рішення щодо ГМО приймалися дуже поверхово. У вересні 2002 року уряд проголосував за приєднання України до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції – першого міжнародного документу, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з ГМО. Основний його принцип – обережність при ухваленні всіх рішень стосовно ГМО. Цей крок мав би стимулювати розбудову національного законодавства в цій сфері, але донині єдиним нормативно-правовим актом з цього питання є постанова „Про затвердження Тимчасового порядку ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних рослин в Україні” дев’ятирічної давнини, яка, на думку екологів, абсолютно неефективна, бо не регулює розподілу відповідальності між основними міністерствами і є морально застарілою. Крім нього, майже 90 нормативних актів опосередковано стосуються ГМО, як, наприклад, закон „Про захист прав споживачів”, що гарантує доступ споживача до повної інформації про продукт, чи „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”. А у законі „Про дитяче харчування” є пряма заборона вмісту в сировині для виробництва їжі для малят, гормональних препаратів та генетично модифікованих організмів. Але оскільки відсутній основний закон, не встановлені порядок експертизи і рівні відповідальності, то ситуація залишається неконтрольованою.

За неофіційними даними, вже нині в Україну неконтрольовано ввозиться продукція з вмістом генетично модифікованих часток, в тому числі харчові продукти і компоненти для їх виготовлення, а під посіви трансгенних рослин задіяні величезні площі. Коментує перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) Тетяна Тимочко: „В суспільстві ця тема – „зона мовчання”, населення не знає, що таке ГМО, що таке біотехнології і як їх використовують у виробництві харчових продуктів, медичних препаратів, косметичних засобів. Ми, фактично, стоїмо перед нерозумінням значною частиною суспільства загроз, які може нести ця продукція, суспільство не захищене з точки зору законодавства”. Екологи наполягають на тому, що не стоять на позиції заборони генетичної інженерії, а домагаються прозорості в суспільстві питань біобезпеки. Серед потенційних ризиків, що їх турбують – агротехнічні, екологічні, медичні. „На фоні грандіозних втрат біологічного біорізноманіття України, які спричиняє людина, ми ще вносимо компоненти, які безперечно змінять природний стан екосистем. Ніхто не знає, як будуть поводити себе ГМО, вивільнені в природне середовище – там вони живуть за своїми законами.” – застерігає Тетяна Тимочко.

Основний камінь спотикання у прийнятті закону про біобезпеку – розуміння доступу суспільства до екологічної інформації, яку гарантує Екологічна конвенція. Уряд трактує цю статтю, як інформування, екологи наполягають на реальній участі у прийнятті рішень стосовно щодо, тож вимагають прийняти більшість їхніх пропозицій до закону про біобезпеку. Серед першочергових кроків урядовців має бути прийняття постанови, що регулюватиме чіткі межі для проходження ГМО-продукції в Україну. Ми точно маємо знати, що і від яких фірм отримуємо на кордоні, куди потім розповсюджується ця продукція. Основні пункти постанови: створення на кордоні мережі сертифікованих лабораторій, розробка стандартів і методики дослідження продуктів з вмістом ГМО, маркування етикеток та зазначення у супровідних документах.

Існують різні точки зору на користь чи шкоду ГМО. У генних технологій є багато палких прихильників. Українські біоінженери (у Києві, до речі, працює інститут клітинної біології і генної інженерії) впевнені, що від трансгенних продуктів користі набагато більше, аніж шкоди.

По-перше, їжа з генетично змінених рослин може бути дешевша і смачніша.

По-друге, вирощувати їх можна у будь-якому кліматі, урожаї великі, можна прогодувати величезну кількість людей.

По-третє, у генетично зміненій продукції можна збільшити вміст корисних речовин, вітамінів і навіть ліків.

А ось щодо шкоди, вважають наші біоінженери, то тут поки що суцільні гіпотези. Те ж зниження імунітету і народжуваності можна пояснити іншими - цілком об'єктивними і більш явними - причинами. Наприклад, забрудненням навколишнього середовища викидними газами і нездоровим способом життя через надмірне вживання алкоголю та куріння.

Академік Сергій Васильвич Комісаренко (голова комісії з біобезпеки і біологічного захисту) при РНБО України: можна однозначно сказати: правильно виготовлені і перевірені за існуючими міжнародними правилами генетично модифіковані продукти, отримані за допомогою генетично модифікованх організмів (ГМО), - абсолютно безпечні для здоров’я людей і тварин.

Немає жодних науково доведених прикладів негативного впливу ГМО на організм людини чи тварини, хоча ГМО викликають іншу небезпеку - їх неконтрольоване поширення може призвести до зменшення біорізноманіття. Умовно кажучи, якщо якась рослина має превалюючі для розмноження чи виживання властивості перед іншими рослинами, то вона починає домінувати і витісняє інші рослини-конкуренти з навколишнього середовища. Таким чином, генетично модифіковані рослини треба вирощувати за контрольованих умов на певних обмежених територіях. Необхідно стежити за збереженням нашого біорізноманіття. Але, на жаль, головним ворогом нашого біорізноманіття є не ГМО, а люди, які знищують біорізноманіття, починаючи від комах, рослин, тварин і закінчуючи вирубуванням лісів, знищенням водоймищ і так далі. Саме у цьому є найбільша загроза для нашого біологічного різноманіття.

Однак упровадження і поширення ГМО повинно бути прозорим і регульованим правильним законодавством. Люди мають право обирати чи вони хочуть їсти генетично модифіковані продукти, чи не хочуть. Це їхнє право, тому введення маркування про те, що продукти містять певний відсоток, чи взагалі повністю отримані з ГМО, є позитивним фактом.

