Текстовий матеріал

до практичного заняття на тему “Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, лудоманія, тютюнопаління”

Наркоманія і токсикоманія - це хвороби, які проявляються непереборним потягом до вживання деяких токсичних речовин, причому кожного разу у все зростаючих дозах.

Загалом досвід вживання наркотиків людьми нараховує тисячі років. Найчастіше наркотики використовували служителі релігійних культів для досягнення стану містичного екстазу. Першою рослиною з наркотичним властивостями був мак (опіум), який використовували ще древні шумери 5 тис років тому. В історії та літературі є згадки про використання гашишу (для знеболення операцій в Індії, книга О. Дюма “Граф Монте-Крісто”), галюциногенних грибів в Мексиці, листя коки в індіанських племен Перу та Болівії.

Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії (!). За офіційними даними, кількість людей, які вживають наркотики, сягає 100 тис, насправді - у 10-12 разів більше. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповюджувачів наркотиків.

Наркоманія - це насамперед проблема молоді - переважна більшість починає вживати наркотики у віці 13-15 років (а то й у 9-10 років) у результаті цікавості, наслідування, слабкої волі, дефектів виховання, психічної незрілості, неграмотності, відсутності усвідомлення відповідальності перед суспільством. Як свідчать дослідження, часто вживання наркотиків починається випадково: молодь "знайомиться" з наркотиками на дискотеках, вечірках, барах, в компанії з друзями. Існує й інша причина, досить серйозна - соціальна: економічна нестабільність суспільства, безробіття, низький прожитковий рівень, невпевненість у завтрашньому дні та ін.

Середня тривалість життя після початку регулярного вживання наркотиків становить 7-10 років, наркомани рідко доживають до 30-40-річного віку. Слід відзначити, що непереборний потяг виникає після 4-5 прийомів наркотику, а іноді - й після першого.

З точки зору фармаколоії усі наркотичні речовини поділяються на три групи:

- які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);

- які збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, ефедрин, кокаїн, гашиш);

- які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх, діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД-25), мескалін, псилобіцин).

Комітет експертів ВООЗ розрізняє у наркоманії як хворобі два стани - залежність та звикання.

Залежність характеризується:

- сильним бажанням або непереборною потребою подальшого вживання наркотика, а також спроба отримати його за будь-яку ціну;

- тенденцією до збільшення дози для отримання приємних відчуттів;

- психічною залежністю;

- згубними наслідками для особистості та суспільства.

Психічна залежність означає, що тільки за допомогою наркотику можна відновити душевну рівновагу і тримати свої нерви під контролем. Психічна залежність та згадка про приємні відчуття є головними факторами, які спричиняють потяг до введення повторної дози наркотика.

Фізична залежність характеризується абстинентним синдромом, який виникає через 1-2 доби після останнього вживання наркотика (у декого вже через декілька годин) і проявляється наступними фізичними та психічними розладами:

- в одних виникають дезорієнтація в часі і просторі, зорові галюцинації, страх, розгубленість;

-у других - серцебиття, пропасниця, біль у суглобах і животі, головний біль, пітливість, тремтіння кінцівок, нудота, блювання, зниження артеріального тиску, обморок;

- у третіх – “ломка” – біль у м’язах кінцівок, живота, попереку, нудота, слюнотеча, пронос, задишка, підвищення температури тіла, судоми жувальних м'язів.

Усі помисли наркомана спрямовані виключно на те, щоб будь-яким способом роздобути наркотики. Сім’я, друзі, робота, навчання, власне здоров’я і здоров’я близьких - усе це пусті слова для наркомана. Усі наркомани, незалежно від соціального статусу, зарплати, сімейного положення живуть однаково- одна-єдина думка: де дістати чергову дозу наркотика, і немає такої жертви, яку не можна принести заради цього. Тому наркомани легко йдуть на убивства, крадіжки, зраду. Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІд, що зумовлено як способом введення наркотика (внутрішньовенно, одним шприцем багатьом людям), а також неадекватною, частіше сексуальною, поведінкою.

