рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Аварійно-відновлювальні роботи при повені.

Аварійно-відновлювальні роботи при повені. - раздел Философия, “Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС” 2.4.1. Методика Розрахунків Для Виконання Аварійно-Відновлювальних Робіт П...

2.4.1. Методика розрахунків для виконання аварійно-відновлювальних робіт при повені.

Аварійно-відновлювальні роботи (АВР) – першочергові роботи у зоні надзвичайної ситуації по локалізації окремих осередків ураження та підвищеної небезпеки, по усуненню аварій і пошкоджень на мережах та лініях комунальних та виробничих комунікацій, створення мінімально необхідних умов для життєзабезпечення населення, а також роботи по санітарному очищенню та знезараженню території.

При складанні прогнозу про можливу обстановку повинні бути визначені наступні показники: площа затоплення; кількість населених пунктів, що потрапили в зону затоплення; ступені та якісні характеристики пошкоджень будівель житлового фонду (до ступенів пошкоджень будівель слід відносити важкі пошкодження, помірні і слабкі); чисельність населення і його втрати: протяжність пошкоджених комунально-енергетичних мереж (КЕМ); протяжність пошкоджених мостів; протяжність пошкоджених захисних гребель; кількість худоби та її втрати; розміри посівних площ, що прийшли в непридатність унаслідок затоплення; об'єми і трудомісткість необхідних аварійно-рятувальних робіт.

На основі даних можливої обстановки в зоні затоплення необхідно створювати угрупування сил ліквідації наслідків повені здатних: провести розвідку зони затоплення; провести порятунок постраждалого населення; організувати будівництво пунктів посадки і висадки постраждалого населення зі всіх видів транспорту; організувати відновлення автомобільних доріг і залізничних магістралей; організувати відновлення пошкоджених і будівництво нових мостів; організувати відновлення пошкоджених і будівництво нових захисних гребель; організувати відновлення КЕМ і ліній зв'язку: організувати порятунок і поховання загиблої худоби.

Для виконання вищевикладених завдань в зонах затоплень доцільно створювати наступні формування:

– для організації розвідки – групи загальної розвідки; групи інженерної розвідки; ланки повітряної розвідки; ланки річкової розвідки; ланки розвідки на залізничному транспорті;

– для проведення рятувальних робіт – рятувальні команди (групи) на плавзасобах; санітарні дружини;

– для відновлення зруйнованих і будівництва нових гребель створювати команди для захисту гребель в складі: особовий склад – 35 осіб; екскаватор – 1; бульдозер – 1; каток -1; автосамоскиди – 2: автомашини – 2;

– для відновлення пошкоджених доріг створювати команди відновлення шляхів в складі: особовий склад – 35 осіб; екскаватор - 1; бульдозери – 2; грейдер – 1; автосамоскиди – 2; автомашини – 2;

– для ремонту і відновлення зруйнованих мостів і будівництва причалів створювати команди для захисту мостів в складі: особовий склад – 25 осіб; автокран – 1; бульдозер – 1; екскаватор – 1; копер – 1; автомобілі – 2: мотопили – 2;

– для ліквідації наслідків на КЕМ і лініях зв'язку створювати аварійно-технічні команди за видами комунікацій;

– для поховання загиблої худоби створювати бригади для захисту тварин в складі: особовий склад – 10 осіб; екскаватор – 1; бульдозер – 1; автомобіль – 1.

Формування створюються на базі об'єктів економіки, спеціалізованих підприємств і підрозділів ЦЗ. Кількісний склад визначається, виходячи з об'сягів і можливостей формувань. Метою даної роботи є ознайомлення з методикою розрахунку сил для виконання АВР при повені.

2.4.2. Розрахунок сил для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

На підставі вихідних даних за варіантом визначити сили необхідні для виконання окремих робіт по усуненню наслідків повені.

1. Визначення сил відновлення магістральних ліній електропередачі (ЛЕП):

, (1)

де NаткЛЕП – кількість аварійно-технічних команд відновлення ЛЕП; 375 – трудомісткість відновлення 1 км зруйнованої ЛЕП, люд.год; 1razЛЕП – протяжність зруйнованих ЛЕП, що доводяться на один затоплений населений пункт (lrazЛЕП ≈1,5 – 2,5 км/зат.н.п.); nос – чисельність однієї аварійно-технічної команди (≈ 25 чоловік); Т – запланована тривалість ведення робіт; kc – коефіцієнт часу доби (kс вночі дорівнює 1,5); kп – коефіцієнт погодних умов (kп при поганій погоді дорівнює 1,25); n – кількість змін (n = 2); – кількість затоплених населених пунктів.

2. Визначення сил відновлення магістральних кабельних ліній зв'язку:

, (2)

де Nkз – кількість команд зв'язку; lrazzv – протяжність зруйнованих кабельних ліній зв'язку, що доводяться на один затоплений населений пункт (≈ 1,2 – 1,8 км); 100 – трудомісткість відновлення 1 км кабельних ліній зв'язку, люд.год.

3. Визначення сил ліквідації аварій на КЕМ затопленої території міста:

, (3)

де Navем– кількість аварій на електромережах;

 

де 1,75 – кількість аварій на електромережах, що доводяться на 1 км2 затопленої частини міста, ав/км2; NaткЕМ – кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварії на електромережах (nос = 24 людини); Szatжз – площа затопленої жилої зони, км2.