Нещодавно у Києві сталася подія, практично не помічена широкою громадськістю - відбулася конференція під дещо дивною (якщо, звичайно, вдуматися) назвою: "Біобезпека для України: стан і перспективи". Навіть звичні до всього журналісти, які до початку наукового форуму не зовсім усвідомлювали, про що йтиме мова, після його закінчення виглядали дещо приголомшеними. І якщо ви скажете, що ніколи не їли трансгенних продуктів, а вживаєте, мовляв, лише екологічно чисті, то маємо вас розчарувати: екологічно чисті якраз і можуть бути (і найчастіше бувають) генетично модифікованими. Іншими словами, вони справді не містять у собі усяких там шкідливих речовин (радіонуклідів, солей важких металів тощо) саме тому, що сучасні біоінженери потрудилися над їх клітинною структурою. Наприклад, ви надкусили яблуко і забули його на столі на цілу добу, а наступного дня бачите: м'якоть навколо надкусу така ж білосніжна, як була вчора, а не потемніла (і навіть трохи підгнила з країв), як у яблука з нашого дитинства, зірваного в бабусиному садку... Це значить, що ви їли яблуко з генами бактерій кишкової палички. Так-так, тією самою, яка так небезпечна у сосисках і сардельках, а от для яблука вона - як лікар Айболить... Або інший приклад: купили на базарі красиві, як на підбір, помідори холодно-червоного кольору, заплативши за них від 13 до 20 гривень за кілограм, порізали їх у салат, проте ні смаку, ні запаху не відчули, та й самі томати перетворилися в салаті на щось желеподібне і драглисте... І не дивно: ви ж їли помідори з геном... медузи!

На конференції було наведено і такий приклад: співробітники лабораторії молекулярно-генетичних досліджень Держспоживстандарту України закупили в супермаркетах столиці 42 найменування різних м'ясних виробів - ковбас, пельменів, баликів, котлет по-київськи - тобто, тих продуктів, без яких ми і дня не обходимося. Так от: у 24-х з них (тобто майже в половині) було виявлено генетично модифіковані організми. Питається: а у м'ясі ж вони звідки взялися? Відповідь надзвичайно проста: у ці м'ясні вироби додається соя, а натуральну сою харчова промисловість уже не використовує - лише ту, в ДНК якої введено ген земляної бактерії. Навіщо? Та щоб урожай був багатим. А справжня, "натуральна" соя збереглася хіба що у бабусь у віддалених селах, які самі з року в рік збирають на посів насіння з власного ж урожаю.

А от російські вчені, що також зіткнулися з нашестям західних продуктів-мутантів, вже б’ють на сполох. Наприклад, дослідники загальнонаціональної асоціації генетичної безпеки Росії твердять, що модифікована картопля або соя знижують імунітет, викликають алергію і можуть призвести до утворення злоякісних пухлин. А для підтвердження додають: хіба може бути корисна картопля, яку не їсть навіть колорадський жук? Крім того, модифіковані продукти ведуть до зниження народжуваності і мутацій у генах наших дітей.

До речі, українські вчені недавно помітили, що з наших осель майже зникли їх одвічні супутники – таргани. Подія, звичайно, відрадна, але нез’ясована - комахи, які пережили динозаврів і радісно бігають навіть всередині чорнобильського саркофага не могли зникнути без якої-небудь катастрофічної для них причини. Учені припускають, що виною всьому трансгенні продукти - їх залишками на столах і крихтами, що впали на підлогу, комахи й харчувалися на наших кухнях. У свою чергу модифіковані речовини викликали зміни на генному рівні у самих тарганів і вони, скажімо так, втратили здатність до розмноження. Якщо це правда, то й людство має незавидні перспективи (а російські вчені, як було сказано вище, вже помітили зв’язок між вживанням генетично модифікованих продуктів і зниженням народжуваності в країні).

Продукти-мутанти, що найчастіше зустрічаються в Україні.

Помідори. У їх клітини введено ген медузи або морської камбали, що відповідає за холодостійкість. Такі помідори можуть дуже довго зберігатися недостиглими при температурі до +12 град.С, але, потрапивши в тепло, вони вже через 2-3 години виглядають як стиглі. Тривале зберігання і привабливий зовнішній вигляд - головні переваги такого овочу без смаку і запаху.

Картопля, соя. В їх ДНК прищеплено ген земляної бактерії, що гарантує високі врожаї: бур’яни і комахи-шкідники гинуть при обробці хімікатами, а модифіковані овочі ростуть, наче нічого й не трапилось. Консервовану кукурудзу і картопляні чіпси роблять тепер, зазвичай, тільки з модифікованих овочів. Соєю „розбавляють” ковбаси та інші м'ясні вироби.

А що ще вигадали? І це тільки квіточки! От навіщо пшениці ген скорпіона? Річ у тім, що в південних країнах урожаї пшениці у посушливі роки часто гинули. А в скорпіона є ген, що відповідає за стійкість до пекучого сонця. Отож і схрестили... Тепер пшениця може колоситися хоч в Сахарі, хоч на екваторі.

Японські вчені вже виростили мутантів свині та... шпинату. Мета - благородна: щоб м'ясо було ще ніжніше на смак (хоча - чи не краще було б поїти свиню молоком, як це роблять в українських селах, коли вирощують свинку для своїх потреб, а не на продаж?).

А ось учені з університету м. Харбін (Китай) ввели у матку свині гени все тієї ж медузи. І що ж? У свій строк свинка народила трьох поросят - зовсім звичайних, лише язик і ноги у них тепер відливають зеленим кольором... Що робити далі, китайські біоінженери наразі не вирішили.