Після прийому наркотика змінюється зовнішній вигляд і поведінка людини - відмічається надмірне почервоніння або блідість шкірних покривів, гарячковий блиск очей, розширення або різке звуження зіниць, короткочасне порушення мислення, веселість, доброзичливість, а в інших - злобність, агресивність, які змінюються в’ялістю, сонливістю. Спостерігається бідність міміки, монотонність мови, порушення координації рухів. Тривалість такого стану - 1-6 годин.

Від наркотиків руйнуються усі органи і системи, але в першу чергу - нервова система, томушвидко стає помітною деградація особи. Наркомани стають неправдивими, байдужими, бездіяльними, схильними до паразитичного способу життя, неохайними, не турбуються про сім’ю. Вони швидко втомлюються, дуже худнуть, мають вигляд набагато старших за свій вік, страждають від постійного головного болю. У них різко слабне пам’ять, вони стають нездатними до навчання. У перші 3-5 місяців змінюється сексуальна збудливість, що веде до безладних статевих зв’язків, гомосексуалізму. Тривалість життя наркоманів, які почали замолоду вживати наркотики, не перевищує 30-35 років. Майже половина із них закінчує життя самогубством, серед інших причин смерті - передозування наркотиків, алергічний шок, травматизм, інфекційні хвороби (найчастіше сепсис, гепатит), інфаркт міокарда, цироз печінки. Та й зовнішній вигляд наркомана далекий від ідеалу - сіре обличчя, суха шкіра, ламкі нігті, випадіння зубів та волосся. Наркотики згубно діють і на потомство: діти народжуються розумово відсталими, страждають на епілепсію, стають шизофреніками.

Звичайно, наркоманами не народжуються. Наркоманія поширюється за правилами інфекційної хвороби - наркоман усіма силами намагається втягнути у своє коло друзів та знайомих - усе нові й нові жертви, а розповсюджувачі наркотиків пропонують наркотики безкоштовно до тих пір, поки людина не стане залежною від них, а потім вона буде приносити їм постійний, досить великий прибуток (“навар”).

Останнім часом в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, поширилась токсикоманія. Актуальність цієї проблеми зростає з року в рік. По-перше, це пов’язано з тим, що постійно зростає число осіб підліткового або й дитячого віку, яких можна причислити до токсикоманів. По-друге, з розвитком хімічної промисловості постійно зростає число сполук або чинників, які можуть бути віднесені до групи летких наркотичних речовин, як і зростають способи їх уведення.

Токсикомани домагаються сп’яніння, використовуючи аерозолі - леткі отруйні речовини, які при вдиханні швидко поглинаються легенями і так же миттєво проникають у мозок. Аерозолі, як і алкоголь, затримують доставку кисню в кров, а без кисню ЦНС обійтися не може. Пригнічене дихання, порушення серцевої діяльності, втрата самоконтролю, інколи втрата свідомості - найбільш типові ознаки і наслідки токсикоманії. Неодноразове аерозольне сп’яніння може призвести до летального наслідку. Люди падають з балконів, потрапляють в авто-, залізничні аварії, задушуються. Найчастіше токсикомани використовують з метою наркотичного сп’яніння випари таких розчинів як ефір, аерозолі, дезодоранти, лак для взуття, паливо для авівмоделей, спреї для боротьби з комахами, ацетон, бензин, хлороформ, розчинники для фарб, плямовиводжувачі, канцелярські маркери, коректори, лак для волосся, газ запальничок. Ці речовини вдихаються наркоманами як замінники наркотиків. Дія цих аерозолів супроводжується запамороченням, погіршення пам’яті, втратою свідомості, при певних обставинах може настати смерть. Оскільки ці речовини у зв’язку з доброю жиророзчинністю депонуються в організмі, то їх можна виявити ще протягом доби після вживання – специфічний запах від волосся, шкіри, у видихуваному повітрі. Досить часто у токсикоманів можна знайти кусочки вати, тюбики або флакони, які містять речовини з різким запахом, у них спостерігається почервоніння шкіри голови і обличчя, підвищення температури у цих зонах, обличчя припухле, дихання через ніс утруднене, навкруг ніздрів, губ – сліди подразнення шкіри цими речовинами. Характериним симптомом потягу до токсикоманії є пожвавлення особи при проханні розповісти про засоби, про відчуття і переживання у стані сп’яніння, на обличчі виникає посмішка, спостерігається посилене слюновиділення, пітливість долонь.