, км2,

де lzatжз – довжина затопленої житлової забудови, км; bzatжз - ширина затоплення житлової зони, км.

, (4)

де Nатквод – кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварії на водопровідних мережах (nос = 25 чоловік); Navvod – кількість аварій на водопровідних мережах.

,

де 1,25 – кількість аварій на водопровідних мережах, що припадають на 1км2 затопленої частини міста, ав/км2:

, (5)

де Nатккан – кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварій на каналізаційних мережах (nлс = 25 чоловік); Navkan – кількість аварій на каналізаційних мережах;

 

де 1,25 – кількість аварій на каналізаційних мережах, що припадають на 1 км2 затопленої частини міста, ав/км2;

, (6)

де Nатктм – кількість аварійно-технічних команд для ліквідації аварій на тепломережах (nлс = 25 чоловік); Navtm - кількість аварій на тепломережах;

 

де 0,75 – кількість аварій на тепломережах, що припадають на 1 км2 затопленої частини міста, ав/км2.

У виразах (3), (4), (5) і (6) коефіцієнт 30 – трудомісткість ліквідації однієї аварії в люд.год.

4. Визначення сил улаштування пунктів посадки (висадки):

а) для улаштування сходнів (завдовжки 20 м) на території міста

, (7)

де Nкзмсх – кількість команд захисту мостів для улаштування сходнів (nос – 25 осіб); 300 – чисельність населення на затопленій території міста, на якій повинна бути обладнана одна сходня, осіб; 10 – трудомісткість виготовлення однієї сходні, люд.год.; – чисельність населення у зоні затоплення.

б) для улаштування причалів (у вигляді берегової частини низьководного моста на дерев'яних опорах) 20*6 м:

, (8)

де Nкзмпр – кількість команд для захисту мостів для улаштування причалів з розрахунку один причал на один затоплений населений пункт (nос – 25 чоловік); 100 – трудомісткість устаткування одного причалу, люд.год.; NzatНП – кількість затоплених населених пунктів.

5. Визначення сил на відновлення і будівництво захисних гребель:

, (9)

де Nшвкгреб – кількість шляховідновлювальних команд (nос = 35 чоловік); 2,5 – трудомісткість зведення 1 п.м. греблі, люд.год.; Lrazgr – протяжність зруйнованих (зведення нових) гребель, п.м.

6. Визначення сил на відновлення зруйнованих доріг:

, (10)

де Nшвкдор – кількість шляховідновлювальних команд (nос = 35 чоловік); Lrazdor – протяжність зруйнованих доріг, км.

 

де 300 – трудомісткість відновлення 1 п. км дороги, люд. год.

7. Визначення сил для поховання загиблої худоби:

, (11)

де Nбрврх – кількість бригад із захисту тварин для поховання великої рогатої худоби (nлс = 10 осіб); 0,4 – трудомісткість поховання однієї тварини великої рогатої худоби, люд.год.; Рvrh – кількість загиблої великої рогатої худоби.

, (12)

де Nбрдрх – кількість бригад захисту тварин для поховання дрібної рогатої худоби і свиней; 0,13 – трудомісткість поховання однієї тварини дрібної рогатої худоби, люд.год; Рdrh – кількість загиблої дрібної рогатої худоби; Рsv – кількість загиблих свіней.

8. Визначення сил для відновлення зруйнованих мостів:

, (13)

де Nкзм – кількість команд із захисту мостів для відновлення зруйнованих мостів; 12 – трудомісткість відновлення одного погонного метра моста, люд.год.; Lмс – середня довжина мостів, що потрапили в зону затоплення (загальна довжина зруйнованих мостів приймається з розрахунку 1 міст на один затоплений населений пункт).

9. Зробити висновок щодо загальної кількості сил, які потрібні для АВР в зоні затоплення, порахувавши суму виразів з 1 по 13.


2.4.3.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

“Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС”

Національний університет кораблебудування... імені адмірала Макарова... Мармазинський О А Савіна О Ю Штейн П В...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Аварійно-відновлювальні роботи при повені.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Організаційно-методичні вказівки
Кожний студент виконує РГР за одним із варіантів вихідних даних. Робота складається із пояснювальної записки обсягом 10…15 сторінок рукописного тексту й графічного додатку. На титульному листі позн

Визначення впливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин
Відповідно до законодавства України щодо захисту населення у НС одним з основних заходів є радіаційний захист, що включає виявлення та оцінку радіаційної обстановки, організацію дозиметричного конт

Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР
В Україні 19000 ОГ відносяться до потенційно небезпечних, з них – 1500 – хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО). ХНО – це промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на яко

Аналіз ризику виникнення небезпек.
Законодавчі акти України у сфері безпеки визначають наступну область діяльності інженера до якої відноситься аналіз небезпек і оцінка рівнів ризику (Закон про захист населення і територій від НС те

Додаток 1
Таблиця 1.1. Коефіцієнт Кt = t-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС

Додаток 2
Таблиця 2.1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура

ЛІТЕРАТУРА
1. Мастрюков, Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях [Текст] : учебник для высших учебных заведений / Мастрюков Б.С. – М.: издательский центр «Академия», 2003. – 336 с.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги